Внутрішня та зовнішня торгівля в українських землях (друга половина XIV- початок XV ст.)

Тема - Внутрішня та зовнішня торгівля в українських землях (друга половина XIV- початок XV ст.)

Мета уроку:

Навчальна:

• сформувати уявлення про розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі в українських землях у XIV–XV ст.;
• ознайомити учнів із торговельними центрами (Львів, Київ) та основними торговельними шляхами;
• пояснити роль Магдебурзьке право у розвитку міст і торгівлі.

Розвивальна:

• розвивати вміння аналізувати історичні явища;
• формувати навички роботи з картою та історичними джерелами;
• розвивати логічне мислення та вміння робити висновки.

Виховна:

• виховувати інтерес до історії України;
• формувати розуміння значення торгівлі для розвитку держави;
• сприяти повазі до історичного минулого українського народу.

 

Тип уроку : вивчення нового матеріалу

Хід   уроку

1.Організаційний етап

Привітання, перевірка відсутніх.

2. Актуалізація опорних знань

На попередніх уроках ми з вами дізналися, що в XIV столітті українські землі увійшли до складу Велике князівство Литовське та Королівство Польське. Це вплинуло не лише на політичне життя, а й на розвиток господарства.

Пригадайте, чим займалося населення в той час? Основою економіки було сільське господарство, але поступово розвивалися ремесла і зростали міста, такі як Львів та Київ.

З розвитком міст виникла потреба в обміні товарами. Люди почали активніше торгувати між собою, а також з іншими країнами. Саме тому торгівля стала важливою складовою життя суспільства.

Отже, сьогодні ми з’ясуємо:

• як відбувалася внутрішня торгівля;
• з якими країнами торгували українські землі;
• які товари вивозили та завозили.

1. Усні запитання

1. Що таке ремесло?
Відповідь: Ремесло — це виготовлення виробів вручну або за допомогою простих знарядь праці.

2. Які ремесла були поширені в українських містах?
Відповідь: Ковальство, гончарство, ткацтво, шевство, ювелірна справа.

3. Де ремісники продавали свої вироби?
Відповідь: На ринках, торгах і ярмарках.

2. Встановіть відповідність

 

Ремесло	Виріб
Коваль	А) Глечик
Гончар	Б) Меч
Ткач	В) Полотно

 Відповідь:

• Коваль — Б
• Гончар — А
• Ткач — В

3. Правда чи неправда

1. Ремесла розвивалися лише в селах.
Неправда

2. Міста були центрами ремесла і торгівлі.
Правда

3. Ярмарки проводилися щодня.
Неправда

4. Заповніть пропуски

1.          Центрами ремесла були __________.
   Відповідь: міста
2.          Ремісники об’єднувалися в __________.
   Відповідь: цехи
3.          Великий періодичний торг називався __________.
   Відповідь: ярмарок

5. Запитання на роздуми

Чому розвиток ремесел сприяв розвитку торгівлі?
Відповідь: Тому що ремісники виготовляли товари, які потрібно було продавати, що сприяло розвитку торгівлі.

6. Оберіть правильну відповідь

1. Хто такий ремісник?
А) Землероб
Б) Майстер, який виготовляє вироби
В) Купець

Відповідь: Б

2. Що таке цех?
А) Ринок
Б) Об’єднання ремісників однієї професії
В) Податок

 Відповідь: Б

3. Яке місто було важливим торговим центром?
А) Львів
Б) Село
В) Фортеця

Відповідь: А

7. Знайдіть “зайве слово”

1. Коваль, гончар, ткач, князь
Відповідь: князь (не ремісник)

2. Ярмарок, торг, ринок, поле
Відповідь: поле (не пов’язане з торгівлею)

8. Доповніть речення

1.                    Ремісники виготовляли продукцію для __________.
   Відповідь: продажу
2.                    Торгівля сприяла розвитку __________.

