Тема. Проект « Я хочу більше знати про свою Батьківщину – Україну» 

Мета:

•    познайомити учнів з державними та народними символами країни, традиціями та звичаями українського народу;    
•    розвивати увагу, збагачувати словниковий запас, діалогічне мовлення;
•    розвивати в учнів уміння й навички пошукової роботи;
•    залучити дітей до читання художніх творів про Україну;
•    удосконалювати навички виразного читання, переказу прочитаних творів;
•    виховувати любов до Батьківщини, викликати у дітей почуття гордості за неї;
•    виховувати повагу до народних символів  і сумісної праці;
•    виховувати естетичні смаки, творчі та художні навички;
•    вчити самостійно знаходити інформацію та вміло представити її аудиторії;

 

Обладнання: відео «Легенда про виникнення України», Відеоролик «Державні символи України», «Рушник», фонограми пісень та Державного Гімну України, виставка міні-творів «Моя частинка України», виставка повідомлень «Народні символи України», малюнки про Україну, виставка вишиванок, рушників.

     

Хлопчик.           Добрий день вам, добрі люди!
Хай вам щастя - доля буде,
Не на день і не на рік,
А на довгий - довгий вік.

Дівчинка.

                             Добрий день вам, люди добрі 

                             Ми вітаєм щиро вас,

                             Та запрошуєм ласкаво  

                   На захист проекту у третій клас.

•              Ми працювали над інформаційно-пошуковим проектом, який присвячено Україні.
•              Ми шукали інформацію в інтернеті, газетах, журналах та підручниках і дізналися багато цікавого.
•              І хочемо розпочати свою розповідь легендою про виникнення України.

Легенда про виникнення України (відео)

"Розкажу про Україну"

Учитель: Щасливі ми, що народилися і живемо на чудовій, багатій землі. Тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. Щодня ми пізнаємо для себе свою країну і усвідомлюємо, що вона в нас одна – єдина.

 

Учень                                       У всьому світі кожен зна:

  Є Батьківщина лиш одна.

І в нас вона одна-єдина.

Це наша славна Україна (разом).

 

Учень                                     Мій край чудовий — Україна!

Тут народились ти і я.

Тут над ставком верба й калина,

Чарівна пісня солов’я.

Все найдорожче в цілім світі,

Бо тут почався наш політ.

Цвітуть волошки сині в житі,

Звідусіль веде дорога в світ.

 

Учень                                     І найдорожча рідна мова

Джерельцем радісно дзвенить,

І мила пісня колискова,

Чумацький шлях кудись зорить...

Усе найкраще і єдине,

І радощі всі, і жалі...

Мій рідний краю, Україно!

Учитель: Мовимо тільки «Україна» — і розгорнуться перед поглядом лани широкополі, і розхлюпочеться багатство зелених лісів. Вдивляємось у далеч і так виразно бачимо широчінь повноводних рік у вінку зажурених верб і пломінкої радості калини.

Учень.                  Є в центрі Європи чудова країна,

Сягає корінням у сиві часи.

І це – незалежна моя Україна!

Учень

                                         Є в моєї України

                                         Ріки, гори і долини.

                                         Хлібом славиться Поділля,

                                         А в Карпатах є ліси

                                         Дивовижної краси.

                                         На Поліссі – льон цвіте,

                                         Мов нагадує про те,

                                         Що в моєї України

                                         Простір – вільний,

                                         Небо – синє.

Учень.   

                                       Моя Україна — козацькая слава!

                                       Така волелюбна і мирна держава.

                                       Вона дорога нам, і рідна, і мила,

                                       Бо світ перед нами, як мати відкрила.

 

Учень.                  Ґрунти чорноземні, джерела цілющі,

Озера блакитні та клімат м’який

Козацька слава повік невмируща

Та шлях до свободи завжди нелегкий.

 

Учень.                  Шляхами важкими іти довелося,

Та хлібом і сіллю стрічає братів.

Наш прапор, як небо і жовте колосся,

Щоб кожен у праці і в радості жив!

 

Учень.                  Усім найрідніша Вітчизна і мати,

                              То як же нам,  її не кохати!

                               Вітчизно свята, дорога Україно,

                               Для кожного з нас ти у світі — єдина!

