Вплив сміттєзвалищ та полігонів твердих побутових відходів на довкілля Одещини

 

МАЯКІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ

МАЯКІВСЬКОЇ

СІЛЬСЬКОЇ РАДИ  

ОДЕСЬКОГО РАЙОНУ

  ОДЕСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вплив  сміттєзвалищ  та  полігонів  твердих  побутових  відходів  на  довкілля  Одещини

 

 

 

 

Автор: 

 

ГЕОРГІЦА Інна Валеріївна - вчитель біології  та керівник  гуртка «Юні дослідники біорізноманіття»

 

 

 

 

 

 

 

 

МАЯКИ – 2025

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ	стор.   3
Розділ  І.    Показники   забруднення  навколишнього  середовища	-     стор.   5
1.1     Тверді  побутові  відходи,  їх  види  та  загальні  характеристики	-     стор.   5
1.2      Сучасний  стан  накопичення  та  тверді  побутові  відходи  в  Україні	-     стор.   6
1.3      Проблеми засмічення вулиць  та  несанкціоновані  сміттєзвалища  в  Одеській  області	-     стор.   9
1.4       Сучасний стан поводження з твердими побутовими  відходами  в  Одеській області	-     стор.   9
Розділ  ІІ.    Вплив  твердих  побутових  відходів  на  зміну  клімату  та  довкілля	-     стор.  12
2.1        Екологічний  стан  території  Одеської  області	-     стор.   12
2.2        Забруднення  ґрунту  та  підземних  вод	-     стор.   13
2.3  Загроза здоров’ю людини (токсини, вилуго-     вування,  парникові  гази)	-     стор.   14
Розділ  ІІІ.   Шляхи  вирішення  проблеми  накопичення  твердих  побутових  відходів  та  заходи  для  мінімізації  впливу  твердих  побутових  відходів  на  довкілля	стор.   17
Висновок	стор.   22
Список  використаних джерел	-     стор.   23

 

ВСТУП

 

Актуальність роботи.

«Мій  рідний  край, моя  земля.  Велика,  превелика. Є  в  ній  ліси,  степи,  поля,  моря  і  гори,  й  ріки…»  Яку  велич  і  могутність  вкладено  в  ці  слова  про  рідний  край  де  ми  живемо.

Поля,  степи,  ріки…Яка  могутня  та  велична  краса  України!  Але  сьогодні  ми  все  частіше  стикаємося  з  випадками,  коли  цю  красу  знищують.  Все  частіше  ми  чуємо  слова  про  забруднення  довкілля  та  навколишнього  середовища.  Люди  не  розуміють  що  наша  доля  залежить  від  долі  природи.  Ми  повинні  зробити  все,  щоб  захистити  і  допомогти  природі,  тим  самим  даючи  шанс  наступним  поколінням.

Думаючи  про   збереження  довкілля  в  цілому,  необхідно  насамперед  дбати  про  чистоту  тієї  території,  де  ми  проживаємо.  Теоретично  всі  знають,  що  необхідно  робити  для  захисту  природи,  але  якщо  доходить  до  діла,  то  починають  виникати  відмовки  та  проблеми.  Тож  кожна  людина  повинна  розпочати  позитивні  зміни  з  себе,  стати  господарем  на  своїй  землі  і  відчути  біль  природи,  коли  її  паплюжать. Тільки  тоді  ми  розуміємо  про  наслідки  екологічного  забруднення.  Саме  думка  про  ці  проблеми  спонукала  розробити  цю  дослідницьку  роботу,  яка  включає  в  себе  аналіз,  профілактику  та  заходи  щодо  забруднення  довкілля  та  проблем  сміттєзвалищ  та  полігонів  твердих  побутових  відходів (ТПВ).

 

Предмет  та  об’єкт  дослідження.

Об’єкт  дослідження  -  навколишнє  середовище.

Предмет  дослідження  -  вплив  сміттєзвалищ  та  полігонів  ТПВ  на  стан  довкілля.

