Відділення української філології та мистецтвознавства
Секція: українська література
ВПЛИВ ВІРШОВАНИХ ТВОРІВ СЕРГІЯ ЖАДАНА НА СУЧАСНУ УКРАЇНСЬКУ ЛІТЕРАТУРУ
ВСТУП
Становлення української держави невід’ємне від розвитку культури, творчості. Наприкінці минулого століття вважалося, що українська література, то щось «страшне, сумне і невеселе», бо в підручниках і з екранів телевізора лунало щось на кшталт : «трактор в полі дир-дир-дир, ми за щастя, ми за мир». Саме на зламі двох епох у літературному світі сформувався унікальний поет, письменник, музикант – Сергій Жадан. Завдяки його творчості мільйони українців по-новому переосмислили поезії Тараса Шевченка, байки Григорія Сковороди й закохалися в рідну мову.
Українська літературна мова – це не тільки про червону калину, а й про те, що близьке й зрозуміле сучасним людям. Поезія Сергія Жадана й про спальні райони, які є рідними для простих людей, і про високі почуття, і про знаменитих земляків, і про ненормативну лексику, і про зламані долі.
Популярність жаданівських віршів із кожним роком усе зростає. І не тільки тому, що поет часто використовує провокативні методи, щоб привернути увагу до своїх творів. А тому, що він поступово й терпляче прищеплює сучасному суспільству нові смаки, де класична література переплітається з нинішніми реаліями, де круто бути українцем, знати свою мову, культуру й вивчати інші .
Недаремно Сергій Жадан, на думку літературознавців, увійшов у топ найвідоміших поетів країни та став номінантом на Нобелівську премію. І висунув його Польський комітет літературознавчих наук. Це означає єдине : Жадан європейський митець, який пише поза часом. І хоча лауреатом у 2022 став не він, а француженка Анні Ерно, та сам факт того, що простий хлопець із Слобожанщини досяг такої поваги серед визнаної літературної спільноти, уже дозволяє впевнено заявити: нам пощастило вивчати творчість живого класика сучасної української літератури.
Про це свідчить і той факт, що соціологічне опитування, проведене Українським інститутом майбутнього, на тему читання під час війни, у квітні 2023 року, дослідило, що для розуміння ситуації сучасності більшість українців обирали для себе твори Тараса Шевченка, Ліни Костенко, Джорджа Орвелла та Сергія Жадана. (ДОДАТОК 1). Жадан став справжнім відкриттям з початку повномасштабного вторгнення для більшості респондентів (ДОДАТОК 2).
У чому ж секрет популярності цього поета? Як впливають його твори на сучасну літературу? Саме про це в цьому дослідженні.
РОЗДІЛ І. Поет, письменник, музикант і патріот свого краю
«Місто Сонця. Район ХТЗ». Ці рядки з відомої пісні, слова до якої написав Сергій Жадан, привернули увагу людей до району, який до цього вважався просто заводським і небезпечним через рівень бандитизму. І раптом, виявилося, що це місце Сонця, бо про нього розповів, уже на той час популярний поет і музикант, Сергій Жадан. Його гурт «Жадан і собаки» з успіхом зустрічали скрізь: на сході, у центрі, заході України, за кордоном. Жадан став своєрідним революціонером, бо завжди був у тематиці того, що відбувається, але розповідав про це не академічним сухим словом, а близькою для багатьох лексикою. Сергій створив «моду» на українську мову.
Він продовжує писати про те, що наболіло простим людям: про любов і ненависть, про складні відносини, про те, що могло б бути, якби класики української літератури мали змогу листуватися з тими, хто живе в наш час.
Уперше Жадан відкрився мені, саме як музикант. Це було під час виступу його гурту на якомусь місцевому святі. Потім виявилося, що цей митець є набагато глибш, ніж просто виконавець популярних пісень. Його вірші, як ковток свіжого повітря, проза – провокативна, але така незвичайна. Згадати лише «Ворошиловград», перекладений на кілька мов світу.
В одному з інтерв’ю митець зазначив, що він категорично проти, щоб його твори включали до шкільних підручників, бо, на його думку, це викличе огиду в підлітків, яким нав’язують читання сучасної літератури. Хоча сперечатися з літературознавцями не став. Лише запропонував зробити сучасну українську літературу факультативом, який вивчатимуть ті, кому це цікаво. Як фаховий педагог, Жадан абсолютно був правим.
Саме його неординарні позиції, влучні порівняння, символіка та метафоричні образи, дозволяють довіряти цьому поету, письменнику. Із задоволенням вивчати його творчість, як поколінню 30+, так і підліткам.
У кліпах гурту «Жадан і собаки» часто присутні школярі. Але не прилизано-ідеальні, як то дівчата відмінниці, доньки вчительок зі стажем, а реальні підлітки, які поводять себе часто поза правильних норм суспільства, можуть палити за кутком, у гаражах, і протидіяти булінгу силою, а не якимись психологічними тренінгами:
Ми всі - місцеві, ми всі з Рогані,
А ми тут, на Рогані, не хороші й не погані!
Не те, щоб ми - понтові, і не те, щоби прохані,
Наші квартали - не місце для погані!
Роль творчості Жадана для сучасної літератури неперевершена саме тим, що в ній висвітлюються проблеми спальних районів. І не тільки Харкова, а й Києва. Знову пише про звичайний квартал, де зростають звичайні підлітки, не елітні мажори, а прості хлопці та дівчата. Він пише:
Хто ми з тобою? (Ми з тобою хрещені)
Де ми хрещені? (У церкві на Троєщині)
Це наші небеса і наші аномалії
У Господа немає для нас автокефалії.
На мій погляд, такі прості тексти й популярні теми роблять Жадана більш близьким для старшокласників, ніж сторіники підручника. У той же час письменник принципово пише твори лише українською мовою, щоб показати, на скільки круто це може звучати.
Поетичні зустрічі із Сергієм Жаданом – це просто нереальний момент, коли можна надихнутися його творчістю й любов’ю до рідної мови, краю.
Жадан обожнює Україну. На відміну від деяких митців, які покинули територію країни, прикриваючись повномасштабним вторгненням як загрозою для своєї творчості, поет ніколи не боявся випробувань. Він став пророком, коли з’явилися рядки вірша «Веди». Письменник передбачав, що кожному з українців, який не покинув свою країну після 24 лютого може бути дуже складно. Поет пише:
Дощ заливає зупинки і дороги
Хай будуть із тобою всі поразки й перемоги
Хай буде із тобою те, що зветься любов'ю
І те, що допоможе тобі стати собою.
Жадан для мене є не просто письменником, поетом, музикантом. Він став ніби близько людино. Навчаючись у середній школі, я дізнався, що в один час із ним, у тому ж університеті, - педагогічному, імені Григорія Сковороди, навчалася моя мама. Вона бачила Сергія, коли він був студентом. І це неймовірно.
Згодом, в одного викладача із Сергієм Жаданом писала дипломну роботу моя класна керівниця, мій ідеал учителя - Тетяна Іванівна Кушнарьова. Обидві : мама й Тетяна Іванівна, у своїх спогадах зберегли відомості про Сергія Жадана, як з одного боку бунтівника проти несправедливості, а з другого, як надзвичайно творчу людину.
1.2. Життєвий шлях поета
Сергій Вікторович Жадан - новатор сучасної української літератури, якого багато з мешканців Харкова сприймають як земляка, народився не в моєму рідному місті, а в Старобільську, на Луганщині, батьківщині моєї прапрабабусі. Ця подія трапилася в 1974 році. Тоді не модно було писати в паспорті, що ти українець. Але родина майбутнього письменника, громадського діяча була налаштована на національну самосвідомість. Тож майбутньому літератору допомагали розвиватися тим, що його «не заганяли» в прийняті на той час стандарти, а давали змогу багато читати та творити . Закінчивши навчання в школі, Жадан обрав для себе один із найкращих Слобожанських університетів – Національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди. У 17 років він покинув рідну домівку й поринув в атмосферу української «студентської столиці». На той час, у згаданому навчальному закладі, панувала атмосфера особливої уваги й відкритості до сучасної української літератури.
Досить скоро Сергій увійшов до популярного в той час літературного неофутуристського угрупування “Червона Фіра”, представники якого були яскравим прикладом харківського андеграунду 90-х років.
Вони писали пародії на штамповані версії літератури, гротеском привертали увагу до проблеми знищення української культури.
Значний вплив на формування майбутнього поета мала його тітка, поетеса Олександра Ковальова. І хоча вона представляла скоріше радянську школу митців, але Сергій Вікторович мав можливість здобути інформацію про цей стиль і згодом поставитися до нього критично та іронічно. Його більше приваблював стиль авангардизму в модернізмі.
Сергій успішно завершив навчання в Харківському національному педагогічному університеті ім. Г. С. Сковороди, на факультеті українсько-німецької філології, вступив до аспірантури. Згодом захистив у цьому виші дисертацію на тему українського футуризму.
На той час у молодого поета було вже чимало прихильників, яких захоплював особливий стиль Жадана, його влучність слова, нестандартні погляди та вміння харизматично використовувати тему класиків, зокрема Максима Рильського. У 90-роки вийшло кілька резонансних збірок молодого поета. До першої «дорослої книжки», яка вийшла на початку 2000 року ,“Балади про війну і відбудову” увійшли не тільки вірші, цикли, поеми, а й прозовий монолог.
Окрім дисертації, він пише вірші. Жадан пробував себе в різних сферах. Письменник був співорганізатором фестивалів, концертів, громадських акцій, влаштовував літературні читання.
Під час Помаранчевої революції 2004 року Сергій Жадан відразу став активним її учасником. Поет був першим комендантом харківського наметового містечка на майдані Свободи.
1.3. Громадський діяч, волонтер і митець
Початок 21 століття Жадан зустрів не тільки як популярний поет, а й прозаїк. У той час вийшла його книжка оповідань «Біг Мак», а згодом повість «Депеш Мод», де гумор поєднувався з актуальними проблемами молоді Сходу України , початку двохтисячних років. Це був абсолютний прорив, бо вважалося, що ці регіони не розмовляють українською, що згодом знайшло своє відображення в російських наративах, про звільнення російськомовних луганчан, донеччан і харків’ян.
Жадан став бажаним і популярним митцем не лише в українських літературних колах, а й за кордоном. Поляки, білоруси, німці та навіть росіяни із захватом читали поезію й прозу Сергія Вікторовича. Він став своєрідним зразком для митців «двохтисячників». Жадану вдалося зберегти баланс між митцем і громадським діячем. Він уникав вступу до провладних партій. У той час, коли Таїсія Повалій уже була депутаткою від партії Регіонів, Жадан публічно спалював книги екс-губернатора Харківщини Євгена Кушнарьова, продовжував іронізувати над представниками політичної сили Віктора Януковича.
Жадан не боявся казати правду в той час, коли тисячі українців потрапляли за грати через те, що критикували проросійську позицію діючої влади. Він постійно підкреслював, що його роль – то не політика, а письменництво.
Коли в 2010 році в Харкові почалася вирубка Лісопарку, поет підтримав «Зелений фронт», хоча активістам цього руху неодноразово погрожували розправою, а дехто серйозно постраждав, виступаючи проти знищення зеленої зони в місті. Жадан вважав: «Коли немає в нації вождів, тоді вожді її – поети». Тому його громадянська позиція була на боці правди, а не влади.
Євромайдан 2014 року в Харкові проходив не просто. У місто приїхали представники росії, які відверто «розкачували» населення, намагаючись перетворити регіон у чергову «квазіреспубліку». Змовчати Жадан не зміг, бо став «українським громадянином часів війни». Його позиція не змінилася й залишилася проукраїнською.
Звідси й заснування в 2017 році БФ Жадана, який уже багато років підтримує родини загиблих українських воїнів і допомагає «виживати» культурі й освіті на деокупованих територіях.