Учитель. Україна, як і кожна держава світу, має свої державні символи, які прийшли до нас з далекого минулого. Давайте ще раз їх пригадаємо (Державний Герб, Прапор, Гімн). Це три основні національні символи України, котрі мають давню й цікаву історію.

Відеоролик «Державні символи України»

Легенда про державні символи

Жила собі жінка. І мала вона трьох синів. Сини зростали чесними, сміливими, дуже любили свою неньку і готові були віддати за неї своє життя.

 Виросли сини і розійшлися по світах, прославляючи свою матір.                        Найстаршому матір подарувала на згадку про себе золоту корону з трьома промінцями. Корона зігрівала людей, вела вперед, показувала шлях до кращого життя. За цю трипроменеву корону люди дали першому синові ім’я Тризуб.                              

Середньому сину мати дала в дорогу блакитно жовтий одяг. Сміливий та сильний був середній син, і прославив він свою матір добрими героїчними вчинками. Люди запам’ятали його і прозвали Прапором.                                                                               

 А     найменший син отримав у дарунок від матері соловейків голос. І де б він не був, усюди лунала його дзвінка урочиста пісня. За цей голос і величний спів люди дали йому ім’я Гімн. Так і донині по всьому світу золотий тризуб, синьо-жовтий прапор і урочистий гімн прославляють рідну неньку – Україну. Вони стали державними символами України.

Учитель. Прапор — це символ державності та національної незалежності.28 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила Державний прапор України — синьо-жов­тий. Жовтий колір символізує багатство нашого народу (вирощування пшениці), а синій — мирне небо над головою.

 

Учень.                  Прапор нашої України

Має колір жовто-синій.

І повинен кожен знати,

Як два кольори єднати:

Синє небо – верхня смуга,

Жовте поле – нижня смуга.

Я підношу із любов’ю

Прапор ніжно-кольоровий.

 

Золотий тризуб на блакитному тлі як символ влади — дуже давній знак.

Були в Україні й інші герби. Але серед усіх гербів найуживанішим в історії України був і залишається тризуб. Чому саме? Мабуть тому, що число три завжди вважалося казковим, чарівним. Тризуб символізує -триєдність життя. Це батько, мати і дитя. Вони в свою чергу символізують силу, мужність і любов.

Учень.                              Герб

Наш герб – тризуб,

Це воля, слава й сила;

Наш герб – тризуб.

Недоля нас косила,

Та ми зросли, ми є,

Ми завжди будем,

              Добро і пісню

Несемо ми людям.

 

Учитель. Державним гімном України є музична редакція пісні «Ще не вмерла Україна»..

 

Учень.               Державний Гімн

                                    Слова палкі, мелодія врочиста...

                                    Державний гімн ми знаємо усі.

                                    Для кожного села, містечка, міста —

                                    Це клич один з мільйонів голосів.

                                    Це наша клятва, заповідь священна,

                                   Хай чують друзі нас і вороги,

                                   Що Україна вічна,  незнищенна,

                                    Від неї ясне світло навкруги.

 Учитель: Слова написав понад 100 років тому  поет, вчений Павло Чубинський, а музику — композитор М. Вербицький. Вперше з нотами пісню-гімн було надруковано 1885 року. Проте її виконання і поширення довгий час заборонялося і переслідувалося. І тільки в незалежній Україні музична редакція пісні «Ще не вмерла Україна» стала Державним Гімном

        Отже, саме за цими трьома символами впізнають нашу державу. Під час урочистих подій, свят урочисто піднімається прапор і звучить Гімн.

 

Учень . Любіть Україну у сні й наяву

                Вишневу свою Україну,

                Красу її вічно живу і нову,

                І мову її солов’їну.

 

Учитель:  Ми не завжди пам’ятаємо про те, яке багатство є у кожного з нас, не завжди  помічаємо його, не завжди  цінуємо. Але без нього ми не можемо жити. Це наша мова. Не можна ходити по рідній землі, не чаруючись виплеканою народом у віках рідною мовою. В народу немає скарбу більшого, як його мова. Слова – це крила ластівки, вона їх не відчуває, але без них не може злетіти. Тож маємо зробити все для того, щоб не згорнулися крила, щоб не обірвалася золота нитка, яка веде з давнини в наші дні.

 

Учень.    Мово рідна, слово рідне,

                 Хто вас забуває,

                 Той у грудях не серденько

                 Тільки камінь має.

