Визначення ролі батьків у впровадженні інклюзивної освіти:співпраця педагогів і батьків

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї. “Всі ми родом з дитинства”, “Все – і хороше, і погане – людина одержує в сім’ї”.

Ці педагогічні вислови відомі, напевне, всім. Відтак, зрозуміло, що без радикальної перебудови традиційного сімейного виховання, не слід очікувати серйозних успіхів у сфері становлення повноцінної особистості: самостійної, відповідальної, упевненої у собі, ініціативної, творчої, з чіткими моральними настановами. Ми спробуємо з вами сьогодні знайти правильний шлях у спілкуванні з дітьми,а також у спільній та злагодженій співпраці вчителів і батьків.

Визначення ролі батьків у впровадженні інклюзивної освіти: співпраця педагогів і батьків

Хай вам сонечко сміється, і наука хай дається. Сподіваємося, що знання та уміння, отримані сьогодні, знадобляться вам у вашій роботі. Пропонуємо вам сьогодні: Не просто слухати, а чути;Не просто дивитись, а бачити. Не просто відповідати, а міркувати. Дружно і плідно працювати!

Тоді, неодмінно, результат нашої роботи буде ось таким. А для того, щоб сонечко світило яскравіше, давайте напишемо на промінцях, що особисто ви можете зробити для того, щоб допомогти дитині з ООП для її розвитку, соціалізації та адаптації.

Пропонуємо вам під час нашої зустрічі створити квітку під назвою «інклюзія», а ми, як промінчики сонця, допоможемо їй розквітнути

Вправа «Лялечка»Ми повинні допомагати людям з обмеженими можливостями , тобто проявляти милосердя до таких людей,і маємо підтримувати впровадження інклюзивної освіти. І на нашій квітці з’являється перша пелюстка під назвою Розгляньте свою лялечку, придумайте характер і історію своїй ляльці, наділяючи її якостями толерантної особистості, ґрунтуючись на кольорі ниток або тканини, своїх враженнях, життєвому досвіді.

Приймаємо людину такою, якою вона є

Поширеною є думка, що інклюзивне навчання – це лише навчання дітей із певними діагнозами, захворюваннями, в тому числі із інвалідністю, у класах загальноосвітніх закладів освіти. Проте ця думка є хибною. Закон України “Про освіту” визначив поняття особи з особливими освітніми потребами. Це “особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту”.Інклюзивна освіта - гнучка, індивідуалізована система навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку в умовах масової загальноосвітньої школи . Концепція інклюзивної освіти відображає одну з головних ідей - усі діти є цінними й активними членами суспільства. Навчання в інклюзивних навчальних закладах є корисним, як для дітей з особливими освітніми потребами, так і для дітей з типовим рівнем розвитку, членів родин та суспільства в цілому.

ПРИЧИНИ НЕОБХІДНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИвсі діти мають право навчатися разом;діти не повинні зазнавати будь-яких видів дискримінації через свої проблеми розвитку;Основні переваги інклюзивного навчання  над  індивідуальним:по-перше - це можливість надати дитині повноцінного статусу школяра, батькам - змогу відчувати сторонню турботу про дитину і  змогу на декілька годин  відволікатись на інші проблеми окрім дитинипо-друге - це вихід дитини в світ однолітків, що сприяє гармонійному розвитку та вихованню особистості по-третє - це вольові зусилля як дитини, так і батьків у подоланні проблем розвитку , це надія на краще, а значить і бажання діяти у напрямку вирішення означених проблем. . Батькам не потрібно приносити себе в жертву, а дитину в заручника,а вчасно зробити сепарацію, тобто відділення!!! 

Обговоримо ???

Сепарація

Вправа «Частини тіла» Давайте спробуємо відчути, як почувається дитина з особливими потребами.

Доброта Створити колективну роботу Любов Турбота. Ми самі відчули на собі як це важко ,не всі діти з особливими потребами можуть зробити ці вправи, тому ми маємо бути толерантними, проявляти милосердя і терпимість до таких дітей і намагатися зробити їх життя комфортнішим. І отже наша квітка поповнюється пелюсткою

Терпимість

Агресивний Заразний Вправа «Ярлики»Затримка розвитку Як ви здогадалися, який у вас ярлик? Що відчуваєте після гри, під час гри? Як впливає наявність подібних ярликів на спілкування? Як часто ми зустрічаємося з ситуаціями навішування ярликів?

Індивідуальність

Вправа «Експеримент»Візьміть серветку, заплющіть очі та виконайте певні дії точно за інструкцією, щоб результат був у всіх однаковий. Що вийшло? Візерунки у всіх різні. Схожі, але однакових немає, хоча інструкція однакова. Зігніть серветку навпіл і відірвіть лівий куточок; складіть ще раз навпіл, відірвіть правий кут; складіть аркуш навпіл і відірвіть лівий кут; розплющте очі. Тож можемо зробити висновок: так усі люди ( педагоги,батьки чи діти ) одну й ту саму інформацію сприймають не однаково і завдання виконують по різному, бо кожна людина особлива і завжди вносить в будь – який процес щось своє. Робота вчителя в інклюзивному класі і полягає в тому, щоб розкрити неповторність кожного, надати йому можливість проявляти себе творчо і не боятися це робити.

Неповторність

Отже як сонечко впливає на розиток кожної рослини так і здагоджена співраця батьків,вчителів предметників та асистентів вчителя дає плідний результат для розвитоку дитини з ООП,після того,як ви побували в незвичній для вас ролі,пропонуємо вам доповнити промінчиками наше сонечко,щоб наша квіточка «інклюзія» продовжила рости,розвиватися і милувати оком навколишніх своєю красою,розумом та неймовірними досяненнями?»

Доброзичливість

Вправа «Оплески» Права рука це ви. Не залежно чию роль ви грали:вчителя предметника,асистента вчитиля чи батьків. Поплескайте собі однією долонькою (окрім своєї долоньки не можна використовувати нічого і нікого) ,тому що ви молодчинка і все зробили для розвитку дитини з ООПА якщо так?

Співпраця

За такий невеликий проміжок часу ми спромоглися і доповнили нашу квітку пелюсточками-успіху, але ж ця квіточка може мати набагато більше пелюсток і кожен з нас за бажанням може знайти шляхи для щоденного розвитку дитини з ООП…

“Усі ми стали людьми настільки, наскільки навчилися любити і розуміти інших.” Б. Пастернак