З досвіду роботи. "Формування життєвих цінностей особистості школярів."

 

 

Формування у школярів

ціннісних ставлень

 

 

З досвіду роботи

Вчителя початкових класів

Богушівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Василюти Тетяни Валентинівни

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формування у школярів ціннісних ставлень.

 

                                                    Педагогічне кредо:

  Вміння знаходити обдарованих та

                 Здібних дітей – талант, вміння їх

Вирощувати – мистецтво. Але

найважливішим є любов до дитини!

 

 

Який шлях веде до справжньої людини, що таїться в нас?» - над цим питанням розмірковував мандрівний український філософ Г.Сковорода. І наприкінці життя дійшов висновку : «Треба пізнати себе, заглянути у самого себе».

   Мало народитись і просто жити. Кожному з нас потрібне бажання глибше пізнати себе, відчути свої можливості, щоб стати кращим.

   Адже через самопізнання, розкриття потенціалу і можливостей кожної молодої людини, через включення її в соціальний процес будується шлях до майбутнього держави. Самопізнання веде людину до розуміння свого місця у світі, сенсу життя, формує її характер і волю. В пошуках себе – величезний зміст: кожна людина може розкрити свої реальні, але до певного часу ще приховані можливості, задатки, здібності.

Із 2010 року в Україні реалізується національна програма «Основні орієнтири виховання для учнів 1—11-х класів», в основу програмного змісту якої покладено формування ціннісних ставлень:

• Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави;
• Ціннісне ставлення особистості до історичних, культурних і духовних надбань рідного краю;
• Ціннісне ставлення особистості до сім'ї, родини, людей;
• Ціннісне ставлення особистості до себе;
• Ціннісне ставлення особистості до природи;
• Ціннісне ставлення особистості до праці;
• Ціннісне ставлення особистості до мистецтва.

 

  Виникають питання: що  таке цінності, чи можемо ми, педагоги, професійно впливати на формування ціннісних орієнтацій учнів,  які цінності сформовані в наших учнів, а над формуванням яких ще треба працювати? 

Ціннісне ставлення особистості має трикомпонентну структуру та передбачає сформованість у зростаючої особистості вміння цінувати себе як носія фізичних, духовно – душевних та соціальних сил.

Ціннісне ставлення до свого фізичного «Я»  - це вміння особистості оцінювати свою зовнішність,  будову тіла, поставу, розвиток рухових здібностей, фізичну витривалість, високу працездатність, вольові риси, статеву належність, гігієнічні навички, корисні звички, стан свого здоров’я  та турбота про власну безпеку, активний відпочинок.

Ціннісне ставлення до свого психічного «Я»  передбачає вихованість у дітей та учнівської молоді культури пізнання власного внутрішнього світу : думок, переживань, прагнень, цілей, життєвих перспектив, ідеалів. Важливо навчити зростаючу особистість сприймати себе такою, якою вона є , знати свої негативні та позитивні якості, сприяти формуванню в ній готовності до самовдосконалення та самопізнання, конструктивної самокритичності.

 

Ціннісне ставлення до свого соціального «Я» виявляється у таких ознаках: здатності орієнтуватися та пристосовуватися до нових умов життя; визначенні свого статусу в соціальній групі; налагодженні спільної праці з дорослими та однолітками; вмінні запобігати конфліктам; справедливому і шляхетному ставленні до інших людей.

Формування цінностей – процес багатогранний і складний. Одне із означень поняття «цінності» звучить так:  це те, що може цінувати особистість, що є для неї значущим і важливим. Саме цінності наповнюють сенсом існування людини і суспільства, вони значною мірою духовно відтворюють саму людину.

Ціннісні орієнтації особистості – показник її зрілості та сформованості, нерозвиненість ціннісних орієнтацій – ознака інфантилізму особистості.

Система ціннісних орієнтацій особистості не є стабільною та незмінною. І розпочинати виховання у дитини цієї системи, безумовно, необхідно ще у дошкільному та молодшому шкільному віці.

    Сенс життя більшість учнів убачає у щасті близьких людей, гарній роботі, знайти свою другу половину, самореалізуватися у спорті, займатися творчістю.

