Візуалізація навчальної діяльності на уроках мови та літератури

Візуалізація навчальної діяльності на уроках мови та  літератури

                                                             Учитель для школи — це те ж саме, що сонце для всесвіту.

                                                                  Він джерело тієї сили, яка надає руху всій машині.

                                                                  Остання заіржавіє у мертвому заціпенінні, якщо він

                                                                  не зуміє вдихнути в неї життя і рух...

                                                                                                                                                А. Дістєрвег

    Підростає молоде покоління – нове й унікальне. Це перше покоління, яке народилося у цифровому світі «без кордонів», являючи собою дивну суміш  дитячої  безпосередності та дорослих умінь. Щоб навчати учнів ХХІ століття, учитель має бути «в тренді», тому наставник  часто замислюється: «Як зробити урок не лише пізнавальним, інформативним, але й підтримувати у дітей зацікавленість предметом, бажання вчитися, зробити урок цікавим, підвищити у школярів мотивацію до навчання?»  Шукаючи відповідь на це питання,  робимо висновок, що зацікавити, вмотивувати учнів до вивчення предмету можна шляхом уникнення одноманітності, шаблонності в роботі, використання таких форм, методів навчання, які збуджують пізнавальний інтерес і стимулюють самостійне мислення школярів.

    У нашій роботі впершу чергу необхідно орієнтуватися  саме на учня. Адже саме від того, чи буде у нього бажання вчитися, пізнавати щось нове, і буде залежати результат нашої спільної роботи.

     Зацікавити сучасного учня читанням величезних параграфів сухої теорії – неможливо. І якщо раніше велика кількість ілюстрацій, малюнків вважалися прерогативою лише молодших школярів, то зараз це вимога часу у викладанні всіх предметів у всіх ланках школи. В цьому питанні нам зможе допомогти  ВІЗУАЛІЗАЦІЯ! Сучасні діти краще сприймають образи, ніж слова, тому навчальна інформація у малюнках, схемах, у формі відеороликів, буктрейлерів,  інфографіки діє ефективніше. Я впевнена: уведення прийомів візуалізації в освітній процес – це  вимога часу. Для креативного учителя – це творчість, відхід від буденності. Для сучасних учнів – це  розвиток  критичного мислення, зорового сприйняття, візуальної грамотності та культури.

        Саме застосування різноманітних способів візуалізації дає можливість урізноманітнити навчання на уроках української мови, літератури та зарубіжної літератури. Дуже часто сам термін «візуалізація» асоціюється з такими комп’ютерними технологіями, як  презентація.  Та, на  жаль, не завжди (навіть  у наш   час)   через недостатнє технічне забезпечення шкіл це можливо застосовувати на уроці.

      Життя вносить свої корективи та примушує шукати інші способи. Так, наприклад, я пропоную учням переглянути певний матеріал (відео, презентацію, ілюстрації), а потім обговорити, застосувати отриману інформацію на уроці. Також учням пропонуються інтерактивні вправи, створені за допомогою сервісу LearningApps. Основна ідея інтерактивних завдань полягає в тому, що учні можуть перевірити і закріпити свої знання в ігровій формі, що сприяє формуванню пізнавального інтересу   учнів. Але  навіть відсутність  технічного  забезпечення  у школі  не  є перешкодою для застосування різноманітних способів візуального подання матеріалу

    Світ не стоїть на місці.  Сучасні  прийоми візуалізації  здатні не тільки передавати інформацію, але й  емоційно впливати на учнів, спонукати в них позитивні емоції та інтерес до досліджуваного предмета.

    Я впевнена,  що атмосфера, яку ми створюємо навколо себе, є втіленням наших думок. Навчати -  означає вдвічі вчитися, а ділитися з колегами своїм досвідом – ще одна складова вчительської  професії. Саме тому на районному методоб’єднанні вчителів української мови та літератури, на педагогічній раді школи  презентувала інноваційні візуалізації: меми, пазли, кроссенси, розмальовки, ребуси, створення сторінки літературного героя чи письменника у соцмережах…

    На мою думку, візуалізація навчальної інформації дає змогу розв’язати низку  педагогічних завдань. То ж давайте звернімося до деяких форм візуалізації.

