Внутрішній моніторинг викладання предметів

Про результати внутрішнього моніторингу якості викладання предметів Інформатики, Всесвітньої історії та Фізики у ІІ семестрі 2025/2026 навчального року. Заступник директора з НВР Костиря Т. М.

Нормативне забезпечення ПІЩАНСЬКА ГІМНАЗІЯ БЕРЕСТИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (ПІЩАНСЬКА ГІМНАЗІЯ) Н А К А З 12.01.2026                                        с. Піщанка                                       № 30-о Про проведення внутрішньогомоніторингу якості викладання предметів у ІІ семестрі           Відповідно до Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Порядку проведення моніторингу якості освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 16 січня 2020 року №54, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2020 року за № 154/34437, наказу МОН України від 30.11.2020 №1480 «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти», Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти, відповідно наказу по закладу освіти від 12.01.2026 № 29-о «Про проведення внутрішкільного контролю в ІІ семестрі 2025/2026 навчального року» та з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти у закладі освіти, постійного підвищення якості освітньої діяльності, використання системного підходу до здійснення моніторингу на всіх етапах освітнього процесу, встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, оцінювання причин відхилень від цілей

1. Інформатика 1. Загальна характеристика відвідувань навчальних занять з предмету «Інформатика» у період з 19 по 30 січня 2026 року: Протягом звітного періоду було відвідано 18 занять у класах з 2-го по 9-й. Уроки проводили вчителі Сливка-Власова С.І. (2 уроки) та Костиря Т. М. (16 уроків) . Навчальний предмет «Інформатика» в Піщанській гімназії викладають : вчитель вищої кваліфікаційної категорії, старший вчитель Виноградова Людмила Віталіївна (2-7 класи) та вчитель вищої кваліфікаційної категорії - Зубов Сергій Станіславович (8-9 класи).  Формати навчання: Заняття проводилися переважно в синхронному режимі, також зафіксовано асинхронні уроки (9 клас) та використання освітньої платформи Google Classroom. Відповідність нормам: Усі уроки відповідають календарно-тематичному плануванню, на кожному занятті проводився інструктаж з техніки безпеки.

Зміст та методика навчання. Аналіз показав високий рівень методичної підготовки вчителів. Основна увага приділялася формуванню ключових компетентностей: Компетентності: Майже на всіх уроках зафіксовано розвиток інформаційно-комунікаційної, математичної та мовної компетентностей. Екологічна та підприємницька компетентності впроваджувалися вибірково, залежно від теми (наприклад, розрахунок власного бюджету або екологічне мислення).Інформаційно-комунікаційна: Є наскрізною для всіх уроків, оскільки навчання базується на роботі з цифровими інструментами та мережею Інтернет. Математична грамотність: Активно розвивалася під час роботи з електронними таблицями Excel (9 клас), обчислень у програмах Lazarus (8 клас) та логічних висловлювань. Спілкування державною та іноземними мовами: На уроках дотримується мовний режим (хоча зафіксовано поодинокі русизми), а іноземна мова інтегрується через вивчення спеціалізованих термінів. Екологічна та громадянська: Реалізуються через виховання екологічного мислення при роботі з інформацією та розв'язання життєвих завдань, як-от створення оголошень чи розрахунок бюджету. Навчання впродовж життя: Вчителі акцентують увагу на практичній значущості вмінь для майбутнього життя у цифровому світі. Тематика: Охоплює роботу з таблицями, текстовими редакторами, алгоритмами (Lazarus), графічними редакторами та логічними висловлюваннями. Ціфровізація: Вчителі активно використовують ІКТ, електронні освітні ресурси та медіаматеріали. Здоров'язбережувальні технології: Під час синхронних уроків вчителі дотримуються санітарних вимог, проводячи рухливі та емоційні хвилинки (хвилини відпочинку). Методичні особливостіПрактична спрямованість: Більшість уроків містять практичні роботи або творчі завдання, що сприяє кращому засвоєнню матеріалу.Інструктажі: Перед кожною практичною чи контрольною роботою вчитель проводить детальний інструктаж щодо алгоритму виконання та техніки безпеки.Індивідуалізація: Використовується особистісно орієнтований підхід, де думка кожного учня вислуховується та враховується.

