Вплив людини на природу

Тема2. : Вплив  людини на природу .

Цільова група:

•                 учні 6класу

Тривалість:

•                 45хв.

Мета:

•                 Формувати навички  висловлювати свої думки про негативні наслідки впливу людини на природу;
•                 виховувати дбайливе ставлення до природи;

•                 розвивати вміння розробляти заходи з охорони природи своєї місцевості, міні-проекти з утилізації побутових відходів;

•                 розвивати вміння аналізувати,бачити проблеми,шукати шляхи вирішення.

Операційні цілі(завдання):

Після закінчення уроку учень

Знає

•                 про негативні наслідки впливу людини на природу;

розуміє

•                 вплив людини на природу,рівень забруднення навколишнього середовища в результаті різних видів господарської діяльності;

вміє

•                 розробляти заходи щодо усунення негативних наслідків господарської діяльності у своєму населеному пункті;

може

•                 розробляти  міні-проект з утилізації побутових відходів;

Методи:

    аналіз проблемних ситуацій;

    робота в групах;

   «Ток –шоу»

    дискусія;

 «Мікрофон»;

робота з текстом –джерелом;

  створення міні-проекту.

Обладнання:

      Конверти з завданнями.

      Картка із завданням.

      Матеріали для презентації міні-проектів;

Допоміжні  матеріали:

     Додаток 1.  Конверти з завданнями.

     Додаток 2. Картка із завданням.

     Додаток 3. Текст-джерело.

     Додаток 4.  Картка із завданням.

     Додаток 5.  Таблиця «Господарська діяльність людини»

    Додаток 6. Картка із завданням. Міні-проекти з утилізації побутових           відходів

     Додаток 7. Текст-джерело

Хід     уроку

1.Вступна    частина

   1.1.Привітайтеся.Запитайте  про самопочуття та емоційний стан  учнів                                                                                                               на початку уроку.Об’єднайте учнів у 3групи,запропонуйте кожній групі  відповісти на запитання (Додаток 1).

  1.2.Оголосіть тему уроку.

  1.3.Повідомте учням мету уроку- Вплив  людини на природу.

Дбайливе ставлення до природи, вміння розробляти заходи з охорони   природи своєї місцевості.

  1.4.Повідомте учням,що на уроці вони будуть працювати  над       завданням: розробити міні-проекти з утилізації побутових відходів.

  1.5.Повторіть з учнями :З теми “Атмосфера”  причини виникненнята

негативні наслідки  в навколишньому середовищі, за допомого методу «Ток-шоу»

2.Основна  частина

2.1.За допомого методу «Мікрофон»з’ясуйте уявлення учнів про основні види господарської діяльності людини.

     Нагадайте учням , що прямуючи до магазину  за покупками, вони знайдуть там багато товарів, які надійшли з різних куточків світу. Одні з них одержані завдяки роботілюдей на землі. Інші – виготовлені на заводах і фабриках. 
Більша частина продуктів харчування, які ми щодня споживаємо, надходить до нас із сільської місцевості, де вирощують культурні рослини або розводять свійських тварин. Всі ці види господарської діяльності на селі називають сільським господарством. Діяльність людини, яка спрямована на вирощування культурних рослин називають землеробством або рослинництвом. Розведенням свійських тварин займається тваринництво.
Чому країни змушені купувати одна у одної продукти харчування? Що заважає все вирощувати в одному місці? Сільське господарства дуже залежне від природних умов. Тому для його розвитку враховують якість ґрунтів, кількість тепла і вологи, рельєф певної місцевості. 

2.2.Запропонуйте учням  самостійно виконати завдання(Додаток 2) Перевірте   його спільно.

2.3.Запропонуйте учням роботу з текстом –джерелом. (Додаток 3)

2.4.Запропонуйте учням  самостійно виконати завдання(Додаток 4) Перевірте   його спільно.

