Втома та витривалість

Теоретичні відомості

Витривалість – здатність людини протистояти фізичній втомі у процесі м’язової діяльності, а отже, здатність тривалий час виконувати рухові дії без зниження їх ефективності.

Втома – це тимчасове зниження оперативної працездатності, викликане інтенсивною або тривалою роботою.

Залежно від природи і характеру навантаження можна виділити 4 типи втоми: розумова, фізична, емоційна, сенсорна.

Розрізняють 3 види фізичної втоми: локальна, регіональна, тотальна.

Фізична втома має 3 фази: 1 – початкової втоми; 2 – компенсованої втоми; 3 – декомпенсованої втоми.

Фізична витривалість дозволяє: 1 – виконувати значний обсяг рухової діяльності; 2 – тривалий час підтримувати високий рівень інтенсивності рухової діяльності; 3 – швидко відновлювати сили після значних навантажень.

Форми прояву витривалості: загальна витривалість та спеціальна витривалість.

Загальна витривалість (аеробна) – здатність людини виконувати тривалу м’язову роботу в зоні помірних фізичних навантажень з оптимальною функціональною активністю основних органів і структур життєзабезпечення. Вона є передумовою для розвитку спеціальних видів витривалості.

Спеціальна витривалість – це здатність людини до ефективного виконання роботи при подоланні втоми в умовах конкретного специфічного виду діяльності (в спорті, у професійній діяльності тощо).

Види спеціальної витривалості: швидкісна, силова і координаційна витривалість.

Швидкісна витривалість як фізична якість – це здатність людини тривалий час виконувати м’язову роботу з майже граничною і граничною для себе інтенсивністю, долаючи втому.

Силова витривалість – це здатність людини тривалий час виконувати вправи на силу, долаючи втому. Наприклад, силова витривалість виявляється при виконанні тривалий час фізичних вправ на зміцнення м’язів спини, пресу, стегон, плечового поясу та ін., тобто виконанні вправ на силу, долаючи втому.

Координаційна витривалість – це здатність людини тривалий час виконувати вправи на координацію, долаючи втому.

Вікова динаміка розвитку витривалості

Витривалість, як і інші фізичні якості, має нерівномірний характер природного розвитку. Так, загальна витривалість хлопчиків має високі темпи приросту з 8 до 15 років. Високі темпи приросту витривалості у дівчаток спостерігаються у віці від 10 до 13 років. Витривалість розвивається тільки у тих випадках, коли долається втома.