Взаємозв’язок компонентів екосистеми. Співіснування організмів в угрупованнях. Вплив людини та її діяльності на організми. Екологічна етика.

                                       Урок № 65

Тема. Взаємозв’язок анцюги живлення та потік енергії.організми.х рибз зовнішнього середовища1111111111111111111111111111111111111111111111111111111 компонентів екосистеми. Співіснування організмів в угрупованнях.  Вплив людини та її діяльності на організми. Екологічна етика.

Мета: розглянути особливості угруповань живих організмів та екосистем, охарактеризувати взаємодію організмів між собою і середовищем життя; ознайомити з формами співіснування організмів в угрупованнях; звернути увагу впливу людини на організми; сформувати науковий світогляд, на якому базуватимуться екологічне мислення та екологічна культура учнів;  розвивати екологічну свідомість; здійснювати екологічне, моральне виховання учнів.
 

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень/учениця

наводить приклади:
- форм співіснування організмів в угрупованнях;
- впливу людини на організми;

характеризує:
- взаємодію організмів між собою і середовищем життя;

Обладнання і матеріали:  малюнки прикладів співіснування тварин різних видів, підручник,зошит.

Базові поняття: симбіоз, мутуалізм, коменсалізм, конкуренція, паразитизм, екологічна етика.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань        

 1.Що таке екосистема? (Екосистема — це єдиний природний комплекс, утворений живими організмами та середовищем існування, у якому живі та неживі компоненти пов’язані між собою обміном речовин, енергією та інформацією.)

2. Наведіть приклади екосистем. (Океан, озеро, бір.)

3. На які групи поділяють екосистеми? (Природні та штучні.)

4. Наведіть приклади компонентів живої і неживої природи, які входять до складу будь-якої екосистеми. (Тварини, рослини, бактерії, гриби, ґрунт, повітря тощо.)

5. Які три групи організмів розрізняють у кожній екосистемі? (Продуценти, консументи, редуценти.)

6. Яке їхнє значення в екосистемах? (Продуценти — організми, які продукують органічні речовини з неорганічних сполук; консументи — це гетеротрофні організми, що одержують енергію за рахунок споживання готової органічної речовини; редуценти — організми, що отримують необхідні для життєдіяльності речовини за рахунок руйнування залишків мертвих рослин і тварин, що розкладаються, абсорбуючи розчинні органічні сполуки.)

7. Що таке ланцюг живлення? Наведіть приклад. (Ланцюг живлення — це ряд видів організмів, пов’язаних між собою трофічними зв’язками, що складають певну послідовність у передаванні речовин і енергії.)

 ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Обговорення проблемного питання:

Чи може будь-який організм існувати абсолютно незалежно від інших організмів?

У природі взаємодії організмів відбуваються на рівні їх популяцій.

 — Пригадайте, що таке популяція.

 (Популяція — це сукупність особин одного виду, які протягом тривалого часу і багатьох поколінь існують у межах однієї території і вільно схрещуються між собою.)

— Пригадайте, що таке угруповання.

 (Види тварин, які мають подібні вимоги до умов існування і які населяють ділянки місцевості з більш-менш одноманітними умовами життя, утворюють популяції.)

— Як ви вважаєте, популяції тварин, які входять до одного угруповання, існують відокремлено від інших груп організмів (рослин, грибів, бактерій) чи ні?

 (Популяції тварин, які входять до складу певного угруповання, не існують відокремлено від інших груп організмів (рослин, грибів, бактерій), а тісно з ними взаємодіють.)

— Наведіть приклади взаємодії між популяціями тварин та іншими групами організмів.

( Так, рослиноїдні тварини споживають органічні речовини, синтезовані зеленими рослинами, використовують рослини як місце оселення. У свою чергу певні види тварин запилюють квіткові рослини, поширюють плоди та насіння тощо. Рештками рослин та продуктами їх життєдіяльності живляться гриби та бактерії.)

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.Зв'язки між організмами в біогеоценозах.

 Ми з вами з'ясували, що на планеті не існує організмів, життя яких би не залежало від навколишнього середовища, тобто кожен організм відчуває на собі вплив довкілля і сам певною мірою впливає на довкілля.

   У природних умовах кожен організм живе не ізольовано, тобто сам по собі, а перебуває у взаємозв'язках з іншими живими організмами. Зумовлює вплив на всі організми або лише на кілька з них, що існують на певній території. Організми вступають один з одним у певні зв'язки, які можуть бути корисними, шкідливими або нейтральними. Зв'язки між організмами — необхідна умова існування.

 Отже, кожна рослина не живе відокремлено, а взаємодіє з іншими організмами: рослинами, тваринами, бактеріями та грибами.

