Як Антипко з Рогнидкою Святого Миколая рятували

Вісник :

Вітаю, вітаю, вітаю!

Всіх зі святом Миколая!

Вісник :

Ми вісники різдвяних свят.

Прийшли вітать добрих малят!

Вісник :

Ми хочемо вам побажати:

Любити маму з татом,

Вісник :

У всьому близьким допомагати,

Навчатись гарно, не бешкетувати.

Вісник :

Любити світ, життя, природу.

Вшановувать традиції народу.

Вісник :

В майбутнє з легким серцем йти,

І досягать завжди мети!

Вісник :

А ви на нас чекали?

Вісник :

А що для нас підготували?

(Грюкають чорти)

Чорт :

Такі-такі так… Привіт дівча,

Здоров хлопчак.

Чортиха :

Ми так до вас сюди встигали,

Що ледве ніг не поламали!

Бо в нас важлива новина!

Чорт :

Яка?

(Шепочуться, радяться)

Шалена, таємна…страшна!

Вісник :

Та яка ж, кажіть скоріше,

Може разом знайдем рішень?

Чортиха :

Ой таємна, ой страшна (тихо….) в Україну йде зима! (Сміються)

Вісник :

От чортяки, брехуни!

Наче ми не бачимо зими!

Вісник :

Геть тікайте ви від нас,

Вам не радий __________ий клас!

Чорт :

Ну добре, добре, шуткував!

Чи вам це так: взяв і сказав!

Чортиха :

Дайте нам щось, дайте( простягує руку) дайте!

Ох і жадні… Все, бувайте (Хотять виходить)

Вісник :

Стійте, стійте, постривайте.

Дітки може в вас є цукерки, чи іграшки? (Дати чортам викуп за таємницю)

Чорт :

О це діло, це воно, зараз буде вам кіно:

Йдем з Рогнидкою по лісі,

Всюди холод, білий сніг,

Зайці бігають як рисі,

Білка збила нас із ніг!

Всі збентежені, тривожні,

Всюди галас, чути плач,

Ну а ми ж такі набожні,

Нам всіх шкода, прям хоч в скач!

(перебиває чортиха)

 Чортиха :

Далі я, тобі сказала…

Озирнулись ми довкола,

Диво дивне що за край,

Коли глядь, а там за школой,

Сидить бідний Миколай!

Ми ж до нього риссю, придко.

Що в вас сталось розкажіть:

Чорт :

Ну й брехло ти вже Рогнидка! (закриває йому рота)

Чортиха :

От дурко, сказала: Цить!

Миколай мені і каже:

Ой пригодонька, яка

Поспішав до діток й майже,

Не зламав собі хребта.

Через чобіт посковзнувся,

Впав на землю на живіт,

Ледве встав, і обтряхнувся.

Аж запаморочило світ!

Я ж для діточок дарунки,

Ніс, для всіх, цілий мішок.

І цукерки, і пакунки,

Чорт :

Навіть парочку книжок!

Чортиха :

Але вже дійти не зможу,

Старість, буду мать вмирать,

Якщо ваша ласка пані – допомогу, щоб прислать!

Чорт :

І віддав нам все, з мішечком,

Та й сидить собі старий…

Ну а я, а ми скоречно,

Та й до вас сюди хутчій!

Вісник :

Ой вже лихо!

Вісник :

Ой нещастя!

Вісник :

Ви нас діточки простіть,

Рятувати від напасті Миколая відпустіть!

Вісник :

Відпускаєте? (Вибігають) Чорти потирають руки.

Чорт :

Так, лишились тільки ми!

Чортиха :

А вони? (Шепочуться)

Чорт :

Милий вчитель, любі дітки,

Ми прийшли сюди до вас,

Щоб усіх вас привітати!

Подарунки тут у нас (показує на мішок).

Чортиха :

Та усім вам треба вийти,

З класу,

Чорт :

З школи

Чортиха :

Аж на двір,

Чорт :

Ми цим часом вам сюрпризи приготуємо! (до вчителя) Повір!

