Володимир Сосюра. «Любіть Україну!». Патріотичний пафос поезії.

Тема: Володимир Сосюра. «Любіть Україну!». Патріотичний пафос поезії.

Мета: ▪ зацікавити учнів життєвим та творчим шляхом Володимира Сосюри;

            ▪ навчити  школярів робити порівняльний аналіз поезії з творами подібними за тематикою та проводити аналогію  із реальним життям; ▪ допомогти учням з’ясувати ідейно-художній зміст поезії;

            ▪ розвивати пам’ять учнів,  навички виразного читання, логічного мислення, удосконалювати висловлювання власної думки з приводу прочитаного;

            ▪ формувати комунікативну компетентність учнів;

            ▪ виховувати почуття патріотизму до рідного краю.

Обладнання:портрет В.Сосюри, ілюстративний матеріал, презентація,

виставка книг поета.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форма уроку: урок-літературне дослідження.

Епіграф уроку: Любіть Україну, як сонце любіть,

як вітер, і трави, і води…

В годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди.

В. Сосюра

Свою Україну любіть.

Любіть її… Во врем’я люте.

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

Т.Шевченко

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності. Організаційний момент.

1. Емоційна підготовка учнів до уроку.

Бажаю вам доброго дня , учні, а ви усміхніться одне одному – і до вас прийде радісний настрій, і світ усміхатиметься вам, і всім стане легше та краще на душі. Не шкодуйте цвіту й теплоти серця, даруйте красу іншим людям.

2. Уведення учнів в емоційну атмосферу уроку.

Лунає уривок  із пісні  «Україна -це ми».

-Як ви гадаєте, чому сьогодні урок ми розпочали піснею «Україна -це ми»?

      Україна… І перед нами постає безліч найрізноманітніших образів. Хто згадує безкраї пшеничні лани і блакитне чисте небо, неозорі поля з соняхами. Хтось милується духмяними галявинами з квітами, а комусь приходять на згадку тихий український  ранок. Хтось не може жити без улюбленого Києва і могутнього Дніпра. Хтось чекає відпустки ,щоб знову опинитися серед рідних гір, чи поблукати серед зеленого лісу.  А які чудові люди живуть на нашій

землі !

           Роки незалежності України переконали світ у тому, що наша держава несе всім світло миру, добра і злагоди. Історія нашої  України велична і трагічна. Здавна численні завойовники приходили на цю прекрасну, багату землю, щоб загарбати її й поневолити український народ.

На жаль, такі трагічні події не обминули і наше покоління.

       24 лютого 2022 рік…

Відеокліп пісні «24.02»гурту «Безобмежень «

    Ми прокинулися від страшних вибухів. І відразу зрозуміли - це  війна. Це

 біда ,яку принесли  в наш дім ті, кого ми вважали нашими братами. Вони прийшли , щоб нищити наші міста і села, щоб вбивати наших дітей, щоб  відібрати у нас найдорожче-нашу Батьківщину.

На захист рідного дому стали воїни- українські чоловіки і жінки різного віку. Ціною свого життя вони звільняють нашу країну від російської нечесті. І не тільки вони! В тилу працюють волонтери ,які  майже з під землі дістають потрібні для воїнів речі, допомагають збирати кошти, розвозять продукти тим, хто цього потребує.

•          Як ми називаємо таких людей?
•          Які риси  повинні бути притаманні патріоту?
•          Як ми  можемо проявити  свої патріотичні почуття?
•          Чи можна назвати патріотом поета ,який у своїй поезії говорить про любов до рідної землі?

ІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Тема уроку: «Володимир Сосюра. «Любіть Україну!». Патріотичний пафос поезії» запишіть, будь ласка, у зошити.

Справді, сьогоднішній урок присвячений рідній Україні. А в центрі нашого заняття – чудовий вірш В. М. Сосюри «Любіть Україну!».  Наше завдання – розкрити зміст вірша, провести паралелі між минулим та сьогоденням, думкою і серцем осягнути глибину поетичного слова, зрозуміти, повірити йому  і взяти з собою у життя.

Тому епіграфами нашого уроку я обрала слова відомих поетів Тараса Шевченка та Володимира Сосюри. З цих слів випливає проблемне питання нашого уроку: «Чи вважаєш ти себе патріотом неньки-України?». Впродовж уроку ми будемо намагатися дати на нього відповідь.

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

1.Слово вчителя

Кожна людина з великою любов’ю і душевним теплом згадує те місце, де вона народилася, де пройшли її дитячі роки. Рідна домівка є родинним вогнищем, маленькою батьківщиною кожного з нас. Саме тут формується               велике «Я», з якого починається людина і вся наша неповторна Україна.