Оцінювання та зворотний зв'язок. Система оцінювання на уроках прозора та структурована: Вчителі оприлюднюють критерії оцінювання перед початком роботи. Використовуються методики самооцінювання та взаємооцінювання (особливо в парах). Контрольні роботи мають чітку структуру (тести + практика), а результати оцінюються за групами результатів (ГР). Загальні показники успішностіАналіз охоплює результати 5, 6, 7, 8 та 9 класів. Загалом учні демонструють рівень знань від достатнього до високого, особливо у сфері практичного застосування технологій.

Результати анкетування: учасників освітнього процесу (учні/вчителі):1. Зацікавленість та мотивація учнівІнтерес до предмета: Переважна більшість учнів (67,6%) стверджують, що їм цікаво на уроках. Ще 26,5% відчувають інтерес лише на окремих заняттях. Зв'язок із життям: Вчителі приділяють значну увагу практичній цінності знань: 20,6% учнів бачать цей зв'язок на кожному уроці, а 67,6% — часто. Розуміння мети: Більшість школярів (70,6%) завжди знають, чого саме вони мають навчитися на початку нової теми. Методи та форми навчання. Домінування традиційних методів: Найпоширенішою формою роботи залишається пояснення біля дошки або розповідь вчителя (82,4%).Інтерактивність та цифровізація:50% респондентів відзначають використання ігор та перегляд відео.44,1% опитаних підтверджують постійне використання онлайн-платформ (Kahoot, Quizizz, Classroom), і стільки ж (44,1%) бачать їх час від часу. Групова та проєктна робота: Робота в групах використовується рідше (29,4%), тоді як проєкти та практичні завдання охоплюють 44,1% навчального часу. Оцінювання та зворотний зв'язок. Прозорість критеріїв: Заклад демонструє високий рівень прозорості — 88,2% учнів чітко знають вимоги для отримання найвищих балів. Робота над помилками: Більше половини учнів (52,9%) отримують від вчителя конкретні поради, як виправити оцінку, проте 38,2% отримують лише короткі коментарі. Навички рефлексії: Це найслабша ланка — лише 32,4% учнів часто залучаються до самооцінювання або взаємоперевірки, тоді як більшість (64,7%) роблять це рідко. Психологічний клімат та етика. Підтримка: Більшість учнів (61,8%) впевнені, що завжди можуть звернутися до вчителя за допомогою, якщо матеріал незрозумілий. Однак 8,8% соромляться запитувати, щоб не здатися невігласами. Академічна доброчесність: Вчителі активно формують культуру самостійності — 91,2% респондентів зазначили, що їм постійно пояснюють важливість виконання завдань без списування. Виявлені розбіжності (Учні/Вчителі): Методи навчання: Вчителі вважають, що активно впроваджують інновації, проте 82,4% учнів все ще описують уроки як «пояснення вчителя біля дошки». Оцінювання: Половина вчителів (50%) вважає систему оцінювання застарілою, тоді як 88,2% учнів задоволені її прозорістю. Зворотний зв'язок: Учні хочуть бачити більше конкретних порад щодо виправлення помилок, а не просто констатацію балів.

Рекомендації для вдосконалення: Змінити акценти у формах роботи: Зменшити частку фронтального пояснення (82,4%) на користь активних групових методів (29,4%), що більше відповідає специфіці інформатики. Розвивати самооцінювання: Впроваджувати чек-листи для самоперевірки практичних робіт, щоб підвищити показник залученості учнів до аналізу власної діяльності (зараз він низький — 32,4%).Індивідуальна робота: Звернути увагу на 8,8% учнів, які бояться ставити запитання, та створити більш безпечне середовище для комунікації «учень-вчитель».

Підсумки та висновки“+” Психологічна атмосфера та комунікація. Взаємодія між вчителями та учнями базується на засадах гуманізму та партнерства. Партнерство: Учитель вислуховує та сприймає думки учнів, підтримуючи їхню власну точку зору. Позитивна мотивація: Педагоги відзначають досягнення учнів та підтримують у них бажання навчатися. Демократичність: Рівень співпраці вчителя та учнів на уроці оцінюється як високий; учні не бояться ставити запитання та активно залучені до обговорення проблемних питань. Емоційний комфорт: На уроках панує атмосфера зацікавленості, учні працюють з ініціативою та задоволенням.“-”Попри загальний високий рівень, аналіз виявив зони для розвитку: Робота з учнями з ООП: Необхідно забезпечити сталу підтримку таких учнів на всіх етапах уроку. В окремих випадках зафіксовано відсутність адаптованих завдань для учнів з особливими потребами. Контроль на дистанційній формі: Рекомендовано вдосконалити форми контролю та перевірки завдань, щоб забезпечити об'єктивний зворотний зв'язок у дистанційному режимі. Методична деталізація: Продовжувати практику надання детальних інструкцій до матеріалів уроку на освітніх платформах (наприклад, Classroom) для самостійної роботи учнів. Здоров'язбереження: Продовжувати дотримання санітарних вимог, обов'язково включаючи емоційні та рухливі хвилинки в структуру онлайн-занять.

