Візитна картка " Опис досвіду вчителя історії та правознавства"

Візитна картка вчителя

               Мочерад Людмили Мирославівни

        Дата народження: 27 березня 1984 року

                                         Освіта:  вища

                    Спеціальність: історія

                            Кваліфікація: Історик. Викладач історії

Місце роботи: Вовчищовицький НВК

Домашня адреса: с. Санники, вул. Майданова

Стаж роботи: 16 рік

Стаж роботи в даній школі  з  2012р.

Життеве кредо:

«Стався до людей так ,

як би ти хотів, щоб ставились до тебе»

Педагогічне кредо:

«Педагог повинен бути гуманістично

спрямованим,він є керівником,другом своїх вихованців

Він має бути наставником  у всьому доброму».

Я.-А.Коменський

Курси підвищення кваліфікації:

ЛОІППО, 2014 рік,

свідоцтво №22278 від 27. 08. 2014 року.

Опис досвіду роботи вчителя

                    Історії та правознавства Мочерад Л.М.

працює над проблемою:

«Впровадження інтерактивних технологій в процесі навчання історії»

Педагогічне кредо:                                                                         

«Педагог повинен бути гуманістично                                                              спрямованим,він є керівником,                                                                                          другом своїх вихованців                                                                                                                       Він має бути наставником                                                                                                              у всьому доброму».

Я.-А.Коменський

                                                                           Життєве кредо:                                                             «Стався до людей так , як би ти

                                                                          хотів, щоб ставились до тебе»  

   Я працюю у Вовчищовицькому НВК  з 2012 року. Викладаю всесвітню історію у 7-11 класах та правознавство у 9-10 класах

   Серед важливих педагогічних завдань, які поставило життя перед сучасною школою є розробка нових педагогічних ідей та підходів до навчального – виховного процесу, в центрі яких - особистість дитини з її потребами, інтересами та життєвими проблемами. Тому, перед школою стоїть завдання впровадження нових технологій в всесвітній процес.                                                                                                                                               

   Процес навчання - це напружена розумова робота, яка передбачає участь учнів у цьому процесі. На вчителя покладається велика відповідальність за розвиток   в процесі навчання, тому тільки пояснення матеріалу та демонстраційний матеріал не дадуть стійких знань. Якості знань можна досягти за допомогою активного та інтерактивного навчання.                                                                                                                                        

  Видатний зарубіжний педагог К.Роджерс зазначив: «Не так важливо вчити дітей, потрібно створити ситуацію, в якій дитина просто не може не вчитися і робить це із задоволенням ». Завдяки інтерактивним методам засвоєння матеріалу є наслідком спілкування між учителем та учнями, тобто між тими, хто має певні знання й досвід, і тими, хто їх здобуває.

 Інтерактивні методи – це чітко спланований результат навчання. Ці методи не призначені для виконання певних навчальних завдань, а самою своєю структурою визначають кінцевий результат. Перед тим, як почати когось учити, учитель завжди задається питанням: « Чого я мушу навчити свого учня, тобто яку мету я ставлю, навчаючи його?».

     Відповідь на це запитання пов‘язана з іншим; « Як треба навчити учня щоб досягти поставлених цілей?», « Які форми, прийоми роботи треба використати, яку методику в цілому застосовувати?»

   Сучасні вимоги освітніх стандартів змушують , нас, учителів, не тільки насичувати учнів інформацією, а й шукати шляхи практичного застосування її у повсякденному житті. Знання не заради знань, а знання – для збагачення життєвого досвіду. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв‘язування проблем, воно ефективно сприяє формуванню вмінь і навичок, створенню атмосфери співробітництва і взаємодії.

   Набагато важливіше навчити, ніж просто розповісти. Можна швидко повідомити учням те, що вони повинні знати, і вони забудуть це ще швидше. Тому, працюючи третій рік у цій школі, дійшла висновку, що уроки насичені різноманітними навчальними ситуаціями та методами роботи сприяють розвитку в учнів самостійності, дослідницьких навичок та формують творчі здібності. Створювати умови якісного навчання, учні повинні мати такі навички: думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї і концепції , і вже на основі цього шукати потрібну інформацію, трактувати її і застосовувати в конкретних умовах.       

   Саме цьому , я працюю над проблемою: «Впровадження інтерактивних технологій в процесі навчання історії ». Вибір даної проблеми був невипадковим, бо нова парадигма освіти пропонує розглядати учня як мету, а не засіб. Відповідно обраній проблемі були визначені такі задачі:

1.Впровадження інтерактивних технологій навчання метою активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках історії.                                                                                                     

   2.Розвиток ключових компетентносте й через інтерактивні технології навчання.            

   3.Спонукання учнів до активного навчання.                                                                                 

   4. Розвиток творчості учнів.                                                                                              

   5.Виховування любові до предмету.

    Готуючись до кожного уроку, продумую хід заняття, добираю ефективні методи та  прийоми.  Методи інтерактивного навчання я використовую на різних етапах: під час первинного оволодіння знаннями, їх закріплення і вдосконалення, формування вмінь та навичок. З метою розвитку особистості дитини використовую  ІКТ  на будь-якому етапі навчальної діяльності уроку. Підбір текстового й графічного матеріалу по темі уроку, створення навчальної презентації, організація індивідуальних виступів учнів за заздалегідь підготовленим вчителем матеріалами.

   У своїй роботі я застосовую і колективну ( кооперативну ) форму навчальної діяльності учнів – це організація навчання в малих групах учнів, об‘єднаних спільною навчальною метою. Одержавши вказівки, учні об‘єднуються в групи по 2-4 чоловік для досягнення спільної мети. Почуття групової належності дає учням змогу подолати труднощі, які постають на їхньому шляху. Залежно від змісту теми навчання використовую наступні варіанти роботи в групах:  «Діалог», «Спільний  проект» ,  «Пошук  інформації».

 Застосовую технології, які передбачають спільну роботу всього класу: «мозковий штурм», «навчаючись учись», «мікрофон», «три речення», «чиста дошка», «рамка цілі», кросворди,робота з документами.

« Мозковий штурм» - це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішення, під час якого здійснюється вільне висловлювання думок усіх учасників. У той час, як відбувається цей процес, ніхто не коментує і не критикує внесок кожного. Всі ідеї вносяться до списку. Нарешті, ідеї чи думки не оцінюються, не класифікуються і не відкидаються. Вони просто реєструються ( на дошці, на аркуші паперу по колу ).

 Наприклад, урок всесвітньої історії у 7 класі. Тема уроку: «Створення централізованих держав у Західній Європі. Початок об‘єднання Франції», де  на початку уроку  ділю клас на дві групи по 3 чоловік у кожній групі і пропонує скласти список із трьох масштабних процесів, що відбувались у Західній Європі. Ідеї та пропозиції груп записуються на дошці. Учні називають такі процеси, що мали місце в ХІ-ХІІ столітті у Західній Європі:

- феодальна роздробленість;

- зміцнення католицької церкви та її боротьба із світською владою;

- поява міст;

- хрестові походи;

- рух єретиків.

Я підбиваю підсумки, вказуючи на те, що:

1. У Західній Європі відбувалось одночасно декілька значних процесів.

2. Ці процеси відбувались у більшості країн Європи.

3. Між ними повинен був би існувати зв‘язок, тому що більшість історичних процесів пов‘язані між собою.

  Потім даю завдання групам скласти протягом 4 хвилин декілька речень, щоб встановити зв‘язок між виписаними на дошці процесами. Результати роботи кожної групи фіксуються письмово та обговорюються іншими групами. Моє завдання: організувати обговорення та звернути увагу на суттєві логічні зв‘язки в учнівських текстах. Протягом  5 хвилин представники груп зачитують свій текст і одночасно записують його на дошці.( Приклад запису 1 групи: У період феодальної роздробленості влада королів послаблюється, тому зростає роль католицької церкви. Церква веде боротьбу з єретиками, організовує хрестові походи відвойовування Іспанії у арабів. Поява і зростання міст призводить до руйнування натурального господарства, а згодом - до формування нових відносин у суспільстві ). Інтерес з боку учнів до цієї роботи обумовлений тим, що вони мають працювати із власними ідеями.

« Навчаючись учись» - такий вид діяльності дає учням можливість взяти участь у навчанні та передачі своїх знань іншим учням.

«Мікрофон» по черзі викликаю учнів, які імітують «говоріння» у мікрофон. Інші учні не можуть говорити, вигукувати з місця, право говорити належить тільки тому, у кого символічний мікрофон. Наприклад, урок всесвітньої історії у 8 класі. Тема уроку: «Відкриття європейців», де учні дають визначення поняттям: «цивілізація»,  «аграрне  суспільство»,  «індустріальне  суспільство»,  «нова  історія», «банк», «біржа», «абсолютна монархія», «капіталізм».

«Чиста дошка» -  записую  на  дошці  запитання,  які  стосуються   теми й відповіді на які учні дадуть, опрацювавши текст підручника із всесвітньої історії. Після читання у процесі аналізу тексту учні відповідатимуть, а я витиратиму опрацьовані питання. Робота буде успішною, якщо під кінець уроку дошка стане чистою. У даному випадку на виконання завдання надається 10 хвилин.

 «Рамка цілі» - цей метод передбачає чотири етапи:

1.  Мета (Чому? Навіщо? Для чого?)

2.  План (Як? Яким чином?)

3.  Дія (Що? Де? Коли?)

4.  Результати (Які наслідки? Які підсумки?)

За  цим  алгоритмом  діти  опрацьовують  за  підручником  питання «Лютер і Мюнцер — два варіанти Реформації» у 8 класі. Клас поділено на 2 підгрупи  (одна працює над лютеранським варіантом Реформації,  інша — над мюнцерівським).

«Три речення» - пропоную учням висловити трьома реченнями власну думку про Нідерландську революцію.

Зразок учнівської відповіді

1.  Революція розпочалась під прапором кальвінізму.

2.  Унаслідок  вдалих  військових  дій  1559 р.  було  утворено  Об’єднані провінції Нідерландів.

3.  Революція XVI ст. перетворила Нідерланди на буржуазну незалежну державу.

   На своїх уроках історії застосовую міжпредметні зв'язки. Вона перебуває у тісних зв’язках з різними предметами навчання –  з українською та світовою літературою, географією, математикою, економікою.

  Розвиток творчості учнів відбувається не тільки на уроках історії, але й в позаурочний час. Проведення  предметного тижня, під час яких учні беруть активну участь у  різноманітних заходах: вікторинах, конкурсах, змаганнях; історичні виховні заходи.

   Моя діяльність на уроках історії спрямована на організацію пізнавальної діяльності школярів, розвиток їх розумових,  творчих здібностей, а також  працюю над проблемою суспільного життя виховання громадянина України. Сучасна демократія вимагає від особи готовності і здатності до активної участі у справах суспільства і держави на основі усвідомлення своїх прав та обов‘язків, себе як повноправного члена соціальної спільноти, громадянина своєї країни. Тому одним з найважливіших завдань шкільного курсу історії є формування компетенції, притаманних громадянину демократичного суспільства. Саме гуманітарна освіта формує особистість школяра, готує його до життя у світі, який постійно змінюється, вчить сучасних форм спілкування, розвиває здібність засвоювати інформацію та приймати ефективні рішення.