Відповідь: міст

9. Послідовність подій

Розташуйте в правильному порядку:

• А) Продаж товарів
• Б) Виготовлення виробів
• В) Поява ремесла

 Відповідь: В → Б → А

10. Коротка відповідь

Чому міста ставали центрами ремесла і торгівлі?
Відповідь: Тому що там жило багато людей, працювали ремісники, і було зручно продавати та купувати товари.

3.Мотивація  навчальної діяльності

Уявіть собі, що ви живете кілька сотень років тому в одному з міст, наприклад у Львів або Київ. Ви — ремісник або купець. Щодня ви виготовляєте товари або продаєте їх на ринку. Але щоб заробити більше, потрібно не лише продавати в своєму місті, а й торгувати з іншими землями.

Як ви думаєте:

• звідки привозили тканини чи прянощі?
• куди вивозили зерно або віск?
• як долали великі відстані без сучасного транспорту?

Саме торгівля поєднувала різні країни та народи, робила міста багатшими й сприяла їх розвитку.

Сьогодні ми дізнаємося, як відбувалася внутрішня і зовнішня торгівля в українських землях у XIV–XV ст., і зрозуміємо, чому Україна вже тоді була важливою частиною європейської торгівлі.

 

1. Оберіть кілька правильних відповідей

1.Які товари вивозили з українських земель?

А) Віск

Б) Прянощі

В) Хутро

Г) Зерно

Відповідь: А, В, Г

2.Установіть послідовність

Як відбувався процес торгівлі?

А) Доставка товару

Б) Виготовлення товару

В) Продаж на ринку

 Відповідь: Б → А → В

3. Поясніть поняття

Що таке ярмарок?
Відповідь: Це великий торг, який відбувався періодично і збирав багато продавців і покупців.

4. Визначте роль міста

Чому Київ був важливим для торгівлі?
Відповідь: Тому що він розташовувався на важливих торговельних шляхах і був великим центром обміну товарами.

5. Знайдіть причину і наслідок

Причина: розвиток ремесел
Наслідок: __________

Відповідь: розвиток торгівлі

6. Завдання “так/ні” з поясненням

Чи могла торгівля існувати без доріг і річок?
Відповідь: Ні, тому що торговельні шляхи були необхідні для перевезення товарів.

7. Доповніть твердження

Українські землі були важливими для торгівлі, тому що розташовувалися між __________ і __________.

Відповідь: Сходом і Заходом

4.Вивчення нового матеріалу

Пояснення  вчителя

У другій половині XIV — на початку XV століття українські землі активно розвивалися, зокрема зростала роль торгівлі. Це було пов’язано з тим, що більшість територій увійшла до складу Велике князівство Литовське та Королівство Польське. Такі зміни сприяли пожвавленню економічного життя.

У цей час швидко розвиваються міста, серед яких особливе значення мали Львів, Київ, Кам'янець-Подільський. Вони ставали центрами торгівлі, де регулярно відбувалися торги та ярмарки. Завдяки розвитку ремесел з’являлася велика кількість товарів для продажу.

Внутрішня торгівля забезпечувала обмін товарами між різними регіонами. Люди продавали зерно, сіль, худобу, ремісничі вироби. Важливу роль відігравало і Магдебурзьке право, яке давало містам більше можливостей для економічного розвитку.

Не менш важливою була зовнішня торгівля. Українські землі мали вигідне розташування між Сходом і Заходом, тому активно торгували з іншими державами, зокрема з Польща, Угорщина, а також із італійськими торговими республіками — Генуезька республіка та Венеційська республіка.

З українських земель вивозили зерно, віск, хутро, деревину, а завозили тканини, прянощі, вино та дорогі прикраси. Торгівля здійснювалася як суходолом, так і річками — Дніпром і Дністром.

Отже, торгівля відігравала важливу роль у розвитку українських земель, сприяла зростанню міст і встановленню зв’язків з іншими країнами.

Додаткова  інформація!

Із розвитком господарства активніше розвивалася і торгівля. Внутрішня торгівля між містом і селом провадилася через торги, що відбувалися один-два рази на тиждень у містечках. У XIV–XV ст. на українських землях під час торговельних операцій провідну роль відігравав празький гріш (містив 3,7 г чистого срібла). У другій половині XIV ст. на значній частині території України поширилися монети львівського карбування — «грошик руський». Поширеними також були угорські, венеціанські срібні монети. Високо цінувалися золоті дукати та флорини.