        ІНТЕЛЕКТ - КАРТИ. Інтелект-карти – це сучасний та простий інструмент для швидкого опрацювання великих обсягів інформації, зручного запам’ятовування, розвитку асоціативного мислення. Думки та  висновки викладають у зручному форматі, з довільним додаванням малюнків та інших

допоміжних елементів.

       КРОССЕНС – це асоціативна головоломка, сучасний методичний прийом візуалізації та засіб розвитку логічного і творчого мислення учнів. Щоб розв’язати кроссенс, необхідно встановити будь-які асоціації між сусідніми зображеннями.

       ПАЗЛИ. Збираючи пазли, можна подорожувати різними містами і країнами, побачити кращі картини найвідоміших художників, зануритися у світ історичного минулого.  Використання пазлів дає змогу не лише формувати  конструкторські навички, а й  активно  стимулює розвиток логічного мислення дитини.  Пазли сприяють розвитку таких мисленнєвих  операцій, як: аналіз, синтез, індукція, дедукція, узагальнення.

     ХМАРКИ ТЕГІВ - це сукупність слів, об’єднаних однією тематикою, що візуально утворюють певний відповідний символ. За допомогою таких хмарок слів можна візуалізувати тексти  і термінологію у більш наочний спосіб, що сприяє швидкому запам’ятовуванню інформації.

     Використовувати теги можна на будь-якому уроці і на будь-якому етапі уроку. В хмару можна записати тему уроку, яку учні повинні визначити; 

• попросити скласти пропозиції щодо визначеної теми, «хмара» виступає в якості опорного конспекту;  можна запропонувати дітям прочитати в «хмарі» головне питання, на яке необхідно знайти відповідь протягом уроку; скласти речення або розповідь, використовуючи якомога більше слів з хмари; створити словникову «хмару» на основі невеликих нещодавно вивчених навчальних текстів, і попросити учнів пригадати, про що були ці тексти, і в якому саме контексті використовувалися слова; показати «хмару», складену зі слів, узятих із незнайомого тексту, і попросити здогадатися про його зміст
•              - написати зашифровану листівку другові;
•              - зробити "хмарку" підказок до літературних диктантів, кросвордів тощо;
•              - повторити основні поняття теми, що вивчаєтся.

•           МЕМИ. Як би не намагались вчителі бути серйозними під час уроків, але всі люблять
•           дотепний гумор. Погодьтесь, і вечорами не всі читають виключно «розумні» книги, а
•           дійсно творчі вчителі черпають ідеї для впровадження на уроках з найрізноманітніших
•          джерел!
•               Створення тематичних мем під час уроку, може стати цікавим доповненням
•           освітнього процесу: він сприяє розвитку спостережливості, креативному
•           переосмисленню будь-якої інформації, розвиває почуття гумору та навчає школярів
•           лаконічно робити акценти на ключових моментах. До того ж, створення мемів – це
•           відмінний спосіб додати гумору під час уроків, а це, у свою чергу, позитивно впливає
•            на побудову відносин з учнями
• 

Флеш-картки. Суть методики використання флеш-карток у тому, щоб через певні проміжки часу вивчати та перевіряти інформацію, яка подається на спеціальних картках (у вигляді слів, чисел, зображень тощо). Такі флеш-картки називають «фізичними» (їх можна тримати в руках). Також існують ще й онлайн-картки, які стають дедалі популярнішими, адже ґаджети нині є ледь не в кожного. Донедавна флеш-картки використовували здебільшого для вивчення іноземної мови (насамперед лексики). Та зараз їх однаково успішно задіюють для запам’ятовування матеріалу з будь-якого навчального предмету. Наприклад, це можуть бути пам’ятки архітектури (історія), фразеологізми (українська мова) чи формули хімічних сполук (хімія). Робота з такими картками спрямована на візуальне сприйняття інформації та побудову асоціативних рядів. Крім того, використання флеш-карток базується на ігровому принципі, що дозволяє зацікавити дітей, додати навчанню змагального запалу. Для кращого запам’ятовування використання флеш-карток поєднують із методикою «розділеного повторення». Так, матеріал не лише вивчають за допомогою карток, а й кілька разів перевіряють якість його запам’ятовування (дотримуючись певної періодичності). Це дозволяє значно краще засвоювати інформацію, виокремити проблемні питання та зосередитися на їх вирішенні. 

