Як навчитися вишивати гладдю

                        Як навчитись вишивати гладдю?

Гладь — це вишивання прямими та похилими стібками, які повністю або частково заповнюють площину узору.

      Існує багато технік її виконання. Це і вже відомі нам шви: вперед голку, строчка, стебловий, ланцюжок, і спеціальні — пряма й коса гладь, гладь з перехватами, верхошов та багато інших: одностороння, двостороння, без настилу і з настилом, прорізна тощо. Розрізняють також точну (або лічильну) гладь, яку виконують по рахунку ниток на тканині, та вільну, або рисовану, в якій стібки кладуть по контуру малюнка, нанесеного на тканину. Лічильною гладдю виконують в основному геометричні орнаменти, а вільною — рослинні й тваринні. Вишивати гладдю можна на будь-якій тканині, нитки краще брати м’які — муліне, заполоч, ірис, шовк. Розглянемо деякі гладдєві шви..

Види лічильної гладі:

• пряма лічильна гладь: вишивка у вигляді прямої гладі виконується стібками вздовж тканини по вертикалі або горизонталі
• коса лічильна гладь: стібки розміщують під кутом 45 градусів по відношенню до плетіння тканини
• техніка вишивки колодочками, або колодки, або качалочкова гладь, - це ряд дрібних паралельних двосторонніх стібків
• техніка набирування використовується для вишивання ромбічних узорів дрібними стібками
• техніка вишивання занизування покриває тканину не щільно, а через визначену кількість ниток плетіння тканини

Вишивання вільною гладдю виконують по контуру малюнку, не рахуючи нитки. Вільна гладь дозволяє вишивати плавні лінії різної довжини в будь-якому напрямку, що більш характерно для зображення природних мотивів, портретів та сюжетів.

Види вільної гладі:

• проста гладь використовується в основному в рослинних орнаментах, або малюнках з дрібними елементами, і стібки виконуються по всій довжині елементу від краю до краю в одному напрямку
• штрихова гладь виконується в різних напрямках від центру елементу малюнку
• художня вишивка гладдю - це техніка вишивання різними нитками з багатою палітрою кольорів та відтінків, яка дозволяє відтворювати справжні картини за рахунок плавного переходу ниток різних відтінків та стібків різної довжини
• декоративна гладь часто використовує нитки одного кольору, але різних відтінків

За іншими характеристиками виділяють такі види вишивання гладдю:

• плоска вишивка гладдю передбачає гладенькі прямі стібки, щільно один до одного
• об'ємна вишивка гладдю, або з настилом, - виконується прямими стібками поверх перпендикулярних стібків, таким чином створюється ефект об'ємності, випуклості вишивки
• прорізна гладь, або ажурна, - це вишивка з вирізуванням отворів в окремих елементах малюнку, які також обшивають нитками, і ці отвори можуть бути з бридами (перемичками) або без брид
• техніка вишивки хардангер - це підвид ажурної вишивки, яка характеризується квадратними отворами в геометричному візерунку
• техніка вишивки рішельє - це підвиди ажурної вишивки, характерною особливістю якої є бриди, тобто перемички у великих отворах
• вишивка циркою є не окремим видом вишивання, а складним поєднанням різних видів лічильної гладі та ажурної техніки вирізування
• одностороння гладь покриває тканину лише з однієї сторони
• двостороння гладь, або двобічна, вишивається з обох сторін тканини
• біла вишивка гладдю виконується білими нитками по білій тканині
• кольорова вишивка гладдю передбачає використання різних кольорів та відтінків
• лиштва - це вишивка для оздоблення країв тканини
• ручна вишивка гладдю виконується за допомогою голки та нитки вручну
• Що треба для вишивки гладдю?

Перед початком роботи потрібно приготувати все для вишивки гладдю: матеріали, інструменти, схеми вишивання.

Тканина для вишивки гладдю може бути різноманітною: шовк, вовна, бавовна, оксамит, сукно, льон, бязь, сатин. Також у якості матеріалу підходить шкіра та замша. Для вишивання лічильною гладдю підбирають тканину з виразним переплетенням ниток, щоб було зручно рахувати.

Заготовки для вишивки гладдю містять вже надруковану схему малюнку на тканині.

Нитки для вишивання гладдю підбирають залежно від матеріалу основи для вишивання. На тонких тканинах краще вишивати гладдю шовковими нитками або муліне, для більш щільних - шерстяними чи поліестеровими. Товщина ниток має відповідати товщині основи.

