Вивчення твору Євген Гуцало "Лось"

Оповідання «Лось» Євгена Гуцала. Конфлікт між добром і злом. Образи хлопчиків та Шпичака

Епіграф

Все на землі, все треба берегти –

                                                          І птаха й звіра, і оту рослину,

                                                          Не чванься тим, що цар природи ти –

                                                          Бо врешті, ти його частинка.

Б. Лепкий

 

Мета:

• навчальна: визначити  ідейно-тематичну спрямованість оповідання, визначити жанр, навчати виділяти та пояснювати в оповіданні найбільш вражаючі фрагменти;
• розвивальна: розвивати вміння переказувати оповідання, висловлюватися, критично мислити, удосконалювати комунікативні вміння характеризувати образи, давати власну оцінку зображуваному;
• виховна: виховувати систему гуманних цінностей: турботливе ставлення до світу природи, до рідних людей, гідної поведінки, любові та милосердя; виховувати критерії розмежування добра і зла.

 

Очікувані результати.

Учні знатимуть:

• зміст, ідейно-художній аналіз та проблематику  оповідан­ня.

Учні вмітимуть:

• спостерігати за розвитком подій у творі;
• виокремлюватимуть  проблеми екологічного характеру;
• аналізувати оповідан­ня “Лось”;
• висловлювати й аргументувати свої думки щодо теми уроку;
• характеризувати головних героїв твору, розкрити їхню символіку, висловлювати власне ставлення до вчинків персонажів, як позитивних, так і негативних;
• бачити навколо красу й доброту та цінувати їх.

Тип уроку:   урок поглибленої роботи над текстом твору ( за класифікацією М. Кудряшова).

Обладнання: презентація, ілюстрації до твору, аудіо запис, схеми, таблиці.

Види роботи: бесіда, розповідь, гра, тестування.

Методи і прийоми: репродуктивний ( бесіда, слово вчителя, презентація); евристичний ( творча робота – переказ) ; дослідницький ( гра «Правда чи брехня», «Втрачені краплинки», «Равлик», тестування).

Ключові поняття: доброта, милосердя, співчуття, гуманність, людяність, толерантність, емпатія.

Теорія літератури: оповідання.

Проблемне питання: Людина є господарем, паном чи захисником природи?

 

                                                   

 

План

1. Організація класу 

1. «Смайлик» (1 хв)

2. Мотивація навчальної діяльності:

1. Оголошення теми та мети уроку (2 хв)

 

3.  Перевірка домашнього завдання.

1.  Гра «Правда чи брехня» ( 3 хв)

 

4. Засвоєння нового матеріалу

1. Бесіда за змістом твору (3 хв)
2. Стислий переказ тексту за орієнтовним планом (8 хв)

1. Гра «Равлик» (3 хв)

3. Гра «Втрачені краплинки» (2 хв)
4. Хвилинка здоров’я ( 1 хв)
5. Аналіз тексту  (9 хв)

1. Теорія літератури ( 1 хв)
2. Гра «Поміркуй»  (3 хв)

 

5. Закріплення нового матеріалу

1. Тестове опитування. (9 хв)

 

6.  Підсумок уроку

1. Кластер (2 хв)
2. «Мікрофон» (2 хв)

7. Оцінювання з коментарем (1 хв)
8. Оголошення домашнього завдання та інструктаж до нього (1 хв)

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційно-мотиваційний етап (8.30)

1)  «Смайлик»

   - Доброго дня, діти! Спершу, як ми розпочнемо урок, ми хочемо переконатись про Ваш гарний настрій. Тому поки ми прочитаємо налаштовуючий на урок віршик, поставте у чаті смайлик, який характеризує Ваш настрій до уроку.

Поганий настрій проганяємо від нас
І замість нього гарний побудуємо в цей час!
Роби що хочеш – серце хай радіє,
Во ім’я настрою відкоригуй події:
Не хочеш зайчиком стрибати по доріжці,
Тоді як чапля ти постій на лівій ніжці.
Захочеш плакати – тебе розсмішимо!
Захочеш сумувати — сумувати не дамо!

ІІ. Мотивація навчальної діяльності (8.31)

(Аудіозапис звуків природи)

Слово вчителя: Велике щастя для людини  - користуватися благами природи, насолоджуватися ïï красою. Здавалося б, життя скрiзь прекрасне. Але звiдки ж тодi береться жорстокiсть,  бездушнiсть, пiдлiсть? Охороняти лiси, гаï, сади - зелене багатство нашоï краïни, та чітко розмежовувати добрі і злі вчинки закликає нас вiдомий украïнський письменник Євген Гуцало.

Прочитайте епіграф нашого уроку, поміркуйте над ним. Чи погоджуєтесь Ви зі словами Богдана Лепкого :

«Все на землі, все треба берегти –

І птаха й звіра, і оту рослину,

Не чванься тим, що цар природи ти –

Бо врешті, ти його частинка.»

