"Загальна характеристика Європи. Сучасна політична карта Європи."

 Тема: Загальна характеристика Європи.

Сучасна політична карта Європи.

   Мета:  сформувати  у  студентів систему знань  про склад регіону, особливості його розміщення, природні умови та ресурси, політичну карту Європи та євроінтеграцію; поглибити і закріпити практичні навички  студентів  працювати з комплексними картами атласу; продовжити  формування умінь аналізувати, систематизувати, узагальнювати вивчений матеріал.

Обладнання: політична карта світу, політична карта Західної Євро­пи, атласи.

Основні поняття: Економіко- географічне положення (ЕГП), Європейський регіон,  інтеграція, Європейський Союз, Єврозона, Рада Європи, НАТО (Організація Північно-Атлантичного договору), ОБСЄ (Організація безпеки та співробітництва в Європі), «Шенгенська зона», сепаратизм,  «Велика сімка». 

Література:

1. Географія (рівень стандарту)» підручник для 10 класу закладів згальної середньої освіти/Бойко В. М., Брайчевський Ю. С., ЯценкоБ.П. — Ê.; Ірпінь: ТОВ «Видавництво «Перун», 2018 — 256 с.: іл.

2. Географія (рівень стандарту) : підруч. для 10 кл. закл. заг. серед. освіти / С. Г. Кобернік, Р. Р. Коваленко. – Кам’янець-Подільський : Абетка, 2018. – 256 с. : іл.

3. Географія (рівень стандарту): підруч. для 10кл.загальноосвітн. навч.закл.: Рівень стандарту, академічний рівень./Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш., Довгань А.І.-К.:Генеза, 2018.-192с.

4. Географія : Підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. : профіл. рівень / Л.Б. Паламарчук, Т.Г. Гільберг, А.І. Довгань. - К. ; Генеза, 2011. - 304 с. :іл .

Міжпредметні зв’язки: історія, економіка, фізична географія, історія

                   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН

1.  Загальна   характеристика   регiону. Економіко - географічне  положення  регiону

2.  Політична карта Європи. Поділ на субрегіони.

3. Інтеграційні процеси в Європі.

4.  Природно – ресурсний   потенцiал.

   Європа є одним з найбільш розвинутих регіонів світу. Вона завжди впливала і продовжує впливати на світову політику й економіку. В Європі ще 450 р. до н. е. народилася демократія. Європа була і є центром економічних і соціальних нововведень. Такі важливі критерії цивілізаційного прогресу, як всебічний розвиток особистості, якість життя, права людини, принципи й механізми її соціального захисту, були започатковані й набули динамічного розвитку саме в країнах Європи. Європа є батьківщиною багатьох велетів культури, серед яких Данте і Сервантес, Шекспір і Гете, Мікеланджело і Рембрандт, Бетховен і Моцарт, Толстой і Достоєвський, Тарас Шевченко і Леся Українка.

Протягом ХХст.  Європа пережила -Першу та Другу світові війни і так звану холодну війну. Попри це, вона завжди була й залишається центром економічного прогресу. Багато європейських країн належать до найбагатших у світі.

Європа - це регіон, у якому ми живемо, розвиваємося й розбудовуємо незалежну Україну, налагоджуємо відносини з найближчими і більш віддаленими сусідами, шукаємо надійних партнерів. Ось чому знання про соціально-економічні особливості країн усієї Європи надзвичайно важливі для інтелектуального розвитку кожної людини, зокрема європейця.

Назва Європа прийшла з легенди про те, що у фінікійського царя Агенора була дочка- Європа. Зевс покохав ії, обернувся на бика , вкрав  та відвіз ії на о.Крит. Там європа вперше ступила на землю, яка тепер носить ії ім’я.

 

1.  Загальна   характеристика   регiону. Економіко - географічне  положення (ЕГП) регiону

Європа - західний регіон материка Євразія. Поділ материка на дві частини світу  – Європу та Азію – склався у Стародавній Греції, де межею між ними вважали водний шлях від Середземного до Азовського моря. Значно пізніше було встановлено сучасні східні та південно-східні межі Європи по Уральських горах, річці Ембі, північному берегу Каспійського моря та Кумо-Маницькій западині.

