Взаємозв'язок людини і природи. Середньовічне європейське суспільство.

Тема- Взаємозв'язок людини і природи. Середньовічне європейське суспільство.

Мета : називати хронологічні межі середніх віків, час великого переселення народів, характерні ознаки взаємодії людини і природи у середньовіччі; наводити приклади взаємодії людини і природи у середні віки, рухів народонаселення.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: визначити у чому полягав зв’язок людини і природи в середні віки; пояснювати поняття «внутрішня колонізація», «зовнішня колонізація», «воєнна колонізація»; називати хвилі масових міграцій; проводити паралелі між середньовічними процесами та сучасними міграціями через зміни клімату.

Тип уроку : вивчення нового матеріалу

Хід  уроку

1. Організація навчальної діяльності

Привітання, перевірка  відсутніх

2. Актуалізація опорних знань

Бесіда за запитаннями

1. Якою була взаємодія людини і природи в Ранньому Середньовіччі? Відповідь - Характеризувалася сильною залежністю від природних циклів і ресурсів, що проявлялося як у господарській діяльності, так і в світогляді. Люди жили переважно за рахунок землеробства, лісу та рибальства, були дуже вразливими до стихійних лих.

2. Охарактеризуйте життя населення Середньовічної Європи.

Відповідь- Життя населення Середньовічної Європи значною мірою визначалося феодальним устроєм, релігією та ієрархічним поділом суспільства на три стани: тих, хто молиться (духівництво), тих, хто воює (лицарі), та тих, хто працює (селяни та міщани). Більшість населення становили залежні селяни, які жили важким, бідним та одноманітним життям, забезпечуючи існування феодалів.

3. Що таке внутрішня колонізація? Яким був її вплив на Європу? Відповідь- Внутрішня колонізація — це процес освоєння та заселення незайманих земель на окраїнах власної країни шляхом вирубки лісів, осушення боліт та перетворення їх на родючі поля. Її вплив на Європу був значним: вона сприяла стрімкому зростанню населення, розвитку сільського господарства, зміні раціону харчування та формуванню європейської "поля" замість "лісової Європи".

3. Вивчення нового матеріалу

§ 7  стр. 44

На стр. 44 рубрика «Дослідіть», розгляньте  інфографіку

1.               Визначте, як різні природні чинники впливали на людей у середньовіччі. Схарактеризуйте детально вплив кожного з них на різні сфери життя людини.

Відповідь - Природні чинники у Середньовіччі мали вирішальний вплив на життя людей, визначаючи їхню залежність від клімату, ландшафту та природних ресурсів, що формувало господарство, поселення, торгівлю, а також впливало на здоров'я та світогляд.

2. Поміркуйте, як діяльність людини у середні віки позначалася на довкіллі. До яких наслідків це могло призвести у майбутньому?

Відповідь - У середньовіччі діяльність людини мала негативний вплив на довкілля через інтенсивне землеробство, вирубування лісів для будівництва та опалення, а також забруднення водойм відходами міст. Це призводило до деградації ґрунтів, зміни місцевого клімату, зменшення біорізноманіття та забруднення повітря, що, своєю чергою, могло спричинити проблеми з родючістю земель, дефіцит ресурсів та проблеми зі здоров'ям у майбутньому.

1. У чому полягав зв’язок людини і природи в середні віки  стр. 45

ПОМІРКУЙТЕ  стр. 45

Порівняйте ваші припущення з текстом. Знайдіть нові для вас думки. Чи погоджуєтеся ви з ними?

 Відповідь- Люди були залежні від сезонних циклів, клімату та природних умов, які визначали врожай, забезпеченість їжею, Природні катаклізми: Ці чинники робили людей вразливими до стихійних лих, які могли зруйнувати господарство, наприклад, посухи або неврожаї, що впливали на демографічну ситуацію, як, наприклад, Велике переселення народів, що було спричинене похолоданням.