 На один празький гріш можна було купити корову. Поступово формувалася система постійних податків. Стягувалися земельні податки, церковна десятина, податок на утримання війська, податки з промислів, на майно. У 1459 р. з’явився акциз — непрямий податок на алкогольні напої. Варто запам'ятати!Податки — встановлені законом обов’язкові платежі громадян до бюджету, які мають визначений розмір і термін сплати.

У XIV—XV ст. намітилося зростання значення міст в українських землях. Поступово відроджувалися міста, спустошені під час монгольської навали. Деякий час українські міста зберігали феодально-аграрний характер: міщани займалися землеробством, скотарством, промислами та частково ремеслом і торгівлею. При цьому вони перебували в залежності від магнатів і, як і селяни, виконували повинності, сплачували їм натуральний податок (інколи грошима). Внаслідок розвитку ремесла і торгівлі поступово зв’язок міст із селом розривався — міщани дедалі менше займалися сільським господарством.

 

Від XIV ст. в українських містах набуло поширення магдебурзьке право за зразком німецьких міст. Його поширення пов’язане із створенням громад німецьких переселенців в українських містах. У 1356 р. польський король Казимир III підтвердив право на самоврядування Львову. Одними з перших магдебурзьке право отримали Сянок — 1339 р., Кам’янець-Подільський — 1374-го, Луцьк — 1432-го. У 1499 р. магдебурзьке право отримав Київ.

3. Як в українських землях розвивалася внутрішня та зовнішня торгівля стр. 174

ПОМІРКУЙТЕ  стр. 174

Які зміни відбувалися в торгівлі в українських землях? Що засвідчує розвиток товарного господарства?

Відповідь - У XVI–XVII століттях торгівля на українських землях перетворилася на потужну галузь економіки, переходячи від натурального обміну до ринкових відносин. Розвиток товарного господарства засвідчували зростання фільварків (орієнтованих на продаж продукції), активізація ярмарків, поява цехового ремесла та формування всеукраїнського ринку, що інтегрував різні регіони, попри їх знаходження у складі різних держав.

Зміни в торгівлі на українських землях (XVI—XVII ст.)

Переорієнтація шляхів: Після захоплення турками Константинополя (1453) головні торговельні шляхи змістилися, проте українські землі залишалися важливим транзитним пунктом між Західною Європою та Сходом.

Зростання ролі міст: Міста стали центрами ремесла та торгівлі, де купці формували привілейовану верству.

Активізація внутрішньої торгівлі: Розвивалася мережа ярмарків, міських торгів та постоялих дворів.

Експортна орієнтація:  Основними товарами на продаж стали зерно, худоба, шкіра, віск, мед, які постачалися до європейських країн.

Цехова система: Розвиток міського ремесла сприяв появі цехів, які регулювали виробництво та продаж товарів.

Що засвідчує розвиток товарного господарства

1. Поширення фільварків: Землевласники (шляхта, магнати) створювали господарства, спрямовані на виробництво зерна для продажу, а не лише для власних потреб.
2. Зростання товарності сільського господарства: Селяни та землевласники дедалі більше залучалися до ринкових відносин, продаючи продукти праці.
3. Поглиблення спеціалізації: Різні регіони України почали спеціалізуватися на виробництві певних товарів (наприклад, волів — на Півдні, зерна — на Поділлі та Волині).
4. Поява нових форм торгівлі: Зростання ролі купців-оптовиків та спеціалізованих ярмарків, які збирали торговців з усієї України.
5. Міжнародна торгівля: Активний експорт української продукції через балтійські та чорноморські порти.

Розповідь вчителя стр. 174-175

Чільне місце в економічному житті українських міст посідала торгівля, а купці були привілейованою верствою серед міщан. Основними формами міської торгівлі були ярмарки, торги та щоденна крамнична торгівля. У Києві, Берестечку, Дрогобичі та Львові ярмарки відбувалися двічі, а в Барі й Луцьку — тричі на рік.

