З досвіду роботи "Розвиток творчих здібностей гімназистів шляхом розвитку соціальних компетенцій на уроках української мови та літератури як засіб соціальної адаптації"

         Комунальний заклад вищої освіти

«Дніпровська академія неперервної освіти»

         Дніпропетровської обласної ради

 

     Факультет підвищення кваліфікації

Кафедра соціально-гуманітарної освіти

 

 

КУРСИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

  учителів української мови і літератури

     

 

                                           ЗАЛІКОВА РОБОТА

 

Розвиток творчих здібностей гімназистів шляхом розвитку соціальних компетенцій на уроках української мови та літератури як засіб соціальної адаптації

 

 

 

 

                                                                                        Виконавець:

                                                                                        Левченко Лариса Геннадіївна,

                                                                                        учитель української мови і літератури

                                                                                        КЗ «Нікопольський навчально-виховний

                                                                                        комплекс №7.Загальноосвітній заклад

                                                                                        I ступеня»

 

                                                                                        Керівник:

         Степаненко Олена Костянтинівна,

         доцент кафедри

         соціально-гуманітарної освіти

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                               м. Нікополь

                                                                     2019

 

Учитель – це той же вчений, але у своїй особливій лабораторії,

                                            де він, усебічно вивчаючи учнів, невпинно творить…

                                                                                                                              Б. Патон                                    

 

Cучасний розвиток цивілізації перебуває в активному динамізмі, відбувається стрімке зростання соціальної ролі особистості, гуманізація та демократизація суспільства, швидка зміна технологій у світі. Усе це зумовлює необхідність перетворення освітньої системи в цілому. Завдання щодо виховання людей із високим творчим потенціалом постає не лише як актуальна проблема сучасної педагогічної науки та практики, але і як соціальна необхідність.

Одним із головних завдань сучасної школи України є виховання  творчої  особистості,  бо  вона  значно  краще  й  легше пристосовується  до  побутових,  соціальних  і  виробничих  умов, ефективніше  їх  використовує  та  змінює  відповідно  до  власних уподобань, переконань тощо.

Соціальні  перетворення  в  українському  суспільстві докорінно  змінили  пріоритети  в  галузі  освіти.  Інноваційна філософія визначила головну стратегію педагогічної діяльності: спрямування  навчально-виховного  процесу  на  формування духовного  світу  особистості,  утвердження  загальнолюдських цінностей,  розкриття  й  розвиток  потенційних  можливостей  і здібностей учнів. Розв'язання цих актуальних проблем можливе лише на  основі  широкого  запровадження  нових  педагогічних технологій, спрямованих на розвиток творчих сил, здібностей  і нахилів особистості. 

Сучасна  школа  має  сприяти  розвиткові  демократичної культури, формуванню необхідних для проживання в  європейському співтоваристві компетентностей, політико-правових і соціально-економічних  знань.  Пріоритети  загальноєвропейської освіти  полягають  у  наданні  молодому  поколінню  знань  про спільну  європейську  спадщину  та  практичних  умінь  адаптуватись  до  життя  й  навчання  в  різних  країнах  Європи,  бути мобільними,  соціально  здібними,  здатними  до  комунікації  та захисту своїх прав. 

Орієнтація на особистість учня у процесі педагогічного  стимулювання  розвитку  їхніх  творчих  здібностей базується на  тому, що від моменту народження дитина змінює, перетворює навколишній світ за власною  ініціативою. Вона  навчається,  творчо  освоює  світ  речей,  створюючи  нову гру, казку. Це  ставить  принципово  нові  вимоги  до  вчителя,  оскільки він, як творча особистість, має бути  готовим до роботи у творчому, інноваційному режимі, до оновлення процесу навчання.  

Школа  потребує  нових  нетрадиційних  ідей,  теорій,  що відповідали  б  оптимальному  розвитку  дитини,  сучасним потребам  людства.  І  тому  важливу  роль  відіграє  творчий розвиток  особистості,  в  основу  якого  потрібно  покласти використання  різних  засобів,  підходів  до  розвитку  дитини, орієнтованих  на  досягнення  оригінального  результату. 