Розповідь вчителя

В епоху середньовіччя, як і раніше, життя людей залежало від природно-кліматичних чинників. У V-XV ст. кілька разів змінювався клімат, поки не встановився такий, що зберігається донині. Географічні умови визначали тип житла, одяг та їжу, транспорт і знаряддя праці, впливали на появу та розвиток міст і торгівлі, на політичне, духовне і повсякденне життя населення.

На життя людей завжди впливав ландшафт: на рівнинах будували села, пагорби використовували для зведення оборонних споруд, річки слугували кордонами між державами. Зручні бухти і річки сприяли розвитку мореплавства, водного транспорту, рибальства й торгівлі. Ліс постачав будівельний матеріал — деревину та багато їжі. Взаємодія людини і природи, фантастичні істоти та уявлення людини про світ були важливою частиною середньовічного життя, фольклору і традицій.

Водночас люди бездумно нищили природу та її багатства. Так, в Англії, Франції, Іспанії, Голландії вирубка лісів призвела до зменшення родючості ґрунтів, обміління річок та інших водойм, збіднення флори та фауни, вичерпання природних багатств.

Гармонійнішими були відносини між людиною та природою на Сході. Це значною мірою пояснювалося світоглядом населення, яке під впливом східних релігій вважало людину частиною природи й намагалося зберігати довкілля, не завдаючи йому шкоди.

ДОСЛІДІТЬ стр. 46

1. Які думки тексту пояснюють зображення? Уявіть, про що могли говорити люди, які сидять біля каміна. Чи зміниться їхня розмова, якщо вони спілкуватимуться у Кам’янець-Подільській фортеці?

Відповідь- Зображення пояснюють думки, що відображають сімейний затишок, тепло та відпочинок після робочого дня. Люди, що сидять біля каміна, ймовірно, обговорюють повсякденні справи, новини, планують майбутні вихідні або згадують минуле. Якщо вони перемістяться до Кам'янець-Подільської фортеці, їхня розмова кардинально не зміниться, але може набути нових тем, пов'язаних з історією, оборонними спорудами та легендами фортеці, а також з її унікальною атмосферою.

2. Як на мініатюрах із середньовічного календаря «Розкішний часослов герцога Беррійського» (XV ст.) зображено взаємодію людини та природи?

Відповідь- На мініатюрах «Розкішного часослова герцога Беррійського» взаємодія людини та природи зображена через практичну діяльність людей у відповідності до циклів року та сезонів, а також через символічне представлення природи, що відображає Божественний порядок. Люди зображені за сезонними сільськогосподарськими роботами, таких як збір урожаю або оранка, що показує їхню залежність від природи. Одночасно, природа представлена як частина гармонійного творіння, яке служить людині, але й вимагає від неї праці та поваги)

2. Чому і як відбувався рух населення в середньовіччі  стр. 47

ПОМІРКУЙТЕ стр. 47

За текстом параграфа поясніть, як і чому відбувався рух населення в середньовіччі.

Відповідь-У середньовіччі рух населення відбувався з різних причин, таких як пошук кращої долі, втеча від небезпек (голод, війни, епідемії) та релігійні мотиви. Це проявлялося у мирній та воєнній колонізації нових територій, кочовому способі життя та морських подорожах (наприклад, вікінги).

Розповідь вчителя

Крім Великого переселення народів, в епоху середніх віків відбувалися й інші міграції, що пройшли трьома потужними хвилями. До XV ст. європейські народи в основному розселилися на тих територіях, де вони живуть і донині.

ДОСЛІДІТЬ  стр. 47-48

 

1.               На основі схеми (с. 48) назвіть три хвилі масових міграцій населення. В які періоди середньовіччя вони відбувались? Які, на вашу думку, були причини і наслідки міграцій?

 

Відповідь - Три хвилі міграцій, які відбувалися в Середньовіччі, включають міграції в епоху Великого переселення народів (\(IV-VII\) ст.), а також міграції, пов'язані з хрестовими походами, та міграції населення, викликані монгольськими навалами (\(XIII\) ст.). Причинами були економічні (пошук кращої долі), політичні (утиски, війни) та демографічні (перенаселення, неврожаї) фактори. Наслідками були освоєння нових територій, зміна етнічного складу населення та культурний обмін. 