 2.5.Продовжіть «Мікрофон».Ті люди, що не виготовляють продукцію, а надають послуги іншим, працюють у сфері обслуговування. До таких видів діяльності належать освіта, охорона здоров’я, курортне господарство, спорт, театри, кіно, виставки, заклади побутового обслуговування людей тощо. Нині

роль сфери послуг зростає. До неї залучається все більше й більше

працівників. Найбільш розгалужена сфера послуг у великих містах. Тут життя організоване таким чином, щоб надати людям якомога більше різноманітних послуг. Їх установи знаходяться у певних частинах міста. Так виникають торгівельні квартали, ділові та банківські центри, райони розваг та відпочинку.

2.6.Запропонуйте учням  самостійно виконати завдання(Додаток 5) Перевірте  його спільно.

2.7 .Продовжіть «Мікрофон».Нині на земній поверхні майже не знайдеш територій, де б не був відчутним вплив господарської діяльності на природу. У місцях проживання значної кількості людей природні комплекси з часом були докорінно змінені й поступилися місцем штучним, створеним людиною – антропогенним. Частину природи, на яку впливає господарська діяльність людини називають навколишнім середовищем. В наш час воно охоплює понад 60% площі суходолу, з них1/3 зазнали докорінної зміни.
Особливо впливають на природу землеробство, промисловість та транспорт.
Нині у землеробстві використовується велика кількість мінеральних добрив та засобів боротьби з шкідниками культурних рослин. Все це негативно впливає на ґрунти та водойми, в які змиваються отруйні хімічні речовини з полів. Щороку неухильно зростають площі зрошуваних земель. При цьому втрачається значна частина прісної води. Підвищується рівень підземних вод, що призводить до заболочуваннянавколишніх земель. При надмірному поливанні ґрунтів в результаті інтенсивного випарування, виникає проблема їх засолення.
Промислові підприємства у процесі переробки сировини мають багато відходів, які потрапляють у навколишнє середовище й викликають його забруднення. Найбільш “брудними” виробництвами є теплові електростанції, металургійні та хімічні підприємства. Їх небезпечні викиди в атмосферу викликають смоги, кислотні дощі, руйнування озонового шару, глобальне потепління. 

З 70-х рр. ХХ ст. найбільшого впливу на природу набуває транспорт.

Особливо небезпечним в екологічному розумінні є автомобільний транспорт. В результаті його роботи у довкілля потравляють з вихлопними газами отруйні речовини: чадний та вуглекислий газ, важкі метали (ртуть, свинець) тощо. Під час роботи потужних двигунів авіаційного транспорту та космічних апаратів спалюється кисень атмосферного повітря, виникають озонові дірки. Аварії морських суден, що перевозять нафту, вражають поверхневі води Світового океану з їх живими організмами.
Величезний вплив на природу має й безпосередня життєдіяльність людини, яка щодня утворює колосальні маси побутового сміття. Околиці великих міст перетворилися у суцільні звалища комунальних відходів. Проблема їх переробки залишається не розв’язаною.
Внаслідок суцільного освоєння території України, вплив господарської діяльності людини на її природу величезний. Природні комплекси степів

практично повністю замінені полями та пасовищами. Площі під лісами

активно скорочували протягом останніх століть й нині складають близько 16% території. Високого рівня забруднення досягли річки. На безлюдні простори перетворилася зона аварії на Чорнобильській атомній станції. Підраховано, що на кожного мешканця України щороку припадає майже 400 тон відходів, з яких 90 тон є особливо небезпечними для життя. Тому

значна територія нашої держави за своїм екологічним станом віднесена до районів екологічної кризи. В Україні щорічно нагромаджується  близько 35 млн. т твердих побутових відходів — це приблизно 780 т на одну людину!Темпи нагромадження, на жаль, продовжують рости.

Британські вчені розробили метод переробки пластикових відходів, який дозволить повторно запускати у виробництво всі типи пластмас, що використовуються в побуті, в тому числі і новорічну мішуру, яка часто не піддається переробці.
2.8.Запропонуйте учням  самостійно виконати завдання(Додаток 6)   

Обговоріть  його спільно.

