Українська література
Іван Вишенський походить з містечка Судова Вишня, що на Львівщині. Достовірно рік його народження не визначений, і в різних джерелах фігурують різні дати від 1545 до 1550 року. За соціальним походженням родина батьків могла належати до православних міщан або руської дрібної шляхти. Сучасники Вишенського, та й він сам у своїх творах, відзначали відсутність у нього ґрунтовної освіти. Дослідники припускають наявність домашнього навчання або здобуття знань у початковій школі при Перемишльській єпископії. Молоді роки Івана Вишенського протікали в Луцьку й Острозі. За припущеннями І.Франка, там Вишенський міг продовжити освіту під протекцією князя Острозького, який звернув увагу на здібного юнака.
Молодість майбутнього письменника-полеміста не відрізнялася скромністю та благочестям. Молодий Вишенський жив у Луцьку. В зрілі роки деякий час мешкав у містах Волині, Поділля, Галичини. Коло спілкування Івана Вишенського включало представників католицьких освітян, носіїв протестантських ідей – социніан, польських та латинських літераторів. Дослідники життя і діяльності Вишенського вважають, що приводом до зближення з православним Львівським братством став конфлікт з єзуїтами. З цього моменту він відвертається від католицтва і заявляє своїми творами про активну позицію на підтримку православ’я в Україні як найбільш прийнятної релігії для рідного краю.
Закономірним кроком для Вишенського стало чернецтво. За деякими даними, це сталося у Дубнівському Преображенському монастирі. Згодом, у 1570 роках, Іван Вишенський вирушив на Афон (Греція), де і прожив більше сорока років в монастирях, а потім – у скиті. Життя на Афоні надавало можливість вільно працювати над власними творами. Намагаючись вести усамітнений спосіб життя, Вишенський дає обітницю мовчання, але дотриматися її не зміг. Крім того, бере туга за Батьківщиною, і у 1604 році, піддавшись на запрошення українських братств, він повертається в Україну. 2 роки перебуває у Львові, а у 1605 відправляється до Унівського монастиря. Подальший його шлях приводить до Манявського скиту, де Вишенський і знаходиться до повернення на Афон у 1606 році. Життя письменника завершилося у віці близько 70 років у молитвах і роздумах у глибокій печері, у якій він вирішив усамітнитись до кінця життя.
Основною тезою творів видатного полеміста є визвольні прагнення українського народу, протест проти окатоличення і ополячення рідних країв. Вперше в літературі тих часів розкривається життя не еліти або середнього класу, а селянства, що вважалося нижчими верствами суспільства. Нині відомо 16 творів Вишневського, з яких за життя був надрукований лише один – “От святое Афонское горы скитствующих” (1598 рік, “Острожская книжица”). Твори Вишенського знайшов у монастирській бібліотеці І.Франко та під враженням написав поему «Іван Вишенський»
Полеміст (І.Вишенський) Полеміка – гостра дискусія стосовного будь-якого спірного питання. Це не звичайна суперечка, а публічне обговорення, у якому є конфронтація, протистояння сторін, ідей і поглядів.
Іван Величковський
Іван Величковський (бл. 1651—1701) — український письменник. Належить до майже зовсім невідомих українських письменників кінця XVII і початку XVIII ст. Перекладач і автор різних аскетичних творів, архімандрит Нямецького монастиря в Молдавії.
Дуже мало відомостей про життєвий шлях письменника. Можемо припустити, що на початку 80-х років він належав до складу співробітників чернігівської друкарні Лазаря Барановича. Трохи пізніше, в середині 80-х років, він оселився в Полтаві, де зайняв посаду пресвітера, а потім протопресвітера Свято-Успенської церкви.
Представник доби українського бароко.
І О смерті пАм’ятай, і На суд будь чуткий,
ВЕЛьмИ Час біжить сКоро, В бігу Своєм прудКИЙ.
Завдання:
Семен Климовський
Народився на рубежі XVII та XVIII століть. Помер у селі Припутні Єлисаветградського повіту Херсонської губернії (неподалік сучасного селища Нова Прага, що в Олександрійському районі на Кіровоградщині) на рубежі XVIII та XIX століття. Точні дата народження та смерті невідома. Автор знаменитої пісні «Їхав козак за Дунай», харківський козак Семен Климовський довгий час вважався легендарною постаттю. Авторство його пісні «Їхав козак за Дунай» першим підтвердив російський історик М.Карамзін. Він був також ознайомлений з іншими творами С.Климовського «Про правду і великодушність благодійників» та «Про правосуддя начальників».
Домашнє завдання: знати таблицю із с. 58. Прочитайте матеріали підручника на с. 57-58