 

 

Розповідь вчителя

Попри тривалість і небезпеку тодішніх подорожей, рух середньовічного населення був доволі інтенсивним. Постійно пересувалися королі з придворними, рицарі і монахи-проповідники, школярі і студенти у прагненні відвідати найкращі школи, а згодом — університети. Для багатьох людей найпоширенішою причиною подорожей було відвідування святих місць. У пошуках нових земель і кращих ринків змінювали місце проживання селяни, ремісники і купці. Важливими причинами для пересування були й трагедії середньовіччя: епідемії, голод та війни. Рятуючись від лихоліть, середньовічний люд освоював нові території та шляхи, здобував інші професії й створював свою культуру і традиції.

 

На освоєних землях поставали нові міста й села. Великі землевласники — королі, князі, герцоги, графи — були зацікавлені, аби їхні володіння давали врожаї, отже, приносили прибуток. Тому поселенцям часто надавали різні пільги, наприклад на тривалий час їх звільняли від повинностей. Так розвивалася внутрішня колонізація в Європі. Якщо нові поселення виникали за межами певної країни, то йшлося про зовнішню колонізацію.

 

Проте освоєння територій не завжди відбувалося мирно. Протягом усього середньовіччя нові землі захоплювали силою зброї. У такому випадку історики говорять про воєнну колонізацію. Прикладом такої колонізації є хрестові походи.

 

 

ДОСЛІДІТЬ  стр. 49

 

У середньовіччі говорили: «Хоч куди б ви збиралися, подорож за межі вашого міста чи села завжди буде пригодою». Чому?

 

Відповідь - У середньовіччі подорожі були небезпечними та тривалими через примітивний транспорт, погані дороги, відсутність точних карт і високий ризик нападу розбійників. Крім того, більшість людей ніколи не бачила світу за межами свого села чи міста, тому кожна подорож була пов’язана з невідомістю, зустрічами з іншими культурами та випробуваннями, що сприймалося як справжня пригода.

 

стр. 50 рубрика «Перевір себе»

 

1. Як у середньовіччі люди впливали на природу?

Відповідь - У Середньовіччі люди впливали на природу через інтенсивне сільське господарство, вирубування лісів для будівництва та опалення, видобуток корисних копалин та полювання. Це призводило до знищення природних екосистем, забруднення повітря та води, ерозії ґрунтів та зникнення деяких видів тварин. Водночас, природні умови (клімат, рельєф) визначали господарську діяльність і спосіб життя людей.

 

4. Уяви себе журналістом/журналісткою, блогером чи блогеркою і сформулюй кілька запитань до середньовічних мандрівників. Попередньо визнач, до представників якої групи населення ти звертаєшся.

 

Відповідь- Я, як блогер, звертаюсь до середньовічних мандрівників-картографів, які досліджували нові території та збирали інформацію про світ навколо себе. Мої запитання до них можуть бути такими:

 

1. Які території ви ви досліджували під час своїх подорожей?
2. Що вас надихало на відправлення у подорожі та якими способами ви отримували інформацію про нові місця?
3. Як ви складали ваші карти та які особливі відомості вони містили?
4. Яке було ваше сприйняття нових культур та людей, з якими ви взаємодіяли під час подорожей?
5. Які відкриття ви зробили під час своїх мандрівок, які вплинули на розвиток географії та культури свого часу?

 

§ 8. Середньовічне європейське суспільство

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ  стр. 51

1. Що таке суспільство?
2. З яких груп складалося суспільство різних країн у стародавньому світі? Чи були рівними люди за стародавніх часів? Чому ви так думаєте?

Відповідь – 1. Суспільство — це сукупність людей, пов'язаних певними відносинами. У стародавньому світі суспільство не було рівним і складалося з таких груп: правителі та знать, жерці, воїни, вільні громадяни (селяни, ремісники, торговці) та раби. Люди були нерівними через спадковий статус, права, обов'язки та привілеї, що закріплювалися законом або звичаями.

2. У стародавньому світі суспільство складалося з різних соціальних груп, таких як вільні громадяни, раби, знать, жерці, ремісники та селяни. Люди не були рівними, оскільки існувала чітка соціальна ієрархія з панівною елітою (знать, жерці) та пригнобленою нижчою верствою (раби, селяни), які мали різні права та можливості.

ДОСЛІДІТЬ стр. 51

Які групи населення називає автор? Які були їхні обов’язки? Чи були ці групи рівними в правах? Чому ви так думаєте?

Священника уділ — за всіх молиться.

А рицаря — на полі битися

І славою в борні покритися.

Обов’язок селян — трудитися.

Етьєн де Фужер, XII ст.

Відповідь - Автор називає три групи населення: священники, рицарі та селяни. Їхні обов'язки відрізняються: священники моляться, рицарі — воюють, а селяни — працюють. Ці групи не були рівними в правах, оскільки їхнє становище визначалося їхнім обов'язком, а не однаковими можливостями чи правами.

Священники: Їхній "уділ" — молитися за всіх.

Рицарі: Їхній обов'язок — битися на полі бою та здобувати славу.

Селяни: Їхній обов'язок — трудитися

.

1. Чому середньовічне суспільство називають феодальним стр. 51

 

ПОМІРКУЙТЕ стр.  51

 

Визначте й запишіть у зошиті причини утворення станів середньовічного суспільства.

 

Відповідь - Причини утворення станів середньовічного суспільства пов'язані з потребою у захисті, стабільній обороні, розподілі праці та власності, а також з релігійно-ідеологічними чинниками. Умови постійних воєн та крихкість влади стимулювали формування залежних відносин: військові, духовенство та селяни формувалися відповідно до своїх функцій, що закріплювалися за ними через успадкування та релігійне обґрунтування.

Розповідь вчителя

 

Нові європейські держави, що сформувалися після Великого переселення народів, часто воювали між собою. Тож їх правителі були зацікавлені в постійному війську із професійних воїнів. Щоб створити боєздатну регулярну армію, королі за несення військової або іншої служби надавали людині в тимчасове користування наділ землі разом із селянами, які на ній жили та працювали. Із часом такі володіння почали успадковувати. Наділ став називатися феодом, а його власник — феодалом, або сеньйором. Церква та монастирі теж були феодалами. Поступово протягом раннього середньовіччя з феодалів сформувалася панівна частина суспільства (2-5 % населення). Устрій, заснований на таких відносинах, називають феодалізмом.

 

Робота з термінами

Феод — спадкове земельне володіння, яке надавалося людині за несення військової або придворної служби.

Феодалізм — суспільний устрій середньовіччя, для якого характерні власність феодалів на землю та працю селян; особливі феодальні відносини між різними верствами населення.

Суспільні стани — великі групи людей, об’єднані майновим становищем, правами та обов’язками.

 

Розповідь  вчителя

Нове феодальне суспільство утворювали три окремі верстви населення — стани. Середньовічні богослови, прагнучи обґрунтувати цей устрій, стверджували, що суспільство розділено на три стани Богом, який і визначив місце кожної людини в одному з них.

 

ДОСЛІДІТЬ стр. 52

 

На які стани поділялося середньовічне суспільство? Як автор документа пояснює необхідність трьох станів? Що передбачала належність до певного стану?

 

Відповідь - Середньовічне суспільство поділялося на три стани: ті, хто молиться (духівництво), ті, хто воює (лицарі/феодали), і ті, хто працює (селяни/ремісники). Єпископ Адальберон Ланський пояснював їхню необхідність взаємозалежністю: духівництво дбає про душі, воїни захищають, а селяни забезпечують усіх матеріальними благами. Належність до стану визначала спадкові права, обов'язки та суспільне становище.

