Як зображують поверхню Землі на глобусі і карті.

Я досліджую світ 4 клас

Тема. Як зображують поверхню Землі на глобусі і карті.

Мета: формування умінь, навичок і норм діяльності при зображення Землі на глобусі і карті.

Завдання: Закріпити і поглибити знання учнів про план місцевості, масштаб, глобус;

                    Ознайомити їх з картою, з різними її видами, навчити відрізняти план від карти;

                     Розвивати увагу, спостережливість, уміння аналізувати, робити посильні висновки;

                     Виховувати пізнавальні інтереси.

І. Підсумок фенологічних спостережень.

- Який сьогодні день?

-Яке число і який місяць?

- Який стан неба?

- Як позначається такий стан неба?

- Визначте за допомогою термометра температуру повітря

- Діти, погляньте за вікно і поспостерігайте, чи є вітер надворі. Якщо є, то визначте його напрям.

- Підсумок і результат ваших спостережень черговий запише у «Календар природи», а всі інші позначають спостереження в зошиті з друкованою основою.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1) Індивідуальне (письмове опитування).

1-й учень. Накреслити план квітника, довжина якого 800 см, ширина – 600 см. Масштаб плану 1 см – 100 см.

2-й учень. Написати, чим відрізняється малюнок від плану

2) Фронтальна перевірка.

- Чим відрізняються малюнки від плану?

- Що показує масштаб?

- Прочитайте масштаб 1 см – 40 м; 1 см – 40 км.

- Щоб накреслити план предмета, що потрібно зробити?

3) Природничий диктант.

Текст

Сьогодні ми підемо на екскурсію в ліс. Шлях наш буде таким: вийшовши зі школи, ми пройдемо 500 м( 1 см – 100м) направо. Побачимо  міст через річку, перейдемо через нього і побачимо ліс. Вам, звичайно, цікаво знати, яка мета нашої екскурсії. За ½ км від початку лісу є джерело, воно недоглянуте, забруднене. Тому ми очистимо його, зробимо огорожу, щоб воно було чистим, вода була смачною і холодною для людей і тварин.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

- Що таке масштаб?

- Який масштаб можна використати на плані місцевості?

- Як позначають сторони горизонту на плані?

- Що можна зобразити на плані місцевості?

- Чи велику територію зображають у такий спосіб?

- Чи можна зобразити людей, будинки?

- Як бути, коли треба зобразити велику територію?

ІV. Повідомлення теми та завдань уроку.

- Сьогодні на уроці ми ознайомимося, як зображують поверхню Землі, відгадавши загадки.

              Одноногий я стою,

               знаю службу я свою:

               на моїй нозі сповна

               куля держиться земна.  (Глобус)

 

   Країна без людей, міста без будинків, моря без води, ліси без дерев. (Географічна карта)

  Отже, тема уроку – «Як зображують поверхню Землі на глобусі і карті». Сьогодні ви ознайомитесь з поняттям «карта», різними її видами,  дізнаєтесь дещо нове про глобус.

• Чим відрізняється карта від плану місцевості?

V. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

1. Пояснення вчителя.

• Пригадайте, що таке глобус?
• Які полюси має Земля? Покажіть їх на глобусі.
• Яка півкуля Землі називається північною?
• Яка південною?
• Що називають екватором?

Глобус – модель Землі. Без нього дуже важко уявити собі справжню форму нашої планети, побачити її загальний вигляд.

Глобус – єдино правильне відтворення Землі. На ньому в мініатюрі зображено всі основні риси поверхні нашої планети. Великі географічні об’єкти на глобусі мають певну схожість в обрисах із справжніми формами поверхні Землі.

Користуючись масштабом глобуса, ми бачимо, що земна поверхня на ньому зменшена у десятки мільйонів разів. У разі збільшення масштабу, глобус стане великим і незручним у користуванні.

• Подивіться на глобус. Знайдіть на ньому лінії, які з’єднують Південний і Північний полюси.
• Ці лінії, які проходять через обидва полюси Землі і проведені згори вниз, називаються меридіанами (від латинського «мерідіанус» - полудневий).

