Урок № 1
Тема. Вступ. Художня література як одна з форм духовної діяльності людини. Функції художньої літератури. Багатозначність художнього образу. Різновиди образів (образ-персонаж, образ-символ, словесні, зорові, слухові тощо ). Аналіз художнього твору
Мета (формувати компетентності):
предметні: дати восьмикласникам ключ до розуміння ролі мистецтва слова в житті людини, спонукати їх до вивчення української літератури як джерела національного духу й історичної пам'яті українців, як чинника морального вдосконалення людини;
комунікативні: розвивати культуру зв’язного мовлення, вміння висловлювати власні судження, обґрунтовано доводити свою точку зору;
ключові: вчити учнів розуміти багатозначність художнього образу, називати і вміти відрізняти різні типи образів, за допомогою слова вміти створювати елементарні образи;
інформаційні: розвивати вміння працювати з книгою та іншими джерелами інформації
загальнокультурні: розвивати відчуття краси і сили художнього слова.
ТЛ:поглиблення понять про художній образ, художній твір.
Тип уроку:урок засвоєння нових знань.
Обладнання:мультимедійний проектор, екран, презентація, книжкова виставка, виставка мистецьких робіт, відеоролик, робочий зошит учня з друкованою основою.
Форми роботи:розповідь учителя, бесіда, інтерактивні вправи: «Позитив», «Мікрофон», «Гронування», поетична хвилинка, творча робота.
Епіграф :
Життя коротке — література вічна.
Гіппократ
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності
2.Ознайомлення з підручником. (Далі бодай коротко ознайомимо учнів із найвидатнішими письменниками української літератури, з якими будемо зустрічатися на сторінках підручника 8 класу, чиї імена стали окрасою духовного скарбу нашого народу, нашою національною гордістю.)
Лекція вчителя з елементами бесіди
Саме цей підручник стане вірним супутником під час нашої з вами мандрівки у світ прекрасного, світ високого мистецтва слова. Він допоможе нам зустрітися з відомими письменниками, познайомитися з цікавими персонажами, зробити нові відкриття в царині теорії літератури.
Світ дивовижний вас вітає!
Всіх тих, хто вдумливо читає,
І тих, хто любить мандрувати
Та прагне більше пізнавати,
Долати знань високі мури
Вас кличе світ літератури! Е. Межелайтіс
II. Цілевизначення та планування
III. Опрацювання навчального матеріалу
Слово вчителя (продовження)
— Ми з вами на уроці літератури... Чи задумувались ви коли - небудь над тим, що таке література, що таке поезія?..
( Даю можливість дітям кілька хвилин задуматися, а потім і поговорити на цю тему. Підсумувавши відповіді учнів,— хто правильніше, чіткіше дав визначення поняття художня література, поезія, продовжую:)
— Звичайно, у друкованих джерелах ви знайдете теж чимало різних висловів як про художню літературу, поезію, так і про її роль в суспільному житті. Багато є різних висловів і про те, кого можна назвати поетом. Одначе поняття художня література настільки ємне, вагоме, що про нього однозначно сказати не можна.
Поміркуймо над висловами, що містяться на слайдах презентації.
Література - це образна історія народного життя... Знання літератури потрібне людям для того, щоб глибше «читати» книгу життя, багатогранно розуміти соціальний і духовний зміст самої людини.
Сучасний український літературознавець Михайло Наєнко Література є душею народного життя, є самосвідомістю народності. Без літератури народність є тільки пасивною появою, і для того чим багатша, чим достатніше у народа література, тим тривкіше стоїть його народність.
Микола Костомаров
Мета красного мистецтва - викликати в душі читача живі образи тих людей чи речей , котрі нам малює поет , і ними будити ті самі чуття, які проймали душу самого поета в хвилі, коли творив ті образи.
Іван Франко
1.Евристична бесіда з учнями
- Як розуміли різні письменники, поети своє покликання?
Наприклад, наш великий поет, основоположник нової української літератури, Т. Г. Шевченко у вірші «Подражаніє 11 псалму» так висловив свій погляд на літературу, на роль поета в суспільстві:
Воскресну нині! Ради їх,
Людей закованих моїх,
Убогих, вищих... Возвеличу
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх
Поставлю слово.
…Справжні письменники... Без них нам було б сумно жити, нецікаво, світ знебарвів би, втратив би для нас сенс свого існування, ми, напевно, не вміли б любити, якби не письменники...
Михайло Осадчий
На нашій землі письменник був завжди найбіднішим сином її, і йому відкривались важкі болі та високі заповіти.
Євген Сверстюк
( Учні висловлюють свої думки )
Вона — рожевий цвіт весни,
Любові поцілунок.
А в дні біди? А в дні війни? —
Вояцький обладунок.
Вона — це шовк, вона — єдваб,
Водиця і травиця...
А як повстав на пана раб?
В руках повстанських криця.