2. Ознайомлення з біографією В.Сосюри

Ваше завдання: ознайомитися з основними відомостями його біографії.

Біографічний квиток

Володимир Миколайович Сосюра народився 6 січня 1898 року на станції Дебальцево Донецької області. Згодом сім’я переїхала в Третю Роту , де й минули дитинство та юність майбутнього поета.

Після закінчення сільської школи Володимир учився в ремісничому училищі, а потім в агрономічній школі. Продовжував здобувати освіту на робітфаці Харківського інституту народної освіти.

З чотирнадцяти років почав писати вірші. Вперше Сосюра надрукував свої поезії в газеті «Селянська громада» та у збірці «Пісні крові».

Під час Другої світової війни В. Сосюра — кореспондент газети («За честь Батьківщини»).

Двічі Володимир Сосюра був засуджений до страти. Його врятували вірші: червоноармійці заслухалися поезіями й пожаліли талановитого юнака.

У 1944 р. написав свій найкращий патріотичний вірш «Любіть Україну!», за що був звинувачений у націоналізмі.

За збірку  поезій «Щоб сади шуміли» письменнику була присуджена Державна премія І ступеня. Упродовж життя видав понад 80 поетичних збірок.

Був удостоєний Державної премії імені Тараса Шевченка та Державної премії СРСР.

Найбільше працював Володимир Миколайович у жанрах патріотичної, пейзажної та інтимної лірики.

Помер Володимир Сосюра 8 січня 1965 року, похований на Байковому кладовищі в Києві.

- То чим захопив вас цей поет?

3. «Це цікаво!».

Послухайте цікаві факти з його біографії. Колись, можливо, ви зустрінете прізвище де Соссюр тож пам’ятайте, це дворянське прізвище предка В.Сосюри, рід котрого, згідно з сімейною легендою, походив від француза, що захопився героїзмом запорозьких козаків та вирушив з ними в українські степи. Ще цікавішим було прізвище матері – Локотош, яка працювала на патронному заводі в місті Луганську. Була справжньою красунею і на міському балу отримала перший приз за вроду.

ІV. Робота над літературним твором.

1. Історія написання твору.

Безліч творів В .Сосюра присвятив патріотичній темі .

Вірш «Любіть Україну!» був написаний у 1944 році, після звільнення української землі від фашистських загарбників. Саме біль за понівечений Київ поет вилив у рядках даної поезії, яка увійшла до збірки «Щоб сади шуміли», а збірка  була удостоєна Державної премії першого ступеня. На жаль, поета було звинувачено в націоналізмі, адже поезія «Любіть Україну» - насправді патріотичний вияв душі митця.

Вірш був заборонений для читачів, В. Сосюру перестають друкувати, він живе під прямою загрозою арешту, яка зникає тільки зі смертю Сталіна.

В.М. Сосюра мужньо, хоч і болісно, витримав несправедливу критику, яка підірвала його здоров’я, але своїх  переконань він не змінив.

2. Виразне читання вірша В. «Любіть Україну!» комбінованим способом (вчитель – учні).

 Тож послухайте цю поезію-заклик. Слухайте уважно – після прослуховування проведемо вікторину.

3. Вікторина для найуважніших.

1) Назвіть стихії, що згадуються у поезії «Любіть Україну!». ( Вогонь, повітря, земля, вода, сонце, вітер, трави, води)

2) Який птах згадується у вірші? (Соловей – мова солов’їна)

3) Які твори фольклору згадано? (Пісні, думи)

4) Які кольори згадує поет? (Пурпуровий, багряний, зелений, голубий)

5) Назвіть антоніми, що є у вірші. (У сні – наяву, в радості мить – в годину негоди, серцем – ділами)

6) Яка ріка згадується в поезії? (Дніпро)

4. Перегляд відео ,прослухування виразного читання поезії

Отож для вас звучить поезія. Слухайте, слухайте її і осягайте серцем.

5. Робота з підручником.

 Давайте ще раз торкнемося серцем цих прекрасних рядків, прочитавши поезію по одній строфі.

6. Словникова робота.

 Під час читання ви зустріли такі слова, давайте з’ясуємо їхнє значення.

Купина - у біблійній міфології - кущ, який горить і якимсь чудом не згорає;

зойки – крики;

пурпуровий – темно – червоний;

канонади – гучні звуки від пострілів;

багнети – ножі на рушницях.