2. Всесвітня історія Організація освітнього процесу. Моніторинг засвідчив, що викладання всесвітньої історії та інтегрованого курсу історії у 6–9 класах здійснюється вчителем Єдикіною Людмилою Василівною на належному науково-методичному рівні із чітким дотриманням календарно-тематичного планування. Ключові аспекти організації: Використання цифрових технологій: Освітній процес базується на поєднанні синхронної (Zoom) та асинхронної (Google Classroom) форм навчання. Вчитель демонструє високий рівень володіння інструментами дистанційної освіти. Якість синхронних уроків: Заняття характеризуються логічною структурою, що включає емоційне налаштування, чітке оголошення мети, актуалізацію опорних знань та підбиття підсумків. Час уроку використовується раціонально, забезпечується постійна взаємодія з учнями через чати та голосові відповіді. Наповнення асинхронних курсів: У Google Classroom розміщено структуровані навчальні матеріали, які включають не лише теоретичний опис теми, а й відеосупровід, посилання на онлайн-тести та детальні інструкції до виконання практичних завдань. Це дозволяє учням, які не мали змоги долучитися до прямого ефіру, самостійно опанувати матеріал. Документальний супровід: Перевірка електронних журналів підтверджує своєчасність фіксації проведених уроків та виставлення оцінок за результатами письмових та онлайн-робіт. Висновок по розділу: Обрана модель організації навчання забезпечує безперервність освітнього процесу та створює умови для досягнення учнями очікуваних результатів навчання навіть в умовах дистанційного формату.

Реалізація засад НУШ та формування компетентностей. У ході моніторингу встановлено, що викладання предмета спрямоване не на механічне запам'ятовування фактів, а на розвиток життєвих навичок та м'яких навичок (soft skills) учнів.2.1. Громадянська та соціальна компетентності Вчитель акцентує увагу на ціннісному складнику історичної освіти. 2.2. Хронологічна та просторова (картографічна) компетентності Робота з часом та простором є наскрізною на кожному уроці.2.3. Інформаційно-цифрова компетентність Вчитель ефективно трансформує гаджети з інструментів розваг на інструменти навчання:Інтерактивність: Використання онлайн-тестів для миттєвої перевірки знань (Feedback). Медіаграмотність: На уроках у 9-му класі учні аналізують історичні джерела (пропагандистські плакати, уривки газет), навчаючись розрізняти факти та маніпуляції.2.4. Інклюзивна освіта та диференціація Особлива увага приділяється учням з особливими освітніми потребами (ООП) у 6-Б, 7, 8 класах: Адаптація завдань: Для учнів з ООП розробляються полегшені варіанти контрольних робіт, де складні тексти замінюються візуальними схемами або тестовими запитаннями з вибором однієї відповіді. Методична підтримка: Вчитель застосовує алгоритми «крок за кроком» та додаткову візуалізацію (картки-підказки), що дозволяє учням з ООП відчувати себе повноцінними учасниками освітнього процесу. Висновок по розділу: Методична система вчителя повністю відповідає концепції НУШ, де учень є суб'єктом навчання, а вчитель — керманичем, який створює умови для розвитку індивідуальної траєкторії кожного здобувача освіти.

Якість навчальних досягнень (Аналіз контрольних робіт)Результати контрольних робіт, проведених у період з 10.02 по 13.02.2026, свідчать про високу ефективність викладання та належний рівень засвоєння матеріалу. Жоден учень не показав початкового рівня знань.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Клас. Тема контрольної роботи. Кількість учнів. Високий рівень (%)Достатній рівень (%)Середній рівень (%)Якість знань (В+Д)6-АДавня Греція та її сусіди1354%38%8%92%6-БДавня Греція та її сусіди1217%66%17%83%7 Народження Середньовічної Європи1724%53%23%77%8 Османська імперія. Східна Європа1947,4%42,1%10,5%89,5%9 Міжнародні відносини (кінець XIX ст.)2128,6%52,4%19%81%

