Ювілей школи *Нашій школі 100 років*

Найкраща в світі наша школа

 

Добрий день, дорогі друзі!

- Добрий день, вельмишановні гості!

 

- Є на планеті дороге серцю місце - рідна школа.

Схиляються до самої покрівлі сиві тополі, тихо кружляє пух спогадів.

Кожного ранку, мов крихітні гомінливі струмочки, зливаючись у єдиний бурхливий потік, прямують сюди діти.

- І так багато років... Обличчя... Обличчя... Але ти, школо, пам'ятаєш усіх.

- Скуйовджених і охайних.

- Бешкетників і сором'язливих.

- Веселих і сумних.

- Ти - начало всіх начал.

- Так будь же завжди благословенна! Нехай від спогадів про тебе світлішають обличчя, розгладжуються зморшки.

Разом:

Хай вічно звучать слова: "Здрастуй, школо!"

Сьогодні в нашу шкільну сім'ю вступають малюки-першокласники.
Вітаємо юних школярів І класу! 
Двері в Країну Знань вам відкриває ваша перша вчителька, ______. Талановита, творча, невтомна чарівниця дитячого настрою і святкових розваг! Вона навчить вас бачити світ в чудових, творчих, незвичних кольорох людських почуттів. 

Зустрічаймо їх! (вихід першаків)

Останній раз зустрічають свято Першого  дзвоника учні 9-го класу. Випускники! Погляньте на радісні обличчя малюків! Ось так 8 років тому, щасливі і радісні, з татами і мамами за руку, ви  переступили поріг школи! Для вас вона стала другою домівкою. Нехай у вашій пам'яті постане світлий день  першого вересня 2006 року., коли ви, тамуючи острах і сором'язливість, полинули в безмежний світ знань! Нехай останній рік, проведений в стінах рідної школи, буде роком роздумів, кропіткої праці, духовного зростання.

 Зустрічаймо їх! (вихід 9 класу)

. Школа! Увага! Свято Першого дзвоника оголошується відкритим. Право  підняти  Державний прапор України  на честь початку нового навчального року надається учням  школи 

Гімн

В усіх святкові, урочисті лиця

І радісно стурбовані серця

Сьогодні свято – аж 100 років,

Наша школа відмічає.

І ми вітаєм щиро всіх присутніх

Вчителів, випускників, гостей.

І хай залишиться  у пам’яті майбутніх

Наш столітній ювілей.

- Сьогодні у нас незвичайне свято, свято дитинства і юності, свято ніколи не старіючої Мар’янівської загальноосвітньої  школи.

- Школи, куди сходяться доріжки від наших домівок протягом  100 років.

- Нашій школі 100 років.

Сьогодні особливе свято, якого немає в жодному календарі.

- Ми сьогодні зібралися з вами святкувати свято шкільне,  де відлітає в замріяні далі сьогодення твоє і моє.

 

- Минає рік, минає два,

Минає десять літ -

І школа двері відкрива

і знову для Вас усіх.

-100 років? Багато це чи мало

Славних 100! Це :

• близько 28000 робочих днів;
• близько 300 000 шкільних дзвінків;
• близько 1000 випускників.

Що було позаду і що чекає нас попереду, яка ти, школо, з чого починала своє існування, що було і є цікавого в твоєму житті, про що ти мрієш і на що сподіваєшся... Давайте повернемось до історії, адже саме вона дасть нам відповіді на ці запитання.

 З історії школи розмову почнемо,

Бо дуже цікаві її сторінки.

Давайте сьогодні всі разом збагнемо,

Якими були ті далекі роки.

 

Слухайте, увага! Стала слушна мить

Школи історія зараз прозвучить!

 

Ім’я – Мар’янівська  загальноосвітня  школа І-ІІ ступенів

День народження – 1914 рік

Місце народження – с. – Мар’янівка

Батьки – районний відділ освіти, сільська рада

Сімейний стан – мати – героїня.

Діти – усі хлопчики та дівчатка, які навчалися, навчаються і будуть навчатися у ній. 

Хресний батько – перший директор школи.

Девіз нашої ювілярки: «Залиши у світі щось важливе після себе»

Ось і познайомилися з іменинницею.

Разом  Зднем народження тебе, школо!

 

 

Село Мар'янівка…. Рік  1914… .

 У 1913 році побудовано школу, яка була розташована на вулиці Першотравнева, а в 1914 році приміщення нині діючої . Обидві школи діяли як церковно – приходські, де навчалися читати, писати, рахувати діти села.

Невпинно лине час…

Рік 1940…

В селі працювала вже  7- річна школа

(Під музику)

Рік 1941…

Не оминули воєнні роки і нашу школу. Біля  приміщення двічі  розривались бомби, пошкодивши фасад. В самій школі був розташований госпіталь. Як пам’ять про ці страшні роки свідчить братська могила, якою опікуються учні школи. Право покласти квіти  до братської могили надається ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

(покладання квітів)

Тим кого немає вічний мир і сон.

