Відділ освіти Косівської міської ради 

Старокосівський ліцей Косівської міської ради  Косівської району Івано-Франківської області

Вивчення курсу  «Цікава економіка»  в початковій школі

(з досвіду роботи)

Світлана Вовчак, вчитель початкових класів,  спеціаліст вищої категорії, учитель-методист

Вивчення курсу «Цікава економіка» в початкових класах

«Маленька людина… повинна побачити  і зрозуміти, у чому коріння нашого життя, від чого залежить те, що у нас на столі…»

В. Сухомлинський

Вступ

На сьогоднішній день є досить актуальною проблема формування особистості майбутнього громадянина України. Складні процеси, що відбуваються в суспільному житті, находять своє відображення у системі освіти. Завдання сучасної школи – виховання патріота, економічно освіченого громадянина, підготовленого до життя і праці у світі, що змінюється.

Це складний і тривалий процес. У ранній період життя, коли формуються специфічні якості особистості, відбувається розумовий, духовний розвиток дитини, набуті економічні знання, уміння жити за правилами, в тому числі моральними, економічними, стануть звичкою.

Школа повинна дати учням знання, сформувати життєву компетентність, такі якості як, діловитість, бережливість, працелюбність, співчутливість, уміння робити економічний вибір, приймати обґрунтоване  рішення, жити в демократичній державі.

Питання успішного економічного розвитку є одним з найважливіших для нашої держави. Не навчивши дітей мислити і діяти за законами економіки, ми не зуміємо прищепити їм справжню культуру у реальному житті, достаток якого залежить від творчої ініціативи кожного.

Вивчення економіки у початковій школі позитивно впливає на розвиток особистості, допомагає розвинути економічне мислення, засвоїти понятійний апарат, оволодіти елементарними  навичками моральної поведінки в умовах ринку, формувати багаж знань і практичних навичок, цілісно сприймати навколишній світ.

Економічна освіта стала необхідною умовою будь-якої цілеспрямованої діяльності. Сучасне життя вимагає пошуку нових підходів до виховання маленьких громадян нашої країни, тому що ринкові умови є природним середовищем їхнього існування. Сьогодні здобувачі освіти мають знати, що таке потреби та обмеженість, як правильно робити вибір і що впливає на вибір, для чого потрібні гроші, як формується бюджет сім’ї, яка країна вважається багатою, що таке власність та як стати власником.

Економічна освіта спрямована, насамперед, на вироблення вміння раціонально використовувати наявні ресурси для задоволення різноманітних потреб. Економічне виховання покликане відіграти важливу роль у формуванні в учнів початкових класів таких якостей, які б відповідали суспільним інтересам і сприяли всебічному розвиткові особистості.

Економіка – це наука, яка вивчає економічне життя суспільства та економічні стосунки, що складаються між людьми внаслідок економічної діяльності. В перекладі з грецької мови слово економіка означає мистецтво ведення домашнього господарства («ойкос» - дім, домашнє господарство; «номос» - вчення, закон).

Не секрет, що у багатьох виникають наступні питання: «Навіщо потрібна економічна освіта в школі?», «Як можна застосовувати основи економічних знань на практиці?», «З якого віку має починатись економічна освіта?» тощо.

Слід зазначити, що ці знання є дуже корисними. Бо тоді батькам легше пояснити дитині, чому не завжди можна отримати те, що хочеш.

Результатом отримання економічних знань у молодшій школі буде інтерес до предмета й надалі. Учні сприйматимуть економіку не як щось незрозуміле й непотрібне. А будуть прагнути до поглиблення знань, необхідних у житті чи майбутній професії. Діти змалку вчитимуться планувати сімейний бюджет, уміти жити, як то кажуть, на глибину власної кишені. Це ті знання, яких не має більшість із дорослих і які ой як допомогли б нам не набивати гулі, перш ніж наберемося власного досвіду.