Вона — це золота руда,
Іскриста і багата...
Та в дні великого труда
Вона — коваль і ратай.
Вона — це гармонійний спів,
Дух злагоди і миру...
Та проти хижих паліїв
Вона здійма сокиру.
Так сказав про високе мистецтво слова один з найталановитіших співців України Максим Рильський у вірші «Визначення поезії».
Єдваб — ґатунок старовинної коштовної шовкової тканини, а також вироби з неї. У XVII-XIX століттях був одним з символів багатства.)
Слово вчителя
Художня література — це вид мистецтва, одна із форм духовної діяльності людини.
3. З'ясування змісту поняття «мистецтво»
4.Бесіда про види мистецтва
Мистецтво — це творче відображення дійсності в художніх образах. Справді, письменники не копіюють дійсність, а, осмисливши й доповнивши її за допомогою творчої уяви, словесно відображають у художніх образах. До речі, саме художній образ як специфічна форма відображення дійсності є спільним для всіх його видів.
У давнину мистецтво було безпосередньо пов'язане з процесом праці. Пісні й танці тих часів сприяли полегшенню праці людей. Потім воно відокремилося від їхньої виробничої діяльності, тобто пісні, танці, музика й живопис почали задовольняти лише естетичні потреби. Отже, виникли різні види мистецтва, кожен з яких своєрідно відображав життя й забезпечував різноманітні естетичні потреби людей.
5.Інтерактивна вправа «Гронування»
( Учитель пропонує учням створити гроно «Види мистецтва»)
Література
в системі мистецтв
6. Евристична бесіда
- Чим види мистецтва відрізняються один від одного?
- Які ж функції відіграє мистецтво в житті людини?
По-перше,прочитавши По-друге,твори із цікавим
художній твір, а зокрема поезію, сюжетом учать нас, як по-
ти отримуєш емоційне вестися в тій чи іншій ситуа-
задоволення. ції, тобто навчають жити.
По-третє, художні твори
мають виховне значення.
Однією з важливих функцій художнього твору, зокрема літературного, є розширення кругозору читача: з книжок ми дізнаємося багато нового про людину й світ, про історію й культуру тощо.
7. Робота з підручником( Прочитай матеріал підручника, зроби повідомлення «Функції художньої літератури»).
8. Науково-дослідницьке завдання
( Перегляньте відеоролик та 10-25 слайди презентації, скажіть: які види мистецтва представлені в ній? Порівняйте їх. За допомогою яких засобів розкривається тема в кожному з них?)
Калина – найчарівніша рослина, кущ. Про неї складено найбільше художніх творів: казок, дум, переказів,повір'їв, порівнянь, приспівок, пісень, легенд, прислів’їв, загадок. Герої казок грають на калиновій сопілці, перемагають багатоголового змія на калиновому мості.
З давніх-давен вона була найулюбленішою рослиною, яка росла біля кожної хати українця. Калина давно стала символом України.
Пригадаймо прислів’я про калину
– Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина.
– Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте.
– Калина – одвічний символ України.
– У лузі калина з квіточками, неначе мати з діточками.
А тепер пригадайте ваш улюблений вид фольклору – загадки
– Сидить півень над водою з червоною головою.
– Стоїть півень над водою, трясе бородою.
– Сидить дід над водою з червоною бородою.
Хто йде – не мине, за борідку ущипне.
Тільки сонце пригріє, борода його красніє.
– Серед ліса-ліса червоне плаття висить.
– У лісі, в пралісі черлені хустки висять.
– За лісом, за пралісом червоні чоботи висять.
– На калині, на билині ясна рожа висить.
– У вінку зеленолистім, у червоному намисті.
Видивляється у воду, на свою хорошу вроду.
– І не дівка, а червоні стрічки носить.
– За хатою, у садочку, у зеленому віночку
та в червоних намистах стала пава молода.
І збігаються всі діти, щоб на неї поглядіти:
за намисто кожен смик, та й укине на язик.
Образ калини – один з найулюбленіших серед українських письменників, піснярів та художників. Майже в кожному творі українських письменників є згадка про цю тендітну та водночас сильну рослину( Іван Драч «Калинова балада»; Б.Харчук «Калина»; Наталя Забіла «Калинчине віконце»; Євген Гуцало «Осінь»; Марія Познанська «Ось калина над водою»; Володимир Вихрущ «Полум’я калини»; Дмитро Білоус «Диво калинове»; Платон Воронько «Жаром калини зігріюсь».
Її зображення можна зустріти серед робіт таких художників: Н. Білокінь, Т. Бойко, Т. Пата, М. Примаченко, М. Тимченко та ін.
9. Поетична хвилинка
а) пригадати рядки віршів про калину, а також імена авторів; прочитати виразно поезії;
б) на матеріалі прочитаних поезій з'ясувати зміст понять «образне слово».