3.Підсумкова частина

3.1.Запропонуйте запитання на закріплення вивченого матеріалу:

-Назвіть основні види господарської діяльності людини.
  -Від яких природних умов залежить вирощування культурних рослин та розведення свійських тварин у сільському господарстві певної території?
   -Назвіть найважливіші галузі промисловості. Які види продукції вони виробляють?
   -Яку роль виконує транспорт у господарстві? Перелічіть відомі вам види транспорту за часом їх виникнення.
   -Які види господарської діяльності людини відносять до сфери обслуговування?
  -Наведіть приклади впливу на природу господарських об’єктів своєї місцевості.

3.4.Поясніть домашнє завдання:

  -опрацювати матеріал разом з батьками  -додаток 6,7 розробити міні-

проекти з утилізації побутових відходів,

3.5.Подякуйте  учням за урок,називаючи конкретно їхні якості,за які ви вдячні(наприклад:за активність,уміння аналізувати, вміння почути  товариша і так д.)

3.6.Запитайте про самопочуття та емоційний стан  учнів                                                                                                                   на  кінець  уроку.

Додаток 1

Картка 1

     Група 1.

Люди яких професій працюють у нашій місцевості? 

Картка 2

     Група 2.

Які вам відомі види транспорту?
 

Картка 3

Група 3.

Наведіть приклади впливу діяльності людини на природу у нашій місцевості. 

Додаток 2

Завдання. Згадайте, які культурні рослини вирощують у нашій місцевості та яких розводять свійських тварин. 

Додаток3

Виготовленням товарів на заводах і фабриках займається промисловість. Матеріали, які використовують для створення різноманітної продукції, називають сировиною. Спочатку товари люди виробляли у себе вдома. А з ХVІІІ ст., коли було винайдено паровий двигун, який приводив у дію великі машини, виникли спеціальні промислові підприємства: заводи й фабрики. Це дозволило виробляти більше продукції з меншими затратами людської сили.
За останні 200 років промисловість набула бурхливого розвитку й нині складається з багатьох галузей. Електроенергія надходить до наших осель з електростанцій, які об’єднані в галузь, що називають електроенергетикою. Різні метали (чавун, сталь, мідь, алюміній та ін.) одержують напідприємствах металургії. Автомобілі, трактори, літаки, кораблі, верстати, телевізори, комп’ютери й багато інших маниш і механізмів виготовляє галузь машинобудування. Лаки та фарби, миючі засоби, парфуми, пластмасові та

гумові вироби, мінеральні добрива для села виробляють підприємства

хімічної промисловості. Папір для книжок та зошитів, картон, шпалери, меблі, дошки надходять з заводів та фабрик лісової промисловості. Тканини, одяг, взуття нам дає легка промисловість.

Сільськогосподарська та промислова продукція надходить у різні кінці світу завдяки транспорту. Він є особливим видом господарської діяльності людини. Сотні років тому, коли значна частина суходолу була вкрита лісом, найбільш легким способом пересування були річки. Так виник річковий транспорт. З давніх-давен також існує морський транспорт, завдяки якому мореплавці відкривали нові землі. А з середини ХІХ ст. почали будувати велетенські океанські лайнери, які перевозять тисячі пасажирів та значні обсяги товарів. Морському транспорту й сьогодні належить першість у вантажнихперевезеннях. 
Суходолом наші предки пересувалися на тваринах: конях, слонах, верблюдах, буйволах, оленях, собаках. Цей вид транспорту назвали гужовим.

 Тепер він мало використовується людиною. З початку ХІХ ст. його поступово витісняли інші, більш надійні види транспорту. Залізничний транспорт нині існує у більшості країн світу. В наш час він зазнав суттєвого вдосконалення. Паровози були замінені електровозами, а звичайні потяги – швидкісними, які здатні долати понад 400 км за годину. Автомобільний транспорт набув поширення у ХХ ст. Нині усі малі й великі міста, села й ферми зв’язані між собою тенетами автомобільних доріг. Лише автомобіль дозволяє дістатися безпосередньо від будинку до будинку.
У ХХ ст. людина також піднялася у повітря завдяки авіаційному транспорту: літакам та гелікоптерам. На цей вид транспорту не впливають наземні перешкоди. Але й літаки не літають, де їм заманеться, а мають свої

спеціальні маршрути. Повітряний транспорт найбільш вразливий щодо погодних та сезонних змін.
Нині транспортні засоби пірнули навіть під землю. Для скорочення маршрутів транспорту людина збудувала підземні та підводні тунелі, а для перевезення нафти й природного газу виник особливий вид транспорту – трубопровідний.
Надбанням нашого часу став електронний транспорт, завдяки якому здійснюється передача електроенергії та інформації на значні відстані.

Додаток 4

Завдання. Назвіть, якими видами транспорту користуються люди у вашому населеному пункті.

Додаток 5

Заповніть таблицю за поданим матеріалом.

Промисловість,освіта,наука,сільське господарство,курортне господарство,транспорт і зв’язок,культура,торгівля,апарат управління,фізкультура і спорт.

Додаток 6

ПРОВЕДІТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ

Тема: Розробка міні-проекту з утилізації побутових відходів.

1. Уважно розгляньте малюнок. Чи знаєте ви, чому на вулицях європейських міст стоїть кілька різних сміттєвих контейнерів? Чому важливо розділяти сміття?

Скільки часу потрібно, щоб повністю розклались:

Паперовий рушник – 2-3 тижні

Бананова шкірка – 3-4 тижні

Паперовий пакет – 1 місяць

Газета – 1,5 місяці

Огризок від яблука – 2 місяці

Картон – 2 місяці

Апельсинова шкірка – 6 місяців

Фанера – 1-3 роки

Вовняна шкарпетка – 1-5 років

Коробка з-під молока – 5 років

Недопалок – 10-12 років

Шкіряні черевики – 25-40 років

Склянка з пінопласту – 50 років

Гумова покришка – 50-80 років

Пластиковий контейнер – 50-80 років

Алюмінієва банка – 200-500 років

Пластикова пляшка – 450 років

Одноразовий підгузник – 500 років

Пластиковий пакет – 200-1000 років

Додаток 7

Та все ж людина може вплинути на подальшу «долю» тих відходів, які вона викидає. За будь-яких умов у боротьбі зі сміттям вирішальну роль відіграє особисте ставлення кожного з нас до цієї проблеми. Найперше, це сортування, за словами фахівців, розділення сміття, зменшить до 40% кількість відходів, що йдуть на сміттєзвалища.

Рециркуляція відходів (рециклінг) – це їхнє багаторазове використання після переробки (металевий брухт, макулатура, склобій, мастила і т. д.).

Англійське слово upcyclіng, апсайклінг, означає не просто переробку сміття з усіма можливими виробничими втратами, а таку, щоб її результат перевершив якість того, з чого утворилося сміття.

Більшості відомий апсайклінг на побутовому рівні - як практика він існував багато років до того, як з’явилося поняття. Ковдра у стилі «печворк», тобто пошита з клаптиків різних тканин; іграшки з фетру; огорожі для клумб,зроблені з пластикових пляшок, - усе це його приклади. Там, де готових виробів немає або вони надто дорогі, теж стануть у пригоді навички з переробки.

Майбутнє навколишнього середовища — це ваше майбутнє. Сьогодні в кожного з вас є можливість висловити свою думку щодо можливих шляхів вирішення цієї проблеми. 