Найефективніший шлях розвитку творчої особистості – прилучення всіх школярів до продуктивної творчої діяльності, бо розвинути здібності – це значить озброїти дитину способом діяльності, дати їй до рук ключ, принцип виконання роботи, створити умови для виконання й розквіту її обдарованості.

Мета: виявити ефективність уроків української мови і літератури для розвитку творчих здібностей учнів як засобу соціальної адаптації.

 Завдання:

- з’ясувати методологічні та методичні підходи до розвитку творчих здібностей учнів як засобу соціальної адаптації;

- проаналізувати інноваційні підходи вчителя до навчання української мови і літератури;

- виявити фактори ефективності уроків української мови і літератури;

- узагальнити позитивні сторони застосування інноваційних методик навчання української мови і літератури.

     Предмет дослідження: методичні аспекти використання передових освітніх технологій для розвитку творчих здібностей учнів як засобу соціальної адаптації.

 Визначення актуальності:

Сьогодні школа повинна підготувати людину мислячу, креативну, яка не тільки має знання, але й вміє творчо використовувати їх у житті, творчо підходити до будь-яких змін, нетрадиційно та якісно вирішувати існуючі проблеми. Тому актуальною стає проблема пошуку нових, нестандартних форм, методів і прийомів навчання, спрямованих на розвиток творчих здібностей учнів.

Створення в Україні високорозвиненого суспільства та розбудова  демократичної держави потребують наявності таких особистостей, які здатні до самореалізації, спроможні до творчої побудови свого життя, зорієнтовані на особистий вибір і особисту відповідальність. Традиційна школа, переважно спрямована на засвоєння системи знань, сьогодні  вже не відповідає соціальному замовленню – вихованню самостійних, ініціативних і відповідальних членів суспільства. Найголовніше завдання виховання та навчання – пробудити в дитині жагу до пізнання. Розвинуті навички творчості дозволяють майбутньому громадянину грамотно ставити власну мету й досягати її.

Новизна педагогічних ідей:

- відхід від теоретичних, фактологічних знань, нав’язування вчительської думки, навантаження й перевантаження учнів;

- створення “технології мислення”;

- навчання техніці інтелектуальної роботи;

- формування особистих творчих якостей школярів;

- підвищення мотивації навчання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Науково-теоретичне обґрунтування

У психологічній літературі перші спроби розробки теорії творчості припадають на кінець XIX – початок XX століття. Серед авторів був російський учений С. О. Грузенберг. Згодом французький філософ М. Монтень («Досліди») теоретично обґрунтував методи навчання та виховання, спрямовані на активізацію і розвиток творчого мислення, ініціативи дитини. Свій вклад у розробку зробили й українські науковці. Г. Ващенко, зокрема, вважав, що школа, з одного боку, мусить дати учням певну суму наукових знань, виробити в них науковий світогляд, а з іншого, – «виховати у них формальні здібності інтелекту», без яких людина «не зможе рухати культури вперед», їй потрібні «логічне мислення і творча фантазія».

Нині творчість вважається вищим проявом активності, самостійності людини, можливістю максимальної реалізації її здібностей. Такий підхід простежується в роботах Ш .А. Амонашвілі, І. П. Волкова, І. Т. Огородникова. Також визначенню поняття творчої особистості у філософській, педагогічній та психологічній літературі приділяли увагу В. І. Андреєв, Д. Б. Богоявленська, Р. М. Грановська та інші. В Україні на початку дев’яностих років навіть визначилася наукова школа, яка займається проблемами розвитку творчих здібностей учнів (О. Є. Антонова, М. А. Тойко, О. І. Кульчицька, О. В. Моляко, О. Л. Музика). Більшість учених погоджується з тим, що творча особистість – це індивід, який володіє високим рівнем знань, має потяг до нового, оригінального. Проте не менш важливим у цьому контексті є питання соціальної адаптації, яким займалися В. Гайденко, І. Предборська, а також уже згадані О. В. Моляко й О. Л. Музика.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основний зміст досвіду

Уроки української мови та літератури дають можливість сприяти розвитку творчих здібностей учнів як засобу соціальної адаптації. «Стартовим майданчиком» успішного навчання та розвитку творчих здібностей є наявність трьох складових інтелектуальної діяльності, спрямованої на засвоєння чогось принципово нового:

-  високого рівня сформованості  елементарних пізнавальних процесів;

-  високого рівня активного мислення;

- високого рівня організованості та цілеспрямованості пізнавальних процесів.

