Виховний захід до Дня захисника України

Викладач:  Доброго дня, педагогічні працівники, учні, гості.

Подивіться, будь ласка, у вікно: там обнялися  в одне ціле голубе небо і  золоте колосся пшениці. Такою ми бачимо сьогодні  нашу неньку - Україну. Вона горда від того, що зуміла виховати людей, здатних об’єднатися у боротьбі за її єдність і незалежність, здатних захистити її кордони.

Протягом всієї багатовікової історії нашої Батьківщини народ вище за все цінував вірність Вітчизні, мужність і відвагу героїв, які боролися за торжество добра і справедливості.

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №806/2014

Про День захисника України

З метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві та підтримку ініціативи громадськості постановляю:

1. Установити в Україні свято – День захисника України, яке відзначати щорічно 14 жовтня.
2. Визначити таким, що втратив чинності, Указ Президента України від 23 лютого 1999 року №202

 

Президент України П.Порошенко

Ведуча:

Це свято є насправді всенародним, бо захисниками Вітчизни є учасники національно-визвольних рухів ХХ століття, учасники Революції гідності, добровольці і військові, волонтери, діти і дорослі -- всі ті, хто в різний спосіб наближають перемогу над сепаратистами. 

Викладач: Урочиста  лінійка, присвячена Дню захисника УКРАЇНИ, оголошується відкритою. Ліцей  Струнко.

Державний прапор України – Внести.

/1. Звучить Гімн/ Вільно.

Ведуча: День захисника України -

Мужності й геройства свято.

І ми вклоняємося тим,

Хто літ тому назад багато

І тим, хто нині з автоматом

Наш спокій береже і захищає,

Всю нашу велику родину,

Рідну землю свою - Україну.

 

 

Ведучий: Україну зі святом вітаємо нині

І хочемо, щоб вона мужніла і цвіла,

Навіки слава, слава Україні,

Її народу слава і хвала!

 

Викладач.

- Перегорнімо сучасну сторінку історії України, вдивляючись в обличчя наших героїв – захисників України.

(2. Відеоролик Небесна сотня)

Ведуча: Свідомість українців постійно змінюється. Майдан та Революція Гідності потрясли не тільки Україну, а й увесь світ. Зігріта палкими серцями мільйонами національно свідомих українців з усіх регіонів, незалежна демократична держава Україна продемонструвала Європі і всьому світові, що українці – міцна духом волелюбна нація, яка навчилася поважати себе і яка зуміла відстояла свій демократичний вибір.

Читає Коваль Віра ( 3. слайди «Небесна сотня)

         Як журавлі, що ринули у небо,

         Покинувши цей грішний світ

 Лишили по собі кривавий,

 Та героїчний слід…

 Вони не думали, що буде

 Не думали про щастя чи добро.                   

                               Вони ішли…Ішли назустріч смерті,                              

  І страху зовсім не було.

  Небесна Сотня – герої незборені,

  Найкращі, найвідважніші сини,

  Яскравим сяйвом в небі засвітились,

  Щоб інші мріяли, любили і жили.

 

(4. відео Українська війна АТО в Україні – без звуку)

Ведучий: Були роки, народилися нові покоління. Кожне наступне дивиться на минуле очима свого часу. Утім події такої ваги єднають усіх, з роками набуваючи все більшої ваги.

 

(За сценою)

Моя Україно, розлогі смереки,

Озерні гаї і безкрайні степи.

В тобі передзвін обізвався далекий,

Озвалось відлуння лихої доби.

За тебе йшли битись на бій козаченьки,

Стрільці Січовії, повстанці УПА...

Поклали голівоньки браття рідненькі,

Щоб зникла із серця солона ропа.

 

За тебе земля обливалася кров’ю,

За тебе гармати ревли у полях.

Тебе захищали святою любов’ю,

Щоб вийти на світлий і праведний шлях.

 

Моя Україно, народ мій коханий,

Брати-українці, мої земляки!

Мерщій поєднаймо серця полум’яні

На вічні роки і прийдешні віки.