 

Єпископ Адальберон Ланський (XI ст.) про три стани

 

Так дім Божий (суспільство) поділяється на три частини: одні моляться, другі воюють, треті працюють. Один стан — воїни, покровителі церкви й захисники народу, всіх без винятку, і сильних, і слабких... Другий стан — селяни; ці нещасні люди мають щось лише ціною важкої праці. Усім — грошима, одягом, харчами — забезпечують вони світ. Жодна вільна людина не змогла б прожити без селян... Три... частини не потерпають від своєї відокремленості: послуги, які надаються одній з них, створюють умови для праці двох інших; у свою чергу, кожна частина піклується про ціле.

 

2. Чим відрізнялися стани феодального суспільства стр. 52

1. Духовенство стр. 53

Першим серед трьох станів суспільства було духовенство. Його головним завданням було піклування про спасіння християнських душ. Це заняття в уявленні тогочасних людей було важливішим за будь-які земні справи.

За середньовіччя духовенство розділилося на біле і чорне. Білими називали священників, які не давали чернечої обітниці й несли службу серед людей — у миру. Чорне духовенство — ченці — жили общинами в монастирях. Слово «монах» (чернець) означає «одинак», адже ченці намагались усамітнитися від інших людей. Вони працювали в монастирському господарстві, забезпечували себе всім необхідним, невтомно молилися, навчали людей і переписували книги. Великі монастирі на сході Європи називали лаврами, а на заході — абатствами. Чернецтво відіграло важливу роль у господарському житті середньовіччя. Нові типи упряжі, найдосконаліші млини та плуги спочатку з’явилися в монастирях, а вже потім у господарствах світських сеньйорів і селян.

Представники духовенства не служили у війську, не платили податків, підпорядковувались виключно церковному суду. Натомість миряни сплачували церковну десятину — десяту частину врожаю та інших прибутків.

2. Сеньйори і васали стр. 54

В умовах постійних війн влада покладала захист від зовнішніх ворогів на великих землевласників. Водночас дрібні землевласники самі стали шукати порятунку і переходити під захист сильних покровителів. Таких людей називали васалами. За надання захисту вони присягали на вірність своєму покровителю — сеньйору (від лат. senior — старший) і зобов’язувалися служити йому. Під час захисту земель від численних завойовників феодали були зобов’язані приєднатись до сеньйора та привести із собою загін під його командування.

Щоб мати у своєму розпорядженні загін важкоозброєних вершників (рицарів), землевласник міг надавати частину своєї землі воїнам за службу, а вони так само могли передати землю за службу своїм васалам. Так склалися особливі відносини між сеньйорами і васалами — васалітет.

Сеньйор і васал укладали при свідках усну угоду, за якою васал зобов’язувався віддано служити господарю, а той обіцяв васалові підтримку і захист.

Користуючись схемою «Феодальна ієрархія», назвіть пари: сеньйор — васал. Як середньовічна мініатюра доповнює текст і схему?  Стр. 55

Відповідь- На основі схеми «Феодальна ієрархія» парами «сеньйор — васал» можуть бути: король — великий феодал, великий феодал — дрібний феодал, дрібний феодал — лицар. Середньовічна мініатюра доповнює текст і схему, візуально відтворюючи церемонію васальної клятви, що підкреслює особистий зв'язок та взаємні зобов'язання між сеньйором і васалом.

Пари «сеньйор — васал»

Король — великий феодал: Король надає землю (феод) та захист великому феодалу в обмін на військову службу та лояльність.

Великий феодал — дрібний феодал: Великий феодал (герцог, граф) надає землю та захист дрібному феодалу, який стає його васалом.

Дрібний феодал — лицар: Лицар надає військову службу своєму сеньйору (дрібному феодалу) в обмін на землю.

3. Селянство стр. 55

Селянство було найчисленнішою верствою середньовічного суспільства. Життя в середньовічній Європі було сповнене небезпек, і селянинові доводилося шукати захисту, наприклад у сеньйора чи в монастирі, і відмовлятися від власності на землю та особистої свободи на користь свого покровителя. Так поступово виникали залежність і певні обов’язки селян щодо покровителів. Почасти селяни втрачали свободу через борги, провину або під примусом феодала. За користування землею, лісами, луками, ріками селяни відбували феодальні повинності, тобто виконували примусові роботи.