Як ви розумієте ці слова?

     Упевнені, що наш урок допоможе кожному з вас зрозуміти значення і важливість слів «доброта», «чуйність», «порядність», «людяність».

1. Оголошення теми та мети уроку (8.32)

Відкрийте зошити і запишіть число, класна робота та епіграф нашого уроку. Сьогоднішня тема «Оповідання «Лось» Євгена Гуцала. Конфлікт між добром і злом. Образи хлопчиків та Шпичака».

Ми з Вами сьогодні продовжимо опрацьовувати оповідання Є. Гуцала «Лось». Тому ми маємо «на відмінно» визначити  ідейно-тематичну спрямованість, жанр, навчитися виділяти та пояснювати в оповіданні найбільш вражаючі фрагменти.

І в кінці  уроку ми повинні з вами відповісти на питання :  Чого вчить нас цей твір? Проти яких людських вад спрямоване це оповідання?

ІІІ. Перевірка домашнього завдання. (8.34)

 Діти, на попередньому уроці ми з Вами почали читати оповідання, а вдома Ви мали звершити його прочитання. Тому зараз ми з Вами пограємо в гру «Правда чи брехня». Ми Вам зачитуємо твердження, яке також буде висвітлено на презентації, а Ви маєте сказати правильне воно чи ні.

1. Раніше лось жив у Тайзі (так)
2. Лось хотів піти до села, бо страждав від голоду? (ні)
3. Лось пішов до річки, щоб напитися (так)
4. Шпичак убив тварину випадково (ні)
5. Дядько пропонував дітям роги та м'ясо лося за мовчанку (так)
6. Автор називає хлопчиків у творі грибочками-боровичками (ні)

IV. Засвоєння нового матеріалу (8.37)

1. Бесіда за змістом твору. (8.37)

1. Що вас найбільше вразило в оповіданні «Лось»? Чому?   

2. Чому лось потрапив в ополонку? Як він поводився у воді? (Тріщання дуба пробудило у ньому страх, саме тому він побіг до лісу та натрапив на ополонку. Лось хотів попити води, але під його вагою крига провалилась. Він усіма силами намагався вибратись, але тіло його не слухалось, він був занадто важкий. Був сконцентрований, але переляканий.)

3. Яких людських рис автор надав тварині? (Досвідчений, мудрий, наполегливий, обачний, має власні страхи).

4. Що переживав і думав Шпичак після від'їзду братів? Чим зумовлені ці переживання? Чи справді дядькові стало шкода лося? (Шпичак боявся, що його покарають, адже це був лось із заповіднику. Він хотів аби тварина ожила, але насправді дядько просто боявся покарання. Йому було шкода не лося, а себе).

5. Чому діти не сперечалися з дядьком, нічого не відповіли на його обіцянки поділитися м'ясом, віддати роги? Як ви діяли б на їхньому місці? (Бо були розумнішими за свого дядька і зрозуміли, що пусті слова – це зайве. Краще, аби він отримав заслужене покарання, яке, на жаль, не поверне тварині життя).

2. Стислий переказ тексту за орієнтовним планом. (8.40)

1. Гра «Равлик» ( 8.40)

Діти, увага на презентацію. Давайте пригадаємо прочитане у логічній послідовності. Якщо всі Ваші відповіді будуть правильними, то ми побачимо зображення равлика. Записуйте відповіді у правильній послідновності, адже це буде нашим орієнтовним планом для переказу.

 

1.Постріл браконьєра Шпичака. Е

2. Зустріч світанку на галявині. В

3. Лось відчув небезпеку поза заповідником. Б

4. Допомога хлопчиків. Д

5. Загибель лося. Є

6. Осуд браконьєрства. Ж

7. Лось – житель заповідника. А

8. Лось у річковому полоні. Г

3. Гра «Втрачені краплинки» (8.48)

Любі дітки, зараз ті, хто не переказував твір відновлять втрачені слова-краплинки. Давайте зробимо це разом. Увага на екран.

4. Хвилинка здоров’я (8.50)

Відеоролик-руханка

6. Аналіз тексту (8.51)

Слово вчителя: Діти, давайте зробимо аналіз оповідання. Найголовніше запишемо у зошит.

Рід: епос

Жанр: оповідання.

1. Теорія літератури ( 8.52)

Діти, давайте запишемо визначення що ж таке оповідання.

Оповідання - невеликий за обсягом прозовий твір, у якому зображувалась одна подія з життя одного, або двох сформованих персонажів.

А зараз давайте доведемо, що цей твір відноситься саме до цього жанру.