Робота в інклюзивних класах та стан дотримання правил безпеки. Моніторинг виявив як позитивні аспекти адаптації навчального процесу до потреб дітей з особливими освітніми потребами (ООП), так і певні недоліки в організації взаємодії між учасниками освітнього процесу та забезпеченні безпекового компонента.4.1. Інклюзивна освіта: аналіз взаємодіїВчитель Єдикіна Л. В. демонструє належний рівень підготовки до роботи в інклюзивному середовищі (6-Б, 7, 8 класи). Зокрема: Адаптація матеріалів: Навчальний контент подається з урахуванням нозологій: використовуються спрощені схеми, аудіовізуальні матеріали та збільшені шрифти в онлайн-тестах. Диференціація: Під час виконання контрольних робіт діти з ООП отримують індивідуальні картки, що дозволяє їм успішно демонструвати результати на рівні своїх можливостей. Проблемне питання: Аналіз показав, що у 40% відвіданих уроків (зокрема 04.02, 10.02 та 11.02) рівень взаємодії між вчителем-предметником та асистентом вчителя був недостатнім. Асистенти іноді виконують роль пасивних спостерігачів, не включаючись активно в процес допомоги учню в момент виконання самостійних завдань або технічної підтримки під час синхронної взаємодії.

Стан ведення шкільної документації (електронні журнали)За результатами моніторингу стану ведення електронних журналів з всесвітньої історії у 6–9 класах (станом на 06.03.2026), встановлено, що вчитель Єдикіна Л. В. дотримується вимог нормативно-правових документів щодо ведення ділової документації. Результати перевірки: Своєчасність: Записи про проведені уроки (дати, теми) вносяться в день проведення заняття або згідно з регламентом закладу. Відмічання відсутності учнів («н») корелюється з даними синхронних підключень у Zoom. Оцінювання: Поточні оцінки виставляються системно. Чітко зафіксовані результати тематичного оцінювання (контрольних робіт за 10.02–13.02) із дотриманням термінів перевірки робіт. Домашні завдання: Записи мають конкретний характер (номери параграфів, посилання на онлайн-тести, творчі завдання) та відповідають змісту уроку.

ВИСНОВКИ МОНІТОРИНГУНалежний рівень викладання: Освітній процес із всесвітньої історії у 6–9 класах (вчитель Єдикіна Л. В.) організовано на високому науково-методичному рівні. Викладання повністю відповідає вимогам Державного стандарту базової середньої освіти та концепції НУШ. Якість знань: Моніторинг результатів контрольних робіт показав стабільно високу якість знань (середній показник по школі — 84,5%). Найвищі результати продемонстрували учні 8-го класу (89,5%). Початковий рівень навчальних досягнень відсутній. Дистанційні технології: Вчитель ефективно комбінує синхронні та асинхронні форми роботи, забезпечуючи Google Classroom якісними навчальними матеріалами та відеоінструкціями. Зони росту: Виявлено потребу в систематизації інструктажів з БЖД на початку кожного онлайн-уроку та необхідність суттєвого покращення координації роботи вчителя з асистентами в інклюзивних класах (у 40% випадків взаємодія була формальною). Адміністрації закладу: Березень 2026 року: Провести методичний семінар-практикум на тему: «Педагогіка партнерства: ефективні моделі взаємодії вчителя та асистента в інклюзивному класі».

3. Фізика Загальна характеристика та організація освітнього процесу. Протягом звітного періоду було здійснено комплексний аналіз діяльності вчителя фізики Зубова Сергія Станіславовича. Аналіз роботи включав відвідування 12 уроків , перевірку електронних журналів та платформи Google Classroom , а також анкетування учасників освітнього процесу. Матеріально-технічне забезпечення: Кабінет фізики повністю укомплектований. Вчитель та учні (90,9%) підтверджують регулярне використання мультимедійного обладнання та онлайн-сервісів (Kahoot, Quizizz, симуляції Phet). Дистанційне навчання: Робота в Google Classroom організована на високому рівні. Курси структуровані, містять інструкції, відеоуроки та забезпечують доступ до матеріалів 24/7. Якість дистанційних уроків оцінюється у 85–90%.

