Ю. Яновський. Роман у новелах «Вершники». Ідея нетлінної вартості національних основ буття, спадковості поколінь, духовної пам’яті в новелі «Дитинство».

Українська література

11 клас

Тема «Проза 1920 – 1930 років XX століття»

Автор: Науменко Юлія Анатоліївна,

учитель української  мови та  літератури

 м. Київ НВК «Оболонь»

Тема уроку: Ю. Яновський. Роман у новелах «Вершники». Ідея нетлінної вартості національних основ буття, спадковості поколінь, духовної пам’яті в новелі «Дитинство».

Мета уроку: проаналізувати  зміст новели «Дитинство»; розвивати вміння висловлювати власні думки та робити висновки з приводу прочитаного матеріалу; виховувати повагу до  свого роду й до народу, до духовної пам'яті та загальнолюдських цінностей.

Завдання уроку:

1. Коротко познайомити учнів із життєвим шляхом Ю.Яновського.
2. Скласти паспорт твору.
3. Дати коротку характеристику образів.
4.  Дослідити проблематику твору.
5. Розвивати зв’язне мовлення учнів.

Обладнання: текст новели «Дитинство», мультимедійна презентація,  роздатковий матеріал.

Тип уроку: формування вмінь і навичок із використанням інтерактивних методів навчання.

Вид уроку: урок-дослідження художнього тексту

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ.  Оголошення теми та мети уроку.

ІІІ.   Вивчення нового матеріалу.

Розповідь вчителя «Трагічна доля Ю. Яновського»

 Епоха «Розстріляного відродження», хоч і кроїлася залізними ножицями, що залишали кривавий слід на нашій історії, первісно була задумана для радості та благополуччя. Тому й народжувала таких романтиків і мрійників-фанатів, як Юрій Яновський, Олександр Довженко, Микола Хвильовий. Дива «загірної комуни» вони зустрічали із світлими пориваннями, щирою вірою в проголошувані ідеали. Вони  жили на своїй землі, яку з самозреченням збирались очистити її уквітчати. Парадокс—але в цьому була їхня трагедія.

Згадує В. Гжицький: «Йшов тридцять третій рік у нашому домі (йдеться про письменницький будинок "Слово" у Харкові). Щокілька днів, а то й щодня когось не дораховувались. Це вже після самогубства Хвильового, що загострило становище, після чого стало ще тривожніше. Якось я наздогнав Юрія Івановича на Сумській. Він ішов поволі, роздумуючи про щось свое. Я наздогнав його тому, щоб не почуватися таким самотнім. Хотілося ближче до людини, хотілося говорити, щоб розв'язати власну тривогу, що не покидала ні вдень, ні вночі. Заговорили зразу ж про те, що нас усіх тривожило. Я спитав, що він думає про арешти Ялового, Річицького. Це ж були комуністи з революційним минулим. Річицький був головним редактором Української радянської енциклопедії, "Чи за діло їх узяли?" — спитав я. Яновський гірко посміхнувся: "Ми були б щасливі, коли б за діло брали. Тоді ми могли б спати спокійно...".

У 20-х рр. Ю. Яновський належав до тієї харківської молоді, що групувалася довкола Миколи Хвильового, підтримувала його сміливі заклики орієнтуватися на «психологічну Європу», прокладати самостійний шлях новій пролетарській літературі. Він стає членом ВАПЛІТЕ, а після її ліквідації—Пролітфронту. Тим часом журнали друкують його новели—поступово до нього «приклеюється» тавро «попутника», «націоналіста», «хвильовіста». До ВУСПП його не приймають, на перший з'їзд він потрапить лише з гостьовим квитком. Ю. Яновський працює над новим романом—майбутніми «Вершниками», А в Україні тим часом лютує голод. У червні—липні 1933 р. подорожує на навчальному вітрильнику «Товарищ» по Чорному морю. Але невесела та подорож, його супроводжують «біль неминучості і творча тоска», мучать спогади про самогубство М. Хвильового — рана ще свіжа. Яновський підбирає собі псевдоніми — Георгій Ней, Юрі Юрченко.