Повномасштабне вторгнення росіян на територію України в лютому 2022 року Жадан зустрів не в Харкові, а у Вінниці, де в нього був запланований гастрольний тур. Місто Сонця нещадно гатили ракетами й снарядами. У Сергія Вікторовича були шанси покинути все й виїхати в більш безпечний регіон чи країну. Але громадянська позиція не дозволила йому це зробити. Жадан став найвідомішим харківським волонтером. Він свідомо повернувся в місто. Поки його фонд підтримував земляків , письменник з колегами продовжував працювати над підтримкою патріотичного духу «залізобетонного міста». Його концерти на станціях метрополітену, перед людьми, які через втрату житла та постійні обстріли вимушені були місяцями не бачити світла , жити в безпечній підземці, надихали.
Згодом світ побачив інше : кліпи гурту «Жадан і Собаки», на слова Жадана, відзняті на фоні зруйнованого міста. Його героїчні зустрічі з мешканцями розбитого Харкова, надихаючі слова допомагали людям вижити. Митець не довго рефлексував, і вже за кулька місяців світ побачив нові твори, що були присвячені саме війні, яку росія розв’язала в Україні. Але водночас залишалися прикладом ліричності й любові до Слобожанщини та до України.
РОЗДІЛ ІІ. Поезія для співу, для роздумів, для душі
Якими б не були складні обставини, українці не перестануть співати, бо наша милозвучна та поетична мова надихає на створення нових мотивів, творів. Коли в 2023 році Жадан переспівав вірші Григорія Сковороди, які під час вивчення творчості цього геніального філософа здавалися мені досить нудними, це було новим відкриттям. Сергій Вікторович уміє зацікавити новаторськими творами, музичними обробками, сучасним підходом до класиків. Усі твори Жадана – то суцільна мелодекламація, навіть, якщо вони не покладені на музику. Є вірші, які «бринять» у душі.
Відчувається, що на творчість Сергія Жадана вплинули класики, але, здається, якби він викладав сучасну українську літературу для старшокласників, то всі б поголовно діти стали б поетами.
У той же час у кожному творі митця закладено чимало символізмів і прихованих потаєних змістів. Це нібито складний коктейль, який свої присмаки відкриває не відразу й має магічні компоненти.
2.1. Вірші, що стали піснями
У квітні 2023 року, завдяки видавництву «Ковчег Україна», вийшла збірка віршів Сергія Жадана: «ПТАХ: вірші, що стали піснями». Ця книга має цікаві ілюстрації. Кожна поезія з цієї збірки стала піснею. І не лише у виконанні Сергія Вікторовича. Його твори надихають інших українських виконавців. І це такі відомі співаки та гурти: Святослав Вакарчук, гурт Kozak System, ДахаБраха, білоруський гурт Bruttо, Тарас Чубай та багато інших.
До речі, є пісня про дітей, яку виконав гурт «Океан Ельзи», рок-виконавиця Аlyona Аlyona. Слова Сергія Жадана про наше покоління:
Діти в небо проросли, вони прагнули літати
Таку долю прописав їм десь несправедливий автор
Ті, кого нема сьогодні, скажуть всім про себе завтра
Ніби фініш, але знову починається зі старту цей шлях
Це про тих дітей, які вже ніколи не стануть дорослими через війну. Вони назавжди увійдуть в історію всіх держав. Це про те, що ми, нинішні підлітки, будемо розповідати своїм дітям словами Сергія Жадана.
Як писав свого часу Тарас Шевченко:
Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос — більш нічого.
А серце б’ється — ожива,
Як їх почує!
Мільйони сердець справжніх патріотів України було «відігріто» після виконання цих пісень. Вони створювалися в різних жанрах: етно-рок, панк, джаз-рок, але й мали свій схвальний відгук не тільки серед покоління 30+, а й серед підлітків. Ці вірші Жадана лунають на найпопулярніших українських радіостанціях.
Придбати саму книгу, то недешеве задоволення, бо вона видана на особливій бумазі й має шрифти Брайля, але сама добірка унікальна.
