Вивчення нового матеріалу

Метод «Кластер»

Виділення одиниць тексту за змістом і графічне їх оформлення у першому порядку у вигляді грона.

1. У центрі дошки чи зошита  запишіть ключове слово або речення, яке є «серцем » теми
2. Навколо нього запишіть слова або речення, що представляють ідеї, факти, образи  тощо, дотичні до теми. Далі запропонуйте учням назвати та записати слова або словосполучення, які, на їхній погляд, пов’язані з цим словом.
3. Записуючи , з’єднуйте ці слова прямими лініями з ключовим поняттям. Лінія визначає існуючий між термінами логічний зв'язок. Кожне слово утворює ядро навколо якого зявляються наступні асоціативні ланцюжки. В кожного із «супутників» є теж «супутники» , таким чином встановлюються нові логічні зв’язки.

Прийом «Ти – мені, я - тобі»

Учні поділяються на групи та опрацьовують частини параграфу. Потім кожна група  розповідає прочитане іншій групі.

Метод «Джигсоу»

Учні працюють у групах , вивчаючи окреме питання.  Після проведення досліджень  кожна група створює свій малюнок, складає схему та представляє її іншим групам. При цьому відбувається швидке засвоєння нового матеріалу.

Прийом «Кооперація»

Клас об’єднується в групи. Кожна група розв’язує свою проблему. Потім члени груп обмінюються учасниками і діляться інформацією.

«Шпаргалки».

Учням пропонується прочитати текст. Необхідно передати його зміст з допомогою малюнків, умовних позначень або схем. Ці шпаргалки (підписані) віддаються вчителю. За бажанням учні підходять до вчителя і витягують шпаргалку. За цією шпаргалкою потрібно відтворити текст. Відзначаються найкращі шпаргалки та доповідачі.

«Мікрофон»

Учні передають уявний мікрофон і висловлюють власну думку щодо певних запитань, проблеми, завдання. Висловлювання можуть бути окремими, а можуть доповнювати або продовжувати один одне

Прийом «Акваріум»

Одна з груп, яка підготувалась до дискусії за випереджальним завданням, сідає посеред класу на відстані від решти учнів.  Протягом 5-7 хвилин ведуть дискусію. Учні, які сидять навколо, лише слухають та записують тези для відповіді на поставлені вчителем запитання.

Після цього відбувається обговорення, учні – слухачі висловлюють свої думки. Вчитель підбиває підсумки й коментує роботу в «акваріумі» та відповіді інших учнів.

Інтерактивна вправа  «Два – чотири – всі разом».

1. Учитель дає учням проблемні запитання
2. Опрацюйте навчальну інформацію
3. Складіть   опорний конспект
4. Обговоріть це питання з товаришем по парті
5. У четвірках сформулюйте 2-3 запитання до теми, проведіть взаємоопитування
6. Доповніть текст

ПОЧЕРГОВІ ПИТАННЯ

Використовується коли для учнів пропонується важка тема чи текст.

1. Учні по черзі читають текст , поділений на секції
2. Записують на листочку ключові терміни та поняття
3. Передають записку однокласнику
4. Другий однокласник складає запитання з використанням цих слів – підказок і задає їх тому , хто читав.
5. Після відповіді читача, естафета передається тому , хто складав запитання.

ОПОРНІ СИГНАЛИ

Приготуємо папір і олівець. Перед нами текст. Прочитаємо його, стараючись якнайкраще зрозуміти. (Гонг). Тепер законспектуємо текст; в ваших конспектах не повинно бути слів і пропозицій, а тільки або малюнки, або схеми, або якісь символи (постарайтеся зовсім не використовувати слова). Зобразити текст можна по частинах - по абзацах, тоді вийде кілька опорних сигналів. Отже, прочитаємо ще раз текст. Почали! (Гонг). Читання закінчили. Тепер, будь ласка, покажіть опорні сигнали цього тексту на ваших листочках. Будь ласка! (Гонг). Будь - ласка, продемонструйте ваші схеми по черзі, поясніть їх, а все будуть оцінювати і вибирати кращого гравця. Враховуйте також гумор і оригінальність зображуваного.

ЗАПИТАННЯ – ВІДПОВІДЬ

Перед вами текст . Швидко і уважно прочитайте його ( Гонг ) . Тепер поділимося на дві команди . Нехай ліва команда буде задавати запитання , права - відповідати . Змагання на кращий відповідь і краще запитання за навчальним текстом . Будуть враховуватися активність учасників команд і , звичайно , кількість і глибина поставлені запитання та якість відповідей , а також гумор , оригінальність , винахідливість . Потім команди міняються ролями.