Курс «Цікава економіка» в початковій школі реалізується  на основі знань, умінь і навичок, які учні отримали в дошкільних закладах, сім'ї. Знання учнів початкової школи мають інтегруватись у зміст інших предметів (математика, читання, трудове навчання, «Я і Україна»), оскільки молодший шкільний вік – це період набуття базових життєвих знань, навичок і формування процесів розуміння, усвідомлення власного життєвого досвіду та оточення. Школярі залучаються до азів економічної грамотності, в них формується нове економічне мислення, знайомляться з навколишнім життям людей і тварин, їхніми потребами та способами їх задоволення, економічними законами, створюється підґрунтя для подальшого вивчення економічних дисциплін в основній та старшій школі. В повній мірі передбачається залучення літературного матеріалу, засобів образотворчого мистецтва, проведення екскурсій, рольових ігор, дискусій, роботи у малих групах, у парах, інших методів активного навчання, що розвиває в дітей спостережливість та вміння порівнювати, аналізувати, зіставляти, пояснювати причини виникнення економічних явищ, робити висновки та узагальнювати побачене.

На формування саме таких якостей і спрямована економічна освіта молодого покоління. Саме формую в учнів економічне мислення, уміння орієнтуватись у нестандартних ситуаціях, проявляти ініціативу, бути в майбутньому господарями рідної землі.

Аналіз літератури, досвід роботи свідчать про необхідність формування економічного мислення учнів початкової школи, збагачення, розширення й активізації їх словникового запасу відповідним лексичним запасом.

Перші кроки в економіку

Одним із пріоритетних напрямів розвитку освіти в Україні є підвищення якості економічної освіти здобувачів освіти, оновлення форм та методів організації навчально-виховного процесу, використання інноваційних та інформаційних технологій з урахуванням інтеграційних процесів європейського освітнього простору.

Економічна освіта у школі покликана сформувати систему раціонального мислення і поведінки сучасної людини в умовах ринкових відносин, розвивати підприємницькі здібності, виховувати майбутніх громадян, які стануть носіями національної та людської гідності, патріотизму, порядності, ділової культури, активними творцями матеріальних і духовних цінностей.

В Україні розпочався перехід до ринку, до нової економіки, де головним є закон: якщо хочеш жити краще – краще працюй. І перед нами стоїть завдання – підготувати дитину до реального життя.

Свою роботу я почала з виховання у дітей бережливості, економності, хазяйновитості, починаючи з молодшого шкільного віку. Формуючи в дітей ці якості, загострюю увагу на тому, що бережливість – це не тільки вміння зберегти й берегти, а й моральна якість, ознака загальної культури людини, розуміння нею цінності речей. Адже кожен з нас повинен бути відповідальним за збереження природи, її ресурсів – за кожний витрачений кіловат енергії і літр води.

1.1 Шляхи впровадження економічних знань в практику роботи з учнями початкової школи

З перших років життя дитина занурюється в економічну його сферу на побутовому рівні. Розмови про покупки та продаж товарів, бюджет родини, реклама по телебаченню – ось далеко не повний перелік того, з чим постійно стикається школяр. Ці складні, невідомі, але дуже цікаві економічні процеси, від яких, до речі, часто залежить здійснення бажань та мрій малюка, приваблюють його, тож перші елементарні знання він здобуває самотужки: з бесід з однолітками, перегляду телепередач та спостережень за тим, що відбувається довкола.

Оскільки знання, вміння та навички, сформовані у молодшому шкільному віці, мають стати фундаментом для становлення громадянина – людини, щиро зацікавленої в розвитку та економічному розквіті своєї держави, дуже важливою є продумана та послідовна робота з економічного виховання найменших.

Безсумнівно, що діти повинні мати уявлення про елементарні економічні поняття та процеси (ціна, гроші, купувати тощо). Але важливішим, доцільнішим, на мою думку, є не стільки засвоєння відірваних від реального життя сучасної дитини знань, скільки набуття первинного економічного досвіду. Щоб прищепити дитині навички діяльності в реальному житті, необхідно вчити її мислити й діяти за законами економіки. Малюки, навчаючись, не лише набувають теоретичних знань, а й накопичують практичний досвід: вчаться розв’язувати завдання, поставлені в економічних іграх, працювати з комп’ютерами. Весь процес має будуватися як захоплююча гра, де треба починати знайомство з економічними категоріями й законами від простого до складного, від знайомого до незнайомого.

