Мета: осмислити та усвідомити масштаби трагічних подій, розбудити почуття відповідальності перед наступним поколінням, виховувати глибоку повагу до людей, які віддали своє життя в ім'я майбутнього життя людства, розвивати почуття гордості за свій народ, прищеплювати любов до рідного краю.
Мета: осмислити та усвідомити масштаби трагічних подій, розбудити почуття відповідальності перед наступним поколінням, виховувати глибоку повагу до людей, які віддали своє життя в ім'я майбутнього життя людства, розвивати почуття гордості за свій народ, прищеплювати любов до рідного краю. Урок- реквієм.
Минуло багато років, а чорний день Чорнобильської трагедії продовжує хвилювати людей: і тих, кого він зачепив своїм недобрим крилом, і тих, хто пізніше народився далеко від покривдженої, землі. Цей день не минув безслідно, він розплодив по світу багато трагедій; він буде завжди об'єднувати всіх одним спогадом, однією печаллю, однією надією.
О 1 год 23 хв 40 сек 26 квітня перший, а слідом за ним другий вибух зруйнували реактор, в якому знаходилось 200 т урану. Ланцюгова реакція ділення, яка виникла відразу ж після вибуху, зупинилась. Почався процес плавлення тепловиділяючих збірок і всіх елементів активної зони. Утворився багатокомпозиційний розплав металу, що ділився.ppt_x
Розвитку обстановки у ще більш загрозливому напрямку сприяло те, що на тих ділянках зруйнованого реактору, котрі були доступні для попадання зовнішнього повітря з киснем і мали температуру 1200-1500о. С, загорівся графіт. Створилась вкрай загрозлива ситуація, коли горіння графіту і виникнення під реактором потужної теплової колони утворили небачений в історії людства штучний радіаційний вулкан фантастичної сили.
В таких, надекстремальних умовах вступали в боротьбу з атомною трагедією десятки і сотні тисяч людей. Ось як про цю небезпеку писала газета «Правда»: «Не більше півтори хвилини можна працювати на даху, де розкидані сильні джерела випромінювання… Ні один механізм, ні найбільш досконалий робот не в змозі діяти тут – «вони сходять з глузду». І ось ідуть добровольці… Повільно, ой як повільно тягнуться секунди, і ми стаємо свідками того, як народжується подвиг.»Подвиг у Чорнобилі
Почалось найбільш героїчне в історії пожежної охорони світу бойове протистояння людей атомній стихії. З перших хвилин після вибуху на четвертому реакторі та локалізації аварії разом з пожежними мужньо боролись працівники ЧАЕС. Перебуваючи в епіцентрі катастрофи, ризикуючи своїм життям, енергетики робили все, що було в їх силах, щоб врятувати атомну станцію від ще більш небезпечних руйнувань.
Герої-ліквідатори. АКІМОВ Олександр Федорович – начальник зміни 4-го енергоблока. БАРАНОВ Анатолій Іванович – старший черговий електромонтер електроцеху. БРАЖНИК В'ячеслав Степанович – машиніст парової турбіни турбінного цеху. ВАЩУК Микола Васильович – командир відділення 6-ї самостійної воєнізованої пожежної частини міста Прип'яті.