6. Паспорт твору

 

6.1.Дослідити тему, ідею, основну думку та жанр поезії «Любіть Україну!» В.Сосюри.

Тема	Ідея	Основна думка	Жанр
Зображення поетичного образу України, її величі та краси	Возвеличення палкої любові українців до рідного краю, до своєї Батьківщини	Любов до України – невід’ємна час-тина духовності людини; заклик до українців любити рідну землю: «Любіть Україну»	Громадянська, патріотична лірика, хоча в поезії є і філософські мотиви, особисті та інтимні

6.2.Проаналізувати художні особливості твору.

Художні засоби	Приклад
Епітети	Вишнева Україна, мова солов’їна (саме він розкриває красу рідного слова, синівську любов), хмари пурпурові, весни світлі і щирі (використовує точні і влучні епітети), кривенькі тини, дівочі очі…
Порівняння	«Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води»;; «Любіть, як пісню, що лине зорею», «як та купина, що горить – не згора» (передають красу рідного краю, його природи).
Анафора	Любіть Україну (робить вірш струнким і композиційно завершеним).
Звертання	Юначе! Дівчино!

V. Систематизація й узагальнення вивченого матеріалу

1.Інтерактивна вправа «Народна платформа».

Кожен з нас пов’язує свою долю з  Україною. Погодьтеся, що дуже легко проголошувати урочисто й гучно: «Як я люблю Батьківщину!» Важче довести цю заяву справами. Ще важче — постраждати за любов: витримати всі гоніння й цькування, але не зламатися, залишитися палким патріотом

Тож на початку уроку перед вами стояло проблемне питання: «Чи вважаєш ти себе патріотом неньки-України?». Події сьогодення ви мали спостерігати і стежити за ними й далі, тому закликаю висловити свою думку з приводу проблемного питання. Адже перед нами «народна платформа», тому й відповіді не коментуються.

Учні за бажанням виходять до уявного мікрофона і висловлюють власну думку щодо запропонованого вчителем питання.

VІ.  Підсумок уроку

 Ви вже дорослі – справжні будівельники своєї країни. Погляньте, у кожного з вас на парті є символи України, які нагадують нам, що ми – українці, і від кожного з нас залежить майбутнє нашої держави. Нехай кожен з вас візьме цей символічний подарунок на згадку і спрогнозує майбутнє України.

• Я бачу Україну…

• Я хотів би, щоб Україна…

VІІ.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

Усі записуємо домашнє завдання.

1. Завдання для всього класу.

1)  Знати теоретичний матеріал.

2)  Вивчити напам’ять вірш «Любіть Україну!».

3) Спробувати скласти поезію про Україну  чи  усний твір-роздум,темою якого є проблемне питання нашого уроку

2. Індивідуальне завдання.

Учням, які люблять малювати, намалювати ілюстрації до твору «Вишнева моя Україна».

VІІІ. Оцінювання роботи  учнів на уроці.

Рефлексія

- Чого ви навчилися сьогодні на уроці?

Діти, чому Сосюра акцентує увагу на вічному зв’язку з Батьківщиною?

Я дякую вам, діти, за вашу працю і сподіваюся, що ви виростите достойними синами і дочками свого народу. Успіхів вам.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Біографічний квиток

Володимир Миколайович Сосюра народився 6 січня 1898 року на станції Дебальцево Донецької області. Згодом сім’я переїхала в Третю Роту , де й минули дитинство та юність майбутнього поета.

Після закінчення сільської школи Володимир учився в ремісничому училищі, а потім в агрономічній школі. Продовжував здобувати освіту на робітфаці Харківського інституту народної освіти.

З чотирнадцяти років почав писати вірші. Вперше Сосюра надрукував свої поезії в газеті «Селянська громада» та у збірці «Пісні крові».

Під час Другої світової війни В.Сосюра — кореспондент газети («За честь Батьківщини»).

Двічі Володимир Сосюра був засуджений до страти. Його врятували вірші: червоноармійці заслухалися поезіями й пожаліли талановитого юнака.

У 1944 р. написав свій найкращий патріотичний вірш «Любіть Україну!», за що був звинувачений у націоналізмі.

За збірку  поезій «Щоб сади шуміли» письменнику була присуджена Державна премія І ступеня.Упродовж життя видав понад 80 поетичних збірок.

Був удостоєний Державної премії імені Тараса Шевченка та Державної премії СРСР.

Найбільше працював Володимир Миколайович у жанрах патріотичної, пейзажної та інтимної лірики.

Помер Володимир Сосюра 8 січня 1965 року, похований на Байковому кладовищі в Києві.