20 вересня о 18:00Вебінар: Numicon (Нумікон): проста математика для всіх

З досвіду роботи «Формування інформаційної компетентності учнів »

Про матеріал
Професійний портрет учителя, що працює над темою "Формування інформаційної компетентності учнів на уроках історії" ( з досвіду роботи)
Перегляд файлу

Професійний автопортрет                                                 

                                                              «Хто володіє інформацією - той володіє світом».

У. Черчіль

     Три роки працюю над темою «Формування інформаційної компетентності учнів

           Актуальність досвіду. В Законі України «Про освіту» прописано мету повної загальної середньої освіти, а саме: всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Однією з ключових компетентностей є інформаційна1.

         Формування інформаційно-цифрової компетентності учнів як однієї із ключових компетентностей прописано в Концепції «Нова українська школа». Згідно з нею школа має підготувати учня до реалій життя і не лише нагромадити знання, але навчити користуватися ними для успішної самореалізації в житті, навчанні, праці. Інформаційно-цифрова компетентність розглядається як “здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та  оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства”2.

              Компетентнісний підхід в освіті на противагу концепції «засвоєння знань» передбачає опанування учнями різного роду вмінь, які дозволять їм у майбутньому діяти ефективно в ситуаціях професійного, особистого і суспільного життя3.

        Практична значущість. Формування інформативно-комунікативної компетентності учнів допомагає розв’язати такі завдання:

-  формування здатності особистості об’єднати знання, уміння та здобутий досвід для розв’язання життєвих проблем;

 - виховання свідомої особистості з громадянською позицією, яка визнає загальнолюдські та національні цінності, готовою до визначення свого місця в житті суспільства;

 - систематизація знань, здобутих при вивченні різних навчальних предметів та інших джерел інформації;

 - формування в учнів наукового світогляду, вміння швидко приймати рішення на основі здобутих знань.

        Провідна ідея досвіду спрямована на формування інформаційної компетентності учня, яка допоможе йому знайти своє місце у житті суспільства, розвинути свої вміння критично ставитися до різних джерел інформації, виробляти власне ставлення до суспільних процесів.

         Наукову теоретичну базу досвіду становлять публікації відомих науковців:  

І. Єрмакова, Л. Сохань, К. Баханова (компетентнісно-орієнтоване навчання), О. Пометун, А. Пироженко (інтерактивні технології), А.Н. Леонтьєва, П.Я. Гальперина, В.В. Давидова, Л.В. Занкова (діяльнісний підхід). Дослідженням у галузі інформаційної компетентності присвячені роботи Н.В. Баловсяк, І. Васильківа, Н.І. Гендіної, С.В. Лугової, Н.В. Кутненко, Н.Х. Насирової, О.І. Пометун, Г.М. Труханенко інших.

       Визначення інформаційної компетентності зводяться до двох основних тлумачень: 

    а) здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати відомості та оперувати даними відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства4;

     б) сукупність компетенцій, пов'язаних із роботою у всіх її формах і відображеннях, які дають змогу ефективно користуватися інформаційними технологіями різних видів, як у традиційній друкованій формі, так і засобами комп'ютерних телекомунікацій, працювати з інформацією в різних її формах і представленнях, як у повсякденному житті, так і у професійній діяльності5.

         Щоб сформувати інформаційну компетентність учня, вчитель має працювати у відповідному напрямку, щоб:

  • сформувати міцні базові знання учня;
  • навчити, де учень може знайти необхідну йому інформацію з теми;
  • сформувати вміння застосовувати необхідні новітні інформаційні технології;
  • розвинути в учнів уміння відфільтровувати тільки актуальну та корисну інформацію;
  • формувати вміння аналізувати інформацію, помічати закономірності та використовувати їх, прогнозувати й робити висновки;
  • сформувати вміння на основі аналізу попередньої інформації формувати власну точку зору;
  • сформувати вміння генерувати оригінальні думки та ідеї;
  • сформувати вміння реалізовувати на практиці на основі власних ідей нові розробки, технології, пристрої тощо6.

              Отже, в основі інформаційної компетентності лежить вміння знаходити, здобувати, опрацьовувати, фіксувати, систематизувати і використовувати необхідну інформацію.

                 Учень від природи готовий до сприйняття і переробки великого обсягу інформації. Але останнім часом у школярів спостерігається зниження навчального інтересу, слабка мотивація до навчання. На своїх уроках я зіткнулася з рядом проблем і думаю, що в цьому не самотня.

  • Учні зазнають труднощі у пошуках необхідної інформації в джерелах, її аналізі і узагальненні.
  • Не усі діти використовують отримані знання в практичній діяльності;
  • Зазнають труднощі в перетворенні інформації, представленої в різних знакових системах (текст, схема, таблиця, діаграма);
  • Іноді не здатні виділяти з неадаптованих оригінальних текстів (філософських, науково - популярних, публіцистичних, художніх) знання із заданих тем.

       У результаті, самоаналізу своєї навчальної діяльності і діяльністі учнів на уроках,  зрозуміла, що дуже важливо організувати процес навчання так, щоб дитина активно, з цікавістю і захопленням вчилася, бачила плоди своєї праці та могла їх оцінити. Організовую урок так, щоб учень виступав, як дослідник, роблячи своє маленьке відкриття, був націлений на постійну самоосвіту, бажав нових знань, не боявся помилитися, висловлюючи свою точку зору.  

        В якості засобу рішення данних задач мною вибрано діяльнісний підхід, тому що дитина стає активним учасником навчального процесу, його суб’єктом, вона починає розуміти процеси і явища, що відбуваються у світі; переживає почуття задоволення, коли у неї вийшло, а ті знання, які зовсім нещодавно були правилом або визначенням, стають для неї особисто значущі. Для формування інформаційної компетентності  використовую різні види діяльності:

  • робота з підручником;
  • робота з історичними джерелами (усними, письмовими, матеріальними);
  • робота з використання інтернет- ресурсів;
  • робота з відео- та аудіо матеріалами;
  • робота з електронним матеріалом до підручників видавництва «Ранок»;
  • робота з музейними експозиціями тощо.

             Наприклад, під час вивчення  теми "Початок Другої світової війни", можна піти різними шляхами: розповісти, представити лекційний матеріал, але можна надати статистичні дані про кількість військ Німеччини і СРСР, дані про втрати кадрового складу в роки "великого терору" і запропонувати зробити висновки, чому таким невдалим був початок війни для СРСР. Учні, аналізуючи статистику, проводять міні-дослідження, відпадає необхідність заучування, вони розуміють причини та наслідки цих подій.

             Найбільш ефективними вважаю такі методи: робота з текстом, робота із статистичними даними, аналіз джерел, робота з картою, міні-дослідження, метод проектів.

               Робота з навчальною та довідковою літературою, на мою думку, є однією з головних форм роботи на уроці історії.  Учні вчаться швидко орієнтуватися в багатопрофільному потоці інформації, здійснювати її обробку, робити висновки, виділяти наслідки тощо. На кожному уроці я проводжу роботу з текстом, пропонуючи учням різноманітні завдання: розділити текст на смислові частини, виділити головні думки, скласти план, знайти необхідні відомості для заповнення таблиць і схем.

           Ці уміння починаю формувати буквально з перших уроків 5 класу. У 5 - 7 класах учні виконують більш складні завдання: переказ тексту, створення розповіді за ілюстрацією, формулювання висновків, складання хронологічної таблиці.  У 8 - 9 класах намагаюся залучати неадаптовані джерела. У 10 - 11 класах значну частину уроку відвожу на самостійну роботу з документами (індивідуальну, парну, групову). (Додаток 1 )

       Під час роботи з підручником варто звернути увагу на формування вміння фіксувати інформацію. Одним із поширених способів є створення та заповнення таблиць. За допомогою таблиць учні самостійно (за рубриками) систематизують інформацію, яку важко сприйняти, просто читаючи, через значний її обсяг, різноплановість тощо.  (Додаток 2 )

           Об'єктивною реальністю є те, що діти не завжди читають удома матеріал підручника. Параграфи підручників історії дуже об'ємні, тому одним з основних завдань є навчити дітей складати опорні конспекти у вигляді плану, схеми, графіка, діаграми, малюнка. Це дозволяє систематизувати навчальну інформацію, розташувати її в логічній послідовності, виділити головне, аргументувати свою позицію, закріпити знання та уміння практично переводити інформацію з одного виду в інший.

Тема "Українські землі у складі Російської імперії у другій половині ХІХст."  

(9 кл.) дає можливість навчити учнів переводити один вид інформації в інший, використовуючи діаграми з економічного розвитку до реформ і після, можна легко зробити висновок про наслідки відміни кріпаччини. Використовуючи історичну карту, учні знаходять залізниці, канали, побудовані після реформ. Проаналізувавши дані про видобуток вугілля в Донецькому басейні (стор.124), визначають, як змінилася роль Донбасу в загальноімперському видобутку вугілля.