2. Гра «Поміркуй!» ( 8.53)

1. Твір написаний віршовою чи прозовою мовою? (прозовою)
2. Чи великий обсяг має твір? (невеликий)
3. У ньому розповідається про одну подію чи про декілька? (одна подія, трагічний випа­док із лосем)
4. Подія відбулася за короткий чи довгий проміжок часу? (короткий)
5. У творі багато героїв чи мало? (мало, лось, двоє братів і дядько Шпичак).

Тема твору: зображення порятунку лося дітьми та його смертельного протистояння з браконьєром. (записуємо у зошит)

Проблематика: те, що людина вважає себе царем природи, не дає їй права знищувати тварин для своєї розваги; люди мають усвідомити, що їх завдання — оберігати та захищати природу, турбуватись про неї, бути милосердним (записуємо у зошит).

Характеристика образів (учні конспектують таблиці, які знаходяться на слайдах презентації)

Хлопчики-підберезники
1. Портрет
"Обидва плечисті, обидва з широкими, лагідними лицями і схожі один на одного так, як маленький гриб-підберезник схожий на свого більшого сусіда"

2. Вчинки
кинулися рятувати звіра, незважаючи на небезпеку; кмітливо придумали спосіб порятунку, хоч були маленькі й слабосилі
3. Риси характеру
Добрі, милосердні, маючи малі сили та кмітливість, рятують великого звіра; чесні, непідкупні, бережно ставляться до природи. Маленькі, але розумні та справедливі.
4. Що уособлюють
добро, милосердя, справедливість

Дядько Шпичак
1. Портрет
"Кругленький, як підпалок, з підпалкуватим, добре випеченим обличчям, в розтоптаних, з довгими халявами, чоботях, в яких він тонув мало не по пояс. Радість на його обличчі змагалася з настороженістю, і від того воно бралося то темними, то світлими спалахами"
2. Вчинки
дорослий, але сидів і насмішкувато з кущів спостерігав, як діти рятували лося; вистрілив у нього; боячись покарання, хотівшого позбавитися
3. Риси характеру
Злий, підлий, підступний, жорстокий, несправедливий, жадібний,  схильний до безглуздих і необдуманих вчинків; по-споживацькому ставиться до природи, не дбає про її захист і збереження; убив звіра, якого хлопці щойно врятували, знаючи, що він із заповідника і скористатися здобиччю він безкарно не зможе. Дорослий, але нечесний і несправедливий, безжальний.
4. Що уособлюють
зло, шкоду, безсердеч­ність, боягузтво

Образ лося.

Сильна, велика тварина	Це був великий звір з широкими грудьми, які легко здималися од дихання. Його роги нагадували осінній низькорослий кущ, із якого обнесло листя
Обережний, спостережливий	Він прокинувся й нащулив вуха: у вогкому струмені вітру долинав сухий, різкуватий звук. Стежечка ледь протоптана — по ній почали ходити не так давно, — ї лось принюхувався, чи не пройшов по ній вовк, або лис, або людина.
Звик до людей	Лось був старий самець, уже звик до заповідника, в який потрапив із тайги, звик до людей і до того, що його підгодовують. Лось не боявся людей
Спритний, швидкий	Кущі й дерева струшували на нього синюватий іній, ніздрі випускали в повітря дві тонкі стьожки пари
Спраглий	… Йшов до ополонки, щоб напитись води…
Стривожений, переляканий, відчайдушний	«Тривога в крові, спершу слабка і майже невловна, дедалі густішала, й від того шкура на грудях здригнулася раз, а потім іще. Але те недуже тріщання пробудило в ньому неясний страх, який нагадав про життя в тайзі, про небезпеки, які там на нього чигали, і лось зрушив із лежбища, а потім і побіг…. Він усіма чотирма ногами спробував одштовхнутись, але ратиці були вже у воді, і лось вжахано відчув, що дедалі глибше занурюється в льодяну кашу. Не раз конвульсивно здригнувся тілом, вкладаючи всю силу і весь відчай у той рух, але провалився ще глибше, і тепер крижані уламки билися об його спину. На мить принишк, готуючись до нового ривка, і коли передні ноги злетіли на кригу, то здавалося, він уже вискочить і врятується, але крига знову тріснула під вагою великого тіла, і лось ще раз опинився по шию у воді. Ревнув, кличучи на допомогу, і його очі все густіше набрякали кров'янистим смутком, аж горіли червоним розпачем. Ще раз спробував вирватись, але вдалося однією ногою,— друга вдарилась об лід і стала майже неслухняна. Вода в ополонці закров'янилась, і червоне зразу ж стікало за течією, зникаючи під кригою….»
Життєлюбний	«Річкова течія була на вид не така страшна, як вовки, мчала не так швидко, не обпалювала його своїм смертельним диханням, але течія була така ж сама невблаганна, і чим більшу розбивав ополонку, тим швидше вона могла затягти під лід. Лось, розуміючи це, намагався поводитись обачно, але нога боліла, тіло слабло, і сили поступово покидали його. Збирався до свого вирішального кидка і, коли знову не пощастило, лось на хвилю заспокоївся, бо знав, що це не остання його спроба, що пробуватиме безперервно, поки дихатиме»

Ідея твору: засудження браконьєрства, заклик бережно відноситися до тварин.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ (тести на платформі «На урок») (9.00)

1. Тестове опитування (9.00) 

1. Що нагадували роги лося?

А Стару корягу; 

Б низькорослий кущ;

В молоде деревце; 

Г розвалений пень.

2.  У який час доби відбувається дія твору?

     А Увечері; 

     Б опівдні;

В на заході сонця; 

Г у досвітніх сутінках.

3. Звідки лось потрапив до заповідника?

А Із тайги;

Б він народився в неволі;

В його привезли з іншого заповідника;

Г його подарували заповіднику, коли він був ще

   маленький.

4. Чого злякався лось?

А Пострілів рушниці;

Б людських голосів;

В тріщання старої гілляки;

Г звуків інших тварин.

5. Хто, на думку автора, жив на річці?

А Мисливці; 

Б жаби;

В хлопці; 

Г дух примерзлого болота.

6. Навіщо лось попрямував до поляни?

А Щоб поласувати смачною травою;

Б щоб помилуватися сходом сонця;

В щоб зустрітися з друзями;

Г щоб сховатися від мисливців.

7. Що знаходилось на іншому березі річки?

А Село; 

Б інший лось;

В мисливець; 

Г хлопчик.

8. Яка халепа трапилась на ополонці?

А Лось не міг напитися води, бо ополонка замерзла;

Б на річці були рибалки, які сполохали лося;

В лося підстрелив мисливець;

Г лось провалився під кригу.

9. Що згадав лось про події минулої осені?

А Мисливці поранили його, але він утік;

Б на нього було відкрито полювання;

В мисливці врятували його від зграї вовків;

Г в нього з’явились нові роги.

10. Хто прийшов на допомогу лосеві?

А Мисливці; 

Б маленькі хлопчики;

В ніхто; 

Г інший лось.

11. Що зробив дядько Шпичак?

А Допоміг хлопцям врятувати лося;

Б покликав селян на допомогу;

В розгубився та стояв як вкопаний;

Г підстрелив лося.

12. Чим завершилась ця історія?

А Лось помер;

Б хлопці вилікували лося;

В мисливець пожалів лося;

Г лосю допомогли робітники заповідника.

VІ. Підсумок уроку. (9.09)

1. Кластер (9.09)

В оповіданні «Лось» Є. Гуцало пропонує читачам самим замислитись над тим, що буде далі. Поміркувавши, можна припустити, що брати все ж таки повідомлять у заповідник, бо зрозуміли, що Шпичак не шкодує про вчинене, а значить, якщо його не покарати, буде продовжувати полювати на заповідних тва­рин. На відміну від хлопців, Шпичак (у кінці оповідання) хотів би побачити лося живим тільки тому, що боїться покарання, а не тому, що зрозумів жахливість скоєного злочину. У цьому невеличкому творі Є. Гуцало зумів поставити низку дуже важливих проблем: те, що людина вважає себе царем природи, не дає їй права знищувати тварин для своєї розваги. Навпаки, люди мають усвідомити, що їхнє завдання — оберігати та захищати природу, турбуватись про неї, бути милосердним. Тому, зверніть увагу на кластер.  Чи асоціюється у Вас добро з запропонованими словами. Чи саме таке «добро» зображується в оповіданні «Лось»?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. «Мікрофон» (9.11)

- Чого вчить нас цей твір? (Берегти природу та тварин)

-  Проти яких людських вад спрямоване оповідання?  ( підлість, жорстокіст, брехня, боягузливість, злість, підступність)

- Які риси характеру повинна мати людина?(чесність, справедливість, щирість, щедрість, товариськість, доброту, сміливість)

 

VIІ. Оцінювання з коментарем. (9:13)

 

VIIІ. Оголошення домашнього завдання та інструктаж до нього. (9:14)

 

Діти, вдома вам потрібно буде написати міні-твір на тему «Лось — справжній хазяїн заповід­ника» (5-7 речень). А також поміркуйте, яке  закінчення, на Вашу думку,  мав би твір, якби Шпичак  не вбив Лося.

 

Список використаної літератури.

1. Волошина Н. Й. Вивчення української літератури в 5-ому класі: Метод. Альманах. – Київ: педагогічна думка, 1997. _ С. 85 – 87.
2. Нові технології навчання : Наук. – мет. Зб. – Київ, 2001. О. Голик. Сучасний урок. Українська література. Інтерактивні технології на уроках. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – С. 28 – 36.