 

 

Мета  проекту:

1. Вивчити  джерела забруднення (сміттєзвалища  та  полігони  ТПВ).
2. Дати  оцінку  екологічного  стану  навколишнього  середовища  Одеської  області.
3. Запропонувати   заходи  щодо  покращення  екологічного  стану  Одещини  та  закріпити  знання  про  природу  своєї  місцевості.

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ  І.      Показники    забруднення                       навколишнього  середовища

 

1.1    Тверді  побутові відходи, їх види та загальні  характеристики

Забруднення  навколишнього  середовища  -  це  небажана  зміна  її  властивостей  в  результаті  антропогенного  надходження  різних  речовин. Головне  джерело  забруднення  -  це  повернення  в  природу  тієї  величезної  маси  відходів,  які  утворюються  в  процесі  виробництва  та  життєдіяльності  людей.

Тверді  побутові  відходи  -  відходи,  які  утворюються  в  процесі  життєдіяльності  людини  та  накопичуються  у  житлових  будинках,  установах  культпобуту,  суспільних,  лікувальних,  торгівельних  та  інших  установах.  До  них  належать  харчові  відходи,  предмети  домашнього  вжитку,  сміття,  опале  листя,  відходи  від  прибирання  та  ремонту  квартир,  макулатура,  метал,  скло.  Вони  непридатні  для  подальшого  використання. 

Виділяють  наступні  групи  відходів:

•                     побутові  -  тверді  відходи,  які  не  утилізуються  в  побуті (предмети  побуту  і  харчові  продукти  непридатні  для  використання);
•                     промислові  -  залишки  сировини,  матеріалів,  напівфабрикатів,  які  утворюються  при  виробництві  продукції;
•                     сільськогосподарські  -  відходи  сільськогосподарського  виробництва;
•                     будівельні  -  відходи,  які  утворюються  при  будівництві  і  виробництві  будівельних  матеріалів;
•                     радіоактивні  -  радіоактивні  речовини  і  матеріали,  які  утворюються  при  роботі  ядерних  реакторів;
•                     відходи  споживання  -  вироби,  які  втратили  свої  споживчі  властивості  в  результаті  зносу;
•                     лікарняні  -  відходи (перев’язуючий  матеріал,  бинти,  вата,  шприци,  харчові  відходи,  тара, пакувальні  матеріали). Місце  утворення  цих  відходів  є  лікарні,  поліклініки,  медичні  заклади;
•                     побутово  небезпечні  відходи  -  миючі  засоби, фарби,  хімікати, прострочені  медикаменти,  пестицидні  добрива.

 

1.2   Сучасний стан накопичення та тверді побутові відходи в Україні

Незважаючи  на  те,  що  протягом  останніх  десятиліть  населення  України  зменшилось  майже  на  5  мільйонів  чоловік,  кількість  побутових  відходів  не  зменшується,  а  продовжує  збільшуватись. Поводження  з  відходами  -  дії,  спрямовані  на  запобігання  утворення  відходів,  їх  збирання,  перевезення,  зберігання,  утилізація,  знешкодження  та  захоронення.

У  населених  пунктах  країни  щороку  накопичується  близько                      35  млн. м³   твердих  побутових  відходів,  які  захороняються  на  770 полігонах  загальною  площею  3  тисячі  гектарів  та  частково  утилізуються  на  сміттєспалювальних  заводах.  У  загальному  обсязі  побутових  відходів  міститься:

•                паперу  - 10,3 - 26,4 %
•                харчових  відходів  -  20 – 40 %
•                деревини  -  0,75 - 3,7 %
•                текстилю  -  0,2 – 8 %
•                металів – 1 - 5,8 %
•                скла – 1,1 – 9 %
•                полімерних відходів – 0,6 – 6 %

Збирання  побутових  відходів  здійснюється  більш  ніж  7,5  тисячами  спеціальними  автомобілями,  56  спеціалізованими  підприємствами  та  650  цехами.  Проте,  майже  75 %  автомобілів  відпрацювали  свій  ресурс,  відновлюється  лише  1 %  парку ( при  нормі  в  12 %).