Харчові відходи 
Збиток природі: практично не завдають. Використовуються для живлення різними організмами. 
Шкоду людині: гниють харчові відходи - розсадник мікробів. 
Шляхи розкладання: використовуються в їжу різними мікроорганізмами. 
Кінцевий продукт розкладання: тіла організмів, вуглекислий газ і вода. 
Час розкладання: 1 - 2 тижні. 
Спосіб вторинного використання: компостування. 
Найменш небезпечний спосіб знешкодження: компостування. 
Категорично забороняється кидати у вогонь, тому що можуть утворитися діоксиди. 
Макулатура 
Матеріал: папір, іноді просочена воском і покрита різними фарбами. 
Збиток природі: власне папір шкоди не наносить. Проте фарба, якою покрита папір, може виділяти отруйні гази. 
Шкоду людині: фарба може виділяти при розкладанні отруйні речовини. 
Шляхи розкладання: використовуються в їжу різними мікроорганізмами. 
Кінцевий продукт розкладання: перегній, тіла різних організмів, вуглекислий газ і вода. 
Час розкладання: 2 - 3 роки. 
Спосіб вторинного використання: переробка на обгортковий папір. 
Найменш небезпечний спосіб знешкодження: компостування. 
Продукти, що утворюються при знешкодженні: вуглекислий газ, вода, зола. 
Категорично заборонено спалювати папір у присутності харчових продуктів, так як можуть утворитися діоксиди. 
Вироби з тканин 
Тканини бувають синтетичні і натуральні. Все, написане нижче, відноситься до натуральних тканин. 
Збиток природі: не завдають. 
Шляхи розкладання: використовуються в їжу деякими мікроорганізмами. 
Кінцевий продукт розкладання: перегній, тіла організмів, вуглекислий газ і вода. 
Час розкладання: 2 - 3 роки. 
Спосіб вторинного використання: компостування. 
Найменш небезпечний спосіб знешкодження: спалювання в умовах, що забезпечують повноту згоряння. 
Продукти, що утворюються при знешкодженні: вуглекислий газ, вода і зола. 
Консервні банки 
Матеріал: оцинковане або покрите оловом залізо. 
Збиток природі: з'єднання цинку, олова і заліза отруйні для багатьох

організмів. Гострі краї банок травмують тварин. 
Шкоду людині: ранять при ходінні босоніж. У банках накопичується вода, в якій розвиваються личинки комах. 
Шляхи розкладання: під дію кисню залізо повільно окислюється. 
Кінцевий продукт розкладання: дрібні шматки іржі або розчинні солі заліза. 
Час розкладання: на землі - кілька десятків років, в прісній воді - близько 10 років, в солоній воді - 1-2 роки. 
Спосіб вторинного використання: переплавлення разом з металом. 
Найменш небезпечний спосіб знешкодження: поховання після попереднього випалу. 
Продукти, що утворюються при знешкодженні: оксиди або розчинні солі заліза, цинку та олова. 
Металобрухт 
Матеріал: залізо або чавун. 
Збиток природі: сполуки заліза отруйні для багатьох організмів. Шматки металів травмують тварин. 
Шкоду людині: викликають різні травми. 
Шляхи розкладання: під дією розчиненого у воді або перебуває в повітрі кисню поволі окислюється до оксиду заліза. 
Кінцевий продукт розкладання: порошок іржі або розчинні солі заліза. 
Швидкість розкладання: на землі - 1 мм в глибину за 10 - 20 років, в прісній воді - 1мм у глибину за 3 - 5 років, в солоній воді - 1 мм в глибину за 1 - 2 роки. 
Спосіб вторинного використання: переплавлення. 
Найменш небезпечний спосіб знешкодження: вивіз на звалище або поховання. 
Продукти, що утворюються при знешкодженні: оксиди або розчинні солі заліза. 
Фольга 
Матеріал: алюміній. 
Збиток природі: практично не завдає. 
Шляхи розкладання: під дією кисню поволі окислюється до оксиду алюмінію. 
Кінцевий продукт розкладання: оксид або солі алюмінію. 
Час розкладання: на землі - кілька десятків років, в прісній воді - кілька років, Вт солоній воді - 1-2 роки. 
Спосіб вторинного використання: переплавлення. 
Найменш небезпечний спосіб знешкодження: поховання. 
Продукти, що утворюються при знешкодженні: оксид алюмінію. 
Банки з-під пива та інших напоїв 
Матеріал: алюміній та його сплави. 
Збиток природі: гострі краї банок викликають травми у тварин. 
Шкоду людині: у банках накопичується вода, в якій розвиваються личинки комах. 

Шляхи розкладання: під дією кисню поволі окислюється до оксиду алюмінію. 
Кінцевий продукт розкладання: оксид або солі алюмінію. 
Час розкладання: на землі - сотні років, в прісній воді - кілька десятків років, в солоній воді - кілька років. 
Спосіб вторинного використання: переплавлення. 
Найменш небезпечний спосіб знешкодження: поховання. 
Продукти, що утворюються при знешкодженні: оксид алюмінію. 
Склотара 
Матеріал: скло. 
Збиток природі: бита склотара може викликати поранення тварин. 
Шкоду людині: бита склотара може викликати поранення. У банках накопичується вода, в якій розвиваються личинки комах. 
Шляхи розкладання: повільно розтріскується і розсипається від перепадів температур; скло поступово кристалізується і розсипається. 
Кінцевий продукт розкладання: дрібна скляна крихта, з вигляду неотличимая від піску. 
Час розкладання: на землі - кілька сотень років, в спокійній воді - близько 100 років. 
Спосіб вторинного використання: використання за прямим призначенням або переплавлення. 
Найменш небезпечний спосіб знешкодження: вивіз на звалище або поховання. 
Продукти, що утворюються при знешкодженні: скляна крихта. 
Вироби із пластмас 
Збиток природі: перешкоджає газообміну в грунтах і водоймищах. Можуть бути проковтнуті тваринами, що призведе до загибелі останніх. 
Шкоду людині: пластмаси можуть виділяти при розкладанні отруйні речовини. 
Шляхи розкладання: повільно окислюються киснем повітря. Повільно руйнується під дією сонячних променів. 
Кінцевий продукт розкладання: вуглекислий газ і вода. 
Час розкладання: близько 100 років, може бути і більше. 
Спосіб вторинного використання: переплавлення. 
Продукти, що утворюються при знешкодженні: вуглекислий газ і вода. 
Упаковка для харчових продуктів 
Матеріал: папір і різні види пластмас. 
Збиток природі: можуть бути проковтнуті тваринами. 
Шляхи розкладання: повільно окислюються киснем повітря. Повільно руйнується під дією сонячних променів. 
Час розкладання: десятки років, може бути і більше. 
Спосіб вторинного використання: не існує. 
Найменш небезпечний спосіб знешкодження: поховання. 
Продукти, що утворюються при знешкодженні: вуглекислий газ і вода,

хлороводень, отруйні сполуки. 
Категорично забороняється спалювати зазначені матеріали, так як при цьому можуть утворитися діоксиди. 
Батарейки 
Дуже отруйний сміття! 
Матеріал: цинк, вугілля, оксид марганцю. 
Збиток природі: отруйні для багатьох організмів. 
Шкоду людині: отруйні для людини. 
Шляхи розкладання: окислюються під дією кисню. 
Кінцевий продукт розкладання: солі цинку і марганцю. 
Час розкладання: на землі - близько 10 років, у спокійній воді - кілька років, в солоній воді - близько року. 
Спосіб вторинного використання: цинк можна використовувати в шкільній лабораторії для одержання водню, оксид марганцю - для отримання хлору. 
Найменш небезпечний спосіб знешкодження відходів: вивіз на звалище. 
Продукти, що утворюються при знешкодженні: солі цинку і марганцю. 
Наступний використовуваний термін, який потребує пояснення - "управління відходами". Він ширше понять "переробка", "утилізація" і навіть "поводження з відходами", тому що включає в себе організацію збору відходів, їх утилізацію (включаючи переробку, спалювання, захоронення і т.д.), а також заходи щодо зменшення кількості відходів . 
Склад і обсяг побутових відходів надзвичайно різноманітні і залежать не тільки від країни і місцевості, але і від пори року і від багатьох інших факторів. Папір і картон складають найбільш значну частину ТПВ (до 40% у розвинених країнах). Друга за величиною категорія - це так звані органічні, в т.ч. харчові, відходи; метал, скло і пластик складають по 7-9% від загальної кількості відходів. Приблизно по 4% припадає на дерево, текстиль, гуму і т.д.