Підсумовуючи, слід зазначити, педагогам необхідно більше уваги  звертати  на виховання відповідності у підлітка між словом і ділом, між тими переконаннями, моральними ідеями, поняттями та установками, які, з одного боку, формуються в нього, і його вчинками, діями та конкретною поведінкою, з іншого боку. 

Освіта – ціннісна за своєю природою. Педагогічний процес завжди пов’язаний із засвоєнням дитини, яка зростає, певних цінностей. Ми, дорослі, що працюємо з дітьми, знаходимося в особливій ситуації. Кожен з нас має бути потужним фактором формування особистості учня! Сам факт існування  поруч і разом з дітьми сприяє відтворенню ними певних якостей. Більш того, конкретний зміст нашого з ними спілкування на запам’ятовується, а цінності закріплюються та залишаються у вигляді внутрішніх духовних орієнтирів наших вихованців. То ж, сьогодні дуже важливо розуміти

«Цінності вчителя – цінності учня». 

У чому має виражатись ціннісний результат виховання? Однозначної відповіді на це питання педагогічна наука і практика не дають. Існує декілька позицій в даному питанні:

• позиція перша: освоєння цінностей прямо залежить від усвідомлення їх вихованцями ( тому ефективними формами виховної діяльності із школярами є роз’яснення, бесіди, дискусії, години спілкування, розмови в дружньому колі тощо);
• позиція друга: ступінь освоєння цінностей проявляється тільки на рівні мотивів соціальної поведінки. Вихователі, які стоять на цій позиції, активно організовують власну діяльність вихованців, створюють ситуацію вибору, спонукають їх до ініціативи та відповідальності;
• позиція третя: результат виховання пов’язаний з ціннісними ставленнями вихованців.

 

 

 

 

 

 

       Отже, виховані діти – це діти, які вміють знаходити смисл у тому, що відбувається, здатні виявляти ціннісний зміст в конкретних ситуаціях. Взаємодіють зі світом на рівні цінностей, здатні самостійно вибудовувати власну поведінку і власне життя на рівні сучасної культури,  в контексті якої вони народилися.

     Одним із важливих напрямків національної системи виховання є формування гармонійних відносин дитини з природою, її економічного -світогляду, готовності до включення в активну природоохоронну діяльність. І я, як педагог-організатор працюю за такими напрямками виховної роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Але найбільшу увагу приділяю патріотичному та правовому та превентивному вихованню.

 Обов'язок без права – це рабство;

                                     право без обов'язків – анархія.

                                                                       Ф. де Ламенне

 

     Правове виховання — виховна діяльність школи, сім'ї, правоохоронних органів, спрямована на формування правової свідомості та навичок і звичок правомірної поведінки школярів.

 Мета правового виховання учнів — формування в них правової культури громадянина України, що складається передусім зі свідомого ставлення до своїх прав і обов'язків перед суспільством і державою, закріплених у Конституції України, з глибокої поваги до законів і правил людського співжиття, готовності дотримуватися й виконувати закріплені в них вимоги, що виражають волю та інтереси народу, активної участі в управлінні державними справами, рішучої боротьби з порушниками законів. Я, як педагог-організатор тісно співпрацюю органами учнівського самоврядування і ми перед собою поставили такі завдання правового виховання:

  Завдання правового виховання:

• - зміцнюення життєвої позиції;
• - підвищення громадянської активності;
• - виховання почуття непримиренності до негативних явищ.

  Порівняно з іншими складниками виховання воно має свою специфіку, що визначається передусім соціально-правовим статусом учнівської молоді в суспільстві. Школярі матеріально залежні від батьків чи опікунів їх самостійність і активність коригує педагогічний колектив, їм бракує правових знань і досвіду правових відносин, вони мають засвоювати правові закони, які регулюють їхнє життя і діяльність як неповнолітніх, і правові норми, якими їм доведеться керуватися в майбутньому.

 

У правовиховній роботі школи важливу роль відіграє залучення учнів до посильної діяльності, яка передбачає певний обсяг правових знань, умінь та навичок. Це передусім участь у дитячому самоврядуванні, зокрема в роботі комісії з дисципліни і порядку, в загонах юних інспекторів дорожнього руху, юнацьких добровільних пожежних дружинах, у різних формах природоохоронної роботи.

