Тренінг забезпечує закріплення учнями інформації щодо екологічних проблем та шляхів їх вирішення, порівняння різного ставлення людей до цих проблем, усвідомлення нерозривної єдності та взаємозалежності екологічних проблем міста та села, розуміння трансграничного забруднення Землі, розвиток глобального екологічного мислення.
Екологічний тренінг «Мої суперечності у взаємодії з природою».
Мета. Виявити види суперечностей у спілкуванні людини зі світом природи, знайти шляхи їх вирішення. Сприяти корекції та розвитку потреб в об'єктах природи, стимулюванню мотивів ціннісного ставлення до об'єктів природи.
Класний керівник. «Часто люди діють усупереч своїм думкам. Чому це відбувається. Сьогодні ми спробуємо відповісти на це запитання. Усі знають про існування екологічних проблем, які потребують негайного вирішення, про те, що зростаю забруднення хімікатами сільськогосподарських угідь, збільшується забруднення водойм, лісів, населених пунктів тощо, зростає захворюваність населення України та інших країн світу, у містах важко дихати і не можна використовувати воду для пиття та приготування їжі тощо. І якщо не вирішувати ці проблеми, нас чекатиме екологічна катастрофа. Та, на жаль, дуже мало заходів проводиться для поліпшення ситуації, що склалася. Давайте спробуємо з'ясувати, чому так відбувається.»
Вправа 1.
Ведучий. Зараз кожен із вас подумаю і назве такі об'єкти та явища природи, без яких він не зможе жити.
(Учні відповідають)
Ведучий. Якщо ви не уявляєте свого життя без цих об'єктів та явищ природи, то вони для вас цінні?
А тепер скажіть, чи завжди ви бережете ці об'єкти природи?
Отже, постала суперечність: ми не завжди ставимося бережливо до тих об'єктів природи, які є для вас цінністю. Які причини негативних чинників щодо природи?
(Учні називають причини. Ведучий уважно слухає відповіді учнів та відстежує суперечності, які визначають їхню поведінку у світі природи. Суперечності записує на дошці або на папері, за потреби доповняю перелік своїми прикладами.)
Примітка. Можливі приклади суперечностей.
1. Я хотів би не смітити, але в нас у селищі немає баків для сміття, тому я це роблю.
2. Я розумію важливість вирішення екологічних проблем, але не знаю, чим можу допомогти у цій справі.
3. Я хотів би очистити ставок у селищі, але не знаю, як це зробити (або прибрати у лісі сміття тощо).
4. Я розумію, що не можна вирубувати дерева, але коли мені загадують дорослі, я це роблю.
5. Я згоден, що природу потрібно берегти, та я збираю березовий сік, тому що це робили мої батьки, діди та ін.
6. Я хочу робити якусь справу для поліпшення екологічного стану своєї місцевості, але мене не підтримують мої друзі, дорослі.
7. Я згоден, що до об'єктів природи слід ставитися турботливо, та є окремі об'єкти природи, до яких я ставлюся негативно, бо вони неприємні для мене.
8. Я згоден, що пестициди та мінеральні добрива забруднюють ґрунти, але застосовую їх на присадибній ділянці, бо іншого виходу не бачу.
9. Я знаю, що паління забруднює довкілля, але якщо я один покину палити - нічого не зміниться, природі та людям краще не стане.
Вправа 2.(дискусія)
Ведучий. Ми з'ясували суперечності, які заважають вам ставитися до природи відповідно до ваших думок, почуттів. Спробуймо разом знайти шляхи їх вирішення у дискусії.
Давайте об’єднаємось у групи. Одна група буде представниками екологічної організації («екологи»), друга - мешканцями села («мешканці»). Мета екологічної організації – провести агітацію мешканцям села вступити
до їхньої організації. Вступити до організації може тільки той, хто зобов'яжеться своєю діяльністю не шкодити природі та брати посильну участь у вирішенні екологічних проблем.
Завдання для «мешканців»: Вказати суперечності, що заважають їм робити так, як цього вимагають представники екологічної організації (використовувати суперечності, зафіксовані у «Вправі 1»).
Завдання для «екологів»: допомогти «мешканцям» у вирішенні суперечностей. Навести переконливі аргументи та альтернативні приклади їх вирішення.
Примітка. Суперечності слід називати і вирішувати поступово. «Екологам» потрібно зафіксувати кількість «мешканців», які знайшли для себе вирішення кожної суперечності. Під час дискусії «екологи» та «мешканці» намагаються спільними зусиллями вирішити суперечності. Наприкінці дискусії ті «мешканці», яких переконали «екологи», переходять на їхній бік.
Вправа 3.
Ведучий. Підбиваючи підсумки нашої роботи, давайте коротко проаналізуємо її результати:
• Що вдалося зробити?
• Що не вдалося?
• Яка була мета дискусії, чи досягли ми її?
Класний керівник. Відомо, що людина цінує те, що найменше для неї
доступне. Коли втрачаємо, що завжди мали, починаємо його цінувати. Якщо втратимо чисте повітря, чисту воду, березовий гай, рибу у ставку, тоді зрозуміємо, що це було для нас цінністю. Отже, варто зараз замислитися про те, що природа є нашою цінністю та берегти об'єкти природи, аби не втратити назавжди і залишити майбутнім поколінням.
Вправа 4
Ведучий. Давайте поділимося на п'ять груп. Я називатиму екологічну
проблему, а ви по черзі відповідати, наступним чином:
• перша група-трагічно;
• друга група-суперечливо;
• третя група-зворушливо;
• четверта група-адміністративно;
• п’ята група-байдуже.
Примітка. Потрібно називати екологічні проблеми, зафіксовані у попередній вправі. Достатньо двох-трьох проблем,щоб не затягувати процедуру й утримувати увагу учнів.