Зважаючи на це, алгоритм діяльності вчителя з формування творчої особистості можна зобразити так:

Виявлення задатків – тренування задатків – здобування вмінь та навичок – набування досвіду – удосконалення здібностей – формування творчої, соціально адаптованої особистості.

Таким чином, на шляху до реалізації проблеми намагаюся управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв’язувати дедалі складніші творчі завдання.

Одним з ефективних засобів досягнення мети вважаю інноваційні технології навчання. Їх використання забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості, тому в педагогічній практиці застосовує поєднання елементів традиційних та сучасних освітніх технологій: інтерактивних, інформаційно-комунікаційних та проектних.

Розвиток творчих здібностей учнів, робота у напрямку їх соціальної адаптації – безперервний  процес, який здійснюється засобами художнього слова відповідно до віку школярів, обсягу та рівня їх знань і досвіду, психологічних особливостей.

Для реалізації своєї мети виділяю три послідовні етапи.

Перший етап – базовий (5–7 кл.). Серед його основних завдань – виявлення творчих здібностей учнів, робота над виробленням умінь та навичок творчої діяльності, виховання постійної потреби  самовдосконалення.

На цьому етапі пропоную творчі завдання, а також допомагаю школярам у їх вирішенні. Я переконана, що важливо викликати у дітей бажання творити нове, незвичайне, плекати схильність до творчого сумніву, змусити їх проявляти чутливість до суперечностей, критично мислити.

Для вирішення завдань цього етапу найчастіше використовую елементи інтерактивних технологій. Особливо ефективною  вважаю  організацію групової роботи на уроці в різних її варіаціях, оскільки за таких умов учні працюють самостійно і спілкуються одне з одним. Це дозволяє раціонально використовувати час на занятті, охопити  значну частину матеріалу, а найголовніше – залучити до роботи дітей із різним рівнем навчальних досягнень, дати їм можливість проявити свої здібності, знання та вміння. Робота в парах дозволяє самостійно опрацьовувати теоретичний матеріал, проводити перевірку письмового домашнього завдання, взаємоопитування.

Так, наприклад, при вивченні поеми «Давня казка» Л.Українки пропоную учням об’єднатися в тематичні групи: сценаристи (переказують зміст твору), психологи (ведуть спостереження за вчинками, переживаннями головних героїв). На уроці української літератури в 10 класі (І.Франко «Мойсей») учні  працюють у групах за ступенем складності завдання: середній та достатній рівні – розв’язати кросворд, дати відповіді на запитання; високий рівень – написати міні-твір, придумати рекламу твору, інсценувати «Як дерева обирали собі короля» . У ході такої роботи кожен учень має можливість проявити свою творчість.

Часто на заняттях практикую і рольову гру: взяти інтерв’ю у письменника; «оживити» головного героя та пояснити його вчинки, розказати про частину мови від першої особи, заповнити сторінку письменника в соцмережі. При підбитті підсумків уроку в нагоді стає вдало використаний педагогом прийом «Незакінчене речення», адже учні вчаться аналізувати, робити висновки, оцінювати свою діяльність.

Використання елементів інформаційно-комунікаційних технологій у 5–7 класах виконує переважно роль демонстраційного засобу, оскільки діти ще не зовсім добре володіють навичками роботи з комп’ютером, тому практикую створення власних мультимедійних презентацій та навчання за допомогою  сучасних електронних мультимедійних підручників та посібників.

Рівень сформованих знань та вмінь учнів базового етапу дозволяє застосовувати проектні технології: діти охоче малюють ілюстрації до тексту, інсценізують уривки з творів, працюють над фотоколажами , складають хмарки слів і под.

