Це був 41-ий рік, середина травня, навколо буяв бузок. Я йду по вулиці села Пироги Глобинського району Полтавської області. Батько в мене вчитель, директор школи, мама – вчителька молодших класів. Я один, молодший братик заснув, і я вийшов на прогулянку. Правда, то була не зовсім прогулянка, бо уже в 4 роки у мене були свої обов’язки. Іду я вниз по вулиці, проходжу великий ставок, де жабка мене навчила плавати (Цей епізод із дитинства Володимир Рутківський описав у «Потерчатах». – Ред.), поруч церква, а праворуч по дорозі – крамниця. До цієї крамниці я заходжу щодня, тому що раз на тиждень з району туди привозять різні продукти. І от я заходжу і дивлюсь, чи привезли вже цукерки. Дивлюся: на вітрині є цукерки «Київська помадка». Це були найкрасивіші цукерки на той час. Кожна цукерочка мала свій колір: зелена, жовта, червона і біла. Смачні-пресмачні. Але я не купую, бо у мене нема грошей. Тому я виходжу з крамниці і йду між липами, а все таке зелене, навколо весна. Приходжу до школи, йду по коридору і прислухаюсь де чути голос батька, нарешті чую, заходжу, за партами сидять здоровенні, височенні десятикласники, вони повертають до мене голови, а я підходжу до батька і гордо кажу:– Дай глосі на цукелки!Він мовчки віддає мені гроші і я йду крамниці. Заходжу і кажу:– Дайте отих «Київських помадок». Продавчиня робить фунтик з якогось листочка, насипає туди 200 грамів цукерок, я дякую, виходжу, розгортаю той фунтик і довго дивлюсь на ті чудові цукерочки, але я їх не їм, бо не можна. У мене сімейні обов’язки – раз на тиждень купувати цукерки до чаю. Я приходжу додому, сходяться батько, мати і тільки тоді я розгортаю цей фунтик і даю кожному по цукерці і ми сидимо п’ємо чай. А навколо чудова погода, за вікном не видно нічого крім розбуялого бузку, травень, 1941 рік. До нападу залишається місяць…
Як згадує сам письменник, «дитинство моє минуло над Сулою, поміж Руссю і Диким степом. Саме в наших місцях зупинявся князь Ігор перед невдалим походом на половців. І з полону тікав теж через наші місця. У наших місцях бився Наливайко, неподалік народився Морозенко – той самий, за яким плакала Україна. Тож жити поза історією я просто не міг».
У 1969 році, після виходу у світ першої і другої збірки поезій, Володимир Рутківський був прийнятий у члени Спілки письменників України. З 1968 по 1973 рік він працював редактором Одеського облтелерадіокомітету. З 1973 по 1975 рік навчався в Москві на Вищих літературних курсах при Літературному інституті ім. Максима Горького. З 1986 по 1989 рік був відповідальним секретарем Одеської філії Спілки письменників України. З 1992 по 2001 рік працював заввідділом соціальних проблем у газеті «Одеські вісті» й був визнаний кращим журналістом Одещини.
Літературна діяльність. У юності В. Рутківський мріяв стати археологом, але на історичний факультет Київського університету не пройшов за конкурсом, і вищу освіту здобув у Одеському політехнічному інституті. Проте потяг до історії та літератури залишився, і він поєднував працю на заводі з літературною творчістю. У 1959 році вперше виніс на суд читачів свою поезію і був визнаним початкуючим автором із багатообіцяючим майбутнім. З кінця 1960-х років успішно працював на Одеському обласному радіо. Дебютував у 1966 році збіркою поезій «Краплини сонця». Друга збірка – «Плоти» – вийшла у 1968. Через рік Володимир Рутківський був прийнятий до Спілки письменників України.
Незважаючи на успіх перших видань, поета внесли до «чорних списків націоналістів» за його принципову позицію стосовно історії України. Збірку «Плоти» вилучили з бібліотек, а третю – «Експромт» – викреслили з тематичних планів видавництва «Маяк» на 1970 рік. Наступні збірки поезій – «Повітря на двох» (1973) та «Рівновага» (1977) – хоч і вийшли друком, але були спотворені цензурою. Твори для дітей, які при таких обставинах почав писати Рутківський, редакція видавництва «Веселка» приймала насторожено, іноді взагалі відмовлялась їх розглядати.
Найбільшого успіху літературна діяльність Володимира Рутківського досягла після здобуття Україною Незалежності. Письменник перейнявся ідеєю – художнім словом спонукати дітей і молодь пишатися своїм героїчним минулим. Він створює «власні версії» маловідомих подій з давньої української історії.1991 року виходить в світ його перша історична повість – «Сторожова застава» – про легендарних богатирів Іллю Муромця, Добриню Микитича та Олешка Поповича.