 

                           Я - УКРАЇНКА                     
 

Я українка, тут моє коріння,
Тут моє серце, мова, почуття,
Тут перше слово, спогади безцінні,
Тут перші кроки до пошани й визнання,

Я українка, в мене сині очі
І так багато в серці доброти,
А ще, я точно знаю чого хочу
І досягаю власної мети,

Я українка, серцем і душею
Куди б мене в житті не повело,
Я завжди пам’ятаю рідну землю
І жовті колоски, що за вікном,

Я українка, я така багата
В мене є все, що треба для життя,
А головне, що поруч рідна, мама
І що найважливіше - це сім’я…

Я українка, і в неділю в ранці
До церкви із молитвою прийду,
Подякую за все, що зараз маю,
А ще, здоров’я в Бога попрошу,

Я українка, з вірою в майбутнє
І з посмішкою буду далі йти,
Я українка, що б там не казали
В моєму серці Україна назавжди!

Пісня «Україна, краю»

Там, де лине пісня ця, верби і тополі,

Заслухавшись солов’я, сплять річки та гори.

 

Приспів:

Україно краю цвіт краси розмаю,

В світі наймиліша і рідніша ти.

Україна краю цвіт краси розмаю

В світі наймиліша і рідніша ти.

 

Тут стежки мої й поля, сонце променисте,

Друзі милі, вся сім’я,  чарівне намисто.

Приспів.

Запитати хочу я у цілого світу:

- Де ще є така краса зеленії квіту?

 

   Учитель:  Кожна держава має свої народні символи.

Говорячи про Україну, ми не уявляємо її без наших прекрасних вишивок. Українців пізнають за їхніми барвистими костюмами, за вишивками на сорочках і блузках.

Важливе місце для українця займає вишитий рушник.

 

Учитель:  Ми не уявляємо української хати без вишитого рушника. З хлібом і сіллю на рушнику зустрічають у нас дорогих гостей.

Рушник символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею. Рушник – це оберіг від усього злого, що може зайти в дім.

Відеоролик «Рушник»

Учениця.  На рушник розшитий

                 Хліб кладемо з сіллю,

                 Щоб легкі дороги

                 Славили країну

                 Щоб у нашій праці

                 І в гучнім весіллі

                 Шанували в світі

                 Над усе людинку.

Пісня «Рушничок»

Учитель:  У народі кажуть: «Там де росте Верба, житиме й річка. Нема верби – річка міліє, замулюється і пропадає.»

Верба – символ чистоти. Люди шанують вербу за те, що вона перша радує нас своїм гарним цвітом, що очищає водяні джерела, а її могутнє коріння захищає землю. А ще за те, що вона має велику силу до життя.

Учень.    Ой, вербо, вербо, вербиченько,

Гнучка та висока,

Де вродилась і зросла ти

Сестро милоока?

На Вкраїні народилась,

З Дніпра воду пила,

Людям нашим полюбилась.

Шану заслужила.

 

Учитель:  Правду каже прислів’я: «Без верби і калини нема України!».

З давніх-давен народ опоетизував кущ калини. Калина – це символ дівочої вроди, вірності, чистоти.

Калину завжди люблять, її порівнюють з гарною дівчиною. Навесні вона приваблює своїми квіточками-віночками, а восени — червоними ягодами, що палахкотять ясним вогнем у променях осіннього сонечка.

Учень.                           

Говорила мати: «Не забудься, сину,

Як будуєш хату, посади калину.

Білий цвіт калини — радість України,

А вогняні ґрона — наша кров червона.

Зоряна калина і краса, і врода

Нашої країни — нашого народу».

Учениця.                           

Посадіть калину коло школи,

Щоб на цілий білий світ

Усміхалась щиро доля,

Материнський ніжний цвіт.

Учитель:  Декілька слів хочемо сказати і про квіти — символи України.

Немає України  без білої хати і чорнобривців, які милують око до морозів. Символізують дитинство, рідну матір і батька, рідну оселю.

 

Учитель: Барвінок – символ вічності буття і життєвої сили, провісник весни. Його форма - хрест або перехрестя – визначає символіку єднання живих людей з їх предками, котрі відійшли з цього життя. Барвінок на могилі – свідчення вічної пам'яті про покійних, а барвінок у весільному вінку – свідчення вічного кохання живих.

 

Учень.  Барвіє барвінок у нас біля хати,

Синіє над стежкою ніжний хрещатий.

І каже барвінок: "Є квіти у мене

І листячко те, що й зимою зелене.

 

Учитель:  Рідна хата— наша берегиня. Вона зігріта теплом материнської любові, осяяна мудрою посмішкою батька. Біла хата… Білий колір в Україні — це символ чистоти, морального здоров’я, душевної краси. Тому традиційно в українців стіни рідної оселі білили. Вона — символ добра і надії.

 

Учитель:  Українське село з давніх-давен було берегом, джерелом духовності народу, його традицій, звичаїв, вірувань, поетичності. У селі людина найтонше відчуває свій нерозривний зв'язок з природою, землею. Адже недаремно село дало українській культурі, мистецтву, літературі багато талановитих письменників, поетів, художників, музикантів, акторів.

Учень.

              Село! І серце одпочине:

Село на нашій Україні —

Неначе писанка, село.

Зеленим гаєм поросло.

Цвітуть сади, біліють хати,

А на горі стоять палати,

Неначе диво. А кругом

Широколистії тополі,

А там і ліс, і ліс, і поле,

І сині гори за Дніпром.

Сам Бог витає над селом.

Розповідь про село.

 

Учитель:  Народна  мудрість – то наш скарб. Українські гуморески, жарти, прислів’я вмістили в собі розум, спостережливість і дотепність народу.

Українці - народ веселий. Вони дуже люблять жартувати.

                                          Дивний школяр

Двох онуків дід старий

Посадив на руки

Та й розказує казки,

Слухають онуки.

Раптом менший запитав:

— А скажіть, дідусю,

Ви ходили в перший клас?

— Та ходив, Павлусю.

— От був номер! — малюки

Сміхом залилися,

— Як до школи ви прийшли

З бородою й лисі

Найкраща мова

Йде синок до школи вперше.

Пита батька мати:

- Якій мові ми синочка

Будемо навчати -

Українській чи російській?

Обидві ж хороші.

- Хай вивчає ту, якою

Печатають гроші.

 

Дитячі жарти.

Учитель сказав своїм учням, що ставитиме запитання. Хто відповість на перше запитання, на друге відповідати не буде.
- Перше запитання: скільки волосин у пуделя?
Один учень підняв руку і сказав:
- Двадцять сім тисяч чотириста дев'яносто сім.
- Звідки ти це знаєш?
- Це вже друге запитання, на яке я відповідати не повинен.

* * *
- У твоєму віці Наполеон був найкращим учнем у класі, - докоряє батько синові.
- А в твоєму він вже був імператором!- відповів син.  

* * *
  Учителька питає учня:
- Послухай, Сергійку, якщо я скажу: "Я красива" - який це час?
- Минулий, Валентино Василівно.

Учитель:  Розвеселили нас гуморески, байки, а під гарний настрій завжди хочеться танцювати.

Танець.

Учитель:  Наша свята земля, рідна оселя, солов’їна мова, невмируща пісня, червона калина і все, про що ми говорили, — є нашою Батьківщиною, що зветься Україна. Не зникнуть барвінок, рута, не зникнуть чорнобривці, калина, верба, не зникнуть наша мова, наша пісня, наш рушник, поки живе наш український народ. Тож любімо, шануймо, бережімо свою Україну та будьмо гідними її синами й доньками.

Рясно цвіте калина,

Густо барвінок в’ється,

Все це — моя Вкраїна,

Все це — в моєму серці.

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її вічно живу і нову

І мову її солов’їну.

Ми — українці — велика родина,

Мова і пісня у нас — солов’їна.

Квітне в садочкахчервона калина,

Рідна земля для нас всіх — Україна.

 

Працюючи над проектом ми зробили висновок:

«Бережімо Україну, дізнаваймося більше про неї. Ця держава — наш дім і ми господарі в нім!»

В. Вважаємо, що ми багато корисного взяли для себе, будемо гідними людьми, любитимемо Україну і приноситимемо тільки користь своїй Батьківщині. І хочемо наш виступ завершити такими словами:

Люблю тебе, Вітчизно, мила Україно,

Бо щастя жити ти мені дала.

Для мене ти одна і рідна, і єдина,

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла.

Я твій громадянин, я прагну підростати,

Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла,

Моя свята і рідна Україно — мати,

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!

Пісня «Щастя»