ЙОГО ВЕЛИЧНІСТЬ – ХЛІБ
Вихователь Кібець С.І.
Мета: поглибити знання учнів про хліб, народні звичаї, пов’язані з хлібом;
розвивати мовлення, логічне мислення , збагачувати словниковий запас учнів;
виховувати дбайливе ставлення до хліба та повагу до хліборобів; викликати
бажання берегти хліб, поважати працю трудівників поля.
Обладнання: коровай, хлібобулочні вироби; колоски пшениці, вишиті рушники, предмети українського побуту.
Ведуча: Коли у пахощах медових одцвітала липа,
I вересень, поспішаючи, ховав зерно у закрома,
А в жовтні в Гадяцькому пансіоні панує «Свято хліба», бо ця традиція жива!
Ведучий: Дивися, Земле, свято хліба!
Радій, низький уклін приймай.
Слова подяки справедливо заслужила.
Дарунок людям — твій духмяний коровай!
Звучить «Пісня про хліб»
Ведуча: Візьму я в руки хліб духмяний,
Він незвичайний, він святий.
Ввібрав і пісню, й працю в себе,
Цей хліб рум`яний на столі.
Йому до ніг вклонитись треба,
Він – скарб найбільший на землі.
Ведуча: Хліб і сіль в українській хаті завжди були символом гостинності. Хліб, як і рушник, здавна в Україні служив оберегом. Кругла паляниця нагадувала сонце і була символом сонця, якому вклонялися наші далекі предки. Жоден із
українських обрядів не обходився без хліба, тому що хліб - це життя, добробут,
багатство.
Ведуча. Як пахне хліб? Ви знаєте як пахне хліб?
Диханням сіяча, вогнем безсонних діб,
Трудом і творчістю, людським гарячим потом.
Він пахне так, як пахнуть меду соти.
З труда важкого виросло зерно,
Із дум і помислів – достаток, благо світу,
І хліб зійшов, як гімн весні і світу,
Запах в печі, руками трударя,
Він пахне степом, сонцем у жнива.
І радістю земною,
І сонцем, що всміхалося весною,
І щастям наших неповторних діб.
До вашої уваги відео презентація
(Перегляд)
До вашої уваги цікаві факти про цей продукт
Учень 1. На думку вчених, вперше людина почала збирати й культивувати хлібні злаки понад 15 тисяч років тому. У кам’яному віці люди їли сирі зерна, лише пізніше вони навчилися розтирати їх між каменями і змішувати з водою. Перший хліб був у вигляді рідкої каші. Ту кашу і можна вважати прахлібом. З часом зерна почали обжарювати, а потім з’явився перший прісний хліб – коржі з густої зернової каші – тіста. Ці перші ячмінні коржі й знаменували собою початок епохи хлібопечення .
Учень 2. Хліб із збродженого тіста з’явився пізніше. Його Батьківщиною вважають Египет. Пекли його різної форми: круглий, довгастий, у вигляді пірамід, риб та інших тварин. Перший спогад про такий хліб відноситься доV століття до нашої ери. Уже до ІX століття випікання хліба для наших предків було звичайною справою. Про це свідчать літописи та археологічні знахідки.
Учень 3. Печений хліб був і в давні часи основним продуктом харчування українців. Деякі вчені вважають, що саме предки українців винайшли колесо, віз, плуг, вони ж проклали борозну та спекли перший хліб.
Учень 4. З одного зернятка отримуємо приблизно 20 міліграмів борошна, для випікання одного буханця потрібно борошна з приблизно 10 тисяч зернят.
Сучасний комбайн за 5 секунд збирає кількість пшениці, достатню для випікання понад 35 хлібин.
За різними підрахунками, люди у світі з’їдають понад 9 мільйонів хлібин щодня.
Учень 5. Хліб – це свого роду реліквія. Є навіть музеї хліба. У музеї мистецтв Нью – Йорка є круглий хліб, вік якого 3400 років, а в Цюріхському музеї виставлений хліб якому 6000 років. В Києві музей хлібу відкрився у 1983р.
Ведуча: У наш час хліба достатньо, але є, друзі,страшне слово як – голод. Людина, яка пережила його, із жахом чує його. А скільки довелося нашому народові пережити в голодне лихоліття. Це страшний голодомор в Україні 1933 року.
Ведуча: Як говорив Шевченко: ”Село неначе почорніло, неначе люди подуріли”. Від голоду помирали і дорослі, і діти. Матері божеволіли, бо не могли порятувати від голоду своїх дітей від голодної смерті. І зараз кожний, хто пережив цей страшний голод, ніколи не кине шматок хліба на землю, бо перед ним будуть очі тих, хто помер від голоду в ті страшні часи.
Вшануймо хвилиною мовчання тих, хто став жертвами лихоліть, які випали на долю українського народу. ( Хвилина мовчання.)
Ведуча: Друже! Хто б ти не був і ким би ти не став, ти ніколи не зможеш обійтися без хліба. Живи так, щоб твій хліб був завжди справедливий і чесний, стався до нього так, щоб і для твоїх дітей і правнуків він завжди залишався прекрасним дивом, витвором рук людських. Запам’ятай і скажи всім: у хлібі душа твоєї землі, долі багатьох людей, їхня невтомна праця.
Ведучий: Пам’ятай: за хліб платять життям. Шматок хліба, поділений навпіл, робить людей друзями.
Пам’ятай, що ти є громадянин своєї держави і головним твоїм годувальником був завжди твій народ. Намагайся віддячити йому за хліб добром.
Про людину можна судити з того, як вона цінує хліб; тільки сильний духом вдячний за хліб! Будьмо ж вдячними!!
Учениця:
Я хліб шаную ще з дитинства,
У ньому сила й труд віків,
Неначе зародилася країна
У тих полях безмежних колосків.
А пам’ятаєш, як в дитинстві,
Такий знайомий запах із печі.
Родинним оберегом наче стали
Бабусин хліб і теплі калачі.
Сьогодні це для нас вже звично
Купити хліб ми можемо за мить,
Та в цій, здавалося б, звичайній їжі
Прадавня слава і історія лежить.
Ще наші предки, що трудилися невтомно,
Вкладали душу й сили все життя,
Працюючи так віддано у полі,
Не покидали віри в майбуття.
В роки тяжкі, що голодом назвались,
Безмежна кількість людства помирала,
І спечена хлібинка всій родині
Боротися зі смертю помагала.
Шануймо хліб у цю безхмарну днину
І пам’ятаймо ці прості слова:
«Шануєш хліб – шануєш Україну,
І все хороше, що вона тобі дала».
Звучить пісня « Україно моя»
Дорогі діти! Сьогодні ми з вами вели розмову про хліб, що здавна був поняттям святим. Я вірю, що в кожне ваше серденько попаде зернятко добра. І так, як із зернятка виростає хлібний колос, так і в ваших серцях проросте великий колос добра, честі, поваги, справедливості. Нехай ваша душа буде такою ж величною і чесною, як безкрає пшеничне поле. Здоров’я, щастя всім вам, хай завжди буде пахучий хліб на вашому столі!