1935 рік. Роман «Вершники» завершено, але його ігнорують в Україні, бо він же написаний «попутником», «націоналістом», Яновським, дарма що вже були спроби самореабілітації—до 15-річчя Жовтневої революції видано п'єсу «Завойовники». «Вершники» друкуються уривками в перекладі П. Зенкевича російською мовою 8 Москві, а вже потім і в Україні. У столиці СРСР влаштовується спеціальний вечір для обговорення роману. Письменника визнають нарешті «своїм».

Складається роман з восьми новел,  котрі не пов'язанi єдиним сюжетом. Усi цi новели - це справжнi поеми про боротьбу добра i зла на землi, про красу українського неба i степу, про людську витривалiсть i жадання свободи.

Теорія літератури:

Роман у новелах:

• спільна тема (події громадянської війни на Україні);
• ідея (ствердження загальнолюдських цінностей і основ народної моралі);
• наскрізна образна система ( сім’я Половців діє в новелах “Подвійне коло” і “Шаланда в морі”.)

Аналіз новели «Дитинство»

Історія написання новели:

Працюючи над твором, Юрій Яновський використав розповіді Миколи Куліша про його дитячі роки та природу Таврійського краю (митці тісно спілкувалися). У новелі використано факти, пов’язані з життям Куліша та історією його роду, згадано географічні назви, що мають прямий стосунок до Кулішевої біографії. Отже, є підстави вважати Миколу Куліша прототипом комісара Данила Чабана. 1919 року Куліш сформував Дніпровський селянський полк у складі Червоної Армії. З цим полком він згодом захищав Херсон і Миколаїв у боях з денікінцями. Ці події відбилися у «Вершниках».

Складання паспорту твору:

Літературний рід:  епос

Жанр:  новела

Місце дії:  південноукраїнський степ – у селі, розташованому поблизу Перекопського перешийка (що з’єднує материкову Україну з Кримом)

Час дії:  початок ХХ ст. (дореволюційна доба)

Тема: зображення дитячих років майбутнього комісара, а потім письменника Данила Чабана.

Персонажі: Данилко, батько Ригор, матір Ригориха, прадід Данило.

Проблематика новели «Дитинство»:

- батьки та діти;

- життя і смерть;

- збереження морально-етичних цінностей;

- гуманність.

Композиція новели «Дитинство»:

• експозиція – знайомство з малим Данилком;
• кульмінація – смерть прадіда;
• розвиток дій – самотність хлопчика ;

ІV Закріплення навчального матеріалу

Бесіда  з учнями за прочитаним  текстом:

1. Як автор описує місце події у новелі.
2. Що собою уявляв дикий степ, які автор використовує художні засоби для змалювання пейзажу.
3. Як малий Данилко ставився до життя в степові.
4. Які живі друзі живуть у степу.
5. Хто був другом Данилка.
6. Хто були батьки Данилка.
7. Які прикмети знав дід Данило.
8. Які слова примовляв дід Данило своєму правнукові.
9. Які легенди розповідав дід Данило.
10.  Як святкували сорок святих
11.  Хто така Вустя.
12.  Як зустрічала родина інші весняні свята.
13.  Про що мріє Данилко
14. Як заробляла гроші мати Данилка.
15.  Чому Данилку було соромно за свого батька.
16.  Як проходив Великдень  у цій родині.
17.  Як проходили подорожі Данила та його прадіда, про що розповідав хлопчику старий.
18.  Як проходила зустріч із рибалками.
19.  Яким запам’ятався Данилкові прадід.
20.  Що відчував Данилко, коли помер прадід Даноло.

Завдання: відновіть сюжет твору за поданим пазлом

Характеристика образів новели

Складання інформаційного грона: прадід Данило

Прадід Данило

1. Знавець історії,
2. Життєва мудрість,
3. Любов до степу та до життя
4. Знання звичаїв й традицій,
5. Шана до народу.

Заповнення таблиці «Характеристика образу Данилка»

Бесіда з учнями:

1. У якій родині виховувався Данилко?
2. Хто на нього мав найбільший вплив та чому?
3. Яким був батько Данилка – чабан Ригор?
4. Якою була матір Данилка –Ригорига?
5. Які цінності виховувалися у родині Данилка?
6. Яким виросте, на вашу думку, Данилко?
7.  Як ви думаєте, що було в родині Данилка, чого не вистачає сучасним сім’ям? 8. Які загальнолюдські моральні цінності є  на першому місці (любов до рідних, повага до старших людей).

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання:

Прочитати новелу «Шаланда в морі» Ю.Яновського