2.2. Теми та символіка у творчості С. Жадана
Ненормативна лексика - це та ознака, за якою на початку своєї творчості привертав увагу Сергій Жадан. Але він тут не був новачком. Якщо глибше вивчити творчість українських класиків літератури, то виявиться, що лихослів’ям страждав багато хто з них. Ніхто не був ідеальним. А «вилизані» міністерством освіти портрети класиків тим і викликають огиду, бо нам не розповідають, що Симоненко був справжнім піжоном, а Шевченка відверто використовувала жінка з пониженим соціальним статусом. Чого варті ці рядки слобожанського поета:
дівчата парфумами вкриті
просили в нього закурити
їм отвічав не вельми чемно
Тарас Григорович Шевченко
Якби літературу викладали так, як її бачить Жадан, то мільйони українських підлітків, шукали б у захваті нові вірші класиків, а не сумнівні видання. Це не про ненормативну лексику в шкільній програмі, а про те, що класиків треба подавати звичайними людьми, а не ідолами.
Теми, які піднімає Жадан, то завжди цікаво, провокативно, і тому його хочеться бачити, чути. Особливим пластом постає символізм у його творах.
На думку кандидата філологічних наук Ольги Рудь, символізм у творах поета пов’язаний із орнітологічною семантикою. Так, тема птиці часто з’являється у віршованих і прозових творах автора, і це символ душі для українців. Пташиний символізм раз-по-раз постає в римах митця:
Птах уночі забивається до кімнати,
хоче вирватись, ріже повітря крилами,
не знаходить виходу, не дає себе упіймати,
сторожко завмирає, зібравшись із силами.
Недаремно найскандальніший кліп 2023 року в Жадана з’явився зі співачкою з пташиним прізвищем – Христиною Соловей. І поки одні вважають, що пісня була провокацією, а інші кажуть, що шедевром, то варто розглянути інші аспекти. Символи в Жадана можна знайти не тільки в орнітології. Образ собаки як вірного друга постає в його творах. Музичний гурт має назву «Жадан і собаки».
2.3. Паралелі поколінь. Хто вплинув на поезію Жадана та на кого з сучасних авторів впллинули його твори.
Класик української літератури письменник Павло Загребельний так відгукується про творчіть слобожанського митця: "Жадан жадає ... коли не вистрибнути ..., то бодай виповзти за межі крейдяного кола того маразму, в якому було приречене народитися, а тоді й жити поколінню нашого автора".[15, 228]. Сучасні літературознавці, і сам поет визнає, що значний вплив на нього мала творчість бунтаря й експерементатора Михайля Семенка, який відноситься до плеяди “Розстріляного Відродження”.
На початку минулого сторіччя Семенко був знайомий як майстер епатажу. Він відверто знущався з “прилизування” образів укранських літераторів. Михайль написав власного “Кобзаря”. І відверто тролив авторит Тараса Шевченка:
“Ах, з тобою страшенно тоскно… Я не хочу з тобою говорити. Ти підносиш мені засмальцьованого “Кобзаря” й кажеш: ось моє мистецтво. Чоловіче, мені за тебе соромно… Ти підносиш мені заялозені мистецькі “ідеї”, й мене канудить.” [13, 115]
Згодом, захоплений творчістю Семенка Сергій Жадан, захистив уХарківському національному державному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди дисертацію на тему “Філософсько-естетичні погляди Михайля Семенка”. Перші віршовані твори поета створені в тому ж забарвленні, що й у Семенка. Фактично Жадан продовжив творити, як його духовний наставник: у стилі футуризму.
Час спливав, і вже молоді слобожанські митці брали собі за зразок поезію Жадана. Навкруги поета об’єдналися ті, чия творчість полюбилася українським і іноземним шанувачам слова.