Набір голок для вишивання гладдю: тонкі з широкими вушками. Номер ниток залежить від щільності тканини та товщини ниток.

П'яльця утримують ділянку тканини в однаково натягнутому стані, що полегшує роботу. Діаметр п'ялець варто підбирати індивідуально, який виявиться більш зручним.

Ножиці для відрізання ниток.

Наперсток для захисту пальців від голки.

Копіювальний папір може знадобитися для переносу схеми вишивки гладдю з паперу на тканину.

Схеми вишивок гладдю - це зразки або трафарети з позначенням, як вишивати ті чи інші картинки. Ескізи та схеми вишивання гладдю різних малюнків можна знайти в Інтернеті безкоштовно або купити надрукованими на папері чи тканині. Або ж розробити самостійно за допомогою програми для створення схем вишивки гладдю. Набори для вишивки гладдю містять все необхідне: заготовку з надрукованим малюнком або з окремою схемою, набір ниток потрібного кольору, голки. Такий набір для вишивання гладдю є особливо зручним для початківців та дітей, які лише вчаться вишивати.                                                                                                                                    Як правильно вишивати гладдю?

Перш за все підготуйте добре освітлене та зручне робоче місце та все, що знадобиться для вишивання гладдю.

Перед тим, як шити гладдю, варто вирівняти тканину, а по можливості добре випрасувати гарячою праскою.

Щоб нанести малюнок для вишивки гладдю, використовуйте копіювальний папір. Для цього прикріпіть його на тканину шпильками та обведіть контури малюнку олівцем, спицею або тонкою паличкою, щоб перевести його на основу.

Вишивають гладдю по добре натягнутій тканині на п'яльцях. На відміну від вишивання хрестиком, ручна вишивка гладдю без п'ялець практично неможлива, особливо для вільної гладі.

Щоб почати вишивати гладдю, вам знадобляться п'яльця, голки, нитки (муліне), тканина та схема малюнка. Закріпіть нитку без вузликів, натягніть тканину, і почніть вишивати стібки "вперед голку" або "назад голку" поруч, заповнюючи контур малюнка рівними, щільними стібками. Головне правило: всі стібки мають бути однакові, не стягувати і не провисати, створюючи гладку поверхню, як при малюванні пензликом. 

1. Підготовка

• Матеріали: П'яльця, голки, нитки муліне, ножиці, тканина (бавовна, льон), копіювальний папір або калька.
• Робоче місце: Оберіть добре освітлене місце.
• Натяг тканини: Натягніть тканину на п'яльця, вона має бути добре розтягнута, як барабан.
• Перенесення малюнка: Використовуйте копіювальний папір, щоб перенести контур зі схеми на тканину. 

2. Техніка вишивання

• Закріплення нитки: Закріпіть нитку на виворітному боці, зробивши кілька маленьких стібків або " петлицю" на початку, без вузликів, щоб було акуратно.
• Основні стібки: Почніть із простого шва, наприклад, "вперед голку".
• Рівномірність: Робіть стібки однакової довжини і щільно кладіть їх поруч, заповнюючи простір малюнка. Уявляйте, що ви малюєте пензликом, заповнюючи контур.
• Натяг нитки: Слідкуйте, щоб нитка була помірно натягнута — не провисала, але й не стягувала тканину.
• Закінчення: Закріпіть нитку з вивороту, заховавши кінчик під кілька стібків, а потім акуратно обріжте. 

Поради для початківців

• Почніть з простого: Тренуйтеся на невеликих мотивах, заповнюючи плоскі фігури.
• Стежте за стібками: Рівність стібків - запорука красивої гладі.

В залежності від вибраної техніки можна використовувати різні шви вишивки гладдю: "вперед голку", "назад голку", петельний, вузлики, ланцюжок та інші. Для бездоганного результату всі стібки мають бути акуратними та рівними, і між ними не повинно бути проміжків з просвічуванням тканини.  При вишиванні гладдю нитки мають бути помірно натягнуті: не звисати, але й не стягувати тканину.Замість вузликів при вишиванні гладдю краще закріпити нитку, сховавши її за стібками. Кінчики нитки акуратно обрізають ножицями. Навчившись загальним основам, можна пройти вже спеціалізовані майстер-класи вишивки гладдю: лічильна гладь, вишивка колодочками або ж об'ємна вишивка.
1.    Гладь двобічна.                                                                                                        Виконується шов за робочим рисунком орнаменту. Рисунок орнаменту переносимо на тканину так, щоб чітко продивлялися контури орнаментальних мотивів.
При вишиванні гладі двобічної бажано, щоб величина стібків не перевищувала 1 см. В протилежному випадку, вони будуть обвисати і не прилягатимуть щільно один до одного. Нерівномірний настил стібків руйнуватиме фактуру утвореної швом поверхні