У великих містах існували спеціальні торговельні ряди (у Києві, наприклад, хлібні та рибні, у Луцьку, Львові, Кам’янці — суконні ряди). Торжища виникали також у великих селах, переважно біля монастирів. Розвивалися внутрішні торгові зв’язки між різними регіонами України. Найбільшими торговельними центрами, що співпрацювали між собою, були Київ, Львів, Володимир, Луцьк, Кременець, Кам’янець.

Водночас внутрішня торгівля відбувалася в суворих межах середньовічного права: приїжджі купці зупинялися в спеціальних місцях і продавали товари на умовах, визначених місцевим купецтвом. Купецькі каравани могли рухатися лише визначеними королівськими та князівськими указами шляхами й сплачувати мита та інші торговельні збори.

Значна кількість українських міст підтримувала торговельні відносини з багатьма країнами світу. Традиційно міцні контакти мали українські купці з європейськими країнами. Важливими були також взаємини з країнами Півдня і Сходу. Українські купці постійно торгували зі Стамбулом, Сучавою, Кафою (тепер Феодосія), Судаком. Із 1343 р. відома «татарська дорога», що вела з Німеччини в Орду через Краків, Львів, Кам’янець, Київ. На той час це був фактично єдиний торговельний шлях Європи, що поєднував її зі Сходом. Інший важливий шлях міжнародної торгівлі проходив від Кафи через Київ до Московії.

Для захисту власних інтересів купці об’єднувалися в гільдії. У XV ст. відбувалися зміни в торговельних шляхах. Після захоплення турками Константинополя (1453 р.) держави, які були традиційними споживачами візантійського зерна (Італія, Франція та ін.), переорієнтували свою торгівлю, зокрема зерновими з Королівством Польським та українськими землями. Зростання ціни на худобу в західноєвропейських країнах сприяло її розведенню на продаж. На ярмарках у Львові, Луцьку, Галичі та інших містах волів продавали тисячами, а потім переганяли на захід. Тоді воли почали виконувати функцію грошей.

ДОСЛІДІТЬ  стр. 176

1.Що можна розповісти про торгівлю в XIV-XV ст. на основі наведених зображень?

Відповідь - 1. Торгівля тканинами (сучасний малюнок)

На зображенні видно процес продажу тканин. Це свідчить, що в XIV–XV ст. тканини були важливим товаром, який активно продавали на ринках і ярмарках.

Тканини часто завозили з інших країн, тому вони були цінним імпортним товаром. Така торгівля показує, що міста мали зв’язки з далекими регіонами і розвивалася зовнішня торгівля.

2. Купці-сурожани (середньовічна мініатюра)

На мініатюрі зображені купці-сурожани — це багаті торговці, які займалися міжнародною торгівлею, особливо через чорноморські міста.
Вони перевозили товари між Сходом і Заходом, зокрема через території українських земель. Це свідчить про активну участь українських міст у міжнародній торгівлі та розвитку торговельних шляхів.

3. С. Батовський-Качор. «Ярмарок» (живопис XIX ст.)

Хоча картина створена пізніше, вона показує, як виглядали ярмарки в давнину. Тут зображено велику кількість людей, товарів і активний обмін.
Це підтверджує, що ярмарки були важливою формою внутрішньої торгівлі, де зустрічалися купці й покупці з різних міст і сіл.

Загальний висновок

Зображення показують, що в XIV–XV ст. торгівля була різноманітною:

• існувала внутрішня торгівля на ярмарках і ринках;
• активно розвивалася міжнародна торгівля;
• важливу роль відігравали купці;
• українські землі були частиною великих торговельних шляхів.

1 — торгівля тканинами (сучасний малюнок);

2 — купці-сурожани (середньовічна мініатюра);

3 — С. Батовський-Качор. Ярмарок (живопис XIX ст.)

 

2. З якими країнами торгували? Якими товарами? Чому купці об’єднувалися в каравани? Як торгівля впливала на розвиток Києва?

 

З повідомлення литовського дипломата Михайла Литвина (середина XVI ст.)