( Далі, вказавши на специфічність відображення життя у художніх творах, словесник розкриє відмінність літератур — наукової і художньої.)
Якщо в науковій літературі називаються історичні постаті, наводяться факти, розповідається про події, що дійсно відбувалися у житті, то такі ж події і їх учасники можуть бути змальовані і в художньому творі. Різниця лише в тому, що науковець строго дотримується фактів і його твори ми, читачі, сприймаємо розумом, а письменник малює картини життя образно, емоційно, за допомогою творчого домислу. І все те, що описав нам письменник, ми сприймаємо не стільки розумом, скільки почуттям, серцем.
10. Робота зі словником літературознавчих термінів. Пояснення змісту поняття «художній образ». Багатозначність образу
Художній образ — специфічна для літератури (і мистецтва взагалі) форма відображення дійсності, у творенні якої основну роль відіграють почуття, мислення й особливості світосприймання автора-митця. Є образи-персонажі (людські постаті), образи-пейзажі (картини природи), образи-речі (описи предметів та обстановки) тощо.
Літературний образ — словесний, він виникає завдяки добору найточніших для вираження думки слів та використанням художніх засобів мови.
Щоб передати тугу за Батьківщиною, Василь Стус в поезії «На колимськім морозі калина» переосмислює образ калини — вона «зацвітає рудими сльозами», тобто має тьмяний, невиразний відтінок. Цей образ олюднюється, ягоди нагадують сльози, отже, йдеться про страждання, про затамований душевний біль ліричного героя, спричинений відірваністю від Вітчизни.
Вітчизна для ліричного героя (й автора) асоціюється з калиною, традиційним фольклорним образом, із «собором дзвінким» як символом духовної незнищенності українців.
Ми сприймаємо довколишній матеріальний світ через органи чуття – зору, слуху, дотику, нюху, смаку. Через ці ж п'ять чуттів митець намагається втілити і донести до нас свій художній світ. Розбіжність між різними видами мистецтва полягає лишень у тому, що коли, скажімо, художник, скульптор, танцівник безпосередньо творять образи, які сприймаються зором, музикант – слухом, то письменник тільки викликає спогади кольорів, силуетів, рухів, звуків; образи, створені тими митцями, діють безпосередньо на чуття (зір, слух), образи ж письменника збуджують уяву про ті чуття.
Відповідно до того, з яким чуттям асоціюються, тобто за способом творення (типом асоціювання) образи поділяються на :
11. Робота з презентацією (Прочитайте уривок з поезії Т.Г.Шевченка, вкажіть на художні образи)
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть
У першому рядку - зоровий образ, у другому — слуховий, у третьому — зоровий і дотиковий, у четверному зоровий і слуховий, а у п'ятому — зоровий і дотиковий.
Смаковий образ (І.Котляревський, «Енеїда») :
В обід пили заморські вина,
Не можна всіх їх розказать,
Бо потече із рота слина
У декого, як описать:
Пили синизку, деренівку,
І кримську вкусную дулівку,
Що то айвовкою зовуть.
Запаховий (нюховий) образ «Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами, ти, мій бідний, зів’ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборно нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу» (Леся Українка).
Художній твір — кінцевий результат і продукт творчої праці письменника, написаний за законами красного письма. Центром кожного художнього твору є людина.
12. Творча робота ( в робочому зошиті )
За допомогою образного слова створити опис осіннього дня. Озвучити та прокоментувати зроблене.
IV. Рефлексивно-оцінювальний етап
Бесіда з учнями
Слово вчителя
Завершити наш урок я хотіла б ліричними рядками Жанни Клименко:
І знову в мандри запрошують книги
В далекі часи, в дивовижні країни.
Відкриються вам таємниці великі,
Знайдете ви справжні безцінні перлини.
Нехай не минає вас байка чи казка,
Хай міфи і вірші у душу вам линуть,
Та тільки, прошу вас, читайте, будь ласка,
Тоді ви почуєте слово нетлінне,
І мудрі поради, і жарти дотепні,
Й думки, що летять за кордони і мури,
Усе, чим приваблює світ цей безмежний,
Усе, що дарує нам література!
Сьогоднішній урок став стартом подорожі-пізнання безмежного і неповторного світу літератури. Попереду – нові зустрічі, захоплення, відкриття. Приємних та незабутніх вам вражень від зустрічі з новими літературними героями!
V. Домашнє завдання
Обов'язкове: підготувати зв'язне висловлювання про роль слова, поезії в житті людини;
виконати завдання у робочому друкованому зошиті у рубриці «Для домашнього опрацювання».
За бажанням: прорекламувати улюблений вид мистецтва (підготувати малюнок, вишивку, пісню, поезію тощо).
( Додаток до уроку)
Художні образи мають такі властивості:
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
Література:
тивенська, М.І.Мещерякова , Я.В.Теміз. – Харків: Вид. група «Академія», 2000. – 45 с.
Інтернет-ресурси:
1