Мить одна мовчання – наший їм поклон.

Просимо вшанувати пам’ять  учителів,  які  відійшли  у вічність  хвилиною мовчання.

Роки 50 -70…

В 50-х роках школа стала 8-річною. В ці роки  директорами були Більченко Іван Федорович,  Бабенко Григорій Іванович . З 1970 по 1975 роки директором став Кошеленко Анатолій Федорович.

Рік …1975

В 1975 школа знову реорганізована в початкову і знаходиться вона на вулиці Першотравнева.  Директором стає Погрєбняк  Валентина Іванівна, яка працює на цій посаді до 1987 року. Завдяки Валентині Іванівні ,її наполегливості школі знову повертають статус неповної середньої.

Слово надається____________________________________________________________________________________________________________________________

Сьогодні свято спогадів і свято сподівань.

Доклали ми до зустрічі натхнення і старань,

Минулого й майбутнього прекрасна світла мить.

80-90 роки

В приміщенні другого корпусу працює до 1981 року П’ятихатська заочна школа.

          З 1987-1988 рік директором була Харченко Світлана Вікторівна, з1988-1990 знову Кошеленко Анатолій Федорович , 1990-1995 Волошкін Олександр Федорович, 1995-1998 Піско Федір Петрович,1998-2000 Третяк Валентин Михайлович. В цей час до школи прийшли працювати в 1993 році Мала Ольга Володимирівна,в 1997 – Єрмакова Світлана Миколаївна, в 1999 році  ,Іванова Таліна Миколаївна.

 

Рік..2000

Школа росте, міцніє, стає затишнішою, по-домашньому привітнішою, тому чисельність класів збільшується. У школі навчається максимальна кількість учнів- 93, а розрахована на 100. До школи прийшла працювати Ревук Світлана Костянтинівна. Пам’ятним став 2000 рік і для Малої Ольги Володимирівни - енергійну молоду вчительку призначають директором школи. Під її керівництвом школа перейшла на якісно новий рівень розвитку, бо вона є людиною, яка завжди вкладає частину своєї душі  і всю свою життєву енергію у довірену їй справу. Значно зріс авторитет Мар’янівської ЗШ на районному рівні. В 2003 році до школи прийшла працювати Процак Наталя Володимирівна.

Ці 90 літніх днів... 
Їх надто мало вам, щоб відпочити. 
Їх мало, щоб устигнути, поспіти, 
Щоб розпочати, щось ще доробити. 
Та їх багато, щоб усе забути. 
Задачі, вправи - скільки в них мороки! 
І за канікули всі ледве що згадають, 
Що є таке поняття, як "уроки". 
Тож першою нам про школу нагадає, 
Дасть пильні і суворі настанови, 
Урок нам перший дасть і привітає 

Мала Ольга Володимирівна

Вона ж директор школи. 

Наша школа підтримує дружні зв'язки з  директором  фермерського господарства «Вікторія» Фесенко Віктором Івановичем, директором товариства «Дніпрогібрид» Кєтовим Віктором  Прокоповичем,директором ТОВ «Джерело» Філімоновим Юрієм Валерійовичем, головою села Колєсніковою Людмилою Вікторівною. Спасибі за дружбу, співпрацю і надіємось на подальше співробітництво.

Дозвольте представити гостей нашого свята_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 Ведуча. В нашій дружній родині,

Що школою зветься,

Є присутніми гості,

Бо так здавна ведеться

Ведучий. Ми їх бачити раді

На нашому святі,

Бо на теплі слова

Наші гості багаті

Слово для привітання надається____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Рік …2006

Новими кадрами поповнюється педагогічний колектив. У школу повертаються наші учні. Вчителем української мови і літератури прийшла працювати  Іволга Ірина Олексіївна.

Проходять роки… учні прощаються зі школою, ідуть у нове життя. Скільки прекрасних справ на рахунку випускників нашої школи. Вони працюють викладачами і лікарями, механізаторами і бухгалтерами, продавцями і перукарями, шоферами і бібліотекарями. Доля розкидала випускників нашої школи в усі куточки. Кожен з них обрав свою життєву стежину але їх об’єднує те, що вони є випускниками нашої школи.

Ведуча: Дійсно, школа – це таке місце, за порогом якого залишаються житейські будні. Тут живе дух юності, романтики, оптимізму, надії. Ну, а зараз напевно, вже ,настав час поспілкуватися з вами, шановні випускники…

В цій чарівній шляпі лежать ваші шкільні спогади і вам потрібно тільки опустити туди руку, дістати листочок і поділитися спогадами з усіма.