Правовиховна робота в школі

 Правове виховання в нашій школі здійснюється на основі Конституції України, Закону України «Про освіту», Програми правової освіти населення України, Сімейного кодексу України, Конвенції про права дитини, Конвенції старшокласників України від 26.11.2006 р., Декларації прав дитини, Загальної Декларації прав людини, Всесвітньої декларації про забезпечення виживання,захисту і розвитку дітей, шкільної програми правової освіти та річного плану роботи школи. Молодшим школярам надаються початкові знання про норми поведінки під час вивчення курсу «Я і Україна», «Основи здоров`я», на годинах спілкування. Також виховуємо правову культуру дійтей.

   

    Метою правового виховання в школі є формування в кожного учня системи знань з питань основ держави та права, розвиток інтересу до цієї галузі знань і зв'язок права з навколишньою дійсністю; інтересу до її законодавчих та виконавчих органів; прищеплення навичок правосвідомої поведінки; формування потреб та вмінь активно захищати в установленому законом порядку свої права та законні інтереси інших осіб.

 

• Проведення місячника, тижня права;
• Засідання ради профілактики правопорушень;
• Зустрічі з працівниками правоохоронних органів, орагнів юстиції;
• Проведення годин спілкування, лекцій, бесід, консультації з правової тематики;
• Робота з громадськими організаціями;
• Педвсеобуч, консультації для батьків;
• Проведення загальношкільних заходів. 

Система правового виховання включає 2 основних компоненти: і скали таку модель нашої роботи за якою працюємо.

 

• Профілактика правопорушень:

• Облік дітей схильних до правопорушень.
• Робота наставників з дітьми, схильних до правопорушень.
• Чергування по школі учнів і вчителів.
• Контроль за станом відвідування

 

• Просвітницька робота:

• Проведення тижня правових знань
• Година юридичного навчання
• Участь класних керівників в огляді – конкурсі на кращу організацію правової освіти та виховання, класні години.
• Зустріч з працівниками правоохоронних органів.

   Після проведення виховних годин, годин спілкування на такі теми : «Народні та державні символи України», «Твої права»,  «Правила для учнів » тощо. Ми зрозуміли, що кожна дитина має право на:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Щоб допомогти учням усвідомити зміст поняття «Держава», «Конституція», «Права і обов’язки ». Дати загальне поняття про моральні норми, загальнолюдські цінності, було заплановано та проведено ряд заходів: виховні години: «Народні та державні символи України», година спілкування «Твої права», ситуаційно – рольова гра «Давайте жити дружно», «Правила для учнів», повідомлення про міжнародний день мов, «Хто такий Пилип Орлик?»(431 р. від дня народження), День профілактики правопорушень Урок толерантності, повідомлення про Всесвітній день дитини, «Правова відгадайка» тощо.

 

 

 

  Превентивневиховання

 Мета превентивного виховання направлена на створення умов для формування та виявлення у соціальному просторі сталої, безпечної, відповідальної поведінки дітей на основі сформованості превентивного світогляду, імунітету, здатності до супротиву що до негативних впливів соціального середовища групи та окремихосіб. Тому в Богушівській    ЗОШ І-ІІІ ст. Протягом року проводяться профілактичні заходи.Традиційно у вересні відбувається місячник "Увага! Діти на дорозі!" серед учнів школи. Діти разом із вчителями, вихователями розробляють карти-маршрути найбезпечнішого руху від дому до школи.

 

   Традиційно протягом року в школі відбуваються декади "За здоровий спосіб життя", "Безпеки життєдіяльності", "Антитютюнової, антиалкогольної, антинаркотичної залежності" під час яких із учнями проводяться лекційно – тренінгові заняття "Як досягти успіху в житті?", "Здорова молодь, здорова нація".

   Освітньо-профілактична робота щодо шкідливості тютюнопаління, вживання наркотичних та інших хімічних речовин серед дітей та молоді проводилась в рамках просвітницько-оздоровчої програми "Молодь на роздоріжжі" у формі лекційно-тренінгових занять.

  Разом з медсестрою школи постійно проводяться профілактичні заняття щодо шкоди паління та вживання алкоголю.

  Учні старших класів проводили конкурс "Твоє здоров’я – скарб, бережи його".