Для забезпечення настилу стібків, не довших 1 см, пелюстки квіток та листки рисунка орнаменту розділяємо лініями на декілька частин, після чого приступаємо до виконання шва.
Робочу нитку закріплюємо з виворітної сторони так, щоб вивести голку на лицьову сторону в правому кутку контуру рисунка. Виводимо її на лицьову сторону, ведемо з робочою ниткою вниз 1 вколюємо на місці першої роздільної лінії напроти виколу по контуру вверху. Повертаємо голку вверх, набираємо на неї тканину та виколюємо по лінії верхнього контуру поряд із місцем першого виколу. Робочу нитку щільно притягуємо вверх, притримуючи утворений стібок великим пальцем лівої руки. Таким способом настеляємо стібки до кінця лінії шва. При цьому слідкуємо, щоб робоча нитка весь час йшла з правої сторони голки.
Настил стібків можна здійснювати по прямій, по діагоналі, по колу або окремими плямами, відповідно характеристичних особливостей мотивів, елементів, плям, ліній орнаменту. Густота настилу стібків повинна бути такою, щоб вони щільно покривали тло тканини.
Наступну лінію стібків можна вишивати іншим відтінком або кольором, відповідно до колористичного зображення орнаменту, поданого в робочому рисунку.
При виконанні таким способом шва з лицьової і виворітної сторони утворюється однаковий настил стібків, звідки і назва — гладь двобічна.

2.    Гладь з пересягами (полтавська)

Шов виконується за робочим рисунком орнаменту. Рисунок орнаменту переносимо на тканину. Ця техніка художнього вишивання дозволяє виконувати стібки довжиною від 1 до 3 см і покривати ними великі площини.
Для виконання шва робочу нитку закріплюємо з виворітної сторони. Виводимо голку на лицьову сторону на місці верхнього контуру елемента і ведемо з робочою ниткою до нижнього контуру. Вколюємо голку, повертаємо вверх та виколюємо через 3-4 мм зліва попід утворений довгий стібок. Робочу нитку щільно притягуємо вверх і вколюємо голку за 3-4 мм до верхнього контуру справа довгого стібка. Набираємо на голку тканину, виколюємо її на місці верхнього контуру поряд із попереднім стібком Виводимо голку на лицьову сторону і ведемо вниз для накладання наступного стібка наступного стібка.
При настилі таким способом стібків з лицьової сторони утворюються довгі стібки 1-3 см через всю довжину вишивальної тканини, обведеної контурами, пересягнуті знизу і зверху коротким стібком зліва направо. Вишита площина щільно покрита стібками, стібки-пересяги ніби закріплюють довгі стібки на тканині. Технологія ведення шва, техніка настилу стібків зумовлюють творення своєрідної фактури вишитої поверхні з лицьової сторони. З вивороту стібки творять неширокі лінії 3-4 мм за контурами рисунка елементів, мотивів орнаменту.
Технологія, техніка виконання шва зумовлює його назву — гладь з пєресягами. Друга назва — полтавська, мабуть, походить від того, що найбільш поширена на Полтавщині.
 

3.    Гладь художня

Виконується шов за робочим рисунком орнаменту.
Спочатку рисунок орнаменту контурно переносимо на тканину.
Композиційні елементи розділяємо лініями відповідно колористичних плям рисунка орнаменту. Якщо квітку треба вишити трьома, п’ятьма кольорами, то її пелюстки, відповідно, ділять на стільки ж частин. Після підготовленого рисунка на тканині приступаємо до виконання шва.
Робочу нитку закріплюємо з виворітної сторони на місці початку шва. Виводимо голку на лицьову сторону по верхньому контуру, ведемо її з робочою ниткою вниз по прямій або по діагоналі (залежно від характеру орнаменту) і вколюємо на місці першої роздільної лінії напроти верхнього виколу. Повертаємо голку вверх, набираємо на неї тканину та виколюємо на верхньому контурі поряд з місцем попереднього виколювання. Виводимо голку на лицьову сторону і ведемо її вниз для накладання наступного стібка. При настилі стібків до кінця лінії шва слідкуємо за колористикою лінії мотиву, елемента на рисунку орнаменту і, відповідно характеру лінії входження кольорів, стібки виконуємо то довші, то коротші. При вишиванні наступної лінії стібки іншого кольору чи відтінку заходять поміж стібки попередньої лінії шва, що дозволяє здійснювати плавний перехід кольорів та їх відтінків. Така вишивальна техніка імітує технологію живопису. Звідси і назва шва — гладь художня (живописна).