 Роботу з порівняння й узагальнення тих або інших подій вважаю найбільш складною для учнів, тому формування цього уміння розпочинаю з 5 класу. Шестикласникам пропоную  порівняти географічне положення Єгипту і Межиріччя Греції та Риму.  У 7 класі учні порівнюють Новгородські, Київські, Галицько-Волинські землі.  Даю не лише порівняння за відмінностями, але й прошу знайти риси схожості. Окрім цього, диференціюю завдання: для слабких учнів, наприклад, пропоную індивідуальні картки з лініями порівняння. Обов'язковим етапом такої роботи  є формулювання висновків.

         Робота з історичними джерелами. Важливе місце у формуванні інформаційної компетентності є вміння учнів працювати з історичними джерелами. В учнів формуються вміння навчальної роботи: читати документи, аналізувати і визначати потрібну інформацію, міркувати, оцінювати значення документів минулого і сьогодення7.

            Під час роботи з різними типами джерел (погляд очевидця, газетне повідомлення, погляд дослідника, свідчення учасника подій) учні використають схему, згідно якої аналізують джерело. (Додаток 3 )

          Одним із різновидів історичної інформації є статистичні дані, які доповнюють текст і створюють розширену картину процесу або явища. Одним із способів опрацювання статистичних даних є створення діаграм (в текстовому процесорі Microsoft Word або табличному процесорі Microsoft Excel). (Додаток 4 )

Історія не можлива без знання біографії історичних діячів, оскільки, на мій погляд, головну роль в історії, все-таки, грає особистість. Розроблений алгоритм складання характеристики історичних діячів, на основі якого за допомогою різних додаткових джерел учні складають біографічні довідки. За роки роботи накопичився цікавий матеріал про історичних осіб, який  використовую не лише на уроках, для підготовки до олімпіад, але і позаурочній діяльності. Наприклад, при вивченні теми "Московське царство ХVI-XVIIст.", завжди ставлю перед учнями проблемне питання: Чому Ключевський говорив: «Лжедмитрій випечений у польській печі, а заквашений у Москві»?, «Чому Лжедмитрія ІІ називають «тушенським крадієм»? Пошук відповідей на це питання призводить до того, що учні більш глибоко і детально вивчають біографічні дані, класифікують інформацію і на основі оцінок діяльності особи істориками і сучасниками вчаться давати власну аргументовану оцінку.

Вважаю, що робота з історичною картою є одним з метапредметних умінь, яким повинні оволодіти учні. Компетентнісно  орієнтовані завдання дають можливість сформувати уміння отримувати інформацію з історичної карти. При вивченні теми "Друга світова війна" учні отримують індивідуальні картки, при рішенні яких усю інформацію можна знайти на карті (Хто командував німецькими і радянськими військами на різних фронтах? Де і коли відбулися найважливіші битви? Напрямки просування військ?   Поділ  України на зони окупації.   Райони поширення партизанського руху). Цей вид навчальної діяльності дозволяє не лише отримати систематизовану історичну інформацію про ту або іншу подію, явище, процес, але й уміло орієнтуватися в історико-географічному просторі.

Сучасний урок  важко уявити без мультимедійної презентації. Переваги використання презентацій:

1. Учитель стає конструктором уроку;

2. Можливість використати інформацію у будь-якій формі представлення (текст, таблиці, діаграми, слайди, відео - аудіо фрагменти тощо);

3. Можливість успішно змінювати різні види діяльності такі, як робота з картою, підручником, зошитом, із інформацією на екрані;

 4. Можливість зробити урок більш яскравим,  динамічним.

        Готові презентації ніколи не використовую, завжди намагаюся адаптувати їх під свій урок. І цього ж вимагаю від учнів. Під час створення учнями презентації формуються важливі для сучасності навички: критичне осмислення інформації, виокремлення головного в інформаційному повідомленні, систематизація та узагальнення матеріалу, грамотне подання наявної інформації.

       Використання інтернет-ресурсів. Формування інформаційної компетентності учнів тісно пов'язане із використанням інформаційно-комунікативних технологій та інтернет-ресурсів8. Одним із пріоритетних напрямків є пошук інформації в мережі Інтернет за допомогою технічних засобів навчання: ноутбука, комп'ютера чи мобільного телефона. Для цього вчитель конкретизує пошукове завдання,  надаючи перелік питань. ( Додаток 5 )

        Нові можливості для учнів та вчителів надає видавництво «Ранок» на сайті interactive.ranok.com.ua. Маю на увазі використання електронних матеріалів до підручників з історії. На електронному освітньому ресурсі розміщено цікаву додаткову інформацію, фрагменти документів та запитання до них, тести для самоконтролю тощо.