Другий етап над роботою з питань розвитку творчих здібностей учнів визначаю як аналітико-пошуковий (8-9 кл.), основні завдання якого – удосконалювати творчі здібності учнів, працювати над набуттям досвіду шляхом організації самостійної роботи над проблемними питаннями. Ставлю проблемне завдання, а способи вирішення пропоную учням знайти самостійно. Як результат – у творчій ситуації діти починають проявляти інтуїцію, творчу уяву, дотепність, здатність відкривати аналогії, оригінальність (нестандартність) мислення, сміливість, емоційну збудливість.

На цьому етапі продовжую використовувати такі форми інтерактивного навчання, як робота в групах, парах, трійках, але завдання ускладнюю: учні мають не лише знайти правильну відповідь, а й запропонувати альтернативні шляхи вирішення проблеми.

Наприклад, вправа «Займи позицію» допомагає творчо провести обговорення чи дискусію зі спірного питання, дає можливість висловитися кожній дитині, продемонструвати різні думки з теми, обґрунтувати свою позицію або навіть перейти на іншу в будь-який час, якщо аргументи протилежної сторони були переконливими. Вправа «Шкала думок» дозволяє їм підбирати аргументи щодо проблеми, яка обговорюється, сприяє розвитку зв’язного мовлення школярів, як і вправи «Навчаючи – вчуся», «Коло ідей».

Використовуючи на уроці інтерактивні вправи, не забуваю про пошукові методи навчання: евристичну бесіду, створення проблемних ситуацій з елементами дискусії, виконання дослідницьких завдань. Цим прагну досягти основної  мети:  створити умови для пошукової, а отже, творчої діяльності.

Допомагають якнайповніше розкрити творчі здібності учнів також нетрадиційні уроки, проведення яких час від часу практикую. Серед таких: урок-диспут («Гайдамаки – розбійники чи народні месники?»), урок-захист проектів та рефератів («Життєпис Т. Г. Шевченка»), урок-екзамен (підсумковий урок за темою «Складне речення» (9 кл.), урок-теледебати (урок розвитку мовлення «Що краще: бути освіченим чи мудрим?») тощо.

Роль особистості учня у використанні інформаційних та телекомунікаційних технологій на цьому етапі зростає: окремі учні( а іноді всі) отримують завдання   створити власні мультимедійні презентації. Як правило, вони носять інформаційний характер: «Односкладне речення» (8 клас), «Види складнопідрядних речень» (9 клас), «Життя та творчість Т. Г. Шевченка» (9 клас).

 В основі роботи лежить дослідження певної проблеми, що передбачає високий рівень творчої активності учнів, адже відбувається відхід від традиційної форми уроку, надається свобода у виборі теми, методів, форм роботи. Програмовий матеріал 8–9 класів надає широкі можливості для проектної діяльності школярів. Теми для проектів, що виконували учні, обиралися ними виключно за бажанням. Тобто опрацьовувався матеріал, який викликав у них зацікавлення. Учні 8 класу презентували проект «Слово про похід Ігорів» у переказах і переспівах); дев’ятикласники – «Козацькі літописи», «Складнопідрядне речення»(кожне речення повинне мати слово «мама»), «Чи легко бути білою вороною».

 Третій етап над роботою з питань розвитку творчих здібностей учнів визначений як  творчий (9–10 кл.). Його завдання – продовжувати роботу над удосконаленням творчих здібностей учнів, дати їм розуміння власної значущості, соціальної вартості. Діти самостійно проходять усі етапи пошуку, аж до висновків, і як результат – самокритичність підлітків, наполегливість у доведенні справи до кінця, здатність користуватися різними формами доказу, обґрунтування результатів творчості, достатня ширина і глибина знань, досвіду та вмінь для втілення нового в духовні й матеріальні форми.

Багатий літературний матеріал дає можливості для використання на уроках таких часто використовуваних учителем вправ, як «Пошук асоціацій», «Створення асоціативних ланцюжків». Іноді пропоную старшокласникам складнішу роботу: скласти асоціативний твір або ж фанфік  «Продовження художнього твору» або «Зміни кінцівку» (наприклад, за новелою М.Хвильового «Я (Романтика)», «Місто» В.Підмогильного та ін. Мета такої роботи – розвивати й розширювати асоціативне підґрунтя творчої уяви, фантазії, формувати вміння й навички укладання власного бачення розгортання сюжету, розвитку образу тощо.

Проведення диспутів, дебатів зі старшокласниками також дає можливість не лише перевірити рівень їх знань, умінь та навичок, а й продемонструвати вже сформовану життєву позицію, готовність до реальних дій у соціумі.

Учні 10-11 класів уже достатньо володіють навичками роботи з комп’ютером, тому можуть створювати власні мультимедійні презентації, шукати нову інформацію в мережі Інтернет, яка потім використовується при підготовці публікацій, презентацій, доповідей, захисті рефератів.

 

     Раціональність та стабільність застосування

Сформованість життєвих компетентностей та вміння й надалі працювати над розвитком власних творчих здібностей у повному обсязі перевірить саме життя. Результати моніторингу якості знань учнів, аналіз рівня сформованості  предметних компетентностей підтверджують дієвість досвіду, оптимальний вибір технологій, форм, методів, технік, використаних для формування знань, умінь та навичок життєтворчої особистості та розвитку творчих здібностей учнів як засіб соціальної адаптації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Висновки

Формування творчих здібностей учнів сприяє їхньому всебічному розвитку. Це виражається за допомогою таких понять, як: самовиховання, самоосвіта, самоспостереження, самовдосконалення, саморозкриття, самопізнання тощо.

Плин часу лишає відбиток на людині, впливає на світоглядні позиції, переконання. Тому варто будувати уроки таким чином, щоб учень міг відверто висловити власну думку.

Творча  діяльність із дітьми – кращий  варіант втілення педагогіки  співробітництва,  що  передбачає  дружні стосунки  між  учителем  та  учнем  і  взаємну  зацікавленість спільною  справою. При роботі над розвитком творчих здібностей школярів важливо помітити специфіку обдарування й допомогти учневі реалізувати й поглибити творчі здібності кожного. 

У процесі роботи переконана, що лише вдала  інтеграція  традиційних та сучасних  педагогічних  технологій  інтерактивного, особистісно зорієнтованого, проектного навчання, майстерне використання інформаційно-комунікаційних технологій на основі постійного розвитку творчих здібностей  учнів  дасть  змогу формувати всебічно розвинену, мовно багату  особистість, що соціально вільно адаптована до реалій сьогодення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Бойко Н. Формування системних знань на уроках літератури – запорука успішної підготовки до ЗНО // Дивослово. – 2015. –  №10. – С. 2-5.
2. Вірченко Т. Підготовка вчителя до організації учнівських досліджень // Дивослово. – 2015. –  №10. – С. 14-23.
3. Гайденко В.,  Предборська І. Соціальна адаптація як передумова життєвого успіху/ Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство: науково-методичний збірник / Ред. кол. Н.Софій (голова), І.Єрмаков (керівник авторського колективу і науковий редактор),та ін. – К.: Контекст, 2000. – 336 с.
4. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: Метод. Посібник. –     К. – 2002.
5. Когут О.І. Інноваційні технології навчання української мови і літератури. – Тернопіль: Астон. – 2005. – 203с.
6. Мистецтво життєтворчості особистості. Науково-методичний посібник.: У 2-х ч. – К.: ІЗМН. – 1997.
7. Моргун В. Розвиток інтелектуально-евристичних  здібностей учня/ Психологічна підтримка творчості учня. – К., 2003. – С.4-8.
8. Музика О. Л.  Рефлексія та ціннісна підтримка розвитку здібностей: підходи до побудови методики дослідження// Творчий потенціал особистості: проблеми розвитку та реалізації. – К. – 2005. – С. 187-190.
9. Освітні технології: Навчально – методичний посібник / О.М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін.; За ред.. О. М. Пєхоти. – К.: А. С. К. – 2004.
10. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К.: А.С. К. – 2004.
11. Рибалка В. В. Психологія розвитку творчої особистості: Навчальний посібник. – К.: ІЗМН. – 1996. – 236 с.
12. Сиротенко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. – Х.: Видав. гр. «Основа». – 2003. – 78 с.
13. Хом’як І. Орфографічна компетентність як складник формування мовної особистості // Дивослово. – 2015. –  №11. – С. 2-5.