4.    Гладь з настилом

Технологія виконання техніки художнього вишивання гладь з настилом дегцо подібна до гладі двобічної. Вишиті цією технікою орнаменти асоціюють в собі більш і менш плоскісно — об’ємні елементи і цілі мотиви.
Шов виконується за робочим рисунком орнаменту. Робочий рисунок контурно переносимо на вишивальну тканину. На площинах елементів, мотивів, де необхідно створити об’єм (сферичну поверхню), спочатку вишиваємо стібки технікою затяган- ка (єперед голку). Вони повинні лежати впоперек настилу верхніх гладдєвих стібків Товщина робочої нитки, характер та густина стібків повинні відповідати характеру задуманого об’єму в окремих мотивах орнаменту. Після настилу допоміжних, потаємних стібків вишиваємо основні поверхневі стібки технікою двосторонньої гладі.
Густо вишиті стібки з лицьової сторони в місцях допоміжно-потаємного настилу робочої нитки утворюють сферичну поверхню окремих частин орнаменту та ілюзорно творять ефект його природнього сприйняття
З виворітної сторони настил стібків ідентичний гладі двосторонній.
Технологія та техніка виконання шва обумовлюють його назву — гладь з настилом.

5.    Одностороння гладь (верхошов або володимирські шви)

 Характерною особливістю такого шва є настил стібків майже цілковито з лицьової сторонни. Одностороння гладь виконується за робочим рисунком орнаменту. Рисунок контурно переводимо на тло вишивальної тканини.
Для виконання шва закріплюємо робочу нитку з виворітної сторони на місці його початку. Виводимо голку на лицьову сторону у верхньому контурі (по центру або у правому кутку елемента) і ведемо її вниз по прямій або по діагоналі (залежно від характеру елемента, мотиву орнаменту) до нижнього контуру.

Вколюємо голку, повертаємо вверх, набираємо на неї 1-1,5 мм тканини, виводимо на лицьову сторону зліва утвореного стібка. Ведемо голку з робочою ниткою вверх, вколюємо за 1-1,5 мм до верхнього контуру, набираємо тканину на голку і вколюємо на верхньому контурі зліва попереднього стібка. Таким способом настеляємо стібки до кінця лінії шва: від цетра до краю, якщо форми елементів сферичні; справа наліво - якщо лінія шва виконується по прямій. Довжина стібків залежить від площини вишивальної тканини, обведеної контурами. При виконанні односторонньої гладі, стібки настеляються не щільно, на невеликій відстані.
Настил стібків з лицьової сторони творить основний рисунок орнаменту, з вивороту майже вся площина тканини не покрита стібками, дрібненькі стібки тільки описують контури рисунка орнаменту. Звідси і назва шва — одностороння гладь, верхошов.
Одностороння гладь вишивається грубими нитками: шерстю, крученими або в пасму (шість ниток) муліне. Такою технікою вишивають рослинні орнаменти при декоруванні виробів інтер’єрного та обрядового призначення.

6.    Гладь біла (білизняна, випукла або рельєфна)

