Візитна картка Мигіївської територіальної громади

Про матеріал

Візитна картка Мигіївської територіальної громади. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ Створена: 30 червня 2019 року (Постанова ЦВК) Кількість об'єднаних рад: 3 (Мигіївська, Софіївська, Романобалківська с/р) Площа: 243.03 км 2 Адмін. центр: Мигія Старостинський округ: 2 (Софіївський, Романобалківський) Чисельність населення громади: 5009 осіб Сільське населення: 5009 осіб

Перегляд файлу

Візитна картка

мигіївської об’єднаної територіальної громади

Росовська Л.П.,

учителька історії та географії

Бандурського ЗЗСО І-ІІІ ступенів

мигіївська об’єднана

територіальна громада

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Створена: 30 червня 2019 року (Постанова ЦВК)

Кількість об'єднаних рад: 3 (Мигіївська, Софіївська,

Романобалківська с/р)

Площа: 243.03 км ²

Адмін. центр: Мигія

Старостинський округ: 2 (Софіївський, Романобалківський)

Чисельність населення громади: 5009 осіб

Сільське населення: 5009 осіб

Населені пункти у підпорядкуванні ОТГ: Мигіївська громада

Мигія (Мигіївська сільська рада)

У підпорядкуванні: село Гаївське, село Куріпчине

Романова Балка (Романово-Балківська сільська рада)

У підпорядкуванні: село Генівка , село Львів, село Соколівка , село Іванівка

Софіївка (Софіївська сільська рада)

У підпорядкуванні: село Богословка, селище Бандурка

Історична довідка

Про старовинну історію села Мигія свідчать знайдені уламки ліпного посуду, кам’яні знаряддя праці, крем’яні наконечники списів та бронзова голка, на садибі місцевого жителя було досліджено поховання ольвіополітів, це підтверджує гіпотезу про те, що Мигія дійсно є одним із найстаріших поселень на Південному Бузі. Сама назва села “Мигія” походить від давньогрецького слова “емигея” - моя земля, так охрестив дану місцевість відомий грецький історик Геродот. А вже у ХУ столітті відбулося заселення безкраїх земель Дикого Поля козаками, які крім гардівництва та перевозу в Мигії побудували козацькі хутори.

Мигія — складова частина Прибужжя і козацького краю. Нині цей куточок України називають “маленькою Швейцарією”, своєю мальовничістю краєвидів та різноманітністю флори та фауни (чимало із них занесені до Червоної книги України) він нагадує береги Рейну і великі скелі Криму та Кавказу. Сприятливий клімат, природні умови, історичні та архітектурні пам’тки, гостинність мигіян стануть запорукою гарного відпочинку. Тут змагання з водного слалому задовольнять потреби відчайдушних екстремалів, прибічників активного відпочинку, а бажаючим сімейного та безпечного відпочинку надаються послуги екскурсовода по туристичним маршрутам Національного парку “Бузький Гард”.

На околицях села Романова Балка знайдений схованка кам'яних знарядь праці епохи бронзи (кінець II тисячоліття до н. е.). Виявлені сліди двох поселень, одне з них — у Романовій Балці (поселення черняхівської культури II—VI ст. н. е.), інше — в Іванівці (поселення VII—IX ст. н. ери)

Населений пункт заснований в другій половині XVIII ст. Його першими жителями були селяни-утікачі з Правобережної України.

Поблизу села Романова Балка є дивовижна улоговина. Граніт, що залягає майже по всьому руслу Південного Бугу, має тут незвичайну геологію. Ця улоговина офіційної назви не має. В народі вона зветься «Романовою», а найбільш крутосхила її частина – «Краплею».

Мальовниче село Романова Балка знаходиться в 3 км від річки Південний Буг, яка, пробиваючи дорогу серед залишків прапрадавніх архейських гір Українського кристалічного щита, лине до Причорноморської низовини. Воно є частиною численних історичних місць України, Землі великої краси й унікальної природи, і зокрема парку «Гранітно-степове Побужжя», який визнаний одним із семи чудес України. Це - унікальний природній ландшафт, парк дикої природи, який простягається вздовж р.Південний Буг на 58 км

Софіївка заснована в 1867 році. В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки. Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовицькими загарбниками.

920 жителів брали участь у Другій світовій війні на боці СРСР, 129 із них загинули, 879 нагороджені орденами і медалями СРСР. Уродженцеві села А. Я. Вахненко за мужність і відвагу, виявлені при форсуванні Дніпра, присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Iсторiя селища Бандурка поринає в другу половину ХІХ ст. В цей перiод на його територiї розкинулись безкраї степи. Виникнення селища пов’язане з будiвництвом Пiвденно-захiдної залiзницi. Взагалi про початки заснування нашого селища вiдомо дуже мало, тому що воно не було позначено на карті. Назва залiзничної станцiї та селища взято вiд назви сусiднього села Бандурки, яке засновано в серединi ХIХст. по балцi. Назва балки походить вiд прiзвища землевласника Бандури.

Важливим стимулом подальшого розвитку селища стало будівництво залiзничної лiнiї вiд Пiвденного Бугу у напрямку Єлисаветграда, яка почала будуватися в 1867 р. Перший потяг пройшов 1 серпня 1868 р.

Масове заселення селища розпочалося в 1953р Швидкий рiст населення селища обумовлений будiвництвом пiдприємств. На місці ХПП на сучасному етапі виріс Бандурський олійноекстракційний завод.

Відкриття руху потягів ст. Бандурка 1868р. Ст..Бандурка Бандурський ОЕЗ

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ

Громада розташована по правому та лівому березі р. Південний Буг в межах Миколаївської області Первомайського району. Відстань від с. Романова Балка до м. Первомайськ – 22 км., с. Софіївки – 20 км., с. Мигія – 10 км.

господарство

Виробничі підприємства

Об'єкти соціальної інфраструктури

Бандурський ОЕЗ переробка соняшника та реалізація продукції;

ТОВ «Софія», вирощування сільськогосподарської продукції;

Фермерські господарства, вирощування сільськогосподарської продукції;

Залізнична станція Бандурка Одеської Укрзалізниці, послуги залізничного транспорту

Заклади загальної середньої освіти – 4 (510 учнів)

Заклади дошкільної освіти – 5 (151)

Будинки культури – 4

Дитячо-юнацька спортивна школа;

Дитяча музична школа -2;