Як показала практика, формування первинного економічного досвіду найбільш вдало відбувається у процесі ігрової діяльності здобувачів освіти, оскільки саме в грі у дитини з'являється можливість «на практиці» перевірити свої знання, застосувати їх, розширити власний досвід методом спроб та помилок за умови обов’язкового виправлення цих помилок.

Логіка ринкової економіки – це логіка вільних людей, які самостійно роблять свій вибір. Для того, щоб вона сформувалася в людини, потрібні – роки. Звичайно, що для цього недостатньо простої передачі якогось обсягу інформації. Цей процес бажано починати якнайраніше – на етапі навчання у початковій школі, тому що свідомість людини та основні напрями її мислення створюються саме в ранньому віці, коли діти жваво цікавляться усім, що є навкруги. І чим активніше вони стикаються з реальним життям, тим більше в них виникає питань саме економічного характеру. Для цього є два шляхи. Перший не потребує спеціального часу чи обладнання. Він базується на тому, що економіку можна викладати одночасно з іншими заняттями, бо ж будь-яка людина, хай навіть маленька, живе в економічному середовищі й завжди підкоряється економічним інтересам.

При вивченні теми «Професії» дуже вдалим є використання вірша Джанні Радарі «Чим пахнуть ремесла?», де розглядаються такі економічні поняття, як поділ праці, професії, товари та їх характерні риси на відміну від послуг; зв’язок продукту із використаними ресурсами, з працею людей різних професій.

Цікаво проходять заняття-екскурсії: в магазині, на підприємстві, в ощадкасі, на пошті чи навіть на вулиці. Провести такі заняття в найпростіший спосіб – роздаю дітям пакетики, ідемо по території ліцею із завданням збирати різні, на перший погляд, уже непотрібні речі та складаємо перелік того, що з ними можна зробити.

Економічне й трудове виховання тісно пов’язані. Тож дитяча праця має містити в собі елементи продуктивної діяльності: отримання матеріального результату та включення його у людські стосунки. Для цього дитині необхідно мати життєвий досвід; вона набуває його в процесі навчання та виховання.

Економіка і молодший школяр здаються, на перший погляд, далекими одне від одного. Але якщо ми розглядаємо її як галузь «розумного ведення домашнього господарства», то економіка невід’ємна від дитини з перших років життя колективу. Необхідно рахуватися з тим, що перше знайомство дитини з основами економічних знань відбувається в дошкільний період, коли, знайомлячись із навколишнім світом, вона вперше довідується, що достаток сім'ї залежить від праці тата й мами, що є гроші, які використовуються для придбання необхідних речей у магазині. В цей же час дитина знайомиться з такими поняттями, як «ціна», «дорожче», «дешевше», «вартість», «здача», «режим економії». Вже в шкільному віці маленький покупець активно реагує на рекламу, упаковку та інші атрибути торгівлі, чує і розуміє коментарі з цього приводу дорослих.

Цей реальний світ дитина переносить у свої ігри з ровесниками у школі, де вже сама грає ту чи іншу роль. Але ця діяльність відбувається в умовній ситуації, часто не схожій на реальну: діти продають, купують, будують та все це тільки гра. І незважаючи на те, що у школі є елементи реальної праці (самообслуговування, побутова праця, робота з папером та інше), результати її не мають соціальнозначущого значення. Таким чином, засвоєння економічних знань іде двома шляхами: реальних ситуацій у сім’ї і у грі. Жоден шлях не є головним. Бо в процесі гри дитина моделює економічні відносини, що виникли в реальному житті. Нерідко вона відчуває суперечність між життєвою ситуацією та ігровою. І тут постає питання вибору, адже в одному і тому ж випадку можна вчинити по-різному.

Економічне виховання дітей молодшого шкільного віку ставить за мету засвоєння ними доступних понять з економіки, розвиток інтересу до економічних знань. Важливим тут є осмислення дітьми таких, пов’язаних з економікою людських рис, як бережливість, ощадливість, працьовитість, чесність, співчуття, співрадість та розумний азарт, уміння вигравати і програвати.