 

 

 

 

У рамках тижня «За здоровий спосіб життя» жваво і захоплююче пройшли "Веселі старти" серед учнів початкової школи.

Тому завдання школи полягає в тому, щоб кожен учень прагнув не лише мати добрі знання, а й намагався самовдосконалитися, бути фізично-здоровим, реалізуватись, як творча  особистість.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6 грудня проводились змагання між старшокласниками до

Дня Збройних Сил України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Індивідуальні бесіди: «Поведінка на перерві», «Посієш звичку – пожнеш характер», «Дисциплінованість на уроці». Щоб допомогти школярам усвідомити статтю 9 «Конвенції про права дитини». Виховувати почуття пошани й любові до своїх батьків та всієї своєї родини. З цією метою проводилась виховна година «Кожна дитина має право… на те, щоб її не розлучали з батьками ».Також був проведений виховний захід «Твори добро, бо ти людина»

 

 

 

 

„ ТВОРИ ДОБРО , БО ТИ ЛЮДИНА”

Пісня „Гімн доброті”

Вчитель  1. Людське життя...Неповторне і звичне , радісне і сумне , сповнене глибоких переживань , солодке, як мед , і гірке як полин.

Вчитель 2.Люди, їх мільйони...всі вони різні і чимось неповторні. Вони , мов ті зорі на небі , що горять своєрідним світлом.

Сценка „Мама і синочок”

( Виходить жінка із запаленою свічкою у руках і хлопчик)

Хлопчик   Матусю, а правда , що небо на залізних стовпах тримається?

Мати  Так, мій синочку правда.

Хлопчик  А чому так багато зірок на небі ?

Мати  Це , коли людина на світ приходить , Бог свічку запалює , і горить та свічка , поки людина не помре. А як помре , свічка гасне, зірочка падає. Бачив ?

Хлопчик  Бачив , матусю , бачив . Матусенько , а чому одні зірочки ясні , великі, а другі ледь видно ?

Мати  Бо коли людина зла , заздрісна, скупа, її свічка ледь – ледь  тліє. А коли добра, любить людей , робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно і світло це далеко видно.

Хлопчик  Матусю , я буду добрим. Я хочу , щоб моя свічечка горіла найяскравіше!

Мати  Старайся , мій хлопчику ( гладить по голові).

(Ставлять свічку біля ікони і виходять)

Педагог-організатор: Стежина життя ...Це по ній кожен має пройти гідно. Але якою вона буде ? І хочеться гукнути :„Життя ! Ну зупинися хоч трішки ! Візьми мене на свої крилечка й понеси ген - ген за небокрай , де люди у вічності живуть”

Педагог-організатор: Прекрасні слова, правда ? У як хотілося б кожному з нас , щоб і життя наше було таким же прекрасним. Але як цього досягти?

Педагог-організатор: Вдумаймося в слова  Леонардо да Вінчі :

„ Пам’ятай ! Життя є дар, великий дар,

І той , хто його не цінує,

Цього дарунка не заслуговує”

Педагог-організатор: А щоб цінувати життя – треба знати і розуміти своє місце в ньому . Треба завжди пам’ятати , що ти  Людина.

Вірш В. Симоненка

„ Ти знаєш, що ти людина”

Ти знаєш , що ти – людина ?

Ти знаєш про те чи ні ?

Усмішка твоя –єдина ,

Мука твоя – єдина,

Очі твої єдині.

Більше тебе не буде

Завтра на цій землі.

Інші ходитимуть люди,

Інші кохатимуть люди –

Добрі, ласкаві , злі.

Сьогодні  усе для тебе –

Озера , гаї , степи.

І жити спішити треба

Кохати спішити треба

Гляди ж не проспи.

Бо ти на землі – людина,

І хочеш того чи ні –

Усмішка твоя – єдина ,

Мука твоя – єдина

Очі твої одні.

Педагог-організатор: Сьогодні у нас з вами свято. Свято „Твори добро , бо ти людина”. Життя кожної людини – це стежина , встелена жовтогарячими чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з  червоними й чорними тонами, як у тій пісні...

Пісня „Два кольори ”

Педагог-організатор: Ви – молоді громадяни України. І саме від вас залежить майбутнє, від вашої освіченості , активної життєвої позиції.