На глобусі ви бачите ще ряд ліній, що накреслені подібно ( паралельно) до екватора. Це – паралелі. Їх наносять на глобус через певну відстань. Паралелі – це уявні кола на земній поверхні, але довжина їх менша від екватора. Що далі вони від екватора, то коротші. На полюсах паралелі зменшуються до точки.

• Для чого потрібні паралелі і мередіани на глобусі?

Паралель показує напрям захід –схід, а меридіан – північ – південь. Запам’ятайте, що паралелі і меридіани – це уявні лінії, їх немає на поверхні Землі.

Діти, працювати з глобусом не дуже зручно. На ньому видно тільки ту частину, яка повернута до Вас. Тому все, що зображено на глобусі, переносять на карту.

Географічна карта – це зменшене в багато разів зображення всієї земної кулі або її окремих частин.

2.   Ознайомлення із картою півкуль.

Якщо глобус розрізати навпіл, то вийде дві півкулі, на кожній з яких буде зображено половину поверхні земної кулі. Такими півкулями користуватися зручніше.

• Як ви думаєте, чому? (Тому, що в нас все перед очима, а глобус треба крутити).

Зображення частин глобуса називають картою півкуль. Дивлячись на неї, ми одразу бачимо всю поверхню земної кулі. (Демонстрація карти півкуль, показ західної і східної півкуль Північного і Південного полюсів, екватора).

3. Практична робота з фізичною картою півкуль.

- Розгляньте на карті західну і східну півкулі Землі. Визначте, де на карті півкуль знаходяться Північний і Південний полюси; екватор, північна і південна півкулі.

-Знайдіть меридіани і паралелі.

- Розгляньте умовні знаки, які використано на карті півкуль. Що вони означають?

- Який масштаб цієї карти?

- Прочитайте повну назву карти, якою користувалися. Що на ній зображено?

4.  Продовження розповіді учителя.

- Географічні карти, на яких кольорами позначають висоту гір, поверхні суші, глибину морів і океанів, називають фізичними.

На фізичних картах і глобусі позначають:

       рівні ділянки суші – зеленим кольором;

       невеликі підвищення – жовтим;

       гори – коричневим, а дуже високі – темно-корисневим;

       моря – блакитним кольором, глибші місця – темнішим,  мілкіші – світлішим;

       ріки – потовщеними лініями синього кольору.

• Що особливого ви помітили на цій карті?

Це карта природних зон. На ній різними кольорами позначено степи, ліси, пустелі.

Фізкультхвилинка.

VІ. Осмислення учнями знань.

- Що таке фізична карта?

- Яким кольором позначено на карті чи глобусі низькі, середні і високі гори?

- Як показано глибокі та мілкі місця морів та океанів?

- Що спільного між глобусом і картою півкуль? У чому їх різниця?

- Який масштаб використовується на картах?

- Назвіть вимоги до роботи з картою, про які дізналися?

  Робота в групах.

Діти у групі виконують завдання, а тоді хтось один відповідає біля дошки. Учні з інших груп ставлять запитання.

1 група. Порівняйте план і карту за питаннями.

  1) Які території зображують на них?

  2) Який масштаб використовують?

  3) Як вказують основні сторони горизонту?

  4) Як позначено предмети?

2 група. Порівняйте фізичну карту півкуль і фізичну карту України.

  1) Що зображено на кожній карті?

  2) На якій карті масштаб менший? Чому?

  3) На якій із карт зображено більше об’єктів земної поверхні? Чому?

3 група. Підготуйте подорож фізичною картою України.

   1) Покажіть на карті Київ. У якому напрямі від Києва знаходиться місцевість де ми живемо?

   2) Покажіть на карті кілька великих міст. Прочитайте їх назви. У якому напрямі вони знаходяться від вашої місцевості?

   3) Знайдіть на карті гори, рівнини і декілька річок.

VІІ. Узагальнення і систематизація знань учнів.

- Що ми вивчили на уроці?

- Що нового дізналися?

- Що цікаве запам’ятали?

- Що сподобалося?

VІІІ.  Домашнє завдання

Скласти подорож фізичною картою України з нашої місцевості у будь-яку точку країни (на вибір).