Бережливість не формується на порожньому місці, визначальними тут є конкретні умови, в яких росте й виховується дитина: сімейне середовище, ставлення до оточення, її духовний світ.  Все це має великий вплив на формування особистості, майбутнього громадянина. В своїй родині малюк навчається гуманному ставленню до природи, поваги до людей праці, доброзичливості, взаємодопомоги, і тому дитина, яка виховується в сім'ї, де панують ці чесноти, в майбутньому завжди буде бережливою і економною в своїй виробничій діяльності.

1.2 Формування у учнів початкової школи  первинного економічного досвіду

Господарське виховання наших дітей повинно полягати в підготовці не тільки повноправного члена сім’ї, а й господаря-громадянина. Предмет варіативного курсу початкової школи «Цікава економіка» посідає важливе місце в шкільній освіті, адже це одна з тих дисциплін, яка впливає на формування світогляду та економічного мислення дитини молодшого шкільного віку.

В економічній освіті й вихованні учнів початкової школи беруть участь різні соціальні ланки: школа, сім’я, позашкільні освітні заклади, громадські організації, трудові колективи, засоби масової інформації.

Головну роль у здійсненні економічної підготовки підростаючого покоління відіграє загальноосвітня школа, а в економічному і загальному вихованні – сім’я. Тому надзвичайно важливо гармонійно поєднувати ці ланки економічної освіти, особливо в початкових класах.

Слід зазначити, що у сім’ї маленька людина досягає розуміння нормативних вимог, набуває досвіду виконання розпоряджень, переживає осуд, радість схвалення, досвід відповідальності й узгодженості. Завдяки прийнятим у сім’ї нормативно-практичним установкам у дітей із часом виробляються поняття про цілі, засоби, очікувані результати діяльності, про взаємні права та обов’язки, про заходи, які застосовуються за відхилень від прийнятих у сім’ї норм. Саме в колі близьких їй дорослих вона оволодіває досвідом спільних цілей і праці, діяльного співчуття, спільності інтересів, згуртованості, усвідомленої дисципліни й організованості. Тому вивчення початкових основ економіки на прикладі сімейного господарства (за программою «Цікава економіка») дає змогу органічно поєднувати зміст предмета варіативної частини програми з повсякденним життям дитини, базуючись на особливостях психічного розвитку учнів початкової школи.

Молодший шкільний вік – період інтенсивного формування людської особистості. Розвивається здатність до наслідування, завдяки чому учні оволодівають поняттями про призначення предметів, способами їхнього практичного використання, засвоюють поведінку старших. Формування особистості молодшого школяра – це непрямий результат зовнішніх впливів на неї. Відбувається воно шляхом відбору й переробки всього, що виникає на життєвому шляху школяра, з постійною допомогою й під керівництвом дорослих, які навчають і виховують. Природа й потреби дитини 6-7 років позначаються на її ставленні до довкілля, на тому, які із зовнішніх впливів є для неї важливішими. Тому діти мають різні стимули до активності, різні інтереси, нахили, смаки.

Як свідчить методична література, процеси економічного мислення учнів початкової школи тісно пов’язані з діями. Значну роль також відіграють безпосередні уявлення, розвивається розуміння причин явищ, які відбуваються з оточенням. Діти оволодівають досить великою кількістю економічних понять, природа яких частіше життєва, а не наукова. У процесі навчання основ економіки в учнів початкової школи розвивається уява – учні успішно можуть уявити й відобразити різні проміжні стани об’єкта. Ураховуючи це, дітям можна запропонувати розв’язання задачі, умови якої подано у вигляді абстрактної схеми. Репродуктивна уява розвивається через формування в здобувачів освіти уміння визначати й пояснювати певний стан об’єкта, якщо в описі це прямо не відзначено, але випливає з нього закономірно, а також розуміти умовність деяких об’єктів, їхніх властивостей і станів. Учителем це може бути використано під час проведення з дітьми навчальних ігор «Уявіть собі». Діти розуміють, що ця ситуація не відбулася; вони вважають її умовною і можуть передбачити її наслідки. Прагнення учнів початкової школи виявляти умови виникнення й побудову яких-небудь предметів є одним з найважливіших психологічних факторів розвитку творчої уяви. Цьому сприяє також організація вчителем групової роботи.