Перша – пожежні і енергетики своїми діями відвернули страшну загрозу від мільйонів людей. Страшно уявити. які наслідки могли бути якби герої Чорнобиля не ліквідували небезпеку, що на нас насувалась. Друга – співробітники пожежної охорони і працівники АЕС, які боролись з вогнем і радіацією, виявили безмежний героїзм і надлюдські можливості в самому ядерному пеклі. Особливу велич подвигу, який здійснили пожежні і працівники ЧАЕС 26 квітня 1986 року, надають дві обставини:
- зона відчуження (рівень радіації по зовнішньому кордону 29 м. Р/год). Площа 982 км2. Вона охоплювала ЧАЕС, м. Прип’ять, 15 населених пунктів, 4627 дворів, 4 колгоспи, 9 промислових об’єктів, 11 навчальних закладів, раніше там проживало 62 852 людей; - зона відселення (20-5 м. Р/год). Її площа – 3320 км2, на які розміщено 23 населених пункти, 9969 дворів, 5 колгоспів і господарств, 8 промислових об’єктів, 27 навчальних закладів. Тут проживало 33 562 людини; - зона жорстокого контролю (5-3 м. Р/год). Площа 1500 км2, 86 населених пунктів, 29 754 дворів, 2 колгоспи, радгоспів, 16 промислових об’єктів, 44 навчальних закладів. Тут проживало 46 200 людей. На забрудненій радіонуклідами площі України спочатку було виділено три зони:
Радіонукліди проникали в землю, воду, рослини, вражали людей, все живе. Вже в перші після аварії дні в пробах зелені, яєць були виявлені такі радіонукліди, як йод – 131, рутеній – 103, барій-лантан – 140, цирконій-ніобій – 95, церій – 141, 144, цезій – 134, 137. До кінця червня 1996 року значимість йоду – 131 в питомій вазі радіоактивного забруднення території знизилась на стільки, що ведучими за внеском в сумарну дозу радіоактивності стали довгоживучі радіонукліди – цирконій, ніобій, рутеній, церій, цезій. Одним із найбільш небезпечних радіонуклідів є цезій – 137.
Після аварії утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише сучасну Україну, Білорусь та Росію, які знаходилися поблизу ЧАЕС, але й і Східну Фракію, Македонію, Сербію, Хорватію, Болгарію, Грецію, Румунію, Литву, Естонію, Латвію, Фінляндію, Данію, Норвегію, Швецію, Австрію, Угорщину, Чехію, Словаччину, Нідерланди, Бельгію, Словенію, Польщу, Швейцарію, Німеччину, Італію, Ірландію, Францію (разом з Корсикою).
Це була найбільша технґенно–екологічна катастрофа сучасності. Про смертельну небезпеку ніхто не підозрював і нікого про це не повідомляли. Атмосферу секретності щодо обнародування масштабів Чорнобильської аварії та необхідності евакуації населення із зони радіоактивного забруднення створив 1–ший Секретар ЦК КП України Володимир Щербицький та ЦК КП Радянського Союзу. Маловідомі факти:
Білорусь постраждала найбільше. П'ята частина сільськогосподарських угідь цієї країни вважається слабо зараженою, а сотні тисяч людей відчули на собі дію радіаційного зараження. Стали масовими випадки лейкемії і раку щитовидної залози, стали дуже поширеними різноманітні серцево-судинні захворювання. Білорусь отримала 70% радіаційного забруднення з Чорнобиля.
Недаремно ця катастрофа отримала сьомий рівень - дійсно, вибух реактора №4 з подальшим викидом радіоактивного матеріалу мав глобальні наслідки. Через деякий час по всій Європі і навіть в Ірландії випали радіоактивні дощі. За оцінкою Британського міністерства здоров'я, 369 ферм і майже 200 тисяч овець до цих пір несуть в собі сліди цього забруднення. Правда, в 1986 році кількість таких овець досягала 4 мільйонів. Радіоактивні дощі випали навіть в Ірландії
Ліквідатори ЧАЕС дуже швидко збудували надійний для того часу саркофаг, який влада СРСР збиралася через 20 років замінити на новий. Проте, як ми всі знаємо, "віз і нині там". Зараз саркофаг поступово руйнується, його поверхня покрита тріщинами. Для того, щоб побудувати новий саркофаг, потрібно більше 2 мільярдів доларів. В України таких грошей немає, а інші країни не поспішають виділяти засоби. Близько 97% радіоактивного матеріалу 4-го реактора знаходиться в саркофазі, який потроху руйнується.
Відразу після вибуху енергоблоку на ЧАЕС в Чорнобильській зоні вимирали багато видів живих організмів, включаючи тварин і рослини. З'явилися мутанти, які жили недовго, не даючи потомства. Але після завершення періоду напіврозпаду цезію та стронцію, тривалість якого становить 30 років, почалося відновлення екосистеми.
по-перше – радіоактивне забруднення складових частин екосистеми: літологічної основи, гідро- і атмосфери, ґрунтового і рослинного покривів;по-друге – вплив на здоров'я живих організмів і, найголовніше, людини;по-третє – вилучення з народного господарського використання значних територій і природних ресурсів. Шкода, яку заподіяла Чорнобильська катастрофа, величезна і має низку екологічних аспектів: