З досвіду роботи "Формування навичок свідомого читання як передумова успішного навчання молодших школярів"

Формування навичок свідомого читання як передумова успішного навчання молодших школярів

Навчити в початкових класах всіх дітей читати так,

щоб вони уміли читаючи думати і думаючи читати.

Читання учить дитину мислити, мислення стає

стимулом, що пробуджує сили розуму.

В.Сухомлинський

Одним із найважливіших умінь сучасної людини — це вміння читати. Щоб отримати потрібний обсяг інформації з книжок, преси, Інтернету, бажано робити це швидко. Школа і вчитель виховують у дітей любов до книги, до друкованого слова, навчають учнів читати книгу, користуватися нею. Прищепити любов до читання - це значить переконати дитину у необхідності дружити з книгою, відчувати її корисність у повсякденному житті як неоціненного джерела знань та засобу спілкування між людьми. У процесі роботи над книгою учні повинні пройнятися розумінням книги як величезної сили, здатної впливати на розум і емоції людини.

Усвідомлення – основна якість читання. Свідоме читання забезпечується встановленням асоціативного зв’язку слів та зв’язку слів з певними конкретними образами дійсності. Інколи доводиться спостерігати, як деякі діти читаючи текст, не можуть передати своїми словами зміст. Створюється враження, що вони нічого не розуміють. Насправді це не так! Якщо цих учнів попросити намалювати те, що вони запам’ятали з перечитаного, то у своєму малюнку вони відобразять зміст прочитаного тексту. Учні начебто бачать зміст прочитаного, а тому краще розуміють його і запам’ятовують. Якщо мовчання учня сприймати за нерозуміння читаного тексту і не допомогти йому розвивати мову, то цей учень бути постійно перебувати в числі невстигаючих. Тому учневі щоразу потрібно вказувати на недоліки в його малюнку шляхом порівняння з роботами інших дітей, у процесі бесід, заохочень. Для слабких учнів малювання до тексту взагалі необхідне. Ці учні не можуть одразу зробити висновок, спіймати головне. Тому спочатку їм потрібно читати текст 5-6 разів, окрім цього ставити додаткові запитання, наприклад: про що говориться у вірші чи тексті? Скільки предметів в ньому описує автор? Які з них головні? Чого не вистачає у твоєму малюнку?  Отже, малювання ілюстрацій до тексту – ефективний і необхідний прийом у роботі. Якщо протягом місяця проводити подібну роботу, це позитивно вплине на засвоєння програмового матеріалу не тільки з читання, але й з інших предметів.

Сформувати навички читання вголос допомагає система прийомів і вправ, що вдосконалюють здорове сприймання і вимову. Ці вправи спрямовані на розвиток зіркості до буквеного складу, слова тобто правильність читання, і, на збільшення „поля читання”, тобто на розвиток його швидкості.

Для виховання зіркості варто добрати слова з читаного на уроці тексту й поняття з незначною відмінністю в буквеному складі. Учням пропонують прочитати ці слова і пояснити різницю в їх написанні і значенні.

Для розширення „поля читання” раджу скористатися методом моментального зорового сприйняття, який, до того ж дає можливість сповнити лексичний запас дитини. Виготовляю картки зі словами різного буквеного складу, зображені друкованим шрифтом.

Наприклад:

І. Набори карток з односкладовими словами.

1. з двох літер: ау, уа, ои;

2. з трьох літер: мак, рак, лак;

3. з чотирьох букв зі збігом двох приголосних у кінці: вовк, банк;

4. з чотирьох букв зі збігом двох приголосних на початку: стіл, кран;

5. з п’яти букв зі збігом трьох приголосних на початку: стриж, згриз.

ІІ. Набори карток з двоскладовим словами.

ІІІ. Набори карток з трискладовими словами.

ІV. Набір карток з багатоскладовими словами.

Кожна картка показується класу протягом 1 секунди. На вправу відводиться до 1 хв.: 10с. на читання 10 слів, а решту часу на перевірку прочитаного.

У багатьох дітей артикуляційний апарат нерозвинутий, говорять вони тихо, невиразно. Тому на кожному уроці вивчаю скоромовки. Скоромовки підбираю на кожну букву алфавіту.

Для вдосконалення вимови необхідно систематично практикувати вправи з розвитку мовлення учнів. Погане мовлення породжує нерозбірливе читання, що знижує рівень розуміння прочитаного.

Практикую:

1. Промовляння голосних у різних сполученнях:

і-й, е-і, а-е, и-у, і-а-е, и-е-і;

- голосних з приголосними: ри-ир, тр-три, тр-ра

- „біг по дорожці”: ши-ша-шо-шу-ше-ші; дже-джо;

2. Вимови складів: пошепки-повільно-швидко: ла-ра-ру-ло, рі-ре-ли-лу, ре-лі-ри-ла; ри-ло-ра-лі;

Щоб підготувати молодших школярів до швидкого читання, необхідно практикувати вправи на збільшення „кута зору”. Для цього я заготовлюю плакати, або дошку на якій записую слова:

Учням пропоную за 5-10с. прочитати мовчки слова не розбиваючи на склади, а миттєво пізнаючи їх. Діти мають навчатися читати згори вниз. Для цього учень спрямовує погляд не на окреме слово, а на весь рядок, розширивши поле зору, погляд ковзає по центру колонки, трохи коливаючись з одного боку в другий. Періодично слід давати завдання: „хто найшвидше прочитає?”, „хто прочитає текст за 1 хв?”.

На уроках застосовую елементи розвиваючого навчання це і спеціальні вправи, які спонукають   учня мислити і підбір вправ, який веде  від роботи під керівництвом вчителя до самостійної роботи. Самостійні тренувальні вправи поступово переходять у творчі. Це вправи на придумування слів, речень, складання казок, загадок. Застосування елементів тієї чи іншої методики не дає того ефекту, як впровадження цілісної системи, але свою роль у розвитку школярів вони відіграють.

Навчаючи своїх вихованців читати, прагну досягти, щоб вони вправно володіли технікою, тобто читали в міру швидко, свідомо і правильно. Головне - сформувати в душі дитини любов до літератури, почуття „не­обхідності” читати, навичку пошукової творчої діяльності.

                                                                         Вчитель початкових класів

                                                                          Каланчацької загальноосвітньої

                                                                     школи І-ІІІ ступенів № 1

                                                                                 Жук Наталя Миколаївна