В.1. Чи пам’ятаєте свою першу вчительку? Як її звали?

2. Що з того, що вивчали на уроках, пам’ятаєте і сьогодні?

4. Хто з однокласників запам’ятався найбільше?

В. 1. Чи пам’ятаєте ви свій перший урок?

2. Чи просили вас покинути клас? Якщо так,то за що?

3. Хто був вашим сусідом по парті?

4. Чи дружнім був клас? З ким із однокласників спілкуєтеся?

В. 1. Хто був головою ради дружини?

2. Хто був завучем?

3. Ким мріяли стати, коли навчались у школі? Чи збулися мрія?

4. Чим запам’ятався випускний вечір?

2. Чи закохувалися ви у свою однокласницю, у кого саме?

3. скільки разів ви зустрічалися з класом після школи?

4. Чого саме побажаєте своїм випускникам?

Зустріч з дитинством, зі шкільними роками – це приємні спогади про школу, вчителів, однокласників, першу любов.

Слово надається випускниці                              року  Трофімовій  Інні Олександрівні.

 

Рік …2010

Школа набирає ритму бурхливого життя. Колектив згуртувався, з'явились спільні інтереси. Вона  зросла, зміцніла, набула певного авторитету на районному рівні, поповнилася новими кадрами .До школи прийшли працювати Малий Олександр Миколайович, Шостак Леся Віталіївна.

Кожна школа має свої традиції. В нашій школі стало доброю традицією, що нашу шкільну родину вітають герої різних казок.

 
 

До нас ранкової пори 
По веселковій смузі, 
Щоб привітати школярів, 
Прийшли казкові друзі

Б у р а т і н о. Добридень, дівчата, добридень, хлоп'ята!

П о п е л ю ш к а. Ми раді до вас завітати на свято!

Б а р в і н о к. Від різних казок подарунки прийміть!

Р о м а ш к а. Нехай незабутньою стане ця мить!

 Наперед виходить Буратіно.

Б у р а т і н о
Я — веселий Буратіно, 
Ключ від знань приніс для вас! 
Всі навчайтесь на «відмінно», 
Дружнім буде хай ваш клас! 
(Передає першокласникам ключ)

Наперед виходить Попелюшка.

 П о п е л ю ш к а
Попелюшка добре знає:
Той, хто вчитися бажає,
Має час свій берегти,
Щоб до знань усіх дійти.
Ранком всіх гучний дзвінок
Знов покличе на урок,
І годинник вам не раз
Збереже корисний час!
(Передає першокласникам годинник)

 Наперед виходить Барвінок.

Б а р в і н о к
Знає вчитель і школяр:
Книга з книг — це наш «Буквар».
Я, Барвінок, друг завзятих,
Для кого знання — це свято.
Тож отримуйте, малі,
Від Барвінка «Букварі».
(Передає першокласникам «Буквар»)

 Наперед виходить Ромашка.

Р о м а ш к а
Цей дзвіночок — від Ромашки 
Подарунок школярам. 
Він під сонцем золотавим 
Ціле літечко зростав. 
Теплий дощик сіяв рясно 
Краплі-нотки на дзвінок, 
А тепер нехай він вчасно 
В рік навчальний зробить крок. 
(Передає ведучим дзвінок)

. Дійсно, раз в житті ми буваємо першокласниками. Дивлячись на них, кожен згадує своє Перше вересня, коли вперше прийшли до школи, були такими маленькими, непосидючими, цікавими, беззахисними, як сьогоднішні першокласники, яких ми приймаємо до нашої шкільної сім'ї і надаємо їм нове ім'я - школярі. Тож давайте послухаємо нових учнів, які сьогодні увійдуть до нашої шкільної родини. 
(Слово першокласникам, які тримають в руках квіти та улюблені іграшки) 

Дитина І. 

Я ще звечора збирався 
Їти до школи в перший клас, 
Одягався, узувався 
І портфель складай сто раз 
Всі книжки, пенал і папку. . . 
І кота свого поклав... 
Він виймав із ранця лапки, 
Виповзав і виповзав... 

Дитина 2. 

Хто ж кота в портфель ховає? 
Йому ж місця там немає! 
Вдома хай пісень співає. 
Та на сонечку дріма! 
Краще в ранець ляльку взяти! 
Та ж тихесенько лежить 
І не буде виповзати. 
Буде з нами букви вчить. 

Дитина 3. 

А от я машину маю 
Тількн ви вгадайте, де? 
Так маскую, так ховаю - 
Навіть мама не знайде! 
(виймає з рукава машинну.) 

Дитина 4. 

Ви хіба маленькі діти, 
Що без цяцьок вам не жить? 
Ми ж ідемо букви вчити! 
Математику учить! 

Дитина 5 

Вийміть іграшки із ранців 
Вже сьогодні без вагань! 
А біжіть до школи вранці, 
Здобувати світло знань! 

Дитима 6 

Бо без знань нам не прожити, 
В світ дорогу не знайти! 
Тому й ходять в школу діти, 
Щоб учитись і рости. 

Дитина 7 

Будем добре ми навчатись, 
Хоч ця справа нелегка! 
Тіьки шкода нам прощтись 
З іграшками дитсадка... 

Дитина 8. 

Але ми йдемо сміливо. 
Рідна школо! Нас приймай! 
Хтось із нас колись, можливо, 
Ще прославить рідний край! 

Директор

Бачу, всі ви молодці. 
Всі розумні, як ніколи, 
Всі готові йти до школи 
Я із радістю в цей час 
Вас приймаю в перший клас. 

Дорогі першокласники! У вас сьогодні такий день, коли ви маєте отримувати подарунки. Тож вас вітають та дарують подарунки. 

 

Рік …2011

Школа  витримала випробування (до речі, досить вдало), адже протягом місяця спостерігав, трошки критикував, повчав і аналізував роботу колективу районний  відділ освіти. Школа пройшла атестацію

Ведучий: Дорогі друзі. 

Наша школа – це наша історія. У неї велика педагогічна сім’я – наші наставники. Кому завдячуємо тим, що шкільні традиції передаються із року в рік? Звичайно нашим учителям. Скільки дитячих сердець пройшло через їхні турботливі руки, скільки широких шляхів відкрили ці люди для своїх вихованців.

Ведуча. А зараз шановні наші вчителі, дозвольте взяти у вас інтерв’ю:

Скільки випускників було у вас за час педагогічної роботи?

2.Кого з випускників ви найбільше запам’ятали? Чому?

3. Уявіть ви собі: в ранці ви приходите на роботу, а директор зустрічає на порозі не зовсім приємною новиною – приїхала перевірка. Ваші дії?

4. Чи не сниться вам школа, дітвора?

5. У який бік відкриваються двері у кабінет директора?

6. Чи вважаєте, що ви особливий вчитель? Чому?

7. Чи вбачаєте в своєму синові теж педагога?

8. Якщо би до нас їхав Міністр освіти. До кого з учителів на урок ви б порекомендували йому піти?

Рік …2012

Вчителі з натхненням і наполегливістю, затягнувши щільно пояси, беруться за подолання нових вершин і звершень.

 

З піднесенням зустрівши 2013 рік, школа працювала, як завжди, у максимальному режимі, знаходячи позитивні емоції у сірих буднях.З цього ж року в школі працює Луценко Тетяна Анатоліївна. В 2014 році педагогічний колектив поповнився новими педагогами ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Отже, історія продовжується і, може, завтра настане твій час, сьогоднішній учнь, впише в неї своє ім'я. Наша школа одна із 13 тисяч шкіл України. Всі хороші справи, зроблені поколіннями, це дороговказ для наступників. Ведучий. Шановні вчителі, техпрацівники, кухар одним словом - всі працівники школи! Вітаємо вас з почтаком нового навчального року. Вам сьогодні наша шана, подяка і квіти. 
(Учні вручають квіти) 

Ведуча. Від імені всіх учнів школи зі святом Першого дзвоника вітаю всіх батьків, матерів, бабусь, дідусів, які допомагають нам долати труднощі, піклуються про нас. Адже наші успіхи - це їхні успіхи, наші невдачі - це їх невдачі. Спасибі вам рідні за все! 

Ведучий. 

Настане зараз довгожданна мить, 
З якої почнемо своє навчання. 
Покличе дзвоник, срібно продзвенить 
І ми підемо в класи без вагання. 

Ведуча. 

Дзвени, мій дзвонику, і весело співай! 
Щасливо, срібно, радісно, дитинно! 
І про уроки всім нам сповіщай, 
У добрий час, моя шкільна родино! 

Право надати перший дзвоник надається________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
 

Ведуча. Наша школа. Їй – 100! Вона ще молода, повна силґ. Школа красується на всю околицю. Це священна домівка, а в ній велика наша родина, велика сім’я.

Ведуча. Сьогодні ми ще раз вітаємо нашу ювілярку. Вітаємо всіх учителів, учнів, випускників, всіх працівників школи!

Ведучий. Ми вдячні всім, хто прийшов на наш ювілей. Вдячні за вашу підтримку, за вашу щиру любов! Дай, Боже, нам здоров’я і щастя в нашому домі.

Повертайтесь до рідної школи

Повертайтесь у будь – який час.

Вона вас не забуде ніколи

Двері завжди відкриє для вас.

 Урочиста лінійка, присвячена 100- річчю школи і  святу Першого дзвоники, оголошується закритою. Право першими піти з лінійки надасться першокласникам, а супроводжувати їх будуть майбутні випускники, учні 9  класу.