Всіх зустрічаєм хлібом і сіллю

           Всіх зустрічаєм хлібом й сіллю

     На сцені лозунги: « Всіх зустрічаєм хлібом й сіллю»

       На підставках виставлені борошняні вироби, в центрі стіл на якому вишитий рушник на ньому коровай.                                                                                                                                                       Вчитель.  Хліб… Один з самих дивовижних продуктів природи і людської        праці, один із самих древніх і самих значущих, самих надійних видів їжі на землі. Хліб народжений нашою прекрасною землею, нашими широкими ріками і тихими озерами, чистим повітрям блакитного неба і жарким, животворним вогнем. Хліб створений тисячолітньою людською мудрістю, майстерністю і важкою працею – “в поті лиця свого”, самою потрібною в світі працею.

     Ведучий 1. Народження хліба завжди чудо: і багато століть назад, коли наші далекі предки вперше скуштували обвуглені на вогнищі грудки твердої зернової каші – прабабусі першого хліба, і в наші дні, коли на великих хлібозаводах пекарські машини безперервно виносять зі своїх надр золотисті потоки пшеничних калачів, батонів, булок, коричневих караваїв . Вдень і вночі працюють хлібозаводи, вдень і вночі відбувається створення великого продукту, від якого сьогодні залежить життя на землі.

          Десь вода вирує голосно,            Так уже на світі водиться -

          Млин гуде і меле борошно.        Що не їж, а хліба хочеться.

                                                                                               Петро Харченко

     Ведучий 2. Хліб супроводжує кожного з нас від перших кроків до останніх днів.

     Один із самих яскравих спогадів дитинства багатьох людей – це шматок хліба з ласкавих рук матері. Це міг бути чорний шматок воєнного хліба, замішаний на сльозах і  людському горі, це могла бути здобна булочка мирних років, смачний бублик або солодкий сухарик…

     Учень 1. В кожному шматку хліба – праця мілліонів людей: трактористів і агрономів, комбайнерів і меліораторів, металургів і машинобудівників, селекціонерів і генетиків, мікробіологів і біохіміків, зберігачів зерна і мукомолів, дріжджовиків і пекарів, водіів хлібних фургонів, продавців магазинів – людей багатьох професій, які поставляють хліб до нашого столу.

     Вчитель. Візьміть в руки шматок хліба – “одне з визначних досягнень людського розуму”, так хліб назвав вчений К.А.Тімірязєв, - вдихніть тонкий , ні з чим не порівняний хлібний аромат, і згадайте про велику працю всіх тих, кому ми зобов’язані хлібом. І нехай ніколи не залишає вас бережне, святе відношення до цього  прекрасного продукту, носія і продовжувача життя на землі, про який так прекрасно сказав болгарський поет Асхан Баянов у вірші «Хліб»:

     С детских лет запомни навсегда:

     Хлеб – земля, Хлеб – воздух, Хлеб – вода.

     Солнечное в нем живет светило,

     В нем живет душа родных полей,

     Нежность доброй матери моей.

     Жизнь – от хлеба, и от хлеба – сила.

     Головний герой нашої лтературної композиції – хліб.  Ми познайомимося з його родоводом, з першими майстрами хлібопекарства. Ми відвідаєм древні пекарні і сучасні хлібозаводи, поговоримо про хліб наших днів, про улюблені хлібні вироби, про харчову цінність і значимість цього дивовижного продукту.

     Ведучий 1. Історія хліба нероздільна від великої трагічної і прекрасної історії людства. Тисячоліття люди вирощують зерно, отримують з нього муку, печуть хліб. Вони поєднують з хлібом свою надію на життя, бачать в хлібі свою батьківщину, своє минуле та майбутнє.

      П’ятнадцять тисяч років тому людина вперше використала в їжу зерна диких злаків. Це була людина кам’яного віку, вона збирала насіння диких злаків і їла їх в сирому вигляді. Прошло багато столітть, людина навчилася розтирати це насіння між камінням і змішувати його з водою. Це було саме перше відкриття хліба.

     Ведучий 2. Хліб наш народився на світ у вигляді рідкої борошнисто-зернової каші, яку і сьогодні ще вживають в їжу багато жителів Сходу і африканських країн.

     Людина помітила, що зерна відділяються від колоса швидше, якщо їх попередньо нагріти. Вони виривали ями, нагрівали в них каміння і на це каміння клали колоски зібраних злаків. Одного разу зерна підсмажилися сильніше, людина подрібнила це зерно і змішала його з водою і зразу зрозуміла, що їжа стала смачнішою, ніж з сирих зерен – це і було друге відкриття хліба.

     Учень 2. Прошло ще декілька тисячоліть, і людина навчилася вирощувати  пшеницю, ячмінь, просо і інші злаки. Було це приблизно 8 тисяч років тому. І саме в цей час у древніх вавілонян, єгиптян, асірійців, євреїв, персів і інших, нині уже забутих народів з’являються ступки, ручні млинки і народжується печений хліб. Так відбувається третє відкриття хліба.

     Учень 3. З густої зернової каші наші далекі предки пекли млинці – щільні, підгорілі куски бурої маси, що мало нагадують сучасний хліб. Але саме з появою цих млинців, що випікалися на гарячому камінні і починається на землі історія хлібопекарства.

     Учень 4. Коли первісна людини посіяла свою першу пшеницю і отримала з неї хліб, тоді вона отримала і батьківщину. Поле пшениці, зоране з великою працею, урожай, що збирала вся сім’я і насамкінець свіжий хліб – все це дало людині місце, яке вона, її діти й онуки поважали та любили. Тут ріс її хліб, тут народжувався її годувальник. І це була перша батьківщина людини.