Для  збирання  та  тимчасового  зберігання  побутових  відходів  використовують  контейнери,  які  під  час  розвантаження  псуються  та  деформуються.  Через  несвоєчасне  вивезення  побутових  відходів  контейнери  стають  місцем  розповсюдження  гризунів,  шкідливих  комах  та  небезпечним  джерелом  інфекцій.

Майже  всі  побутові  відходи  захороняються  на  полігонах.  Переважна  їх  більшість працює  в  режимі  перевантаження.  Водночас  полігони  є  джерелом  інтенсивного  забруднення  атмосфери  та  підземних  вод.  Майже  всі  полігони  потребують  невідкладної  санації  та  рекультивації.  У  багатьох  містах  триває  процес  утворення  несанкціонованих  звалищ  побутових  відходів.

Найбільші  площі  під  полігони  зайняті  в  областях:   Дніпровській  -                             140  гектарів;  Донецькій  -  330  гектарів;  Одеській  -  19,5  гектарів;  Запоріжській  -  153  гектари;  Луганській  – 129  гектарів.  З  чотирьох  сміттєспалювальних  заводів  працюють  лише  Київський  та  Дніпровський,  обладнання  яких  застаріле  і  не  відповідає  сучасним  вимогам,  внаслідок  чого  вони  стають  джерелом  забруднення  довкілля  токсичними  газами.

У  сільських  населених  пунктах  відсутні  спеціалізовані  підприємства  у  сфері  поводження  з  побутовими  відходами  та  санкціоновані  звалища  відходів.  Побутові  відходи  складаються  у  природних  рельєфних  утвореннях – балках, ярах,  долинах річок.  Це  становить екологічну  небезпеку,  оскільки  стічні  води,  насичені  забруднюючими  речовинами  потрапляють  у  водні  об’єкти.

    

  

 

 

1.3    Проблеми засмічення вулиць  та  несанкціоновані  сміттєзвалища     в  Одеській  області

 

На  території  Одеської  області  виявлено  617  стихійних  сміттєзвалища,  тоді  як  паспортизованих  лише  472.

Ці  сміттєзвалища  є  джерелом  інтенсивного  забруднення  земель,  атмосфери  та  підземних  вод.  На  стихійних  звалищах  не  ведеться  облік  відходів,  що  унеможливлює  забезпечення  санітарного  та  епідеміологічного  благополуччя  населення,  екологічної  безпеки  навколишнього  природного  середовища. Тому  основними  проблемами,  які 

 

1.4        Сучасний стан поводження з твердими  побутовими  відходами  в  Одеській області

 

Проблема  екологічної  небезпеки  твердих  побутових  відходів  виявляється  на  всіх  стадіях  поводження  з  ними,  починаючи  зі  збирання  і  транспортування,  закінчуючи  підготовкою  до  знищення  або  поховання  фракцій,  які  не  використовуються.

До  категорії  надзвичайно  небезпечних ТПВ належать  ртуть  та  ртутовміщуючі  відходи.  Для  впорядкування  з  відпрацьованими  люмінесцентними  лампами  на  базі  двох  підприємств ТОВ «Новий світ», ТОВ «Грінпорт»  створена  система  централізованого  збирання,  зберігання,  вивезення  на  переробку  цього  виду  токсичних  відходів.  Але  це  питання  вирішене  лише  в  м.Одесі,  в  містах   обласного  значення  та  районах  тільки  частково.  Обсяг  утворення  побутових  відходів  по  області  досягає  до  5  мілн.м³  на  рік.  Більша  частина  звалищ  полігонів  ТПВ  вичерпала  свій  потенціал.  Відходи  м.Одеси  вивозяться  на  полігон-звалище ТПВ -1  у  Дальницький  кар’єр,  який  знаходиться  на  території  Овідіопольського  та  Біляївського  районів.  Але  й  цей  полігон  вже  вичерпує  свої  ресурси. За  його  межами  є  хаотично  розкидані  легкі  фракції  відходів (поліетиленові пакети,  пляшки).  Порушується  технологія  складування  відходів.