Педагог-організатор: З чого починається людина ? Якими рисами повинна вона бути наділена , щоб творити добро ?

Педагог-організатор: Щоб з’ясувати усе це ми сьогодні здійснимо  святкову мандрівку.

Педагог-організатор: Отож щасливої вам подорожі!

І учень ( черговий по станції „Ввічливість - людяність”)

 Увага ! Увага ! Увага!

Раді  вітати вас на нашій першій станції  „Ввічливість - людяність”. Доброго дня ! Ой , як гарно ви відповідаєте „ доброго дня ”. Отож , ми побажали один одному , щоб день був добрий для кожного із нас, приніс радість , задоволення, добрий настрій! У нашого народу стало добрим звичаєм вітати один одного цим хорошим, теплим побажанням .

А ще кажуть: „Доброго здоров’я”, „Здорові були”, „ Моє шанування вам”. Є теплі, рідні та близькі слова :„мама”, „ тато”. Є слова вагомі – „ держава”, „Батьківщина”.

А ще є ввічливі слова – називаються вони чарівними. Люди , які їх  постійно вживають , називаються ввічливими, чемними.

Чемна людина всім приємна, бо вона приносить втіху і хороший настрій.

Отож на нашій зупинці ми влаштуємо  невеликий екзамен – турнір ввічливості , адже без хороших  манер дороги далі нам нема.

Команди , на сцену !

Розминка.

Гра  „Закінчи речення ”

• Зазеленіє навіть пень, коли почує ... ( добрий день);
• Якщо їсти більше невсилі, скажем мамі ми ... ( спасибі);
• Коли з бешкет сварять чи підказку , скажем ... ( вибачте, будь ласка);
• І у Франції і в Словаччині на прощання кажуть ... ( до побачення ).

Запитання для команд

1. Хто  такий лицар ;
2. Назвати якнайбільше чарівних слів ;
3. Назвати прислів’я та приказки про ввічливість ;
4. Уявіть ситуацію , що ви зустріли інопланетянина. Його ви не розумієте, він не розуміє вас. Як би ви показали йому ваші хороші наміри ?
5. Чи обов’язково вітатися , зайшовши в магазин , автобус ?
6. Розмовляють два вчителі у коридорі . Учневі треба звернутися до одного з них. Як це зробити ввічливо ?
7. хто вітається першим , якщо зустрілися хлопчик і дівчинка, старша людина і молода.
8. Чому потрібно знімати шапку , заходячи у приміщення.

Підбиття підсумків конкурсу.

 А тепер спробуємо скласти правила поведінки людини щодня , щоб її поважали інші. ( Учні читають з плакатів 6 „ У нас можна ”, „У нас не можна”)

Наші правила ввічливості нами і придумані. Мені залишається вам лише побажати : дотримуйтеся цих правил під час мандрівки.

Успіхів вам ! До побачення !

„Гімн  ввічливості ”,

 вірш читають двоє учнів

Клянемось ввічливими бути!

Завжди „ спасибі” говорити

Добрий день„ та „До побачення”

Мають у житті важливе значення.

 

Клянемось ввічливими бути !

У боротьбі зі злом добро здобути,

Нечему  вразити мечем чарівним

Словом суворим  і вірним!

Клянемось ввічливими бути .

Вас вітає  станція „ Доброчинність – захисниця розуму”

Легенда „Про добро і зло”

Жили на вулиці двоє сусідів. Одного року один зробив іншому велике зло. Ображений чоловік , прагнучи відповісти помстою , вирушив до мудреця за порадою. Що ж мудрець йому запропонував? Відповісти зловмиснику добром !  Сусід послухався , а у відповідь знову був „нагороджений” злом. Мудрець і тут порадив не шкодувати добра. Сусід ще раз послухався , віддячив добром. Але через деякий час у відповідь одержав зло. Сусід прийшов до мудреця і той знову порадив йому віддячити добром . „Але я вже стомився віддячувати йому добром” – заперечив сусід. „Якщо  зловмисник не стомився  від зла , то чому ти стомився від добра ?”- відповів йому мудрець.

Під час зупинки на цій станції ми поведемо розмову про  загальнолюдські риси характеру , в основі яких лежить споконвічна боротьба між добром і злом.

• Якими ж позитивними рисами має володіти людина , щоб бути доброчинною ?

Гра  „Мікрофон”

Учні по черзі передають мікрофон і  називають якості.

     -    А які ж якості заважають творити добро ?

Учень 

На світі можна жить без еталонів,

 По – різному дивитися на світ :

Широкими очима , з-  під долоні

Крізь пальці, у квартирку , з –за воріт .

 

Від цього світ не зміниться нітрохи,

А все залежить від людських зіниць -

В широких відіб’ється вся епоха,

У звужених – збіговисько дрібниць.

Вчень , письменники , філософи мають багато суджень про вічне питання добра і зла.

Запрошую вас прокоментувати два погляди.

Гра „Карусель”

1група ( учні , що у внутрішньому колі каруселі ) – „Добра не буває без зла” ;

2 група ( учні , що у зовнішньому колі ) – „Зла взагалі не повинно існувати”

Найвища наука життя – це мудрість.

Раді вітати вас на нашій наступній зупинці , яка так і називається.

   Доброта і чуйність ,чи співпереживання і щиросердечність, уміння розділити чужий біль , вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити у горі й біді – це завжди було в характері нашого українського народу. У наших традиціях споконвіку збереглася звичка наділити  прохаю чого , заступитися за беззахисного і скривдженого.

  Народна  мудрість стверджує, що треба менше говорити про добро, а просто проявляти милосердя до тих , хто бажає підтримки.

СЦЕНКА

Ведуча. Прибіг щодуху син додому й до тата голосно гука:

Син . А  я провідав у лікарні свого товариша , дружка. То ж правда, тату , я чутливий і маю серце золоте.

Ведуча. Замислився  тато на хвилину  і так йому сказав на те :

Тато . Коли тебе в тяжку хвилину людина  виручить з біди , про це добро , аж поки віку , ти сину, пам’ятай завжди. Коли ж людині ненароком ти зробиш сам добро колись , про це  забудь, аж поки віку мовчи й ніколи не хвались.

Твори добро , бо ти Людина.

Найбільшим же людським скарбом  є дружба. Доброго дня . Наступна станція – „Дружба”.

Я навіть не запитую , чи  хочеться кожному із вас мати друга – справжнього, вірного , який завжди допоможе ,підтримує , з яким  біда – півбіди, а радість подвійна .

Звичайно , хочеться ! І щасливий той , хто його має !

Назвіть прислів’я і приказки , афоризми про дружбу.

(„Без вірного друга велика туга”

„Дружба – велике багатство „

„З добрим дружись, а лихого стережись”

„Друг пізнається в біді”

„Скажи , хто  твій друг , і я скажу хто ти”)

У свого друга ми хочемо бачити лише позитивні якості : щоб був він для нас приємний і цікавий, добрий , щирий, вірний , щедрий.

Отож , щоб з нами хотіли дружити, то й ми  повинні такими бути.

Пісня „ Справжній друг”

„ Добре  ім’я – найкраще багатство”

Саме про це поговоримо ми зараз . Для  української народної моралі розуміння честі є відповідним  до віку і статі особи. Для дівчини честь співвідноситься із цнотливістю , незайманістю, сміливістю.

Вірш „ В житті є логіка  сувора”

В житті є логіка сувора,

Й суворі виміри народні

Як не казав ти правди

І сьогодні переконатися пора

Зробивши зло не жди добра

Хто б не був ти носа не дери,

Де б не був учися говори

мовою людей – куди прийшов

Розлютився ранить наче лезом ,

А шкодуєш ледь не все життя

Кажуть так , що гнів спочатку без сум

Потім каяття,  лють , а  сушить злого

Юнаку згинає плечі,

А від сміху і в старого сяють очі молодого

Не хвалися родом, що ти благородне

Скажуть люди згодом чого сам ти годен.

Одне дарує плід хоч цвітом не красується,

А інше пустоцвіт , а гляньте як хизується.

Друзі ! А чи не забули ви , що нас чекають у гості , адже запізнюватися за правилами етикету геть не личить.

Отже , наша наступна зупинка „ Гість – радість у домі”

Пісня „ Гості”, гумореска „ Некультурні хазяї”

 У гостях ми повинні не тільки гарно сидіти за столом, а й розважатися : співати, танцювати, поводитись відповідно до етикету.

( Демонстрація правильного запрошення до танцю , танець )

   Інколи в нас закрадається думка і постає запитання :  Яка  дорога веде до храму ? Де той шлях до правди і добра, яким треба йти кожному .

Саме наша слідуюча зупинка „ Сумління – найкращий порадник” і дасть відповідь на це запитання.

Учениця.

Лікуймо наші зболені серця ,

Лікуймо наші душі зачерствілі,

Несемо правди непогасний стяг,

І кривда в нашу душу не поцілить,

Є ще спасіння від недуг людських,

Джерела віднайдемо лиш цілющі.

 

Мов подорожником торкнемося до них,

Й добром розквітнуть , просвітліють душі

Окріпимо серце щире, не черстве

Людського милосердя еліксиром.

Воно , хоч кволе, знову оживе,

І справедливість й людяність творить.

   Хоч час невпинно біжить вперед. Збігають хвилини , години, пливуть роки. Хочеться вірити , що у нас все буде гаразд. Хочеться, щоб слова доброти, почуті сьогодні, ви пронесли крізь усе життя. Пам’ятайте , людина на цім світі не вічна, життя коротке і гріх розтринькувати його на погані справи.

Учень.

Не забудь ні старця, ні дитину,

Поділись останнім сухарем,

Тільки раз ми на землі живемо,

У могилу не бери провину.

Зло нічого не дає , крім зла.

 

Вмій прощати, як прощає мати,

За добро  добром спіши віддати –

Мудрість завше доброю була.

 

Витри піт солоний із чола

І трудись, забувши про утому,

Бо людина ціниться по тому, чи вона зробила , що могла.

Скільки сил у неї вистачало,

Щоб  на світі більше щастя стало.

Учениця.

Щастя мати рідну домівку, батьків – найдорожчих людей для кожного із нас. Ніколи не стане великою , благородною людиною той , хто ще змалечку не вмів бути хорошим сином, ніжною, доброю донькою.

 

Пісня „Поведи мене мамо”

   Для кожного із нас слово  мама – святе. Про материнську любов , про синівські почуття складено багато творів.

(Власна поезія дітей)

   Старість – радість , ніхто її не жде. Всяк старається відсунути її небажаний прихід. Та вона вже ж несподівано підкрадається, і ти вже з печальною розсудливістю розумієш , що усе найкраще вже було, усе в минулому. Добре , коли поруч тебе рідні, діти й онуки.

( Пісня „ Ой у чистім полі”)

Отож , багато є випадків , що при живих дітях батьки стають самотніми. Діти виростають, забувають стежку до рідної хати, дбаючи лише про своє благополуччя. А матерям хочеться бачити їх, погладити по голівці, торкнутися до їхніх рук і почути теплі слова любові :

Інсценівка вірша  „ Розмова з мамою”

Син. Розкажіть мені мамо, про вишні,

Їх було так багато в саду.

Мати. Були, сину , морози невтішні,

А вони кого хочеш зведуть.

Син. Розкажіть мені, мамо, про зорі,

Чи такими були і колись ?

Мати. А той , сину , хто виріс у горі -

Не часто на зорі дививсь.

Син. Розкажіть мені , мамо про долю,

Чи людині відкладена вона?

Мати. Наша доля , мій сину, як море –

Той пливе лиш, хто має човна .

Син. Розкажіть мені, мамо, про роки –

Чи спливають помітно вони.

Мати. Роки , сину, помітні допоки...

Матерів пам’ятають сини.

Педагог-організатор: Дорогі діти ! Ось і закінчилась наша подорож.   Я думаю , що вона збагатила вас, допомогла доторкнутися душею і серцем до людських витоків добра і милосердя.Нехай не черствіють ваші душі в щоденних клопотах, бережіть свої серця від усякого зла.