Київ дуже багатий на іноземні товари... Добре відома дорога, що веде з чорноморського порту, міста Кафи, через ворота Перекоп, на Таванську переправу на Дніпрі, а звідти степом у Київ; цією дорогою відправляють з Азії, Персії, Індії, Аравії і Сирії на північ у Московію, Псков, Новгород, Швецію і Данію всі східні товари, а саме: дорогі камені, шовк і шовкові тканини, ладан, пахощі, шафран, перець і інші прянощі. Цією дорогою часто ідуть іноземні купці: вони створюють загони, іноді в тисячу осіб, які називаються караванами...

При проході каравану значні прибутки здобувають київські жителі: воєводи, митники, купці, міняйли, човнярі, візники, трактирники і шинкарі... У київських хатах зустрічається ...величезна кількість плодів, овочів, меду, м’яса, риби; ...вони переповнені дорогим шовковим одягом, коштовним камінням, соболиним та іншим хутром, а також прянощами...

 

Відповідь - 1. З якими країнами торгували?

З тексту видно, що через Київ проходила міжнародна торгівля між різними регіонами:

• країни Сходу: Персія, Індія, Аравія, Сирія
• країни Півночі та Європи: Московія, Псков, Новгород, Швеція, Данія

 Отже, Київ був важливою ланкою між Сходом і Північчю Європи.

 

2. Якими товарами торгували?

Імпорт і транзитні товари:

• шовк і шовкові тканини
• коштовне каміння
• прянощі (перець, шафран)
• пахощі, ладан

Товари місцевого значення:

• хутро (соболине та інше)
• мед, м’ясо, риба
• овочі та плоди

3. Чому купці об’єднувалися в каравани?

Купці об’єднувалися в каравани, тому що:

• це було безпечніше (захист від нападів у степах і на дорогах);
• можна було перевозити багато товарів одночасно;
• легше було проходити великі відстані;
• караван мав організовану охорону і провідників.

4. Як торгівля впливала на розвиток Києва?

Торгівля мала дуже важливе значення для Києва:

• місто багатіло завдяки митам і податкам;
• розвивалися професії (митники, купці, перевізники, шинкарі);
• зростала кількість населення;
• з’являлися різноманітні товари і розкішні вироби;
• Київ ставав великим міжнародним торговим центром.

Висновок

Київ у XIV–XV ст. був важливим торговельним вузлом між Сходом і Європою, через який проходили караванні шляхи з дорогими товарами, що сприяло його економічному розвитку.

 

5.Завдання на закріплення  матеріалу

Завдання

1. Знайдіть зайве

Київ, Кафа, Перекоп, Львів

 Відповідь: Львів (не згадується як частина цього торгового шляху в джерелі)

2. Відновіть пропущене слово

Каравани іноді налічували до _______ осіб.

 Відповідь: тисячі (або: тисячі / 1000)

3. Хто працював завдяки торгівлі в Києві?

А) воєводи
Б) митники
В) купці
Г) усі перелічені

Відповідь: Г

4. Визначте джерело прибутку міста

Що приносило прибуток Києву?
А) Каравани
Б) Сільське господарство
В) Полювання

 Відповідь: А

5. Поясніть коротко

Чому Київ називали важливим торговим центром?
Відповідь: Тому що через нього проходили міжнародні торговельні шляхи між Сходом і Європою.

6.  Вправа  «Так чи ні»

1. Через Київ перевозили лише місцеві товари.
Відповідь - Ні

2. Каравани перевозили дорогі товари зі Сходу.
Відповідь - Так

7. Продовжіть речення

Каравани проходили через Київ, тому що він знаходився __________.

Відповідь: на торговельному шляху між Сходом і Північчю Європи

8. Логічне завдання

Що було б, якби каравани не проходили через Київ?

 Відповідь: Київ отримував би менше прибутків і повільніше розвивався б як торговий центр.

9.Завдання

1. Оберіть правильний варіант

Що таке караван?

