Волонтерський рух з досвіду роботи

Сучасні тенденції розвитку волонтерського руху в учнівських організаціях з досвіду роботи.

 

                                           Волонтерський загін:

«Турбота»

Девіз:

«Добро врятує світ»

Напрям роботи:

«Роби все так, щоб людям,

які тебе оточують, було добре!»

 

   У Зідьківській ЗОШ І-ІІІ ст.. ім.Г.І.Ковтуна школі діє волонтерський загін «Турбота». Членами цього загону є учні старших класів. Вони допомагають людям похилого віку біля будинку, на присадибних ділянках, прибирають біля школи. Разом із організатором виховної роботи проводять різні заходи.

 

Принципи за якими ми працюємо:

 

 

Турбота про інших людей – основний обов’язок у житті кожного

  Милосердя… Все частіше за останній час ми чуємоце слово, звертаємося до нього. Якимважливим і необхіднимвоно є у нашомужитті. Чивміємо ми співчуватибідісвогоближнього? Чизавждиприходимо на допомогутим, хтопотрапив у нелегке становище? Чизавждипроявляємолюдяність, доброзичливість, допомогу до тих, хто так цьогопотребує?Саме в поняттяхспівчуття, допомога, доброзичливість і криється наше милосердя.

 Волонтер – добра, милосердна, чуйна, ввічливалюдина, яка приваблює до себе людей, розумієпроблемиоточуючих, співчуваєїм, маєбажаннябезкорисливодопомогти в різнихжиттєвихситуаціях.

  Волонтерський рух – це доброчинна робота, яка здійснюється фізичними особами на засадах неприбуткової діяльності заради добробуту та процвітання спільнот та суспільства в цілому.

  На базі Зідьківської ЗОШ І –ІІІ ст.. ім..Г.І.Ковтуна школи працює волонтерський загін «Турбота».

Робота загону тісно пов’язана із загальношкільними напрямками виховання: екологічним, національно-патріотичним та морально-етичним. Щорічно до Дня волонтера проводиться лінійка, на якій приймають в ряди волонтерського загону добровольців. Також проводяться виховні години, тематичні лінійки, акції «Милосердя» та «Турбота», колективні та індивідуальні форми роботи.

  Протягом року члени загону проводять акції «Чисте подвір’я», «Чисте довкілля», «Знай люби бережи» та інші, під час яких учні прибирають територію школи, пам’ятник Героя радянського Союзу Г. І. Ковтуна . До учнів старшої ланки приєднуються і молодші школярі. Не забувають волонтери і про вчителів - пенсіонерів. Їх вітають з Днем вчителя, 8 березням та запрошують на шкільні концерти з нагоди цих свят.

  Жодне свято не проходить без їхньої підтримки, вони допомагають у підготовці свят, прибиранні зали.

Милосердя – краса душі

    Ми стоїмо на порозі складного періоду, який Ж.Ж. Руссо назвав «Другим народженням особистості». Саме тому досить часто порушується проблема про найцінніше, вічний людський скарб – милосердя. Крім милосердя, є у світі інші людські почуття -  любов, прощення. Їх не придбаєш в магазині, їх ні в кого не позичиш. Їх просто можна виховати і виростити в себе. Кожному під силу навчитися бути добрим, людяним, милосердним.

Для краси народжується квітка,

Для родин народжується рід,

Для польоту – лебідь і лебідка,

А людина для добра і щастя…

Сказав мудрець: «Живи, добро звершай! Та нагород за це не вимагай. Лише добро і вища правда, віра людину відрізняє від мавпи й звіра. Хай оживає істина стара – людина починається з добра!»

Милосердя, доброта.  Ще з давньогрецьких часів благородність була великою чистотою. Цілком природнім і закономірним вважалося допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок, порятувати хворого чи каліку, заступитися за беззахисного і скривдженого. Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердечність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді – є в характері нашого народу. Саме таким був безкорисний порив мільйонів людей, які прийшли на допомогу під час аварії на ЧАЕС, та під час повені на Закарпатті, під час збору коштів на лікування важкохворих дітей та інше.

Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли на радощах витаєш,

Забувши про чужу біду.

Доброта і милосердя – багатоликі. Потреба в них є повсякчас. Навіть тоді, коли не має біди. Милосердя і доброта – як два крила, на яких тримається людство. Як же могло так статися, що милосердя втратило сьогодні свою цінність, а його зміст звівся в основному до милостині? Невже для того, щоб пробудити доброту та милосердя в наших серцях, потрібні землетрус чи катастрофа? Хіба без них не можна бути милосердним? Хіба у звичайному плині днів не має людей, які потребують допомоги? Важко уявити собі, що люди страждають не через голод, а через те, що не чують украй необхідного «Добрий день».

 

Скажімо більше ніжних слів,

Знайомим, друзям і коханим,

Нехай комусь тепліше стане

Від зливи наших почуттів.

Лікування добротою потребують не тільки хворі і самотні, а й цілком благополучні і здорові люди, у яких душа черства й глуха до чужого горя. Лікувати милосердя потрібно і тим, хто не бачить і не чує кривди й болю, несправедливості і горя. Із такими «сліпими» й «глухими» слід терпеливо говорити, будити їх життєлюбним і проникливим словом.

«Треба, щоб за дверима кожної задоволеної, щасливої людини стояв хто-небудь із молотком і постійно нагадував стуком, що є нещасні…» - так писав письменник-гуманіст А.Чехов.

  Любов до ближньогопочинається з відчуттядитиноюлюбові до батька, матері, ріднихїї людей. Добро і милосердянеможливе без любові до ближнього, до життя, до самого себе. Саме вона цябезкінечна, вічна й всеохоплююча сила любові і творить дива з їїсвідомістю і серцемлюдини. Перетворюючиїх на однепрагнення – допомогтиквітці, пташині, Всесвіту. Допомогти – це значить принести дрібку добра, шматочоксердечності. Крапелькумилосердя. Для зла й неправди Планета замала! Творіть добро, плекайтемилосердя, люди!

РОБОТА ВОЛОНТЕРІВ

   На територіїнашоїшколизнаходитьсяпам’ятникГ.І.Ковтуна.  Працівникишколи разом з учнями посадили білянього   клумбу з квітами.

 

 

 

Музей пам'яті Г.І.Ковтуна – гордість нашої школи

    Вона створена завдяки педагогічному колективу та вчителю історії Гільбрант Р.І. та жителів села. Він є справжнім скарбом та гордістю Зідьківської школи. Тут ми можемо побачити різні експонати минулих часів. Діти їх оберігають як дорогоцінне надбання національної культури.

 

 

 

 

 

 

 

Без минулого немає майбутнього

 

В школі існує музей Бойової Слави

Ніхто незабутий,

На попіл ніхто не згорів,

Солдатські портрети

На вишитих крилах пливуть,

І доки є пам’ять в людей,

І живуть матері –

Допоки й сини.

                                        Що спіткнулись об кулі. Живуть.

 

 

 

 

 

ТРУДОВА ОПЕРАЦІЯ "ПОСАДЖУ КВІТИ"

 

 

 

 

 

 

ТРУДОВИЙ ДЕСАНТ "ЧИСТЕ СЕЛИЩЕ"

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРИБИРАННЯ БІЛЯ ОБЕЛІСКА СЛАВИ

 

РЕЙД "ДОБРІ СПРАВИ"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                       9 травня День Перемоги                                           "Пам'ять та примирення"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Трудовий десант "Краса навколо нас"