Крім  промислових  відходів,  що  утворюються  на  підприємствах,  на  території  Одеської  області  нараховується 119  складів,  на яких  зберігається  біля  1900 тонн  непридатних  або  заборонених  для  подальшого  використання  хімічних  засобів  захисту  рослин (ХЗЗР).  З  них  7  складів  знаходяться  в  доброму  стані,  47  -  в  задовільному,  65  -  в  незадовільному  стані.

Основні  накопичення  зосереджені  в  отрутомогильнику  Одеського  морського  торгівельного  порту  біля  с.Алтестове  Біляївського  району,  на  складі  у  селі  Саф’яни  Ізмаїльського  району  -  200 тонн отрутохімікатів,  на  складі  біля  с.Затишшя  Ширяївського  району  215  тонн. Тому  однією  з  найбільш  гострих  екологічних  проблем  області  є  проблема  утворення,  утилізації  та  знезараження  промислових  відходів  І-ІІІ  класу  небезпеки.  Їх  кількість  стрімко  збільшується.  А  чому  ж  так  відбувається ? Мабуть  тому, що відбувається неконтрольоване збільшення кількості підприємств,  що  отримують  дозволи  та  ліміти  на  створення  та  розміщення  відходів,  збільшення  обсягів  виробництва  на  території  області,  внаслідок  чого  збільшується  кількість  відходів  у  вигляді  гідролізної  кислоти.

Дуже  гостро  також  стоїть  проблема  утилізації  твердих  побутових  відходів.  Щорічно  у  місті  Одесі  утворюється  понад  2  мілн.м³ ТПВ,  а  на  території  області  більше  5  мілн.м³.  На жаль,  частина  звалищ  та  полігонів  вичерпала  свій  потенціал. 

На  території  Одеської  області  у  2016  році  лише  135  суб’єктів  господарювання  отримали  дозволи  на  розміщення  відходів  у  місцях  їх  накопичення.  Всього  експлуатуються  617  полігонів ТПВ.  З  них  лише по 472 полігонах  (73 %)  були  прийняті  рішення  органів  місцевого  самоврядування  та  затверджені  Паспорти  місць  видалення  відходів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ  ІІ.    Вплив  твердих  побутових  відходів  на  зміну  клімату  та  довкілля

 

2.1        Екологічний  стан  території  Одеської  області

 

В   боротьбі  за  збереження  навколишнього  середовища  та  довкілля  пріоритетним  є  підвищення  рівня  суб’єктів  господарювання,  що  отримали  дозволи  на  роботу  з  відходами,  а  також  підвищення  рівня  технологій  захоронення  та  утилізації  ТПВ.

Одеська  область  -  приморський  та  прикордонний  регіон  України.  По  території  області  проходять  державні  кордони України  з  Румунією  та  Молдовою,  на  півдні  область  виходить  до  Чорного  моря.  Тепле  море,  лікувальні  грязі,  мінеральні  води,  морські  пляжі створюють  високий  потенціал  Одещини.  Унікальні  природні  комплекси,  водно-болотні  угіддя,  екосистеми  забезпечують    біосферний  потенціал  регіону,  який  має  національне  і  міжнародне  значення.  Тому  дуже  актуальне  в  наш  час  значення  має  збереження  цього  потенціалу,  захист  довкілля  від  забруднення  відходами,  збереження  природних  територій,  які  вбереглися  від  людського  споживацького  втручання.  Тяжко  спостерігати  за  тим,  що  околиці  нашого села  Маяки,  а  також  околиці  сіл  та  містечок  перетворюються  на  дикі  звалища.  По  узбіччях  доріг  та  полів  розкидані  поліетиленові  пакети  та  пляшки,  на  берегах  річки  Дністер,  ставків  туристи  та  відпочиваючі  люди  залишають  звалища  сміття  та  відходів.