А) Великий ринок

Б) Група купців із охороною

В) Вид податку

 Відповідь: Б

10. Визначте головну ідею

Про що розповідає джерело Михайла Литвина?
А) Про сільське господарство
Б) Про розвиток міжнародної торгівлі через Київ
В) Про війни

 Відповідь: Б

11. Встановіть відповідність

Товар	Походження
Шовк	Азія
Прянощі	Схід
Хутро	Українські землі

Відповідь:

• Шовк — Азія
• Прянощі — Схід
• Хутро — Українські землі.

12. Доповніть речення

Київ отримував прибуток завдяки __________ з купців.

 Відповідь: митам

13. Знайдіть причину

Чому через Київ проходили каравани?
А) Бо там були ринки
Б) Бо це був безпечний і вигідний торговий шлях
В) Бо там жили купці

 Відповідь: Б

14.  Вправа  «Так / Ні»

1. Каравани перевозили дешеві товари.
Відповідь- Ні

 

2. Київ збагачувався завдяки торгівлі.
Відповідь-  Так.

 

15. Коротка відповідь

Яку роль відігравали митники в Києві?
Відповідь: Вони збирали мито з купців і контролювали торгівлю.

16. Узагальнення

Чому торгівля була вигідною для міста Києва?

Відповідь: Вона приносила прибутки, сприяла розвитку ремесел і збільшувала населення міста.

17.Завдання

1. “Хто я?”

Я проходжу через степи, складаюся з багатьох купців, мене супроводжує охорона. Хто я?

Відповідь: караван

18.Логічна пара

Поєднай правильно:

• Азія → ________
• Київ → ________ (роль у торгівлі)
• Караван → ________

 Відповідь:

• Азія → джерело дорогих товарів
• Київ → торговельний центр
• Караван → об’єднання купців для безпеки

19. Виберіть правильну причину

Чому через Київ проходили торговельні шляхи?
А) Через клімат
Б) Через вигідне географічне положення
В) Через випадковість

Відповідь: Б

20. Відновіть ланцюжок

Шлях товарів:

Схід → ________ → Північ Європи

 Відповідь: Київ

21. Оберіть правильне твердження

А) Київ не отримував прибутків від торгівлі
Б) Торгівля приносила доходи різним групам населення
В) Торгівля існувала без участі людей

Відповідь: Б

22.Поясніть поняття

Що таке митниця в середньовічному місті?

 Відповідь: місце, де збирали податки (мито) з купців за перевезення товарів

23. Так чи ні з поясненням

Каравани були небезпечними для подорожей.
Відповідь -  Так (пояснення: тому що існувала загроза нападів, тому їх об’єднували)

24. Узагальнення

Що об’єднує всі товари, які проходили через Київ?

Відповідь: вони були цінними і призначалися для міжнародної торгівлі

25.Причина → наслідок

Причина: проходження караванів через Київ
Наслідок: __________

 Відповідь: розвиток міста і збагачення населення

 

26.Коротке пояснення

Чому купці потребували захисту?

 Відповідь: через небезпеку нападів у дорозі та великі відстані перевезення товарів

Сьогодні на уроці ми з’ясували, що в другій половині XIV — на початку XV ст. українські землі відігравали важливу роль у торговельних зв’язках між Сходом і Заходом. Через міста, зокрема Київ та Львів, проходили торговельні шляхи, якими рухалися товари з різних країн.

Ми побачили, що внутрішня торгівля сприяла розвитку міст і ремесел, а зовнішня торгівля забезпечувала обмін дорогими товарами — шовком, прянощами, хутром, коштовностями. Важливу роль у цьому процесі відігравали купці та каравани, які забезпечували безпечне перевезення товарів на великі відстані.

Отже, торгівля не лише приносила прибутки, а й сприяла розвитку міст, зміцненню економіки та встановленню міжнародних зв’язків українських земель.

На наступних уроках ми продовжимо вивчати, як розвивалося господарське та політичне життя українських земель у цей період.

6.Домашнє завдання

Опрацювати & 25 пункт 2, написати  письмову відповідь (5–7 речень): «Чому Київ був важливим торговельним центром у XIV–XV ст.?»