     Учень 5. Пройшли тисячоліття і здійснилося ще одне відкриття хліба.      Древні єгиптяни навчилися розрихляти тісто способом бродіння, використовуючи чудодійну силу мікроскопічних організмів – хлібопекарських дріжджів і молочно-кислих бактерій, про існування яких вони і не підозрювали. Так в Древньому Єгипті була створена сучасна технологія хлібопекарського виробництва.

     Учень 6. З Єгипту технологія хліба переходить до Греції, а далі і в інші країни.

     Випікають різноманітні вироби з тіста, майстри хлібної справи складають більшу частину міського ремеслового населення та діляться на : хлібників, пиріжечників, калачників, саєчників, бубличників, млиничників, кисельників і пряничників. Випікались і святкові вироби – для весіль, релігійних свят, а для кожного дня майстри пекли простий хліб: ситний, недорогий, такий, що заміняв простим людям іноді і сніданок, і обід, і вечерю.

     Ведучий 1. Щоб уявити собі, як випікають хліб сьогодні, здійснимо з вами екскурсію на сучасний хлібозавод. Ми побачимо, як на територію заїзджають спеціальні автомашини-борошновози, що доставляють борошно з млинів. З них стисненим повітрям борошно перекачують у величезні бункери. В бункерах борошно зберігається і подається по системі трубопроводів на виробництво.

     Ведучий 2. В спеціальних автомобілях-цистернах поступають на завод і концентрат дріжджів, рідкий цукор, молочна сироватка, рідкий жир. В тістоготувальному цеху автоматизовані пристрої з високою точністю відміряють борошно, дріжджі, сіль, цукор, воду, молочно-кислу закваску. Тістомісильна машина на протязі 3 хвилин замішує тісто, яке виброжує потрібний час і направляється в інший цех, де машини ділять його на куски і надають їм форми майбутніх батонів, булок, короваїв.

     Учень 7. Рухаючись у формах тісто підходить і направляється в піч. Тут закінчується народження великого чуда – хліба.

      Кожна хлібопекарська піч випікає за добу 10-12 тисяч хлібин.

     Різні народності сьогодні використовують національні хліби, популярні в їхніх країнах.

     Учень 8. В Україні паляниці, калачі;  в Узбекистані – гиджа, пулати, патир, сутлі-нон, кульча; в Таджикістані – чаботи, лаззат, нонірагвані; в Туркменії – кулче; в Киргизії чуй-на, комоч-на; в Казахстані – токаш, баурсаки; в Грузії древній хліб – мадаурі, шоті; в Арменії – лаваш. 

     Учень 9. В нашому домі ми зустрічаємось з хлібом кожен день. Вранці чи ввечері заходимо в магазин і купуємо хліб, булочні вироби, печиво, тістечка. Але передусім – хліб, тому, що неможливо уявити собі без нього наш стіл – чи то сніданок чи святковий стіл. Недарма народилися в народі прислів’я:

 «Без хліба немає обіду»

«Не буде хліба не буде й обіду»

«Хліб всьому голова»

«Хліб усьому пан»

«Коли пекар сидить без хліба у всій країні голод»

“Як є хліб та вода, то й голоду нема”

     Учень 10. Хліб постійно живе в нашому домі. Але чи вміємо ми відноситися так, як він заслуговує?

     Коли ви купуєте хліб, не забувайте про те, що він не може довго зберігатися – тому беріть стільки, скільки вам необхідно на 1-2 дні; не кидайте його в сумку з іншими продуктами, а акуратно покладіть в окремий пакет; не купуйте тільки теплий хліб, вчорашній більш корисний; ріжте на чистій дошці; не викидай крихт – вони можуть нагодувати птахів.

     Учень 11. Зберігають хліб в спеціальних хлібницях, в яких хліб зберігає свою свіжість 1-2 дні. Якщо хліб зачерствів виготовіть з нього сухарики, квас, або освіжіть. Ще в древньому Єгипті вчителі в школах вчили дітей бережному відношенню до хліба. Якщо впав шматок хліба на землю, то дитина повинна була підняти його і поцілувати. Такий звичай існує і наші дні у жителів України, Білорусії, Середньої Азії. І було повір’я: якщо кидаєш недоїдений шматок, значить десь твій близький голодує…

     Учень 12. У багатьох народів хліб користується особливою повагою, живе давня традиція – приготування весільного хліба-короваю. Таким хлібом зустрічають наречену і нареченого, пригощають гостей на весіллях, кланяються весільному короваю, цілують його, хлібним зерном посипають молодих на весіллі бажаючи їм щастя і благополуччя.

     Ведучий 1. Хлібом-сіллю зустрічають самих дорогих гостей, хліб-сіль підносять на ювілеях і інших торжествах, хліб дарують космонавтам, що повернулися з довгих польотів.

     Ведучий 2. Бережне ставлення до хліба і повага до нього повинні бути в крові у кожної людини. Вони порівнюються з повагою до своєї Батьківщини, до свого народу, до його праці.

     Кожний день, беручи в руки шматок хліба, згадайте добрим словом всіх тих, хто його створював і створює, подумайте про те, яким великим багатством ви володієте і як його треба берегти!

      Недаремно людина, творячи щоденну молитву, просить Бога: “Хліб наш насущний дай нам сьогодні”.

     В народі ж хліб як матір поважають,

     Ця шана з рлином часу не зника,

     І дорогих гостей завжди стрічають

     З хлібиноюж в барвистих рушниках.

     Так хай же щедро наливає соком

     І колоситься золотистий сніп!

     І хай же родить більше з кожним роком

     Його величність – годувальник хліб!

     Перегляд відеоролика автор О.Титенко.