Екологічний  стан  в  області  складний  і  зумовлений  надмірним  техногенним  навантаженням  на  природне  середовище.  Серед  головних  чинників  забруднення  довкілля  є  розвинута  мережа  транзитних  нафтопродуктопроводів,  а  також  численні  місця  складування  та  перекачування  нафти  та  нафтопродуктів.

Велику  небезпеку  також  становлять  склади  Міноборони  України,  на  яких  зберігаються  непридатні  до  використання  боєприпаси,  на  яких  внаслідок  відсутності  фінансування  не  проводяться  заплановані  заходи  по  утилізації,  що  також  може  призвести  до  погіршення  екологічного  стану  області. 

Також  на  екологічний  стан  області  дуже  негативно  впливає  аграрний  сектор,  який  сьогодні  прирівнюється  до  екологонебезпечних  галузей  промисловості.  В  області  намічується  майже  1900 тонн  непридатних,  заборонених  сумішей  хімічних  засобів  захисту  рослин.  Ці  відходи  складуються  на  несанкціонованих  полігонах  у  лісосмугах,  вздовж  залізничних  зон  відчуження,  на  схилах  водоймищ,  моря,  берегах  річок.

Таке  безвідповідальне  поводження  з  небезпечними  речовинами  дуже  негативно  впливає  на  екологію  та  забруднює  довкілля.

 

2.2        Забруднення  ґрунту  та  підземних  вод

 

На  сміттєзвалищах  зберігається  велика  кількість  компонентів,  які  являються  основним  джерелом  забруднення  ґрунту  та  підземних  вод.  Під  час  розкладання  харчових  відходів  та  окислювання  металів  утворюються  фільтрати,  які  накопичуються  у  ґрунтах  та  внаслідок  атмосферних  опадів  потрапляють   у  об’єкти довкілля.  Ці  фільтрати  утворюються  у  місцях  захоронення  відходів  у  теплу  і  холодну  пори  року.  У  теплий  період  року  це  опади  у  вигляді  дощу,  а  в  холодний -   танення  снігу  на  поверхні  відходів  за  рахунок  тепла,  що  виділяється  при  розкладанні  речовин  в  товщі  звалищ.

Фільтрати  містять  в  собі  велику  кількість  сульфатів,  хлоридів,  заліза  та  інших  шкідливих  речовин,  що  в  великій  кількості  перевищують  всі  установлені  норми.  Ці  речовини  не  затримуються  в  ґрунті,  вони  потрапляють  у  підземні  води  і  можуть  виявитися  причиною  систематичного  погіршення якості  води.

Побутове  забруднення  ґрунту  - це  забруднення  сміттям,  відходами.  Але  якщо  дивитися  на це  в  цілому,  то  це  забруднення  для  ґрунту  не  таке вже  й  небезпечне.  Проте  накопичення  побутових  відходів  засмічує  місцевість  і  перешкоджає  нормальному  росту  рослин. Як  же  неприємно  дивитися  на  велику  кількість  скляних  та  поліетиленових  пляшок  та  використаних  пакетів,  які  вітер  розносить  по  полях  та  земельних  ділянках.  Повертаючись  до  ролі  сміттєзвалищ  в  забрудненні  ґрунту  та  підземних  вод  слід  також  казати  про те, що  забруднення  відбувається  не  тільки  шкідливими  органічними  та  неорганічними  сполуками,  а  також  і  яйцями  гельмінтів  та  патогенними  мікроорганізмами.