ПЕРЕКАЗ ПО КОЛУ

Давайте прочитаємо текст . Увага ( Гонг ) Тепер встанемо в коло. Ведучий , який стоїть в центрі , закриває очі , паморочиться на місці і вказує на будь-якого гравця , з якого починається відтворення навчального тексту . Далі , за годинниковою стрілкою , кожен говорить по одній фразі з навчального тексту . І так до його кінця .

КАЗКА

Нам дано навчальний текст . Давайте його прочитаємо ( Гонг ) .Тепер придумайте казку по заданому тексту , зрозумілу навіть дітям , але так , щоб її основна думка , основна нитка відображала істота навчального тексту , з будь-якими героями і будь-яким сюжетом . Це у нас буде конкурс казкариків . На одне хорошу казку , потрібно ще раз прочитати текст - швидко і уважно .

ДЕРЕВО МУДРОСТІ

Спочатку швидко , але уважно прочитаємо текст . ( Гонг ) . Тепер кожен  пише записку , в якій задається важке запитання по тексту . Будь ласка , візьмемо ручку , аркуш паперу , придумаємо і запишемо питання . ( Гонг ) . Будь ласка , загорніть записку , прикріпіть її скріпкою до дерева. Роль дерева може виконувати учень ( Гонг ) Тепер по черзі кожен підходить до дерева , " зриває " записку , і як можливо більш повно відповідає на питання вголос . Решта оцінюють питання і відповідь .

 ФІЛОСОФСЬКА СІМКА

Стверджують, що будь-яка дисципліна, будь-який матеріал можуть бути легко засвоєні шляхом розкладання їх на сім поличок, на сім одиниць. Цими одиницями можуть бути такі філософські категорії: особливе, загальне, одиничне, зміст, форма, явище, сутність Зараз ми прочитаємо навчальний текст. А ви постарайтеся розкласти весь матеріал за цими категоріями. Тепер послухаємо кожного граючого , а потім вирішимо , хто краще відбив навчальний матеріал в цих філософських поняттях . Будь ласка , почали ( Гонг ) Ведучий , у кого , на вашу думку , вийшло краще . Гравці , допоможіть визначити переможця , що вам сподобалося , а що ні , висловлюйтеся , аргументуйте ( Гонг ) . Привітаємо кращих учнів . ( Гонг ) . Спасибі , гра закінчена ( Гонг )

СКЛАДИ ТЕКСТ
Уважно читаємо текст . ( Гонг ) . Візьмемо ручку і папір . Кожен повинен написати питання по тексту , згорнути листок і віддати його в руки ведучому . Будь ласка , пишіть свої питання ( Гонг ) . Тепер кожен візьме у ведучого листочок і прочитає потрапив йому питання . Будь ласка , тягніть питання і обмірковуйте відповіді ( Гонг ) . Тепер ви повинні обговорити один з одним свої відповіді і вистроїться в тому порядку , в якому йде текст

ПРИЙОМ « ФІШБОУН»

У процесі читання учні працюють зі схемою «Фішбоун», що в перекладі  означає «риб’ячий кістяк». В «голові» цього кістяка вони позначають ту проблему, що розглядається в тексті. На самому кістяку є верхні й нижні кісточки. На верхніх учні відзначають причини виникнення досліджуваної проблеми. Напроти верхніх кісточок розташовуються нижні, на яких учні по ходу читання виписують факти, що підтверджують наявність сформульованих ними причин. Записи повинні бути короткими, являти собою ключові слова або фрази, що відбивають суть, факти. 

Учні самостійно читають текст підручника. В «голові» записують тему уроку. У процесі читання записують причини історичного явища, події над верхніми кісточками; факти – біля нижніх кісточок. Свій висновок по досліджуваному питанню – в «хвості». Працюють індивідуально. На етапі рефлексії обмінюються думками в невеликих групах. Потім учитель організує обґрунтоване спілкування, у результаті вибудовується «єдиний» варіант схеми.

ДИСКУСІЯ

Досить актуальним на сьогодні методом формування критичного мислення є різні види дискусій, дебатів.

Дискусії і дебати дозволяють ефективно розв’язувати проблеми через самовираження, вчитися аналізувати ситуацію, добирати аргументи для розв’язання проблеми, розвивати комунікативні навички.

Хід дискусії:

1. Оголошується проблемне питання дискусії.
2. У групі одна пара обирає позицію «ЗА», інша – «ПРОТИ».
3. Кожна пара обговорює свою позицію, добирає аргументи на її підтримку.
4. Через деякий час утворюються нові пари, які складаються з учасників, що займали одну і ту ж саму позицію, але з інших груп.
5. Учасники в нових парах порівнюють свої аргументи, додають за необхідності нові.
6. Учасники повертаються до своїх початкових пар, маючи «удосконалений список» аргументів.
7. Проводиться дискусія у своїй групі серед двох пар.
8. Кожний учасник дискусії викладає власну позицію, скориговану під час дискусії, у вигляді есе.

Метод "Слухаємо – аналізуємо - записуємо".

Мета: формування уважності, вміння концентрувати увагу під час слухання тексту і слухову пам’ять.

Учні працюють індивідуально, слухаючи вчителя.

1. Пояснення вчителя про правила роботи учнів. Необхідно звернути увагу на те , що вони повинні уважно слухати вчителя, щоб правильно виконати завдання.
2. Вчитель  оголошує завдання перед першим читанням тексту. Перше читання тексту та записи в зошитах учнів ключових слів. Обговорення результатів роботи
3. Вчитель оголошує завдання перед другим читанням тексту. Друге читання тексту та записи учнів в зошитах ключових слів. Обговорення результатів роботи.
4. Вчитель оголошує завдання перед третім читанням тексту. Третє читання тексту та записи учнів в зошитах ключових слів.  Обговорення результатів роботи.
5. Робота учнів із записаними словами по складанню речень. Зачитування отриманих речень.
6. Обговорення результатів роботи, зясування найважніших та найлегших моментів у виконанні роботи.

Метод "Метаморфози з  текстом"

Мета: формування вміння працювати з текстом, виділяти головну думку, змінювати його об’єм і зміст.

Учні працюють в парі.

Варіант 1

1. Ознайомити учнів з принципами роботи. Прочитати учням невеликий текст (1-2 речення з підручника), потім викреслити зайві слова і прочитати текст знову. Переконати учнів , що зміст тексту не змінився і не втратився.
2. Запропонувати учням текст параграфу. Як правило , це може бути текст одного абзацу. За короткий час учні повинні прочитати текст, викреслити зайве та записати що отримали на папері.
3. По бажанню запропонувати 4-5 парам учнів представити результати своєї роботи. Спочатку вони читають текст не скорочений , а потім скорочений.
4. Обговорити результати роботи. Чи правильно виконане завдання? Чи все вдалося? Якщо щось не вдалося, то чому?

Варіант 2

1. Ознайомити учнів з принципами роботи. Прочитати учням невеликий текст (1-2 речення з підручника), потім доповнити його  словами  і прочитати текст знову. Переконати учнів , що зміст тексту не змінився і не втратився.
2. Запропонувати учням текст параграфу. Як правило , це може бути текст одного абзацу. За короткий час учні повинні прочитати текст, дописати до нього кілька слів чи фраз та записати що отримали на папері.
3. По бажанню запропонувати 4-5 парам учнів представити результати своєї роботи. Спочатку вони читають текст скорочений , а потім доповнений.
4. Обговорити результати роботи. Чи правильно виконане завдання? Чи все вдалося? Якщо щось не вдалося, то чому?

Варіант 3

1. Ознайомити учнів з принципами роботи. Прочитати учням невеликий текст (1-2 речення з підручника), потім викреслити з нього зайві слова і прочитати текст знову.  Потім доповнити його  словами  і прочитати текст знову. Переконати учнів , що зміст тексту не змінився і не втратився.
2. Запропонувати учням текст параграфу. Як правило , це може бути текст одного абзацу. За короткий час учні повинні прочитати текст, викреслити з нього зайві слова  та записати що отримали на папері.
3. Запропонувати учням текст параграфу. Як правило , це може бути текст одного абзацу. За короткий час учні повинні прочитати текст, дописати до нього кілька слів чи фраз та записати що отримали на папері.
4. По бажанню запропонувати 4-5 парам учнів представити результати своєї роботи. Спочатку вони читають текст скорочений , а потім доповнений.
5. Обговорити результати роботи. Чи правильно виконане завдання? Чи все вдалося? Якщо щось не вдалося, то чому?

Метод "Перефразування"

Мета: формування вміння працювати з текстами, змінюючи порядок слів у ньому.

Учні працюють в парі.