 

Ведучий. «Служу на вірність народу України» – це не просто слова з присяги – це героїзм, це мужність, це непохитність, які дарують нам усім впевненість у завтрашньому дні.

(5. Пісня «Я України син» виконує Боцман Ігор)

 

Ведуча: Чорною хмарою нависли над людьми звістка: війна. Настали тяжкі для народу дні. Усе палає, земля здригається від  вибухів снарядів і реву танків. Смерть, вогонь і попіл, руїни і страшну пустелю залишають після себе окупанти. Ворог спрямував свою смертоносну зброю проти кожного мешканця нашої країни, намагаючись знищити нас.

 

Ведучий: Проявляючи мужність і героїзм, захисники в жорстоких боях відстоюють кожний клаптик рідної землі.

 

Ведуча: Війна. Найважча. Найгірша. Та, що зруйнувала щасливе життя. На захист своєї Батьківщини піднявся весь народ.

 

Ведучий: Усі, хто може тримати в руках зброю - воюють. Інші не покладаючи рук працюють заради перемоги.

Ведуча:  Ми знаємо, що ми – єдині, що перемога буде за нами. Єдина Україна – іншого шляху у нас немає.

 

 

Читає:  Шелемба Катерина  (6. Кліп Я дочекаюсь тебе без звуку)

 Сьогодні на вокзалі бачила солдата…

 Стояв один – його ніхто не проводжав:

 Квиток на схід, рюкзак і плащ палатка,

 Немов він сам від себе на війну тікав.

 Сумний, стурбований, глибокий,

 Задумливо і мужньо в самоті стояв,

 Хоч перед ним дорога – світ широкий,

 Але він стежку свою власну вже обрав.

 Не в далі дальнії, щоб щастя пошукати,

 Не в ті незвідані, чудові й радісні краї,

 А в пекло – смерті в зуби їде  заглядати -

 Боротися за волю на своїй землі!

 І шкода стало невідомого солдата:

 Він сам – та й я нікого вже не жду,                                                     

 Тому тепер на нього буду я чекати,

 Тепер я в Бога за усіх самотніх попрошу!

 «Не полишай одних в скруту годину,

 Дай мужності, надії й сили їм пошли!

 Дружині – чоловіка, матері – дитину,

 І сестрі – брата, прошу, рідного верни!»

 Я мовчки проведу тебе, коханий, брате, сину,

 Й чекати буду рідного тебе з війни…

                                 Тепер ти просто зобов’язаний й повинен,

 Живим та неушкодженим прийти!

 

Ведучий: У цій війні народжуються герої. Вони бачать смерть в обличчя. Війна їх  загартовує, робить мужніми, дужими. Нині воїни живуть на грані можливого. Вони багато чого зрозуміли. Та й ми зрозуміли, що для мирних жителів найбільше зло – це коли на твоїй території перебувають громадяни іншої держави. Бо, за будь – яких законів, той хто перебуває на чужій території, ризикує стати носієм свавілля.

 

Ведуча: Час спливатиме, але дуже важливо, щоб юні знали і пам’ятали про тих, хто не жаліючи  сил, здоров’я і життя воює за незалежність.

 

7. Кліп К. Бужинська «Солдат України»(без звуку)+7_1 мінус

 

Викладач: Сьогодні, діти нашої матері України, наші бійці в зоні АТО сумлінно виконують свій синівський обов’язок. Вони – теперішній голос нашого сумління, наша гідність. Вони своїм прикладом показують силу та незламність українського духу.

Сьогодні на нашому заході присутні гості: учасники АТО Військовий комісар майор Поткін Дмитро Володимирович – проходив службу в 24 окремому розвідувально-штурмовому батальйоні в Луганській області, Щастя, Трьохізбенка, та Талашко Олександр Володимирович - старшина роти 22 батальйону територіальної оборони України.

Надаємо їм слово

 

Ведуча: Народжені жити, любити, творити давно пішли з життя для них війна закінчилася не салютом, а свинцем у серці. Вони заповіли нам берегти, пам’ятати і любити свою Батьківщину. Тож завдання нашого покоління – не забути людей, які прославили Україну своїм героїзмом.