Така техніка художнього вишивання впродовж століть формувалась, удосконалювалась у процесі декоративного оздоблення білизни, блузок, накидок із тонких тканин, носових хусточок тощо. Звідси і назва — білизняна гладь. У зв’язку з тим, що орнаменти цією технікою в основному виконуються білим кольором, інша назва — гладь біла.
Назви випукла, рельєфна асоціюються із виконанням на окремих елементах орнаменту подвійного настилу стібків: потаємних нижніх та поверхневих лицьових.
Потаємні нижні стібки настеляються технікою затяганка (вперед голку) по площині вишивальної тканини, обведеної контурами, які описують форми елементів, мотивів орнаменту. Лицьові стібки настеляються технікою двосторонньої гладі. Контури елементів обшивають поверхневим качалковим, стебловим, тамбурним швами, стеб- нівкою тощо. Така асиміляція технік творить рельєфні  поверхні мотивів та орнаменту в цілому.
В наш час цією технікою художнього вишивання декорують різні види одягу, тому найпоширеніша її назва — гладь біла.
В орнаментах рельєфну гладь поєднують з іншими техніками прикрашальних швів: вузлики (виконуються технікою обкрутка). дірочки, сіточки, горошинки, тіньова гладь тощо.
Комбінативне поєднання вищенаведених швів, стібки яких лягають у різні сторони, творить рельєфні площини, своєрідну фактуру, яка урізноманітнює заломлення світлових променів і одноколірна біла вишивка ілюзорно сприймається різноманітними відтінкам

7.    Старокиївська гладь

Технологія виконання старокиівської гладі подібна до гладі з пересягами (полтавської), але відрізняється від неї тим, що стібки настеляються в радіальному напрямку
Рисунок вишивки поділяємо радіально на поперечні смуги. Переносимо його на тканину. Закріплюємо нитку гад стібками майбутнього настилу. Починаємо вишивати зліва направо. Виколюємо голку на лицьову сторону вишивки внизу площини рисунка і вколюємо радіально вверх в лінію контура смуги, яку необхідно заповнити відповідним кольором нитки. Повертаємо голку вниз, виколюємо на декілька міліметрів нижче справа від кінця стібка. Вколюємо голку навскіс вліво і вниз за декілька міліметрів до нижнього краю стібка, а виколюємо попід стібком справа нижнього краю стібка. Стібки настеляємо то довші, то коротші, щоб кольорові або тональні смуги заходили одна в одну.
Якщо вишиваємо смуги однакової висоти, то виколюємо голку на лицьову сторону внизу вишивки за декілька міліметрів вище від нижнього її краю і вколюємо вертикально вверх за декілька міліметрів нижче верхнього краю, а виводимо голку в лінії верхнього контуру вишивки. Повертаємо голку вниз і вправо, вколюємо внизу за декілька міліметрів вище від нижнього краю вишивки, а виводимо голку в лінії нижнього контуру. І так далі. Вишиваємо зліва направо.
Старокиївська гладь була відома в Київській Русі. Широко застосовувалась у вишиванні літургійного одягу, одягу знаті та побутових виробів. В наш час старокиївський шов не втратив свого значення і привабливості. Він широко використовується у вишиванні церковних речей, сценічного та святкового одягу.

8.    Муаровий шов

 Муаровий шов виконується зліва направо. Стібки настеляються горизонтально, заповнюючи площини вишивки.
Закріплюємо нитку і виводимо голку на лицьову сторону зліва. Вколюємо голку через визначену кількість ниток справа. Повертаємо її назад, виколюємо через невелику кількість ниток під стібком, і так далі. Утворюються вертикальні пересяги. Вони мають бути на однаковому рівні, утворюючи муар.
Муаровий шов відомий ще з часів Київської Русі. Він використовується у вишиваних виробах інтер’єрного та одягового призначення.

9. Обкрутка

 Робочу нитку закріплюємо на місці початку шва.
Виводимо голку на лицьову сторону і, відступивши вниз по прямій або діагоналі (залежно від характеру орнаменту) на 4-6 ниток або адекватний відрізок тканини, вколюємо голку,
повертаємо вверх, набираємо на неї тканину і виколюємо на місці попереднього виколу так, щоб вістря голки було добре видно.
На вістря голки круговими завитками намотуємо робочу нитку (кількість завидків повинна відповідати величині набраної на голку тканини та формі рельєфу орнаменту). Притримуючи завитки великим пальцем лівої руки, протягуємо крізь них робочу нитку, різко повертаємо її вниз, щільно притягуємо, вколюємо голку на місці попереднього вколювання (внизу стібка, що утворився) і виводимо для накладання наступного стібка.
Обкруткою вишивають найрізноманітніші мотиви в рослинних орнаментах, широко поєднуючи із стеленими (гладдєвими) швами.
 

Список використаних джерел

1. http://ukrmotiv.in.ua/index.php/statti/6-vishivka-regioniv.html
2. "Українське народне вишивання" - книга К.Р. Сусак та Н.А. Стеф’юк про техніку, методологію та методику вишивання в Україні (навчальний посібник)