На початку повномасштабного вторгення три поети-волонтери: Сергій Жадан, Олег Каданов та Наталія Маринчак влаштовували в Харкові літературні вечори "Поезія for Victory". Так вони збирали кошти на потреби ЗСУ, і їм це вдалося. "Наша мова і наша поезія — це теж наша зброя. Найгірше, що може з нами статися, — це зневіра”, - розповідала під час тих вечорів Наталія Маринчак. [5, 1] І це риторично перекликаося з тим, що писав і співав Жадан: “Мама мене вчила, що зневіра - це зло”
У цей час інший слобожанський митець, захоплений творами Жадана, гинув від рук російських катів. Дитячий поет Володимир Вакуленко, що мешкав у селі Капитолівка, неподалік від Ізюма, таємниче зник, після того, як до його рідних країв зайшли російські окупанти. Згодом тіло поета було знайдено в братській могилі. А потім знайши і щоденник митця, де він описував те, що бачив під час окупації. Вакуленка поховали 6 грудня 2022 року в Харкові. Його дружина Ірина Новицька в інтерв’ю для Суспільного згадувала про роки, коли Володимир вирішив, що буде писати вірші не тільки для себе: “Коли він побачив Жадана, коли спробував, як пишуться верлібри, він зрозумів, що це його. І тоді з нього поперло. Тоді він розкувався якось внутрішньо. І тоді от почав професійно займатися літературою”. [7, 1]
У Володимира Вакуленка є чудовий вірш “Перечитуючи Жадана”. Він написаний у 2006 році, що свідчить про те, що рання творчість Сергія Вікторовича вже мала чималий вплив на слобожанських митців.
2.4. Прославлення української мови в поезії Жадана
Улітку 2023 року Сергій Жадан знову здивував читачів, бо випустив нову й досить цікаву збірку «Скрипниківка». Сама назва вже несе провокацію, бо походить від радянського діяча Миколи Скрипника, який чимало зробив для ідентифікації української мови. Доля Скрипника була трагічною, хоча у свій час він постав проти системи Сталіна . З 25 травня по 3 червня 1927 року в Харкові відбулася Всеукраїнська правописна конференція, на якій схвалили правопис. Неофіційно цей документ називали «Скрипниківка».
Але сталінська влада не була в захваті від ідей Скрипника, тому він закінчив життя самогубством. Згодом історики визначили: він бачив, що партія «йде не туди», що звинувачують не тих людей. В одній із розмов, коли в Скрипника спитали, що ж він робить, то відповів, що Сталін неправий, але не може виступити проти, бо це вдарить по партії. А партія для нього була понад усе, діяч не зміг вибрати, чому віддати пріоритети й покінчив життя самогубством. Застрелившись, Скрипник помер не одразу. До нього підбігли, і він сказав: « Пробачте мене за цю останню помилку».
Історія не дозволяє розмірковувати на теми, а що було б, якби Скрпник був живим. Але дозволяє зберегти ім’я видатного українського діяча у творах нашого сучасника, визнаного митця.
Вірші Жадана, що увійшли в цю збірку, написані до та після повномасштабного вторгнення , сповнені духом патріотизму й любові до рідної мови. Сам автор про цю книгу сказав досить красномовно в одному з інтерв’ю:
«Назва з’явилася вже після того, як вірші були написані, тому що відразу впадало в око, що збірка вийшла передусім про мову. Мова, мабуть, є головним героєм, головним символом, головною метафорою».
Українська мова – то унікальний код, який є визначенням народу. Отже, у нашій мові є діалекти : східні, західні, центральні, але тим вона й багата.
Висновки
Поки росіяни розмірковують :«У чому сила?», наш земляк, слобожанець і патріот, Сергій Жадан, дає на це запитання безапеляційну відповідь: «Сила в любові. Коли ти любиш країну, в якій живеш; людей, з якими разом живеш у країні, — це дає силу та енергію». Ми ще не дооцінили вплив творчості Сергія Вікторовича на сучасну українську літературу, хоча б тому, що він продовжує писати, творити й впливати на розвиток культури. Я мрію про те, що мої діти ще почують літературні читання Жадана. Тим більше, що в Харківському літературному музеї ще за його життя відкрито кімнату творчості митця. Не треба включати Жадана в підручники, бо це вкраде всю його привабливість митця-провокатора, поета, який надто тонко відчуває всі процеси, що відбуваються в сучасному суспільстві. Жадан – це батько нової літератури й поезії 21 сторіччя. І я мрію, що колись познайомлю своїх дітей з цим незвичайним митцем.
Література
1