Ведучий: На превеликий жаль гинуть наші патріоти - добровольці  та воїни української армії. Серед загиблих - випускник ліцею Шевченківснківської районної ради   Ковшарь Дмитро. Схилімо голови низько перед пам’яттю і подвигом славних синів України- героїв УПА, героїв небесної сотні і героїв АТО та промовмо молитву за  душі загиблих.

Виходить Мати із свічкою в руках. Слова на фоні музики:

 

Читає Чайка Юлія (8. кліп «Молитва» без звуку + 8_1. Пісня «Молитва»)

                     Я – мати, мати всіх дітей,

 Що на фронтах воєнних полягли.

 Сьогодні я звертаюсь до людей,

 Щоб мир у світі пильно берегли.

 Я – мати… Я крізь все пройшла:

 Крізь дим пожеж, утрат і сто смертей.

 Розтоптана і знищена була,

 Та через роки йду я до дітей.

 В душі моїй горить пекельний біль.

 За всіх, усіх, яких не повернуть.

 І крик душі лунає звідусіль.

 Вони до нас ніколи не прийдуть…

                                Та я не вірю в похоронки ті!

 Живі вони, бо пам'ять ще жива!

 Мої сини, соколики ясні…

 А всюди квіти… квіти…і трава.

 Я – мати! Я до вас іду,

 Щоб захистити, відвернути зло.

 Та відвести від всіх людей біду,

 І щоб війні ніколи не було.

 Тож встаньте всі і голови схиліть,

 Згадайте тих, хто йшов через фронти.

 І вдячністю хвилину помовчіть,

 Щоб пам'ять в нашім серці зберегти.

 

Хвилина мовчання (звук метронома)

Ведуча:

Нехай ніхто не половинить, твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно, бо ти на всіх у нас одна.

Одна від Заходу й до Сходу, володарка земель і вод –

Ніхто не ділить хай народу, бо не поділиться народ.

Нехай ніхто не половинить, твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно, бо ти на світі в нас одна.

 

Ведучий. Наша зустріч добігає кінця. Якщо ми, ніби за цеглинкою цеглинку, будуватимемо наш храм людської душі, не будемо байдужими та черствими, будемо патріотами своєї Батьківщини то будемо гідними називатися українцями!

 

Ведуча:

Моя Україно, народ мій коханий,

Брати-українці, мої земляки!

Здоров'я і щастя вам, рідні краяни,

Добробуту, миру на довгі роки!

Єднаймося, браття! Хай чиста іскрина

Запалить любов’ю гарячі серця,

Й піснями наповниться вся Україна

Від щастя, якому не буде кінця!

 

9 Кліп без звуку 9_1. Пісня:  А Я БАЖАЮ ВАМ ДОБРА

 

З сценою (ролик про україну)    

Я знаю: ми відродимось, народе,

Повернемо і мову, й рушники.

Я знаю: розцвітуть сади зелені,

Заграють ріки на струні степів,

І білі вишні, ніби наречені,

Під вітром розіллють бентежний спів.

Я вірю: колись буде в Україні

Соборність і духовна чистота,

«Згинуть вороженьки, як роса на сонці» ,

Сяйне крилом веселка золота.

Рожево спалахнуть духмяні весни

І полетять лелеки й журавлі.

В любові кожне серденько воскресне

На світлій, мирній, радісній землі!

 

Викладач:  Завершуючи наш захід, я хочу ще раз пригадати слова П.Тичини:  «Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була!».

Ми з вами живемо в Україні, тому повинні знати і шанувати історію , традиції і культуру нашої держави.

І в цей нелегкий час, коли точаться бої на сході і півдні України, ми повинні бути справжніми патріотами, відстоювати єдність,  суверенітет і незалежність України.

Тож бажаю нам всім миру, спокою і світлого майбутнього!

Ліцей струнко. Державний прапор України - Винести

1. Звучить Гімн)