Чортиха :

Згода? ( Ні не  погоджуються)

От невдахи, що ж робити?

В нас дарунки чарівні…

Їх не можна так дарити, розумієте чи ні!

Чортиха :

Як не вірити у диво, то воно і не прийде,

Ви повинні нам повірить, бо бабай вас украде!

Вірите? (Так)

Добре рішення в нас є!

Чорт :

Спустошіть скоріше ранці,

Викладіть на парту речі,

І сидіть собі в мовчанці,

Очі заплющіть! До речі. (Діти повинні це виконати) Тим часом чорти понапихають в портфелі папірці, мотлох та ін.

Ну що люба до роботи?

Чортиха :

Ох хлопоти, ох заботи!

Так це цьому, а це цьому?

Чорт :

Ну а це чиє? Кому?

Чортиха :

Так швидесенько клади!

Чорт :

Може ти уже й забула, що нам треба утекти!

(Дзвонять дзвіночки, йде Миколай і вісники різдвяних свят. Заходять. Чорти ховаються, а діти знаходять пакості в ранцях )

Миколай :

Любі діти, що в вас сталось?

Що тут скоїлось скажіть?

Вісник :

Ви напевно зачекались? Сміливіше розкажіть!

(Розказують)

Миколай :

От негодники маленькі, шкоду роблять скрізь і всюди.

Намололи побрехеньок!

Вісник :

Ох як зловим лихо буде(сваряться)!

Миколай :

Діти а де вони поділися?

Вісник :

Чи скрізь землю провалилися?

Вісник :

Зараз ми їх вам знайдем, і до суду приведем! (Знаходять чортів)

Миколай :

Ну, розказуйте небоги, як так сталося, що ви малих діток (бійтесь Бога) ошукати так змогли?

Наплели брехні про мене, наче впав я, збився з ніг, і збираюся вмирати…от комедія, от сміх!

Чортиха :

Добрий старче Миколаю, нас пустіть, простіть за все!

Чорт :

Ми сердечно всіх благаєм! Хай нас вітер занесе!

Чортиха :

То ми так - то шуткували, грались з вами, от і все!

Чорт :

Кажем щиру правду, правду, хай нас дідько потрясе!

Чортиха :

Просто ми такі самотні, особливо у ці дні.

Чорт :

Кажем правдоньку, простіте! Щоб прям зникнути мені!

Миколай :

Ну що дітоньки прощаєм? ( Ні) От бачите тепер вам ніхто не вірить і не співчуває! А се через те, що ви не щирі!

Чорт :

Ну що нам зробити?

Чортиха :

Щоб ви змогли нас всі простити? ( Діти кажуть побажання)

Вісник :

Прощаєте?

Прощаємо!

Миколай : А тепер час для справжніх див, час для подарунків! Дітки йдіть до мене по черзі, розкажіть мені про свої добрі справи! (Сідає на стілець, дітки підходять сідають на коліна, і отримують подарунок)

Ось і роздав вже все, що мав!

Усіх, добром обдарував!

Та вже настав нам час прощатись,

Бо нам далеко мандрувати!

Ви дітки любенькі, і добрі.

Серця в вас чисті і хоробрі!

Живіть з любов’ю і у мирі.

Будьте здорові і щасливі!

Чорт :

З нас ось(показує на чортиху) приклад не беріть!

Чортиха :

І лихого не робіть!

Чорт :

Ну а ми вам обіцяєм, що…

Чортиха :

Поведінку поміняєм!

Чорт :

Будем ладити з добром,

Чортиха :

І з любов’ю і теплом!

Чорт :

Через рік нас не впізнаєте!

Чортиха :

І слова наші згадаєте!

Бажаєм щастя і мирного неба!

Чорт :

Хай буде в вас все: що кому треба!

Вісник :

А ми бажаємо вам гарних свят,

Теплих і затишних хат,

Добрих друзів, вірних і щирих.

Злагоди зичим, здоров’я і миру!

Вісник :

Нехай Господь боронить від лихого,

Все буде добре, і не буде злого!

Вісник :

Любі дітки прощавайте і на нас за рік чекайте!