Перша журнальна публікація про джур відбулася ще 1995 року в «Однокласнику», але вона пройшла майже непоміченою. Шалену популярність серед читачів набула пригодницька трилогія: «Джури козака Швайки» (2007), «Джури-характерники» (2009), «Джури і підводний човен» (2010), видана видавництвом «А-ба-ба-га-ла-ма-га». У 2014-2015 роках вийшла четверта книга – «Джури і Кудлатик», яка раніше автором не планувалася. Трилогія стала тетралогією.
У 2008 році виходить повість «Потерчата» (Про себе малого та про скривджений війною світ довкола). У підзаголовку до книги автор вказує, що це «дитяча сповідь перед дорослими, які так нічому й не навчилися». Останньою з опублікованих книг письменника була повість «Щирик зі Змієвої гори» (2018).
Цей твір є заключною частиною казкової трилогії, до якої входять повісті «Бухтик з тихого затону» та «Гості на мітлі» (1988). Прикметно, що за повість «Гості на мітлі» Володимир Рутківський потрапив у Почесний список (Honour List 2018) найвидатніших письменників, художників та перекладачів у галузі дитячої літератури зі всього світу, який публікує раз на два роки Міжнародна рада з дитячої та юнацької книги (The International Board on Books for Young People - IBBY).
Помер дитячий письменник Володимир Рутківський, автор джурів та "Сторожової застави"На 85 році життя помер український письменник, один із найпопулярніших дитячих авторів України і переможець Книги року ВВС-2011 - Володимир Рутківський. Про це на своїй сторінці у фейсбуці написала бібліограф Національної бібліотеки України для дітей Наталя Марченко. Видавництво "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" на своїй сторінці у фейсбуці повідомляє, що письменник помер від ковіду."Сьогодні по полудні від ненаситного ковіду відійшов у вічність видатний український письменник, лауреат Шевченківської премії і наш великий друг Володимир Рутківський (18.04.1937-31.10.2021). Надзвичайно болюча втрата для української літератури! Його блискучими творами зачитуються десятки тисяч дітей і дорослих", - сказано на сторінці видавництва, яке видавало романи Рутківського.
Премії та відзнаки. Серед багатьох нагород письменника:1992 – літературна премія імені Миколи Трублаїні за повість «Сторожова застава»;2002 – літературна премія імені Лесі Українки за повість «Сторожова застава»;2011 – Книга року BBC за роман «Сині води»;2012 – Національна премія імені Тараса Шевченка за трилогію «Джури». На відсотки від грошової частини Шевченківської премії Володимир Рутківський заснував приватну нагороду в царині дитячої літератури «Джури». Вона присуджується українським авторам за нові твори історично-краєзнавчої тематики для дітей та юнацтва, а також за ілюстрації до книжок та літературно-критичні праці.
Цікаві факти: Археологічне захоплення: У дитинстві зі шкільними друзями розкопав первісну стоянку трипільської культури біля свого рідного села на Черкащині, що вплинуло на його любов до історії. Радянські «чорні списки»: За радянських часів його називали в «українському націоналізмі», і його твори відмовлялися друкувати в Україні, проте російські видавництва охоче їх опублікували.. Журналістська кар'єра: Майже 10 років працював завідувачем відділу в газеті «Одеські вісті», де його визнавали найкращим журналістом Одещини.«Джури» стали бестселером: Його найвідоміша трилогія про «Джурів» («Джурі козака Швайки», «Джурі-характерники» та «Джурі і підводний човен») стала сенсацією в Україні, отримавши авторську Шевченківську премію у 2012 році.
Цікаві факти: Власна премія: За гроші частини Шевченківської премії він заснував приватну нагороду для дитячих письменників «Джурі». Два світи: Починав як поет (перша збірка – 1966 р.), а широку здобув саме в дитячій прозі, яку вважав своєю головною місією. Екранізація: Твори «Сторожова застава» та «Джури» були екранізовані, що сприяло їхній популярності. Вплив на літературу: Вважається, що саме з його «Джурів» починається нова епоха української дитячої літератури, залучаючи до читання цілого покоління.
7. Які риси характеру виховують твори Рутківського?Мужність, дружбу, любов до Батьківщини8. Яку нагороду отримав Володимир Рутківський?Державну премію України імені Тараса Шевченка9. Чому твори Рутківського цікаві для школярів?У них пригоди й історичні події10. Чому Володимира Рутківського вважають важливим письменником?Він прославляв українську історію та героїв