1. Вчитель просить учнів сконцентруватися і пояснює принцип роботи. Вчитель зачитує початковий варіант речення а потім його перефраз.
2. Учням спочатку дається 1 речення і вони мають його перефразувати. Обговорення результатів роботи.
3. Потім учням роздається текст, це може бути й текст параграфу, який вони мають перефразувати.
4. Потім учні порівнюють початковий варіант тексту та свій власний. Роботи окремих пар зачитуються.
5. Обговорення результатів. Що найважче робити і чому?

Метод "Складання тексту на основі запропонованих слів".

Мета: формування вміння працювати з словами і науковими термінами, звертати увагу при читанні текстів на ключові (важливі) слова.

Учні працюють в парі.

1. Ознайомлення учнів з принципами роботи. Спочатку записати 5-6 термінів, а потім скласти із ними розповідь.
2. Записати на дошці 5-6 термінів чи слів, і запропонувати учням за запропонований час скласти невелику розповідь. Підручники відкривати категорично заборонено.
3. За бажанням 4-5 пар учнів представляють результати своєї роботи.
4. Обговорити результати роботи. Чи правильно виконане завдання? Чи все вдалося? Якщо щось не вдалося, то чому?

Метод "Читаємо – думаємо - узагальнюємо"

Мета: формування аналітико-синтетичного мислення учнів.

Учні працюють в групах.

1. Пояснення учням принципу виконання завдання. Для цього прочитати невеликий текст підручника і помітити на ньому такі моменти: «V» - відома інформація;  «+» -  нова інформація та «?» - інформація яка викликає сумніви, зайва інформація.
2. Роздати учням завдання яке вони протягом певного часу опрацьовують.
3. Провести обговорення, кожна група виступає з власним поясненням тексту. Після цього записують на дошці узагальнення.

Метод "Складаємо таблицю – шифруємо - розшифровуємо".

Мета: формування вміння складати узагальнені та систематизовані таблиці з конкретної теми, розробляти на їх основі логікони (табличні загадки)^[1].

Учні працюють в парі.

1. Ознайомити учнів з принципом роботи. Намалювати на дошці таблицю 3*3, до будь – якої теми та заповнити її. Потім стерти декілька заповниних клітинок утворивши логікон
2. Запропонувати учням текст та формат таблиці. За певний час вони мають прочитати текст та заповнити табличку і зашифрувати її.
3. Групи обмінюються таблицями та заповнюють пропущений матеріал протягом кількох хвилин. Після виконання завдання передають наступній групі для перевірки правильності виконання його.
4.  Обговорення результатів роботи.

Метод "Кола знання"

Мета: формування аналітико-синтетичного мислення учнів

Учні працюють в групах.

1. Ознайомити учнів з принципом роботи,  записати термін на дошці та дати на нього відповіді відповідно за  колами що його оточують(Що? Яке, яка ,які? Чому? Для чого?).
2. Роздати учням завдання для опрацювання за визначений час.
3. Після виконання завдання учні обмінюються листочками з іншими групами , незрозумілі або неправильні словосполучення та речення підкреслюються.
4. Завдання повертається попередній групі, яка обговорює та пояснює зауваження.
5. Обговорити результати роботи. Чи правильно виконане завдання? Чи все вдалося? Якщо щось не вдалося, то чому?

Метод "Павутиння слів" ^[2]

Мета: формування аналітико-синтетичного мислення учнів на основі асоціацій, знаходження зв’язків між об’єктами, явищами і подіями.

Учні працюють в групах.

1. Вчитель на дошці записує ключове слово. Потім просить учнів назвати слова , які асоціюються або тісно пов’язані з цим словом.  Слова записуються навколо терміна та з’єднуються з ним лініями.
2. За допомогою системи питань розширюється павутиння слів.
3. Групи отримують завдання і за певний термін мають записати павутиння слів до певного терміна.
4. По колу групи обмінюються виконаними завданнями і перевіряють їх.
5. Завдання повертаються іншій команді яка обговорює та пояснює незрозумілі чи неправильні слова.
6. обговорення результатів роботи.

Метод "Складання тестів  - виконання тестів".

Мета: формування вміння складати тести до окремих питань теми.

Учні працюють в групах.

1. Пояснити учням принципи роботи. Скласти до невеличкого тексту тестове завдання на дошці.
2. Учні протягом певного часу складають до запропонованого тексту 5-10 тестових запитань.
3. Вчитель просить обмінятися листочками між групами за годинниковою стрілкою і виконати завдання.
4. Обмінятися виконаними завданнями з наступною по колу групою , яка перевірить правильність виконання тестів та пояснить помилки.
5. обговорення результатів роботи.