За геосхемою ООН, регіон Європа має вдвічі більшу площу й у зв’язку з включенням до його складу Росії тягнеться через Північну Азію аж до берегів Тихого океану. У таких межах Європа  за площею є передостаннім (після Океанії) регіоном світу.

Площа-близько 23  млн км²  (15,5% площі світу)

Населення- понад 742 млн осіб (9,9% населення світу)

ВВП- 25,2% (1/4 ВВП світу).

Словник

Економіко- географічне положення (ЕГП) — це  характеристика  розташування  певної  території  і  ана­ліз  тих  чинників,  які   впливають  на  розвиток  її  господарства.

Європа омивається водами Атлантичного і Північного Льодовитого океанів, берегова лінія значно розчленована. Площа півостровів становить четверту частину всієї площі континенту, а на острови припадає понад 700 тис. км² ( Кольський, Сканди­навський, Піренейський, Апеннінський). Найпівнічніші частини Європи розташовані за Полярним колом, а південні лежать у субтропічному поясі.

Максимальна віддаленість території Європи від океану становить близько 1600 км, мінімальна - 600 км.

Найближчий материк –Африка (15-20 км).  Протоки : Гібралтар, Дарданели, Босфор.

Європа має вигідне -ЕГП:

-відносна компактність території, тобто держави розміщені на незначних відстанях одна від одної; їх кордони проходять переважно такими при­родними межами, які не створюють перешкод для транспортних зв’язків; це сприяє економічним та культурним зв’язкам між країнами;

- державні кордони здебільшого розташовано на освоєних територіях з добре розвинутою транспортною мережею;

- більшість країн регіону мають вихід до морів або відкритого океану (найбільші порти- Роттердам (Нідерланди), Марсель та Гавр (Франція), Антверпен (Бельгія), Гамбург та Бремен (Німеччина), Лондон (Велика Британія), Генуя (Італія), Барселона та Валенсія (Іспанія);

-розташована на перехресті важливих міжнародних шляхів сполучення ( транзитні залізничні та автомобільні магістралі, важливі авіаційні маршрути проходять через Європу). Через гірські перевали в Карпатах, Альпах, Піренеях прокладено дороги та пробито тунелі. Залізничний Євротунель під Ла-Маншем з’єднав Велику Британію з материком. Є великі транзитні річки, передусім Дунай та Рейн.

-за порівняно невеликих розмірів території країн Європи безпосе­редньо межують між собою або розподілені невеликими відста­нями.

-сусідське положення Європи до інших регіонів -Північної Африки, Західної Азії, Росії, що є джерелом робочої сили та ресурсів;

 Із сусідніх регіонів емігрують до Європи багато людей, що є одним із способів розв’язування проблеми наростаючої нестачі трудових ресурсів через демографічну кризу. Водночас потік нелегальної міграції з країн третього світу спричиняє низку гострих проблем: зростання рівня злочинності, тероризму тощо.

Політико-географічне положення європейського регіону неоднозначне. –

-Європа – великий політичний центр світу;

-всі європейські держави є членами ООН (крім Ватикану);

-у країнах Європи розміщено сотні штаб-квартир міжнародних організацій. (найбільше у Парижі, Брюсселі, Лондоні, Женеві та Відні);

- на території Європи розташовані три ядерні держави: Велика Британія, Франція та Росія.

-Європа залишається політично нестабільною; етнічна або релігійна ідентичність громадян окремих територій породжує культурний регіоналізм і навіть радикальний сепаратизм. Через те політична карта Європи змінюється стрімкими темпами.

Наближеність країн Європи до зон екологічної кризи визначають особливості їх еколого-географічного положення (районом екологічної катастрофи є зона Чорнобильської аварії на півночі України; відносно екологічно чистими залишаються лише окраїни Європейського регіону: Ісландія, Португалія, північ Скандинавського півострова, а також північні та східні території Росії).