Методична робота та якість викладання. Якість викладання фізики Зубовим С. С. відповідає високому науково-методичному рівню, що підтверджується логічністю та послідовністю викладу матеріалу. Навчальний процес організовано з повним дотриманням календарно-тематичного планування. Практична спрямованість та інноваціїЗв'язок із реальністю: Вчитель демонструє високий рівень поєднання теоретичного матеріалу з повсякденним життям. Регулярне наведення прикладів із реального життя підтверджують 81,8% опитаних учнів. Проєктна діяльність: Педагог активно впроваджує метод проєктного навчання (PBL) та практичні кейси, що сприяє глибокому засвоєнню тем. Цифрова інтерактивність: У процесі навчання вчитель майстерно використовує інструменти Google Workspace, онлайн-платформи для гейміфікації (Kahoot, Quizizz) та віртуальні симуляції Phet.

Моніторинг навчальних досягнень (аналіз контрольних робіт)Аналіз результатів контрольних робіт у 7–9 класах свідчить про достатній рівень засвоєння програмного матеріалу, проте виявляє низку специфічних проблем у розв’язанні задач. Якісні показники виконання задач (II частина)Рівень успішності суттєво різниться залежно від теми та вікової групи:9 клас (Механічні та електромагнітні хвилі): Найвищий показник якості — 84%. Більшість учнів (68%) демонструють ІІІ рівень знань.7 клас (Коливальний рух): Середній показник — 71%. Переважає ІІІ рівень (64%), проте лише 7% учнів досягли IV рівня.8 клас (Теплові явища): Найнижчий показник якості — 56%. При цьому спостерігається значний розрив: 44% учнів мають IV рівень, тоді як 25% залишаються на ІІ рівні. Рекомендації щодо усунення помилок: Методичні роз'яснення: Використовувати наочні приклади (наприклад, порівняння відра та склянки води з однаковою температурою) для розмежування понять енергії та ступеня нагрівання. Впровадження алгоритмів: На кожному уроці акцентувати увагу на чіткій послідовності: Запис - Дано - Переведення в СІ - Вибір формули - Обчислення Відповідь з одиницями. Корекційна робота: Провести додаткові вправи на розрізнення характеристик коливального та хвильового процесів.

Соціально-психологічний клімат та оцінювання. Академічна доброчесність: Ведеться активна робота, 81,8% учнів зазначають сувору заборону на списування. Психологічний бар'єр: Попри загальну позитивну атмосферу, 27,3% учнів відчувають страх поставити запитання, щоб не здатися "невігласами". Самооцінювання: 72,7% опитаних вказали, що практика самооцінювання впроваджена недостатньо.

Стан ведення документації та виконавська дисципліна. Станом на початок березня 2026 року вчитель Зубов С. С. здійснює регулярний облік навчальних досягнень, проте в роботі з документацією було виявлено певні процедурні порушення: Систематичність та ритмічність: У журналах наявні оцінки за поточні роботи, а також за результати тематичного контролю: асинхронні (АДН) та синхронні (СДН) самостійні роботи, контрольні роботи. Стан заповнення по класах:7-А клас: Журнал заповнюється ритмічно, зафіксовано всі ключові етапи оцінювання, зокрема контрольну роботу №4 від 29.01 та поточні бали за лютий.8-А клас: Наявні записи тем за лютий («Закон Кулона», «Електричний струм»), останній запис від 02.03 щодо теми «Дії електричного струму». Виконавська дисципліна: Під час перевірки 09.03.2026 було зафіксовано критичне зауваження — затримку у записі окремих проведених уроків, що свідчить про порушення термінів звітності. Динаміка виправлення: Повторний моніторинг від 10.03.2026 показав, що вчитель оперативно усунув недоліки: основні теми та оцінки внесені в повному обсязі. Проте залишається актуальною рекомендація щодо суворого дотримання принципу «день у день» для уникнення накопичення незаповнених дат у майбутньому.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇНавчальна діяльність: Визнати рівень викладання фізики Зубовим С. С. як високий граничний. Методичне вдосконалення: Активніше впроваджувати роботу в групах та технологію "перевернутого навчання". Рефлексія: Виділяти не менше 5 хвилин наприкінці уроку для змістовної рефлексії та самоаналізу учнів. Психологічний клімат: Провести роботу над створенням безбар'єрного середовища для запитань учнів. Алгоритмізація: Впроваджувати чіткий алгоритм розв'язання задач Дано – Формула – Обчислення -Відповідь - для подолання типових помилок. Виконавська дисципліна: Забезпечити щоденне ведення електронного журналу ("день у день") та фіксувати індивідуальну роботу з учнями з ООП.