Впровадження здоров`язберігаючих технологій у навчально-виховному процесі.

Впровадження здоров'я зберігаючих технологій у навчально - виховний процес.

Хто здоровий, той сміється,

Все йому в житті вдається.

Він долає всі вершини,

Це ж чудово для людини!

Хто здоровий, той не плаче,

Жде його в житті удача.

Він уміє працювати,

Вчитись і відпочивати.

Хто здоровий – не сумує,

Над загадками мудрує,

Він сміливо в світ іде

Й за собою всіх веде!

 Здорова людина – це така людина, яка життєрадісно і охоче виконує свої обов’язки, покладені на неї життям, і повністю реалізує свої фізичні й розумові здібності. Від чого залежить наше здоров’я? Чи залежить воно від нас? Ось основні чинники від яких залежить наше здоров’я:

1.спадковості – на 20%

2.рівня медицини – на 10%

3.екології – на 20%

4.способу життя – на 50 %

 Увага до питання здоров'я учнів суттєво зросла. Про несприятливість у даній сфері говорять давно, але сьогодні ця проблема стоїть дуже гостро і є актуальною.
  За останнє десятиріччя чітко спостерігаються такі фактори, які впливають на стан здоров'я учнів, а саме: зростання навчального навантаження, вільний час учні все більше проводять за переглядом фільмів, за комп'ютерними іграми. Усе це призводить до гіподинамії, порушення постави , порушення зору.
 Сучасна медицина займається не здоров'ям, а хворобами, не профілактикою, а лікуванням. Завдання ж навчального закладу - зберегти, зміцнити здоров'я учнів, сформувати в них відповідальне ставлення до власного здоров'я.
 Здоров'язберігаючі технології не є чимось невідомим, таємним, чудодійним. Грамотно складений розклад уроків, використання вчителями на уроках та на перервах прийомів рухової активності, нейтралізації стресів, організації гарячого харчування, зв'язок навчального матеріалу з життям, озброєння учнів валеологічними та екологічними знаннями - це повсякденна діяльність нашого навчального закладу..
 Ефективність позитивного впливу на здоров'я учнів різних оздоровчих заходів визначається не хаотичністю методів, а системною роботою за всіма напрямками.
Практика показує, що процес формування свідомого ставлення до власного здоров'я потребує обов'язкового поєднання інформаційного й мотиваційного компонентів із практичної діяльності учнів, що сприятиме оволодінню ними  необхідними здоров'язберігаючими вміннями і навичками.
 Діяльність учителя поурочно повинна бути орієнтована на формування в учнів стійкої позиції, що передбачає визначення цінності здоров'я, почуття відповідальності за збереження й зміцнення власного здоров'я, поглиблення знань , умінь та навичок, пов'язаних з усіма складовими здоров'я (фізична, соціальна, психічна, духовна). Формування в учнів компетентного ставлення до власного здоров'я неможливе без реалізації всіх складових здоров'я. Для роботи на уроках географії та екології я визначила напрямки через які можлива реалізація кожної складової здоров’я.
 Реалізація фізичної складової здійснюється через:
оздоровчу рухливу діяльність;

 Наприклад, використання дидактичних ігор дає можливість ефективно активізувати навчальну і оздоровчу рухливу діяльність на уроці.
 Реалізація такої фізичної складової обумовлене модернізацією освіти, і є одним з напрямків підвищення ефективності навчання географії.

 Практичне  використання оздоровчої та рухливої діяльності дає можливість на уроках географії створити творчу атмосферу, розвивати інтерес до навчання, доводити і вміти відстоювати власну думку.
Навчально – ігрова діяльність на уроках – один з методів активізації оздоровчо-рухливої діяльності учня. Гра для учнів ПТНЗ  – це і навчання, і праця, і серйозна форма виховання. І як би не називалися нові техніки однак необхідно поєднати три речі: навчання мусить бути захоплюючим, швидким і наповненим. А ще вона має охоплювати релаксацію, дієвість, стимули, емоції задоволення. Гра дуже важливим момент для самого учня.. Я. Корчак стверджував «Гра – це можливість відшукати себе у суспільстві, себе в людстві». Гра  - і є оздоровчо-рухлива діяльність на уроці через яку відбувається процес самовизначення, реалізація особистості. Через гру розкривається особисті відносини в колективі, активізуються особисті якості учня, відновлюються його потенційні можливості для самовдосконалення.
Оздоровчо-рухлива діяльність на уроках географії та екології  дає розвиток творчому початку. Через цей вид діяльності, в процесі навчання включаються навіть ті учні, які просто пасивно вели себе на уроці. Сильні учні  в ході оздоровчо – рухливої діяльності  навчають слабких учнів. І це відбувається непомітно, необразливо, для слабкого учня. Кмітливість спритність виявляються вагомішими, ніж знання предмета .Оздоровчо-рухлива діяльність  ефективна для індивідуальної форми, так і групової  форми роботи.
Навчальна гра (оздоровчо – рухлива діяльність) може тривати від кількох хвилин до цілого уроку і може бути використана на різних етапах.