Селяни обробляли панське поле, будували помешкання, лагодили мости, чистили ставки тощо. Вони також віддавали феодалу оброк — частину продуктів свого господарства (зерно, худобу, птицю, яйця, сало, мед) та виготовлені ними вироби (полотно, посуд).

ДОСЛІДІТЬ  стр. 56

1.Роздивіться мініатюру і поясніть, чому, на вашу думку, вона ілюструє статтю про феодалізм в англомовній версії Вікіпедії.

Відповідь- Мініатюра, ймовірно, ілюструє статтю про феодалізм, оскільки вона зображує ключові елементи феодальної системи: лорда (верховного власника землі), який надає землю (феод) васалу в обмін на військову службу та лояльність. Зображення також може показувати соціальну ієрархію, де сюзерен і васал стоять на різних рівнях, що символізує систему взаємних зобов'язань і підпорядкування, яка була центральною для феодалізму.

2.Опишіть становище (що робили, від кого залежали, які права мали) кожного зі станів і відносини між ними, спираючись на інфографіку.

 

Відповідь- Середньовічне суспільство було поділене на три стани: «тих, хто молиться» (духівництво), «тих, хто воює» (лицарі та феодали) та «тих, хто працює» (селяни та міщани).

Стани	Що робили	Від кого залежали	Права та привілеї
Духівництво ("тих, хто молиться")	Проводили богослужіння, займалися освітою, вели літописи, мали вплив на суспільне життя.	Від Бога та Папи Римського (у католицькій церкві).	Були звільнені від податків, суддівства, мали особливі церковні суди та значні привілеї.
Світські феодали ("тих, хто воює")	Воювали, захищали свої землі та сюзеренів, мали військову службу та були захисниками.	Від свого сюзерена (найвищого сеньйора), якому присягали на вірність.	Мали право володіти землею, брати податки з селян, мати власну армію.
Селяни та міщани ("тих, хто працює")	Працювали на землі, займалися ремеслами та торгівлею, сплачували податки.	Від феодала або сеньйора, під чиїм захистом перебували.	Не мали значних прав, були підпорядковані феодалам та сплачували їм податки та податки.

 

ПЕРЕВІР СЕБЕ  стр. 57

 

6.Прокоментуй вислови середньовіччя. Припусти, яким верствам населення вони належали: «Мій сеньйор Рауль — людина більш зрадлива, ніж сам Юда, але він мій сеньйор»; «Сільське життя є вчителем ощадливості, старанності, справедливості»; «Не одяг прикрашає рицаря, а рицар одяг»; «Сонце світить усім».

 

Відповідь-  Вислови середньовіччя відображають суспільний устрій: «Мій сеньйор Рауль — людина більш зрадлива, ніж сам Юда, але він мій сеньйор» — належить васалу (людині, що залежить від сеньйора), «Сільське життя є вчителем ощадливості, старанності, справедливості» — селянину, «Не одяг прикрашає рицаря, а рицар одяг» — рицарю, а «Сонце світить усім» — може належати будь-якій верстві, відображаючи ідею рівності перед природою.

7. Чому стосунки між сеньйорами і васалами були важливою ознакою періоду середньовіччя?

Відповідь - Стосунки сеньйорів і васалів були ключовою ознакою середньовіччя, оскільки вони формували основу феодальної системи, яка забезпечувала соціальний, політичний та військовий порядок. Ця ієрархічна система, що базувалася на взаємних зобов'язаннях, дозволяла сильним сеньйорам надавати захист і землі (феоди) васалам, а васалам — присягати на вірність і надавати військову службу, створюючи таким чином професійне військо.

 

4. Домашнє завдання

Прочитати & 7, & 8, виконати завдання 2, 3  з  рубрики перевір себе  стр. 50 та завдання 5  з рубрики перевір себе  стр. 57