Візитна картка до твору Григора Тютюнника "Климко"

«Климко» – повість, написана українським письменником Григорем Тютюнником, що побачила світ у 1970-х роках.

Літературний рід: епос.

Жанр: повість автобіографічної трилогії.

Головне: Климко під час війни втратив свого єдиного родича – дядька Кирила; осиротілий хлопчик знаходить прихисток зі своїм шкільним другом та вчителькою; аби врятувати їх від голоду, йде по сіль в інше місто; вже біля рідної станції його вбиває куля німців.

Тема: зображення тяжких поневірянь Климка у часи фашистської окупації рідного краю.

Ідея: «Климко»: прокляття війни, уславлення доброти, милосердя, чуйності, щирості.

Основна думка: маленькі громадяни нашої країни — діти війни — виявляли таке милосердя, яке й дорослим інколи було не до снаги.

   Головні герої:  Климко, дядько Кирил, друг Зуфальт, їхня вчителька Наталія Миколаївна з маленькою донькою Олею, тітка Марина. 

Климко – хлопчик-сирота, в образі якого Григір Тютюнник втілює себе. Лицарська відвага відчувається в кожному слові, кожній дії маленького героя. Сирота відправляється у сурову та складну подорож заради своєї вчительки, яка страждала від голоду. Це відчуття було дуже знайомим для хлопчика, тому він без сумлінь відправляється в далеку дорогу за сіллю, щоб допомогли близькій людині не загинути. За час двотижневої подорожі сирітська душа намучилась та натерпілась. Замерзнути десь під копицею – ось перспектива, яка виднілась хлопчику, адже війна та голод – нагнітали та сильно виснажували.

Та навіть багаторазові погрози бути вбитим, щоденний холод і голод не заставили його здатись. Дорога його була складна та довга, але він продовжував йти, його вело милосердя

Проблематика  повісті  « Климко»

•добро і зло;

• відповідальність за доручену справу;

• патріотизм;

 • милосердя і жорстокість.

Значення в літературі:  твір показує проблему прифронтового дитинства,коли хлопчику доводиться дорослішати на десятки років лише за декілька місяців.

Особливості: повість є автобіографічною, бо Григір у віці 11 років через голод під час війни у 1942 році пішов пішки до своєї матері у Полтаву з Донбасу.

Додатково: у лютому 1980 автор отримав премію імені Лесі Українки.