Структура оздоровчо – рухливої діяльності:

- Ігрова задумка;
- Правила гри;
- Ігрові дії;

- Пізнавальний зміст гри;
- Обладнання гри;
- Результат гри;
Правила гри визначають порядок дій поведінки учнів в процесі гри, створення ігрової атмосфери, яка сприяє відтворенню на уроці здоров’язберігаючих технологій.
1. Ігрові дії сприяють розвитку пізнавальних інтересів дають можливість удосконалити свої здібності і застосовувати знання, сприяють оздоровчо - рухливій діяльності учнів на уроці;

2.Пізнавальний зміст гри – це навчальні завдання, вони сприяють розвитку знань і вмінь, що застосовують під час розв’язання проблем визначених грою.
3.Обладнання дидактичної гри включає стінні карти, атласи, підручники, таблиці, маркери.
4.Результат гри – це закінчення. Він виступає перш за все у формі поставленого навчального завдання і дає учням моральне і розумове  та фізичне задоволення.
Приклад. Тема «Світові природні ресурси. Ресурсозабезпеченість». 10 клас.
« Пазли»
 Цей методичний прийом вимагає попередньої підготовки, його можна проводити різними способами. Наприклад, група  об’єднується в 3 - 4 групи, кожна команда отримує пакет, у якому заготовлені пазли. Це може бути порізана географічна карта, яку учням потрібно скласти на швидкість, або зашифроване завдання. Для того, щоб його отримати, групі потрібно скласти малюнок ( карту, схему, тощо), склеїти його, а лише тоді на звороті можна прочитати завдання.
Завдання до контурної карти – знайти географічні об’єкти, нанести маршрут мандрівників та ін..
«Динамічні паузи «
 Для успішної реалізації навчально – виховного процесу на уроці для зняття й профілактики стомлювання учнів варто використовувати оздоровчо – рухливі динамічні паузи або фізкультхвилинки, які послаблюють монопольність збудження активності учнів й сприяють заоохоченню їх в подальшій праці. Саме завдяки цим руховим вправам забезпечується достатній рівень функціональна діяльність  всіх органів та систем організму і підтримується в учнів на уроці їхній загальний бадьорий стан.
контроль та самоконтроль за правильною поставою під час письма, читання;
виконання гімнастики для очей;
відповідний робочий настрій на весь навчальний день;
навчання використанню народних засобів оздоровлення та профілактики захворювань;
знання свого особистого рівня здоров’я;
навчання щодо дотримання режиму навчання, харчування, праці,відпочинку;
навчання культурі споживання їжі.
 Реалізація соціальної складової здійснюється через:
використання засобів, які сприяють інтересу до навчального матеріалу;
створення умов для самовираження учнів;
стимулювання аргументації відповідей;
заохочування ініціативи учнів;
розвиток інтуїції, творчої уяви учнів;
зосередження уваги на якості мовлення;
демонстрація правильного мовлення;
закінчення уроку повинно бути своєчасним;
використання на уроці засобів:
диференційованого навчання;
проблемного навчання;
діалогового навчання;
рефлексивного навчання;
колективної розумової діяльності;
використання зв’язків з іншими предметами;
використання матеріалу з інших сфер життєдіяльності;
використання дидактичного матеріалу;
надання різнорівневих домашніх завдань;
ініціація різноманітних видів діяльності;
здійснення взаємоконтролю;
навчання дотриманню правил спілкування з одногрупниками, в громадських місцях,
їдальні, громадському транспорті;
навчання вмінню уникати конфліктних ситуацій за алгоритмом «Стій!
Подумай! Прийми рішення!»;
навчання гуманному ставленню до людей з фізичними вадами.
 Реалізація психічної складової здійснюється через:
створення сприятливого психологічного клімату на уроці;
дотримання позитивного мислення;
демонстрацію ненасильницьких засобів навчання;
навчання вмінню керувати своїми емоціями, почуттями;
навчання підтриманню в собі впевненості у своїх можливостях, задатків;
здійснення самооцінки, самоконтролю;
здатність аналізувати наслідки дій шкідливих звичок тощо;
навчання вмінню відмовлятися від пропозицій, які шкідливі для здоров’я;
навчання вмінню приймати самостійно рішення в різних ситуаціях;
навчання підтримувати дружні стосунки з усіма учнями своєї групи;
 Реалізація духовної складової здійснюється через:
навчання доброзичливому ставленню до одногрупників, до учнів ПТНЗ,
до дорослих;
навчання відповідальності за власні дії та вчинки;
вироблення навичок самообслуговування;
навчання висловлювати свої погляди щодо здорового способу життя;
навчання здатності бачити й сприймати прекрасне в житті, природі, мистецтві, літературі;
навчання вмінню розрізняти зло і добро, духовне і бездуховне, долати прояви зла в собі;
навчання усвідомленню життєвих цінностей.
 Впровадження здоров'язберігаючих технологій потребує від учителя, по-перше, не допускати перевантаження учнів, визначаючи оптимальний обсяг навчальної інформації й способи її надання, враховувати інтелектуальні та фізіологічні особливості учнів, індивідуальні мовні особливості кожного учня. Я намагаюся планувати такі види роботи на уроках географії та екології які сприяють зниженню втоми. Які саме? Це такі здоров'язберігаючі технології, які передбачають: зміну видів діяльності, чергування інтелектуальної, емоційної, рухової видів діяльності; групової й парної форм роботи. А також проведення ігор та ігрових ситуацій, нестандартних уроків, інтегрованих уроків.
 Учні  мають розвинуту інтуїтивну здатність чути емоційний стан учителя, а тому з перших хвилин уроку треба створити середовище доброзичливості, позитивного емоційного налаштування . Слід пам’ятати, що психологічний стан і психологічне здоров’я учнів впливає і на фізичне здоров’я .
Велике значення для попередження втоми є чітка організація навчальної праці. На уроках географії, більша частина навчальної діяльності пов’язана з класною  картами світу, тому учні мають можливість рухатися під час уроку. Можна зразу вказати в залежності від ступеня складності завдання якому рівню відповідає його виконання. Знаючи весь план уроку, які знання, вміння, навички необхідно набути, який обсяг роботи виконати, учень може обрати ступінь складності завдання, розподілити свою роботу на свій погляд, що формує учня як суб’єкта навчальної діяльності. Я вважаю, що необхідно проводити роботу з профілактики стресів. Хороші результати дає робота в парах, групах як на місцях так і біля карти, де ведений, більш «слабкий» учень відчуває підтримку товариша.
 Ставлення учнів до свого здоров'я, за думкою більшості спеціалістів, є основою здоров'я збереження, так як через мотивацію цього ставлення можна здійснити ціннісне - орієнтовану діяльність дітей та підлітків по збереженню та зміцненню власного здоров'я. У зв'язку з цим пропаганда здорового способу життя через валеологічне та екологічне виховання засобами уроків є складовою у розв'язанні проблеми  здоров'я збереження.
 

Використана література:
1. Т. Бойченко. Валеологія в школі і вдома. – Київ – Логос – 1999.
2. Т. Бойченко. Валеологія в школі. – Київ, 2001.
3. Концепція формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді – Наказ МОН України № 605 від 21.07.2004р.
4. Мельник С. Здоров'я та духовність - через освіту. Директор школи. – 2003 - №44.
5. Скляр В.Ф. Здоров'я учнів і навчальний процес. – Педагогічна скарбниця Донеччини. 1997. – №2.
6. Таранова О., Челах Г. Здоров'язбережувальний педагогічний процес. Завуч. - 2008. - №19-20.
7. Никифоренко О. Школа на шляху до здорового способу життя. Завуч. - 2008. - №19-20.
8. Гонтаровська Н. Інноваційне середовище як фактор розвитку особистості. Директор школи. – 2008. - №9.
9. Шульга С. Оздоровчі технології. Директор школи. – 2008. - №9.
10. Кирилюк Л., Шубіна Т. Школа життєтворчості - шлях до успіху. Завуч. – 2006. - №15

11.Журнал   Шкільна бібліотека №1 2011 р.