 

2. Політична карта Європи. Поділ на субрегіони.

Політична карта Європи формувалася впродовж тривалої історії. Протягом ХХ ст. суттєві зміни відбувалися після Пер­шої та Другої світових війн. Останні суттєві зміни на карті Європи відбулися в кінці 80-х - на початку 90-х років ХХ ст., коли була зруйнована соціалістична система і розпалися СРСР (1991), Югославія, Чехословаччина (1993). У європейському регіоні з’явилися молоді держави, в т.ч. і Україна, і почали відігравати суттєву роль у політичному та економічному житті не лише Європи й світу.

До регіону Європа відносять 45  країн, з них 44 є суверенними державами,  (в т. ч. Росія, 2 /3 площі якої розміщено у Північній Азії).

Більшість країн Європи мають невеликі розміри (крім Росії). Окрім найбільшої у світі країни за площею – Росії (17,1 млн км2 ) лише три держави в регіоні можна віднести до великих за площею:

Україну (603,7 тис. км2 ),

Францію (551,6 тис. км2 )

Іспанію (505,9 тис. км2 ).

Європейські країни-карлики: Андорра (468 км2 ), Мальта (316 км2 ), Ліхтенштейн (160 км2 ), Сан-Марино (61 км2 ), Монако (1,95 км2 ) і найменша держава світу Ватикан (0,44 км2 ).

Лідери за ВВП - Німеччина, Велика Британія та Франція, а за ВВП на 1 особу – Ліхтенштейн, Монако, Люксембург.

Кількість країн на карті Європи залежить від конкретних політичних, економічних і культурних позицій і є неоднозначною. Найбільше дискутується включення до складу Європи таких країн, як Туреччина, Косово, Кіпр, Казахстан і Республіки Закавказзя.

        У регіоні дві країни не мають державного суверенітету:

-Андорра перебуває під протекторатом Іспанії  та Франції;

-Ґібралтар є заморською територією Великої Британії та єдиним колоніаль­ним володінням в Європі (це важливий стратегічний пункт, що дає змогу контролювати вихід із Середземного моря в Атлантичний океан).

Частково визнаною державою Європи є Косово. Невизнані держави- Придністров’я, ДНР, ЛНР.

Найдавнішою республікою є Сан-Маріно (з 301 р.).  

За формою правління:

-32 республіки (2- президентські (Сан- Марино, Білорусь), 22- парламентські, зішані- 7, директорія-1 (Швейцарія));

-12  монархій : конституційних -11(Велика Британія, Норвегія, Швеція, Данія, Бельгія, Іспанія, Ліхтенштейн, Люксембург, Андорра, Монако та Ліхтенштейн) і абсолютна -1 (Ватикан (теократична монархія).

За формою адіністративо- територіального устрою:

-38 унітарних держав;

-6 федерацій (Австрія, Німеччина, Бельгія, Росія, Швецарія, .

Прояви сепаратизму в Європі

Сепаратизм  – теорія, політика й практика відокремлення частини території країни з метою створення самостійної національної держави.

В Європі існує близько 100 територій, на яких спостерігаються прояви сепаратизму. Найбільш гостро проблема існує в таких країнах:

-Іспанія (сепаратизм у Каталонії із центром у Барселоні. У 2017 р. там відбувся референдум щодо незалежності й відокремлення цієї території від Іспанії)

- Іспанія та Франція ( сепаратизм у Країні Басків). Основою сепаратизму там була організація ЕТА («Басконія та свобода»), яка тривалий час застосовувала терористичні методи у своїй боротьбі. Прибічники ЕТА вимагали відокремлення провінції від Іспанії та об’єднання в окрему державу із сусідньою частиною Франції, де також проживають баски.

-Бельгія (протистояння між Валлонією, де проживає франкомовне населення, та Фландрією, де переважають фламандці, які говорять голландською мовою. Праві сили Фландрії не приховують амбіцій щодо утворення незалежної держави із включенням до неї Брюсселя).

- Італія ( власна сепаратистська партія є в кожному регіоні; сеператим  на півночні частини Італії- Падані, в Сардинії та Сицилії,  Венеції)

-. У Великій Британії (Шотландія та  Північна Ірландія (Ольстері).

Крайнім наслідком дії сепаратистських сил у Європі є існування самопроголошених квазідержав, що їх не визнала вся світова громадськість, або визнали лише деякі держави. На території Молдови з 1991 р. існує не визнане жодною країною світу утворення Придністровська Молдавська Республіка зі столицею Тирасполь. Після збройного конфлікту туди була введена 14-та армія Росії, яка перебуває там й донині. На сході України у 2014  р. було створено т.  зв. Донецьку Народну Республіку (ДНР) та Луганську Народну Республіку (ЛНР). Політичний режим у Придністров’ї та Українському Донбасі існує завдяки військовій, політичній та економічній підтримці Росії й досі є осередком політичного напруження. На території Сербії внаслідок війни між сербами та албанцями у 2008 р. була проголошена т.  зв. Республіка Косово зі столицею Приштина, яку визнали 111 держав світу. У 2016 р. було підписано Угоду про асоціацію між Косовом та Європейським Союзом. Україна не визнає існування жодних із самопроголошених державних утворень на території Європи.

Кожна держава, яка стикається з проблемами сепаратизму, намагається розв’язувати їх на основі власних політичних та соціокультурних традицій.

 

Типологія країн Європи за рівнем економічного розвитку

1.     високорозвинуті країни -35

1.1.країна «Великої сімки»-4 (ФРН, Франція, Великобританія, Італія), ВВП на душу населення- 30-40000 дол США на рік;

1.2. економічно розвинута невелика країна-15 (напр., Ісландія, Швейцарія, Норвегія, Данія, країни Бенілюксу тощо). Ці держави переважно  постіндустріальні. ВВП на душу населення- понад 5000 дол США на рік

1.3.країна середнього рівня економічного розвитку- 16 (Іспанія, Португалія, Греція, Ірландія, Мальта, Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Словенія, Хорватія, Румунія, Болгарія,  країни Прибалтики- Естонія, Латвія, Литва). Ці держави індустріально- аграрні. ВВП на душу населення- 8-25000 дол США на рік

2. країна з перехідною економікою- 9 (4 пострадянських- Росія, Україна, Молдова, Беларусь та Албанія, Боснія і Герцоговина, Македонія, Сербія, Чорногорія) ВВП на душу населення- 2-9000 дол США на рік

Поділ Європи на субрегіони

Субрегіон – це частина географічного регіону світу, що відрізняється схожими географічними умовами, населенням, господарством, а часто й історичним розвитком.

За пропозицією ООН, Європу поділяють на субрегіони- Північна, Південна, Західна і Східна. Цей поділ є суто географічним. Останніми роками, особливо після потужного розширення ЄС у 2004 р., стало актуальним виділення субрегіону Центральна Європа.

Залежно від політичної та економічної ситуації окремі країни можуть належати до різних груп країн і відповідно субрегіонів. Наприклад, ВБ та Ірландію суто за географічними ознаками – розташуванням поза межами материкової Європи – відносять до ПівнічноїЄвропи, а за економічними показниками – до Західної Європи.                    

1.Північний субрегіон-  країни Скандинавії, Фінляндія, Данія та Ісландія, Прибалтійські республіки – Латвія, Литва й Естонія.

2.Південна Європа –Португалія, Іспанія та Андорра, Італія, Мальта, Греція, Албанія та більшість країн Балканського півострова – колишніх республік Югославії. Звісно, до Середземномор’я належать такі країни-карлики, як Сан-Марино і Ватикан. У зв’язку зі вступом Кіпру до ЄС та асоційованим членством у ЄС Туреччини ці країни часто також відносять до Південної Європи.

3.Західна Європа - Німеччина, Франція, Монако, ВБ, Ірландія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Ліхтенштейн, Австрія, Швейцарія.