Педагог-організатор:   А зараз я хочу подарувати вам пам’ятки про нашу сьогоднішню зустріч і прошу пам’ятати про те , що ще літописець Київської Русі Володимир Мономах  у своєму „ Повчанні дітям” закликав :

• Не забувайте убогих, подавайте сиротам, захистіть вдову;
• Не майте гордощів у своєму серці, старших шануйте;
• Не проминіть ніколи людину , не привітавши її, і добре слово мовте;
• На світанні , побачивши сонце, з радістю прославте день новий і скажіть : „ Господи , додай мені літа до літа , щоб я з честю і добром виправдав життя своє”

 

Педагог-організатор: У кожному селі та місті біля церков є дзвони, які щонеділі й свято кличуть людей на службу Божу. Але з давніх – давен, окрім богослужіння , дзвони використовувалися, як набат, для сповіщення про якесь лихо, біль, били на сполох під час пожежі чи ворожого нашестя.

Педагог-організатор: А сьогодні дзвони б’ють на сполох, закликаючи нас до милосердя, доброти. Бо тільки доброта і милосердя роблять нас справжніми людьми. Будьте творцями  власної духовної краси.Хай наше серце завжди відгукується на них і відкривається для добра.

( Учень і учениця  підходять до ікони Божої Матері, всі діти встають , склавши руки до  Молитви )

Учень. Во ім’я  Отця і Сина , і Духа святого,

І високого ім’я Матері , Землі

Рідної, України славної

Нехай єднаються наші серця для добра.

Учениця. Во ім’я Правди , життя і всього сущого

Непідкупного, вічного і нездоланного

Нехай твориться наш кожен крок

І урок на землі.

Пісня Т.Петрененка „ Україно”

 

 

 

 

      Головною проблемою правової освіти є формування правової культури підлітків. Тому сучасна школа, як одна з найважливіших ланок нашого суспільства, повинна брати активну участь у вирішенні цієї проблеми.  Тому  було заплановано та проведено ряд заходів: година правової грамотності «Мої права, мої обов’язки », година спілкування «Мої обов’язки в родині», інформаційний день Європейського Союзу, День профілактики правопорушень, Рольова гра «Якби я був(була) народним депутатом України». Виховні години: «Чи потрібен я державі таким, яким я є сьогодні», «Мир і дружба не дива, тільки знай свої права», «Мої права та обов’язки », «Обряди та звичаї мого краю». Бесіди: «Символи України», «І покажем, що ми, браття, козацького роду», «Толерантність», «Громадянська освіта – одна з галузей правової освіти», «Що я знаю про Конвенцію прав дитини», «Поважати життя кожної людини», «Держава – дім, а лад у ньому закон». Анкета для батьків «Мати сім’ю – право кожної дитини », анкетування учнів «Мої права у школі».

     Також над правовим вихованням школярів працюють психолог  та педагог-організатор. Ми в свою чергу правове виховання реалізували через проведення таких заходів: Акції «Обміняй цигарку на цукерку», «Зупинимо СНІД, доки він не зупинив нас» , тренінг «Скажи наркотикам «Ні!»» Агіт-бригада «Про здоров’я дбати  – горя не знати ». Міжнародний день толерантності, єдиний урок толерантності. Виховна година з елементами тренінгу «Толерантність». Конкурс дитячої творчості : « емблема толерантності », бесіда з учнями різних вікових категорій по вихованню кращих людських якостей: доброти, людяності, поваги до дорослих. Випуск стінгазет «Права людини», організація роботи по формуванню здорового способу життя. Спортивне свято «Козацькому роду нема переводу».  Виховний захід «Декларація прав дитини».

   В школі постійно здійснюються заходи, які спрямовані на формування в учнів поваги до Конституції України, символів держави. У кожному класі створені куточки державної символіки, проводяться тематичні лінійки, щопонеділка звучить Гімн України.

 

Найвищою метою виховного процесу є плекання людської особистості: фізично, психічно і духовно досконалої і здорової, з розмаїтими почуттями, глибоким інтелектуальним розвитком та універсально-широкими інтересами.

Педагогам, які здійснюють виховний процес, слід завжди пам’ятати про те, що кожний захід має сприяти розвитку ініціативи учнів, задоволенню їхніх потреб та інтересів. Класний керівник, шкільний та класний колективи повинні допомогти кожному школяреві визначитись не лише ким бути, а яким бути, як жити в цьому складному, глобалізованому, інформованому та суперечливому світі, як влаштувати свій спосіб життя.

"Справжня суть виховної роботи полягає зовсім не у ваших розмовах з дітьми, не в безпосередньому впливові на дитину, а в організації життя дитини”, – писав А.С.Макаренко.