 

2.3        Загроза  здоров’ю  людини                                                                       (токсини,  вилуговування,  парникові  гази)

 

Проблема  звалищ  побутових  відходів  -  це  проблема  великих  та  маленьких  міст,  селищ  та  містечок.  Під  час  зберігання  відходи  зазнають  змін,  в  результаті  чого  на  звалищах  утворюються  нові  екологічно  небезпечні  речовини,  які  становлять  серйозну  загрозу  для  здоров’я  людей.  Тривале  накопичення  твердих  побутових  відходів  на  звалищах  приводить  до  виникнення  непедбачуваних  фізико-хімічних  та  біохімічних  процесів.  При  цьому  виділяються  численні  токсичні  хімічні  сполуки  в  рідкому,  твердому  та  газоподібному  стані,  що  негативно  впливають  на  стан  здоров’я  людей.

Тверді  побутові  відходи  вміщують  більше  100  найменувань  токсичних  з’єднань  і  серед  них  барвники,  пестициди,  ртуть,  розчинники,  формальдегід.

Якщо  характеризувати  санітарно-бактеріологічні  властивості  відходів,  то  слід  сказати,  що  вони  містять  велику  кількість  вологих  органічних  речовин,  які  при  розкладанні  виділяють  гнильні  запахи  і  фільтрат.  Це  становить  серйозну  загрозу  для  здоров’я  людей.

Під  час  висихання  продукти  неповного  розкладу  утворюють  насичений  забруднювачами  і  мікроорганізмами  пил,  що  може  викликати  складні  хвороби  алергічного  та  астматичного  характеру.

Також  при  довготривалому  зберіганні  відходів  розвиваються  бактерії,  що  являються  причиною  виникнення  різних  хвороб.  Розповсюджувачами  цих  бактерій   є  мухи,  птахи,  миші  та  пацюки,  бездомні  собаки  та  кішки.

Під  час  складування  сміття  частина  накопичених  організмів  гине  вже  через  кілька  днів,  а  інші  їх  види  можуть існувати  в  таких  умовах  протягом  кількох  років.

Мікроорганізми,  що  знаходяться  в  твердих  побутових  відходах  є  збудниками  гепатиту,  туберкульозу,  дизентерії  та  інших  хвороб.  У  відходах  є  паличка  черевного  тифу,  паратифу,  сибірської  виразки,  що  може  привести  до  тяжких  хвороб.

Звалища  твердих  побутових  відходів  стають  потужним  джерелом  біологічного  забруднення.  Це  відбувається  тому,  що  при  розкладанні  відходів  утворюється  вибухонебезпечний  біогаз  -  метан,  вуглекислий  газ,  вміст  якого  настільки  величезний, що  перевищує  всі  санітарні  норми  і  може  викликати  отруєння  та  задуху  людей.

Влітку  на  звалищах  за  рахунок  «звалищного  газу» (продуктів  гниття  органічних  відходів)  виникають  пожежі.  Токсичні  пари,  канцерогени,  діоксини,  сполуки  свинцю, ртуті  викидаються  в  повітря  через  ці  пожежі  й  нищать  здоров’я  людей. Безпліддя,  злоякісні  пухлини  і  онкологічні  хвороби  -  це  неповний  список  проблем,  які  спричиняють  ці  сполуки. 

Виділення  біогазів  в  місцях  сполучення,  перегнивання  сміття  -  це  природний  процес,  який  майже  неможливо  контролювати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ  ІІІ.   Шляхи  вирішення  проблеми  накопичення  твердих  побутових  відходів  та  заходи  для  мінімізації  впливу  твердих  побутових  відходів  на  довкілля

 

Серед  найгостріших  екологічних  проблем  залишається  проблема  утилізації  твердих  побутових  відходів.  У  деяких  країнах  Європи  вже  є  території,  зовсім  вільні  від  сміття,  тому  що  у  директивах  Європейського  союзу,  починаючи  з  2010  року,  розміщення  твердих  побутових  відходів  на  полігонах  забороняється.  Таку  постанову  про  цілковиту  заборону  сміттєвих  полігонів  найближчим  часом  мають  намір  ухвалити  інші  країни.  Україна,  яка  вже  ніби  вважається  європейською  державою  відстає  у  вирішенні  цих  проблем.  Останнім  часом  навіть  з’явилися  повідомлення  про те,  що  на  нашу  територію  постійно  норовлять  завести  сміття  з  Європи.

Одещина  -  це  унікальний  рекреаційний  і  туристичний  край.  Його  туристична  привабливість  прямо  залежить  від  вирішення  екологічних  проблем  та  проблем  сміттєзвалищ.  І  зараз  всім  необхідно  зрозуміти,  що  принцип  «з  очей  геть»  (закопати сміття,  скинути  його  в  море  або  заховати)  -  може  призвести  до  серйозних  екологічних  наслідків.

У  всьому  світі  зі  сміття  роблять  гроші.  Переробка  побутових  відходів  активно  розвивається  вже  не  перше  десятиліття  і  в  ряді  країн  сміття  практично  повністю  перероблюється. Так,  наприклад,  в  Швеції  утилізується  до  99 %  побутових  відходів.  Це  один  з  найвищих  показників  в  світі,  майже  половина  відходів  не  просто  спалюється,  а  йде  на  переробку.  Пластмаса,  папір,  харчові  відходи  повністю  переробляються,  або  з  них  виробляється  біогаз.  Поняття  звалищ  і  полігонів  у  них  практично  відсутні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В  Україні,  і  зокрема,   в  Одеській  області  основний  вид  використання  відходів – їх  накопичення  на  відкритих  звалищах,  які  займають  ґрунти,  на  яких  можна  було  б  розвивати  сільське  господарство,  вести  будівництво. Головним  шляхом  до  зменшення  кількості  відходів  на  полігоні  є  впровадження  системи  роздільного  збору  побутових  відходів.  Найголовніше,  це  будівництво  сміттєпереробних  заводів,  яких  в  Україні  не  існує. 

В  Одеській  області  застосовують  тільки  спрощену  схему  утилізації  твердих  побутових  відходів,  яка  передбачає  утрамбовку  сміття  і  перемішання  шарів  сміття  ґрунтом  і  будівельним  сміттям.

На  думку  багатьох  експертів  для  вирішення  проблеми  сміттєзвалищ  в  Україні  не  потрібно  багато  коштів.  Необхідно  розвивати  сектор  повторного  використання  та  переробки  твердих  побутових  відходів  та  сприяти  підвищенню  культури  сортування  сміття.  Після  сортування  сміття  та  його  повторної  переробки  розміри  звалищ  можуть  зменшитись  на  70 %.  А  решту  сміття (те, що не підлягає переробці)  можна  використовувати  як  біопаливо,  отримуючи  тепло  та  електроенергію.

У  розвинутих  країнах  отримання  тепла  та  електроенергії  за  допомогою  спалення  сміття  це  вже  буденний  досвід.  Та ж  Швеція  скоротила  об’єми  сміття  на  звалищах  до  4 %.  Китай  славиться  найбільшим  сміттєзвалювальним  заводом  у  світі.

На  сьогодні  в  Україні  повноцінне  втілення  світового  досвіду  спалення  сміття  неможливе.  Все  залежить  від  відсутності  в  українців  звички  сортувати  сміття  для  повторної  переробки.  Адже  можна  спалювати  тільки  ті  відходи,  які  не  піддаються  переробці.  Тому  спалюватиметься  все:  пластик, скло,  метал  і  папір.  А  це,  в  свою  чергу,  буде  сприяти  виділенню  в  атмосферу  важких  металів,  канцерогенів  та  шкідливих  газів.

З  1  січня  2018  року  Україна  зобов’язалась  сортувати  все  сміття  за  видами  матеріалів,  а  також  розділяти  його  на  придатне  для  повторного  використання,  для захоронення та небезпечне. Про це йдеться  в статті 32  Закону  України  «Про  відходи».

Все  це  правильно  та  логічно, але  якщо  кожна  людина  перш  за  все  не  почне  з  себе  та  зі  свого  сміття,  то  в  межах  країни  годі  й  думати  про  вирішення  цієї  проблеми.  На  мою  думку  є  декілька  правил,  виконуючи  які,  можна  досягти  мети  зменшення  відходів  та  забруднення  довкілля. 

Хочу  навести  деякі  з  них:

•               кожен  раз,  розмірковуючи  про  придбання  нових  речей,  подумайте  куди  ви  подінете  старі;
•               утримуйтесь  від  покупки  дешевих  речей,  бо  вони  дуже  швидко  псуються  та  стають  сміттям,  яке  потрібно  утилізувати;
•               кожен  раз,  купуючи  товар,  дивіться  чи  вказано  в  маркуванні,  що  він  може  бути  перероблений  вторично. Купуйте  той,  що  придатний  для  вторинної  переробки;
•               починайте  сортувати  сміття  на  органічні  та  неорганічні  відходи. Органічні  можна  утилізувати  в  городі  або  в  компостній  ямі.  Папір  та  картон  відбирайте  окремо,  також  окремо  сортуйте  пластик.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

В  результаті  цієї  дослідницької  роботи  мною  було  вивчено  джерела  забруднення (сміттєзвалища  та  полігони  твердих  побутових  відходів)  та  дано  оцінку  екологічного  стану  навколишнього  середовища  Одеської  області.  Також,  на  мою  думку,  необхідно  особливу  увагу  звернути  на:

1. Припинення  діяльності  стихійних,  несанкціонованих  сміттєзвалищ.
2. Встановлення  баків  для  різного  виду  сміття.
3. Пропаганда  та  заохочення  населення  щодо  сортування  сміття.
4. Дотримання  правила : «Сміття  має  потрапляти  туди,  де  воно  найменш  завдаватиме  школи  людям  і  природі».
5. Заборона  спалювання  сміття,  особливо  в  літньо-осінній  період.
6. Підвищення  штрафів  за  правопорушення,  які  негативно  впливають  на  екологію  довкілля.
7. Заохочення  жителів  місцевості  до  здорового  способу  життя  в  екологічно  чистому  середовищі.

Тільки  виконуючи,  або  хоча  б  намагаючись  виконувати  ці  правила,  можна  сподіватись  на  вирішення  екологічних  проблем  пов’язаних  із  забрудненням  навколишнього  середовища.  Тільки  спільними  зусиллями  людей  ми  зможемо  досягти  позитивних  результатів.

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаних джерел

 

1. Звалище. Матеріали  з  Вікіпедії – вільної енциклопедії  //htt://ur.wikipedia.org/wiki/Звалище
2. Екологічні  проблеми  забруднення  в  Україні: смітники. Сайт «Освіта.UA»
3. Проблема сміття. Сайт «Екологія життя»
4. Утилізація сміття в різних країнах. Сайт «Гранік»
5. Сміття  завойовує  світ. Сайт «В гармонії з природою»
6. Регіональна доповідь «Екологічна безпека в Одеській області» Офіційний  веб-портал «Одеська обласна рада»
7. Регіональна доповідь «Поводження  з  відходами  в Одеській області» Офіційний  веб-портал «Одеська обласна рада»
8. «Сміття, що нас вбиває». Сайт «Біляївка city»
9. Корсак К.В., Плахотнік О.В.  Основи  екології.-К:МАУП. 2000- с.238
10. Природа. Екологія. Для  дітей  середнього  шкільного віку.     Ходоренко А.А. – Х:Фоліо. 2008- с.315
11. Задорожний К.М.. Усі  уроки  екології.  11 клас. /Проф.рівень/ Задорожний К.М., Стадник О.Г.– Х: «Основа».  2011 – с.363
12. Бойчук  Ю.Д., Солошенко Е.М.  Екологія  та  охорона  навколишнього  середовища. К:Видавничий  дім «Княгиня Ольга». 2005-с.302