        Робота з відеоматеріалами. Ще одним джерелом інформації на уроках історії є відеоматеріали. Відеосюжети, кінохроніка, наукові та художні фільми конкретизують художніми образами загальне уявлення про події, розвивають пізнавальні інтереси та здібності учнів, посилюють наочність та активізують їх самостійну роботу. Важливо зорієнтувати школярів перед переглядом як художнього, так і документального фільму, на що слід звернути увагу, поставити конкретне завдання. ( Додаток 6)

       Застосування ІКТ забезпечує дистанційну форму навчання. Використання «Хмарних» технологій (Сервіси Google) та дистанційних платформ навчання («Moodle») дають змогу учениці 7-А класу Луговій Дарині з непідконтрольної території віддалено вивчати новий та додатковий матеріал, виконувати домашнє завдання у вигляді он-лайн завдань, проводити он-лайн тестування. Результати навчальних  дій дівчини учитель  отримує на особисту електронну пошту.

Формування інформаційної компетентності вчить школярів орієнтуватися у величезній кількості інформації, переробляти її, аналізувати. У цьому вбачаю метапредметність сучасної освіти. Робота з формування інформаційної компетентності дає підставу вважати її одним із засобів підвищення мотивації до навчання, соціальної адаптації учнів, можливість виявити свою особистість. Діти, яких я вчу, активно беруть участь у різних олімпіадах, конкурсах, соціальних проектах, виявляють свою активну життєву позицію.

Доказом результативності роботи є високий рівень знань учнів.
Учні є призерами і переможцями ІІ етапу, призерами ІІІ етапу Всеукраїнських олімпіад з історії, економіки, переможцями районних, обласних, міжнародніх конкурсів. Учні отримують високі бали на ЗНО.   ( Додатки 7 – 8)

 

 

 

 

 

 

 

 

                                            Список літератури

1. «Про освіту»: Закон України за станом на 05 вересня 2017 р. // Відомості Верховної Ради. 2017. № 38-39. С. 12.

2. Нова українська школа: концептуальні засади реформування середньої школи. URL: http://mon.gov.ua/2016/12/05/konczepcziya. pdf.

3. Лугова С.М. Компетентісний підхід в сучасній освіті, як необхідна умова розвитку вмінь та навичок студентів. URL: https:// osvita.ua/doc/files/news/539/53997/Stattya.doc.

4. Труханенко Г. Різні підходи до визначення поняття «Інформаційна компетентність» у сучасній літературі / / Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Педагогічні науки. 2012. Вип. 107(2). С. 193-197.

5. Баловсяк Н.В. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2004. № 5. С. 21-28.

6. Панчошина М. Інформаційні компетентності - обов'язковий актив учня сучасної школи. URL: http://sasl.at.ua/index/0-75.

7. Пометун О., Фрейман Г. Методика викладання історії в школі. Київ: Ґенеза, 2006. С. 146-147.

8. Кутненко Н.В. Формування інформаційної компетентності учнів. URL: http://olgynka.edukit.dn.ua/Files/downloads/pdf.

 

 

 

 

 

Додаток 1

                   Робота з навчальною і довідковою літературою

                                Методи роботи

        Клас

Пояснювальне й коментоване читання тексту

Переказ змісту параграфа, відповіді на питання                   

Бесіда за текстом підручника                                                    

Підтвердження висновків уроку словами з тексту підручника

Виписати власні імена і хронологічні дати подій                                       

Складання хронологічних, синхроністичних таблиць за текстом

Скласти розповідь по ілюстрації                                                      

Підбір доказів до сформульованих висновків 

Зіставлення двох текстів підручника

Зіставлення наведених фактів у підручнику з першоджерелом                                                                  

Самостійне вивчення теми за матеріалами підручника                        

Робота над поняттями, термінами, висновками                

         5 - 6

         5 - 9

6 - 8

6 - 8

6 - 11

5 - 9

 

5 - 9

5 - 9

8 - 11

          10 - 11

10 - 11

5 - 11

 

 

Додаток 2

Історія України. 10 клас

Розділ 4: Утвердженя комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Тема уроку: Освіта, наука, література та мистецтво в радянській Україні.