   СОЦМЕРЕЖІ. Використання соцмереж – це інструмент для проведення сучасних творчих уроків. За наявності смартфонів учні  за допомогою, завчасно підготованих  учителем відео з YouTube, можуть побачити  історичні пам’ятки на власні очі, віртуально перемістившись «впритул» до них.  За допомогою соціальної мережі можна  розвивати  у школярів візуальне мислення, створивши               ФБ-сторінки письменника чи літературного героя.

•      ЛЕПБУКИ  і  ПАНБУКИ.  Визначальним в організації роботи вчителя є  створення атмосфери творчості, постійного пошуку, тому що розвиток творчості і  мислення можливі лише тоді, коли на уроці панує творча атмосфера. Саме  таке атмосфера панує у класі тоді, коли учні створюють  лепбуки. Це оформлення фотографій, різноманітних вирізок у сторінки та альбоми. Такий вид є методом творчої діяльності учнів, де вони і в ролі біографів, і дизайнерів, і художників. Робота дуже цікава дітям і дуже корисна.
•      Менше складна робота - це пантбук. Використовувати  можна на будь – якому етапі уроку: можна як вид домашнього завдання,  як вивчення біографії письменника

   Особливу зацікавленість в учнів містять такі види робіт, що містять якусь   інтригу, загадку, таємничість. Учням завжди подобаються кросворди, ребуси, анаграми, філворди, розмальовки .

А ось останнім часом набувають популярності  тексти, завдання до яких представлені у  вигляді  QR-кодів.  QR-код (з англійської Quick Response Code «швидкий відгук») – це графічне зображення, в якому зашифрована певна інформація, посилання на сайт чи  окрему його сторінку.  Це сучасна технологія. Навіть в підручниках 1 класу є такі  завдання.

             За допомогою програми, яка є в сучасних смартфонах можна закодувати будь- який текст.

      Наше життя стрімко змінюється, а разом з ним і вимоги до освіти. Нормативними документами : Конституцією України , Законами України «Про освіту» та «Про загальну середню освіту», Державною національною програмою «Освіта» ( «Україна ХХІ століття») та Національною доктриною розвитку освіти  визначено головні вимоги сучасності – досягнення якості освіти як основи якості життя .

      Велика роль у виконанні цих завдань належить творчому педагогу , який одержимий  своєю діяльністю, який не знає ані початку, ані кінця свого робочого дня, який  буквально захоплений своїм пошуком і запалює  ним дітей,  породжує  у власному досвіді нові ідеї , знаходить оригінальні педагогічні ходи , і негайно перевіряє їх на практиці  навчання й  виховання.

                                            Література

1. Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. О. І. Пушкаря. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. – 246 с.

 2. Барышкин А. Г. Основные параметры визуализации учебной информации [Електронний ресурс] / А. Г. Барышкин, Н. А. Резник. – Режим доступу: http://www.npstoik.ru/vio/ img/article/_2005_3_38-44.pdf.

3. Рапуто А. Г. Визуализация как неотъемлемая составляющая процесса обучения преподавателей [Електронний ресурс] / А. Г. Рапуто. – Режим доступу: http://www.rae.ru/meo/ pdf/2010/05/2010_05_77.pdf.

 4. Куньч З. Й. Універсальний словник української мови / З. Й. Куньч. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 846 с.