   Важко знайти у природі однакові за всіма параметрами угруповання, оскільки важко знайти однакові умови формування та функціонування біоценозу. Відмінності в різних угрупованнях пов’язані насамперед з екологічними умовами існування біоценозів. Таким чином, види пов’язані між собою ланцюгами живлення. Одним зпоширених типів зв’язків між організмами в біогеоценозах є – конкуренція (внутрішньовидова, міжвидова) – взаємовідновини, що виникають між видами зі схожими екологічними вимогами (різні види птахів або жуків);
2. Форми співіснування організмів.

В залежності від способу живлення і трофічних зв’язків у природі існують такі форми співіснування організмів (симбіоз):
- хижак-жертва, паразит-хазяїн – це прямі живильні зв’язки, які для одного з партнерів мають негативне значення, а для другого – позитивне (людина – ціп’як);
- коменсалізм – це форма взаємовідносин між двома видами, коли діяльність одного з них дає корм або притулок другому; по іншому такі зв’язки ще називають нахлібництво (леви та гієни), квар тиранство (комахи у гніздах птахів);
- мутуалізм – взаємокорисні зв’язки двох видів, (рак-самітник і актинія);
3. Екологічна етика.

Екологічна етика досліджує проблеми зв'язку "людина — природа" у двох напрямках. Перший — на рівні людства як виду розумного життя. Як таке воно несе моральну відповідальність за збереження життя на планеті. Другий — на рівні людства як носія родового життя. Його моральне зобов'язання — самозбереження та удосконалення роду людського у розумній взаємодії з природним світом.

          Питання, які досліджує екологічна етика, це перш за все, моральна відповідальність людства за тваринний та рослинний світ планети, за біосферу, за екосистему, а також за майбутні покоління людей. Актуальність розв'язання цієї проблеми визначалася поступово, в міру того, як зростало відчуження людини від природи. Людина ранніх культур бачить природу джерелом життя і тому включає її у власне родове життя як невід'ємну складову. Вона створює два типи стосунків із природою. Перший — це моральні; другий — практичні.  

   Природа опинилася в небезпеці, оскільки в процесі історії, у міру зростання масштабів діяльності людини в природі, не здійснювалося паралельне удосконалення способів регулювання зв'язків із нею. Якщо на ранніх етапах цілком достатнім було регулювання звичаєве, продиктоване інстинктом виживання, то в подальшому воно перестало виконувати свою основну функцію збереження природи.

   Отже, завдання, що їх покликана розв'язати екологічна етика, можна визначити за декількома напрямками. По-перше, формування свідомого, морально-відповідального ставлення людини до діяльності в природі. По-друге, виховання здатності збереження планетарного життя на основі знання його унікальності: воно є цілісним феноменом життєвості різного рівня згідно з принципом взаємозумовленості. Планетарне земне життя є наслідком еволюції Всесвіту і вищим її виявом. По-третє, на людину — на її розумну природу — покладена нині моральна відповідальність за долю планети. Тому вона покликана приборкати "родовий егоїзм" і зумовлену ним стихію активності безвідносно до засобів. Творення нових, екологічно безпечних технологій, — один із вагомих чинників на цьому шляху.

V. Узагальнення і систематизація знань

Запитання до учнів:

— Які ви знаєте види зв’язку між тваринами в екосистемі, крім «хижак — жертва»?

Очікувані відповіді учнів: конкуренція (внутрішньовидова, міжвидова), мутуалізм, коменсалізм, паразитизм.

Учитель пропонує учням дати визначення цим поняттям та навести приклади конкуренції.

Робота в групах

Завдання для груп:

— Пригадайте не менше трьох прикладів:

І група — мутуалізму;

ІІ група — коменсалізму;

ІІІ група — паразитизму між тваринами.

(Якщо учні не в змозі самостійно виконати завдання, вони можуть скористатися підручником або додатковою літературою.)

Очікувані відповіді учнів:

Приклади мутуалізму: супутниками носорога є пташки, які живляться комахами-паразитами на його шкірі; рак-самітник і актинія; жуйні тварини і найпростіші, що мешкають у їхніх шлунках і беруть участь у перетравлюванні їжі.

Приклади коменсалізму: шакали, які підбирають залишки здобичі левів; риби-причепи, що «доїдають» за акулами; деякі види жуків мешкають у мурашниках і споживають частину їжі мурашок.

Приклади паразитизму: гострик і людина; кліщі й птахи або ссавці; блохи, воші і ссавці; печінковий сисун і корова.

VІ. Домашнє завдання

1.Опрацювати матеріал підручника відповідно до теми уроку.

2. Виконати завдання з теми уроку в робочому зошиті.