 

      Учитель зауважує, що 1920-ті роки для української літератури були періодом національного відродження. Насамперед створювались різноманітні об’єднання, гуртки. Учні опрацьовують пункт 4 підручника, фото, ілюстрації.  Для  письмової фіксації результатів можна скористатися відповідною таблицею.

Літературні об’єднання 1920-х рр.

Назва

Місто

П І Б  учасників

Особливості діяльності

неокласики

Київ

 

 

«Плуг»

Харків

 

 

«Гарт»

Харків

 

 

ВАПЛІТЕ

Харків

 

 

 

      Учитель зауважує, що на межі десятиліть ситуація змінилася. Як?

  1.  Ліквідовані всі літературні об’єднання;

   2. Створено Спілку письменників України;

   3. Відбувається знищення творчої інтелігенції – «розстріляне відродження».

 

                                                                                                                       Додаток 3

Памятка для аналізу історичного джерела

  1. Вид документа (спогади, запис у щоденнику, лист приватний чи офіційний,

дипломатичне послання, акт, нота, уривок з історичного дослідження тощо)?

     2.  Хто є автором документа (приватна особа, офіційна, анонім)?

     3.  Яка політична, національна, етнічна, службова приналежність автора? Яким

          чином це впливає на його ставлення до подій?

  1. Чи був автор очевидцем того, що сталося, або ж брав безпосередню участь

у подіях?

  1. Чи є в документі які-небудь факти, що допомагають робити висновок щодо мети появи документа? Кому адресований текст?

     6.  Коли з'явилося джерело? Під час події чи вже після її завершення?

     7.  Чи намагається автор дати об'єктивний і осмислений опис того, що сталося?

     8. Чи є в тексті факти, що дозволяють вам вважати цей документ достовірним

         джерелом інформації?

 

 

 

Додаток 5

 

Всесвітня історія. 9 клас

Тема: Європа в часи Французької революції та наполеонівських війн.

Тема уроку: Консульство та Імперія Наполеона Бонапарта.

     Під час розгляду даної теми учням пропонується здійснити дослідження біографії Наполеона, використовуючи інформацію з мережі Інтернет, а саме:

1. Зробіть підбірку цікавих фактів про життя та діяльність Наполеона Бонапарта.

2. Зверніть увагу на те, що не всі відомості в мережі Інтернет є достовірними. Виберіть відомості, які, на вашу думку, є правдоподібними, а які можна віднести до вигадок сучасників. Свій вибір обґрунтуйте.

 

 

 

Додаток 4

Історія України. 11 клас ( математичний профіль)

Тема 4: Україна у період загострення кризи радянської системи.

Тема уроку: Демографічні і соціальні зміни.

 

        Під час вивчення демографічної ситуації в УРСР у 1960 -1980-х роках вчитель оперує статистичними даними згідно всесоюзних переписів населення 1959 та 1989 років (першого повоєнного перепису та останнього перепису населення в УРСР).

Завдання 1:

1. Складіть кругову діаграму «Національний склад населення УРСР у 1959 та 1989 роках».

2. Як змінився кількісний і національний склад населення УРСР?

3. Чому відбулися такі зміни?

4. Які наслідки для українського суспільства вони мали?

 

Завдання 2:

1. Складіть стовпчикову діаграму «Зміни у соціальній структурі населення».

2. Як змінилася соціальна структура населення? З якими процесами в УРСР це пов'язано?

 

    Перепис населення УРСР 1959 - перший повоєнний перепис населення в Україні. Згідно з результатами перепису в УРСР мешкало 41 869 046 осіб, з них: 32 158 493 чол. - українці (76,81%), 7 090 813 - росіяни (16,94%), 840 311 - євреї (2,01%), 363 297 - поляки (0,87%), 290 890 - білоруси (0,69%). Найбільший відсоток українців був у Тернопільській області (94,89%), найменший - у Кримській (22,28%).

                (Вікіпедія: Вільна енциклопедія. Перепис населення УРСР 1959.)

 

Джерело:  Струкевич О.К., Романюк І.М., Дровозюк С.І. Історія України: підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень). - Київ: Грамота, 2011. 320 с.

 

 

 

 

 

 

Додаток 6

     Історія України. 8 клас

     Тема: Національно-визвольна війна українського народу середини  XVII ст.

      Тема уроку: Початок Національно-визвольної війни українського народу

    Завдання:

     Перегляньте уривок з художнього кінофільму «Вогнем і мечем» (реж. Єжи Гофман, 2009 р.) та дайте відповіді на запитання:

1. Які події Національно-визвольної війни відображені у фільмі?

2. Яку військову тактику  застосовують козацьке та польське військо?

3. Зверніть увагу на озброєння військ.

4. Охарактеризуйте  зовнішній вигляд запорожців. Що вас найбільше вразило?

5. Порівняйте інформацію отриману після перегляду фрагмента фільму з відповідним текстом підручника.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 7

                        Результативність за участю в олімпіадах, конкурсах

 

      ІІ  районний етап

   Учасники  олімпіад

      ІІІ обласний етап

Результативність участі в обласних, Всеукраїнських та міжнародних конкурсах

 

 

І місце

І місце

І місце

І місце (економ.)

 

Завгородня Катерина, 11кл.

Корнієнко Ангеліна, 10 кл.

Солдатов Олександр, 9 кл.

Клименко Яна, 11 кл.

 

учасник

учасник

ІІІ місце

МАН «Історик-Юніор»: Диплом І ступ. – 10 учнів, ІІ ступ. – 2.

Переможці проектуInfourok.org –Закревська М. та Данілова В.

Відкрита обласна краєзнавча конференція – переможець Завгородня К., 11 кл.

Переможець обл. етапу Всеукраїнського конкурсу «Об’єднаймося ж, брати мої» - Савченко П., 11 кл.

Міжнародна дистанційна олімпіада з всесвітньої історії проекту «Infourok» -Диплом переможця - Данілова В.(5 кл.).

Регіональний етап конкурсу дослідницьких робіт МАН – ІІ місце – Завгородня К., 11 кл.

 

І місце

І місце

ІІ місце

І місце

(економ.) ІІ місце

(економ.)

Корнієнко А., 11 кл.

Амеліна Г..,  10 кл.

Кукуюк Ю., 9 кл.

Сорокін А., 11 кл.

 

Козлов М., 11 кл.

Учасниця

 

 

учасник

МАН «Історик-Юніор»: Диплом І ступ. – 16 учнів, ІІ ступ. – 8.

Міжнародний інтерактивний конкурс «Новий урок» - Диплом І –ІІ ступ. – 21 учень.

Міжнародний дистанційний бліц-турнір « Infourok» - Дипломи І – ІІІ ступ. -18 учнів.

Регіональний етап конкурсу дослідницьких робіт МАН – ІІІ місце – Амеліна Г., 10 кл.

 

 

І місце

І місце

ІІІ місце

І місце (економ.)

І місце

(економ.)

 

Лядова А., 11 кл.

Кривенко К., 8 кл.

Кукуюк Ю., 10 кл.

Добудько А., 11 кл.

 

Носов Р., 10 кл.

 

Учасник

 

 

 

 

учасник

Міжнародний конкурс «Фінансова грамотність» (Республіка Білорусь) -5 переможців та призерів.

 Міжнародний конкурс «Толерант-ний світ» (Респ. Білорусь) – 6 призер.

Обл. етап  Всеукраїнського конкур-су екскурсоводів музею – ІІ місце.

Х Всеукр. історико-краєзнавча конференція з міжнародною участю – Амеліна Г. , 11 кл. (друкована дослідницька робота).

Міжнародна олімпіада з історії проекту «КОМПЕДУ» (Білорусь) – І місце – Данілова В.,  ( 7 кл.).

ІУ міжнародний конкурс «Меріади відкриттів» (РФ) – ІІ місце – Данілова В., (7кл.)

Міжнародна олімпіада з всесвіт-ньої історії проекту «Intolimp» (Білорусь) – ІІ місце – Данілова В., ( 7 кл.).

Всеукраїнський суспільствознавчий конкурс  «Кришталева сова» - Дипломи І – ІІ ступ. – 24 учня

 

І місце

І місце

І місце (економ.)

 

Сафронова С., 11 кл.

Кривенко К.,  9кл.

Носов Роман, 11 кл.

 

Учасник

учасник

ХІ Міжнародна олімпіада з всесвітньої історії проекту mega-talant.com ( Естонія) – І місце – Данілова В., ( 8 кл.), ІІІ місце – Кривенко К., 9кл.

Обласний конкурс учнівських творчих робіт до 100-річчя Української революції 1917-1921рр. – ІІІ місце – Кривенко К., 9 кл.

 

Додаток 8

 

 

                          Відбувається зростання якісних показників

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
До підручника
Історія України (рівень стандарту, академічний) 11 клас (Струкевич О.К., Романюк І.М., Дровозюк С.І.)
Додано
30 травня
Переглядів
189
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку