Всесвітня історія 9 клас Міжнародні відносини у 1871 – 1900 рр.

Всесвітня історія                                                                              Дата__________

                       Урок № 29-30                               9 клас

Тема: Міжнародні відносини у 1871 – 1900 рр.

Мета: охарактеризувати головні міжнародні конфлікти та кризи, та їх наслідки, визначити зовнішньополітичні орієнтири провідних держав світу в осатаній чверті   XIX ст., оцінити діяльність міжнародних союзів в осатаній третині  XIX ст.; формувати навички з виявлення причинно – наслідкових зв’язків, уміння давати коротку характеристику діяльності історичних діячів; виховувати непримиренне ставлення до війни як засобу розв’язання конфліктних ситуацій.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: атлас, настінна карта, ілюстративний матеріал.

Основні поняття: «альянс», «Союз трьох імператорів», «Боснійська криза», «Троїстий союз», «гонка озброєнь», «політика «блискучої ізоляції», «панамериканізм», «Велика гра».

Основні дати та події:

• 1873 р. — «Союз трьох імператорів»;
• 1876 р. — І Інтерна-ціонал;
• 1878 р. — Берлінський трактат, Сан-Стефанський мирний договір;
• 1879 р. — утворення Болгарської держави;
• 1881 р. — австро-російсько-німецький договір про нейтралітет;
• 1882р. — утворення Троїстого союзу;
• 1885–1886 рр. — сербсько-болгарська війна;
• 1889 р. — Перший Панамериканський конгрес;
• 1891 р. — франко-російський союз;
• 1898 р. — американо-іспанська війна;
• 1899 р. — Гаазька конференція, утворення ІІ Інтернаціоналу;
• 1899–1902 рр. — англо-бурська війна;
• 1904–1907 рр. — утворення Антанти.

Історичні особистості: Олександр II , Вільгельм І, Франц-Йосиф II , О. фон Бісмарк, Солсбері.

Хід уроку

I.  Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

«Бесіда за запитаннями»

1. Назвіть основні підсумки франко-прусської війни 1870–1871 рр.
2. Назвіть результати російсько-турецької війни 1877–1878 рр.
3. Перерахуйте «нові» і «старі» держави.
4. Чому між «новими і «старими» державами» виникають суперечності?

III. Мотивація навчальної діяльності

«Учитель». Попри територіальні суперечки, суперництво за володіння колоніями, боротьбу за військову перевагу на суші і на морі, в Європі наступила епоха відносного спокою — близько 40 років миру, який, всупереч всім небезпекам, тривав в Європі з часів франко-прусської (1870–1871) і російсько-турецької (1877–1878) воєн до початку Першої світової війни. Основною передумовою збереження миру стала широка міжнародна співпраця в усіх галузях життя: економіці, політиці, культурі. Але це не означало відмову провідних країн світу від прагнення лідерства у зовнішній політиці.

IV. Вивчення нового матеріалу

План

1. Зовнішньополітичні орієнтири провідних держав світу в останній третині   XIX ст.
2. Створення військово-політичних блоків.
3. Головні міжнародні конфлікти й кризи в останній третині XIX ст.
4. Рух пацифістів.

1.     Зовнішньополітичні орієнтири провідних держав світу в останній третині XIX ст.

«Складання міні-конспекту»

Розповідь учителя з активною діяльністю учнів: міні-конспект. Коротка характеристика міжнародних відносин кінця XIX ст., відмова європейських країн мирно розв’язувати суперечні питання, перетворення Балкан, Північної Африки й Азії на зони суперечностей, перегрупування сил у Європі та Азії. У ході розповіді учні визначають та записують у зошити основні зовнішні пріоритети Великобританії, Франції, Німеччини, США, Росії, Італії.

2.     Створення військово-політичних блоків.

«Учитель». На початку 80-х рр. XIX ст. у міжнародних відносинах відбулися кардинальні зміни — почалося формування військово-політичних союзів, які мали на меті не просто перемогу над якоюсь окремою країною, а світове панування. У 1872 році за ініціативою Бісмарка з метою ізоляції Франції був створений Союз трьох імператорів (Німеччина, Австро-Угорщина, Росія), 7 жовтня 1879 р. у Відні було укладено австро-німецький союз. У 1887 р. укладено російсько-німецький «перестрахувальний договір». Проте це не виключало Росію з гурту «приятелів» Франції — головного суперника Німеччини. Того ж року Німеччина відмовилася надати Росії кредити. У 1882 р. Німеччина, Австро-Угорщина та Італія уклали Троїстий союз (проіснував до 1915 р.), кожна з учасниць якого мала свої інтереси. Німеччина бажала утриматися на позиції лідера у Європі, залучити на свій бік Туреччину й знайти союзників на Балканах; Австро-Угорщина — захопити Балкани. Інтереси Італії також стосувалися Балкан, де вона стикалася з Австро-Угорщиною. Водночас відбувалося російсько-французьке зближення. У 1887 р. Франція надала Росії значний кредит. У серпні 1891 р. підписано франко-російський консульський пакт. У 1892 р. Росія і Франція підписали військову конвенцію. В Європі утворилися два ворожих військово-політичних союзи. Наприкінці XIX ст. Велика Британія проводила політику «блискучої ізоляції» (непряме втручання у справи європейських країн). Єдиною турботою Англії була її колоніальна імперія. Зберігались напружені відносини з Францією через розподіл колоній в Африці та Азії. У 1902 р. укладено англо-японський союз, спрямований проти Росії, що дало Японії можливість у 1904–1905 роках перемогти у російсько-японській війні. Однак в англійських політичних колах зростало розуміння того, що головна небезпека для Англії — Німеччина, що стала на шлях підготовки до війни за переділ світу. Щоб про-тистояти цьому, у 1904 р. вона підписує таємну угоду з Францією («Сердечна згода» — Антанта), а в 1907 р. — англо-російську конвенцію.

Проміжний висновок: утворення військово-політичних блоків не розв’язало конфліктних питань, навпаки, країни-учасниці все активніше включалися у перерозподіл територій і всіма можливими шляхами відстоювали власні інтереси.

«Робота з історичною картою»

За допомогою карти історичного атласа показати:

а) країн-учасниць «Союзу трьох імператорів»;

б) країни Троїстого союзу;

в) країни-члени франко-російського союзу;

г) країни Антанти.

3. Головні міжнародні конфлікти й кризи в останній третині XIX ст.

«Робота з підручником»

Заповнення таблиці «Міжнародні конфлікти й кризи останньої третини XIX ст.».

4. Рух пацифістів.

«Учитель». Часті військові конфлікти і війни стали поштовхом для формування у       80-х рр. XIX ст. масового антивоєнного руху, що дістав назву пацифізм. У діяльності пацифістських організацій брали участь представники всіх верств населення: від селян до промисловців, від релігійних діячів до політиків. Так, на конгресах II Інтернаціоналу, створеного 1889 р., було засуджено націоналізм і шовінізм, політику гонки озброєнь, захоплення колоній і воєн за переділ світу. Пацифісти закликали влаштовувати масові маніфестації проти загрози війни. II Інтернаціонал сприяв зміцненню масового профспілкового руху, створював організації соціалістичної молоді.

«Робота з таблицею»

Учитель пропонує учням прочитати відповідний розділ параграфа й заповнити таблицю «Боротьба за збереження світу».

V. Закріплення вивченого матеріалу

 «Виправте помилкові твердження»

1)    Після 1871 р. в Європі встановився збройний мир — держави почали скорочувати кількість озброєнь. (Починається гонка озброєнь.)

2)    «Союз трьох імператорів» був створений завдяки ініціативі німецького канцлера фон Бюлова. («Союз трьох імператорів» був створений Бісмарком.)

3)    До Троїстого союзу входили Австро-Угорщина, Франція і Росія. (До Троїстого союзу входили Австро-Угорщина, Німеччина та Італія.)

4)    Німеччина у другій половині XIX ст. здійснювала політику «блискучої ізоляції». (Політику «блискучої ізоляції» проводила Англія.)

5)    Дві бурські республіки наприкінці XIX ст. були приєднані до французьких колоній. (Бурські республіки були приєднані до англійських колоніальних володінь.)

6)    Зіткнення інтересів Англії і Франції в північному Судані називають «балканським конфліктом». (Фашодський конфлікт.)

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф 23 підручника, повторити параграф 12.
2. Засвоїти зміст нових понять.