Язичницький пантеон Володимира Великого

Язичницький пантеон Володимира Великого. Ярослав Брунько

Пантеон Володимира Великого - Шестеро богів, культ яких київський князь Володимир Великий проголосив загальноруським у 980 році. Їхнє святилище з ідолами стояло в Києві на одному з пагорбів.

Перун - Бог неба та грози, податель дощу, покровитель князів і дружинників, війниІм'я Перуна пов'язують із давніми слов'янськими мовними коренями, що стосуються удару та блискавки. У деяких слов'янських традиціях четвер пов'язували з богом-громовержцем. Проте ступінь поширення цього звичаю в давній Русі достеменно не встановлений. Перуна порівнюють із грецьким Зевсом, римським Юпітером і балтійським Перкунасом. Усі ці божества пов'язані з громом і небесною владою.

Хорс — один із богів давньослов'янського язичницького пантеону, згаданий у «Повісті временних літ» серед божеств, ідоли яких князь Володимир установив у Києві 980 року. Його традиційно пов'язують із Сонцем, сонячним світлом і небесними циклами, хоча точні функції цього божества залишаються предметом наукових дискусій. Імовірно, ім'я Хорса має іранське походження.

Дажбог — один із головних богів давньослов'янського язичницького пантеону, якого традиційно пов'язують із Сонцем, світлом, добробутом і достатком. Він згадується в «Повісті временних літ» серед шести богів, ідоли яких князь Володимир установив у Києві 980 року. У «Слові о полку Ігоревім» русичів названо «Дажбожими внуками», що свідчить про особливе значення цього божества в давньоруській культурній традиції.

Стрибог — один із богів давньослов'янського пантеону, згаданий у «Повісті временних літ». Його традиційно вважають богом вітрів і повітряних стихій. У «Слові о полку Ігоревім» вітри названі Стрибожими онуками.

Мокоша (Мокош) — єдина жіноча богиня серед шести божеств київського пантеону князя Володимира 980 року. Її пов'язують із родючістю, жіночою працею, прядінням, домашнім господарством і добробутом. Вона посідала важливе місце в релігійних уявленнях давніх слов'ян.