4.Східна Європа - Росія, Україна, Білорусь та Молдова.

5.Центральна  Європа- Польща, Словаччина, Чехія, Угорщина, Словенія, Румунія і Болгарія- нещодавно стали членами ЄС.

2. Інтеграційні процеси в Європі

Європейські країни мають сприятливіші умови для інтеграційних процесів, ніж інші регіони світу. На основі найвищого рівня інтеграції 28 держав створили найпотужнішу регіональну економічну та політичну міжнародну організацію Європейський Союз (ЄС).

Історія створення ЄС

25.03.1957р. Римський договір про створення Європейського Економічного Співтовариства (ЄЕС, «Спільний ринок»): Франція, Італія, ФРН, Бенілюкс – 6 країн.

Цілі:

•      поступове усунення всіх обмежень в торгівлі між країнами-учасницями;
•      введення загального митного тарифу в торгівлі з третіми країнами;
•      ліквідацію перешкод для вільного переміщення осіб, капіталів, послуг;
•      спільну політику в галузі транспорту та с/г;
•      створення валютного союзу; уніфікація податкових систем;
•      зближення законодавства країн ЄЕС;
•      розробка принципів узгодженої економічної політики.

Це все робилося для:

1. Зміцнення позицій західноєвропейської економіки.

2. Того, щоб вирватися із залежного становища від США.

(ЄЕС це своєрідна форма боротьби за перерозподіл світу в сфері економіки між розвинутими країнами після ДСВ).

Реалізація:

•                  1959 – починається ліквідація митного тарифу всередині ЄЕС;
•                  1962 – почав роботу аграрний фонд Європи;
•                  1967 – почали роботу загальні органи ЄЕС(Рада ЄЕС, комісії);
•                  1972 – приступили до утворення спільної зовнішньої політики;
•                  1973 – вступили Данія, Англія, Ірландія;
•                  1975 – почата спільна робота, щоб підняти рівень розвитку країн ЄЕС;
•                  1979 – введена єдина валютна система, перші вибори до парламенту ЄЕС;
•                  1981 – вступила Греція; 1986 – вступили Іспанія та Португалія;

Органи ЄЕС: Європарламент, євро Суд, ЄЕС Рада Міністрів, ЄЕС Комісія.

Маастрихтський договір та створення ЄС:

Відбувається поступове перетворення спільного ринку в економічний та валютно-фінансовий союз. Причина: позбавитися претензій США на економічне та політичне розширення свого впливу в світі.

7.12.1990р.в нідерландському місті Маастріхті міністри закордонних справ та міністри фінансів 12 держав-членів ЄЕС: Бельгія, Данія, Люксембург, Нідерланди, Італія, Ірландія, Іспанія, Португалія, Греція, Франція, ФРН, Англія – підписали документ про створення Європейського Союзу.

Складові договору про ЄС:

І. Загальна зовнішня політика і політика безпеки:

1.               захист загальних інтересів;
2.               підтримка миру та м/н безпеки;
3.               зміцнення демократії, забезпечення прав людини та їх свобод.

ІІ. Співробітництво в області правосуддя та внутрішніх справ:

1.               вільне пересування та перебування на всій території ЄЕ;
2.               право громадян члені ЄС обирати та бути обраними до місцевих органів влади та в Європарламент незалежно від їх місця проживання в ЄС;
3.               захист громадян ЄС за межами ЄС посольством;
4.               право подачі петицій Європарламентові;

ІІІ. Співробітництво в економічній та соціальній сферах:

1.               умови співпраці, захист безпеки та здоров’я трудящих;
2.               соціальний захист;
3.               використання праці іммігрантів;
4.               охорона навколишнього середовища;
5.               промислова політика;
6.               створення транс’європейських структур;
7.              захист прав споживачів.

Реалізація:

• 1.11.1993р. набув чинності Маастрихтський договір, на світ з’явився ЄС (12 країн).
• 1995р. – вступ до ЄС Фінляндії, Швеції, Австрії;
• 1999- Угорщина,  Кіпр,  Польща,  Чехія  і  Словенія
• 1 травня 2004 р.- Кіпр, Мальта, республіки Прибалтики (Латвія, Литва, Естонія),Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина та Чехія.
•  2007 р. - до  ЄС приєдналися Болгарія та Румунія.

Важливим кроком стало об’єднання національних грошових одиниць і впровадження в січні 2002 р. наднаціональної валюти – євро

Єврозона – група держав Європейського Союзу, офіційною валютою яких є євро.

Спочатку Єврозона налічувала 11 країн, в яких євро було введено 1 січня 1999 р. (готівка – 1 січня 2002 р.). Нині в Єврозоні – 19 країн ЄС.

Євро також введено в обіг у державах-карликах Європи, що формально не входять до складу Євросоюзу, у заморських департаментах Франції, на островах, що входять до складу Португалії, у Косово та Чорногорії.

Унаслідок активного процесу розширення Європейський Союз став найбільшою і найпотужнішою організацією у світі з площею понад 4,3 млн км², населенням майже 494 млн осіб, з показником сукупного ВВП понад 14 трлн дол.

Умови вступу до ЄС:

1). Ратифікація Маастрихтського договору.

2). Згода країн-членів ЄС.

3). Виконання всіх соціально-економічних та політичних умов.

Україна у 2014 р. підписала спершу політичну частину Угоди про асоціацію з ЄС з метою подальшого вступу до цієї організації, а згодом й економічну – тобто Угоду в повному обсязі.

Органи влади ЄС:

1. Європейський центральний банк (ЄЦБ) м. Франкфурт-на-Майні
2. Європейський фонд освіти, м. Турин;

5. Євроагенство по охороні навколишнього середовища, м. Копенгаген.

6. Євроагенство по експертизі медичних препаратів, м. Лондон.

7. Євровалютний Інститут, м. Франкфурт-на-Майні.

8. Євро суд з прав людини, м. Люксембург.

ЄС як єдине ціле є членом світової організації торгівлі (СОТ).

     Мал. Картосхема Єврозони

 

Між країнами ЄС діє Шенгенська угода – договір «Про скасування паспортного митного контролю між країнами Європейського Союзу» (1995р.).

До Шенгенської зони входять 22 із 28 держав-членів ЄС (усі «старі» держави-члени ЄС, окрім Великої Британії та Ірландії, та усі «нові», окрім Кіпру, Румунії та Болгарії). Шенгенська віза діє також на території трьох країн Європи, що не входять до ЄС. Це Норвегія, Ісландія та Швейцарія. Тобто нині угода діє у 25 країнах Європи.

 

Рада Європи- міжнародна регіональна організація країн Західної Європи, утворена 5.05.1949р. в Лондоні.

Засновники: Англія, Бенілюкс, Данія, Ірландія, Італія, Норвегія, Франція.

Органи управління:  - Комітет міністрів закордонних справ;

                                       - Консультаційна Парламентська Асамблея;

                                       - Євро Комісія з прав людини;

                                       - Євро Суд з прав людини;   Євро Центр молоді;

                                       - Євро Інформаційний фонд;    Центр охорони природи.

Мета:

1. Захист прав людини та демократії.

2. Прийняття європейських угод, які повинні стандартизувати діяльність

    держав-учасниць у соціальній та правовій сферах.

3. Сприяти, щоб євро культура була самобутньою. Культурний обмін.

9.11.1995р. Україна стала 37 учасницею РЄ.

Сьогодні їх  - 47 держава. Місце перебування-  м.Страсбург.

 

 Організація Безпеки та Співробітництва в Європі (ОБСЄ).

З 1946р. почалася ХВ, що посилило протистояння в світі.

 30.07. – 1.08.1975р. підписання заключного Акту про питання безпеки та співпраці в Європі:

•      непорушність державних кордонів в Європі після ДСВ;
•      вводив у м/н відносини нові норми стосунків між державами:

•                суверенна рівність та повага прав, які притаманні суверенітету;
•                невикористання загрози силою;
•                непорушність кордонів; територіальна цілісність держав;
•                мирне врегулювання протиріч;
•                невтручання у внутрішні справи держав;
•                збільшення прав і свобод людини;
•                рівноправ’я та право народів розпоряджатися своєю долею;
•                співробітництво між державами; обов’язкове виконання обов’язків по м/н праву.

1994р. на базі Ради Безпеки та Співробітництва в Європі (РБСЄ) утворена Організація Безпеки та Співробітництва в Європі (ОБСЄ), яка стала впливовою силою для збереження миру і співробітництва в Європі  й на планеті в цілому.

На 2002р. – 55 держав.

Завдання:

•              попередження конфліктів;
•              боротьба з кризами і пост конфліктна реабілітація;

Дії:

•              контроль над озброєнням; превентивна дипломатія;
•              захист прав людини; спостереження за виборами;
•              заходи по підтриманню екологічної та економічної безпеки;

Органи:

• Тимчасова Рада – постійно діючий орган, що здійснює політичну консультацію і приймає рішення; склад з представників від усіх учасників;  скликається щотижнево у м. Гамбурзі.
• М. Відень – форум для співпраці заради безпеки, який займається контролем над озброєнням.
•  «Голова в офісі» - виконавча гілка влади, міняється 1 раз на рік, їй допомагає керувати попередній та наступний голова («трійка»).
• Офіс демократії та прав людини м. Відень.

 

Європейський парламент  -створений 30 березня 1962р. Складається з депутатів країн- учасниць. Місце перебування-  м.Страсбург.

Розглядає загальні регламентативні акти, що стосуються країн –учасниць.

 

Європейський банк реконструкції та розвитку (Євробанк, ЄБРР) — міжнародний фінансово-кредитний інститут, який надає допомогу країнам від Центральної Європи до Централь­ної Азії для проведення ринкових реформ, активного інтегру­вання економік цих країн у міжнародні господарські зв’язки.

 

Організація Північноатлатичного  договору (НАТО), 1949р. 29країн

Члени:  США,  Велика  Британія,  Бельгія, Нідерланди,  Люксембурґ,  Канада,  Італія,  Португалія,  Норвегія, Данія,  Ісландія, з  1952 р.—  Туреччина  і  Греція  ,  з  1955р.— ФРН, з 1982 р.— Іспанія    ,  з  1999 р.—  Поль­щу,   Угорщину,   Чехію. Згодом країни Прибалтики.  Штаб-квартира  НАТО  -Брюссель  (Бельгія).

Завдання

-підтримання стабільності в зоні Північної Атлантики;

-боротьба з міжнародним терроризом (з 2001р.)

 

4.Природно-ресурсний потенціал

 Країни  регіону  мають у своєму  розпорядженні  цілком  сприятливі природні  умови  для  господарського розвитку: добре поєднання рівнинних  і  гірських  форм  рельєфу, переважання  помірного  клімату, різноманітні ґрунти.     

 Рельєф переважно рівнинний, проте північна і південна Європа переважно гірські (?? знайдіть на карті найбільші гори Європи).

Клімат Європи  сприятливий  для  життя  населення  і  розвитку господарства. Клімат на більшій частині помірний морський та помірний континентальний, проте на півдні - субтропічний, а на півночі- субарктичний.

Мінеральні ресурси У надрах країн Європи зосереджено різноманітні корисні копалини. Однак запаси  деяких  мінеральних ресурсів майже вичерпані внаслідок тривалої експлуатації.

         З одного  боку  в  окремих  країнах є  промислові  запаси: 

-нафти  і  природного газ (Франція, Нідерланди)

-вугілля (Рурський басейн Німеччини, Уельський і Ньюкаслський у ВБ)

-залізної руди  (Швеція, Лотаринзький басейн у Франції та ін.)

-руд кольорових металів (Нiмеччина, Іспанія, Італія). 

        З іншого  боку, багато родовищ близькі до вичерпання, тому країни Західної Європи імпортують значну кількість паливних і рудних ресурсів.

   Водні ресурси Порівняно  добре  країни  Західної  Європи  забезпечені прісною водою, однак її запаси дуже забруднені. Річковий стік зменшується з Заходу на Схід, з Півночі на Південь.

Завдання Користуючись картою, назовіть найбільші річки Європи

      Земельні ресурси. Переважна частина регіону багата на земельні ресурси.

-найкращі в світі ґрунти – чорноземи – розміщуються на території України, півдні Росії, в Угорщині;

-родючі бурі лісові ґрунти вкривають більшу частину середньої частини Європи;

-на Середземноморському узбережжі -багаті на поживні речовини коричневі ґрунти;

-кислі дерново-підзолисті ґрунти розміщуються в середній частині Європи (придатні для освоєння за умов інтенсивної меліорації);

- тундрово-глейові ґрунти, що майже не використовуються в землеробстві, займають крайню північ регіону.

Європа вирізняється найвищим показником коефіцієнта земельного використання серед регіонів світу. Там найвищий рівень розораності земель – 29%, що перевищує середньосвітовий показник у 2,5 раза. В деяких країнах цей показник сягає 50%: Україна, Угорщина, Польща, Румунія. Під пасовищами зайнято 18% земель. Найвищий коефіцієнт земельного використання характерний для Нідерландів, Румунії, Польщі, Данії – 80%, а найнижчий – для Італії та Португалії – 14–16%. Резервів для розширення орних земель в Європі небагато.

Невисока родючість ґрунтів регіону компенсується ретельно про­думаною і збалансованою меліорацією.

Біологічні ресурси Ліси Західної Європи в ос­новному виконують рекреаційну функцію, 40 % їх запасів припа­дають на Швецію і Фінляндію. Нині на одного європейця припадає 0,3 га. Лісом вкрито понад 1 /3 території Європи, і це єдиний регіон світу, де площа лісів збільшується. «Лісовим цехом» Європи називають Скандинавські країни, які постачають деревину та лісоматеріали на європейський ринок. Цим країнам притаманні найвищі показники лісистості території. Величезні площі під лісами має європейська північ Росії. Багатими на ліс є також Білорусь, Австрія, Албанія.

В Європі також мають попит недеревні лісові ресурси: збирання грибів, меду, лісових ягід, лікарських рослин.

Рекреаційні ресурси - це природні умови та ресурси, а також суспільні об’єкти, що можна використовувати для відпочинку, туризму та охорони здоров’я  ( поділяють на природно-рекреаційні та культурно-історичні). В Європі наявні:

-морські курорти  (Лазуровий берег (Франція), Італійська Рив’єра, Золоті Піски (Болгарія), Мальта, Балеарські острови (Іспанія), Адріатичне узбережжя Хорватії та Чорногорії тощо);

- гірські курорти (Швейцарія, Австрія, Словаччина, Норвегія, Україна);

- термальні та мінеральні джерела (Баден в Австрії, Спа в Бельгії, Карлові-Вари в Чехії, Бат у Великій Британії та інші).

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ

 1. Користуючись картами атласу, визначте головні особливості ЕГП країн Європи. Чи вигідне ЕГП має регіон?

2. Які територіальні зміни відбулися в Європі в результаті двох світових війн, регіональних конфліктів, розпаду Радянського Союзу?

 3. Як змінювалися державні кордони України протягом ХХ – ХХІ ст.

4. Назвіть приклади країн Європи з різною формою правління і територіального устрою.

5.Що покладено в основу виділення субрегіонів у Європі? Назвіть приклади країн, що належать до різних субрегіонів Європи.

6. Що таке євроінтеграція? Приклади.

7. Назвіть приклади держав Європи, що належать до різних типів і підтипів за рівнем економічного розвитку.

8. Які головні напрями роботи країн-учасниць ЄС? Що таке Шенгенська зона?

9. Поясніть роль НATO у загальноєвропейській системі безпеки.

10. Спрогнозуйте позитивні риси та ризики вступу України до ЄС.

5. Які природні ресурси наявні в Європі?