Розвиток економічного понятійного мислення в учнів молодшого шкільного віку міцно пов’язаний з предметами і явищами, при цьому переважає спрямованість на вирішення конкретних завдань, пов’язаних з активною діяльністю (грою, малюванням, елементарними трудовими процесами). Поступово в учнів початкових класів формується вміння абстрагуватися, робити узагальнення й висновки. Засвоюються нові поняття, формується система уявлень, використовуються умовиводи. Узагальнення в дітей цього віку частіше охоплюють зовнішні ознаки, пов’язані з практичним застосуванням предметів. Молодшому школяру доступне розуміння багатьох причинних зв’язків між явищами, однак воно майже не виходить за межі його невеликого власного досвіду.

Слід зазначити, що у процесі сприйняття економічних термінів, дитина нагромаджує знання про предмети та явища не як суму певних відчуттів, а засвоює взаємозв’язки між предметами та їхніми властивостями. Доповнення наявних відомостей з минулого досвіду прискорює процес розпізнавання та сприяє успішній адаптації до середовища. Відомо, що інтелект дитини знаходиться на кінчиках пальці, тому основний спосіб вирішення різноманітних завдань – практична дія.

У процесі економічного навчання учнів початкової школи формується особливий вид сприйняття – спостереження. Тому на уроці спонукаю учнів до розширеного формулювання завдань, навчаю належним чином сприймати ті чи інші явища та дії. Для цього доцільно постійно демонструвати відповідні приклади, пояснювати прийоми огляду, споглядання речей, предметів, явищ. У молодшому шкільному віці відбувається також якісне психологічне перетворення пам’яті, процесів збереження і відтворення інформації. При цьому пряме завдання – запам’ятати – відходить на другий план, але результати мимовільного запам’ятовування залишаються досить високими. Воно відбувається й за допомогою мимовільної пам’яті, яка спирається на способи логічного осмислення. Процес засвоєння інформації складається з багатьох дій, особливих навичок, які організовують пам’ять учня. Завжди пояснюю учням, як треба запам’ятовувати. А для цього вчимося аналізувати навчальний матеріал, групувати, зіставляти його складові частини. Тому велика увага надається самостійній роботі.  Діти запам’ятовують насамперед рухи, дії, образи речей, пережиті почуття та стани, слова близьких людей.

У ході організації економічного навчання учнів початкової школи на засадах активізації пізнавальної діяльності виявлено їхню здатність до засвоєння економічних понять, до розмірковування, узагальнення, усвідомлення різноманітних зовнішніх і внутрішніх зв’язків як між окремими якостями предметів, так і між самими предметами. Основним критерієм повноцінного узагальнення економічних знань є вміння дитини навести й пояснити конкретний приклад або малюнок. Наочні зображення та описи переважно лежать в основі суджень здобувачів освіти про ознаки та властивості предметів і явищ. Справжні уявлення й переживання, пов’язані з працею, формуються тільки за активної діяльності самої дитини, а знання про професії людей знайдуть застосування в її практичній діяльності.

У процесі навчання потрібно враховувати, що в цей період удосконалюються такі якості дитини, як працелюбність і самостійність. У їхньому становленні дуже важливу роль відіграє розумна, продумана система заохочень дитини до успіхів. Особливе значення для розвитку учнів початкової школи має мотивація досягнення успіхів – оцінка дорослого окрилює, розкриває те краще, що є в маленького трудівника. Необхідно заохочувати прагнення дитини до самостійності, доручати виконання більшої кількості справ без сторонньої допомоги й більше їй довіряти. Самостійність – необхідна умова розвитку розумових здібностей, допитливості й здогадливості. Вона активізує всю пізнавальну діяльність особистості, розкриває простір думці, штовхає до пошуку. В основі цієї якості – творче мислення, що відходить від шаблонів і виявляється в тому, якими способами розв’язуються розумові завдання. Для розвитку творчості зовсім не обов’язково придумувати щось неймовірне.  Тому використовую головоломки, кросворди, лабіринти, складання пазлів. Головне – спрямувати дітей на те, щоб вони прагнули скористатися уже відомою їм інформацією, шукали різні способи розв’язання, удавалися до багатьох спроб, не соромилися ставити запитання, шукали різні комбінації.

Всі види роботи на уроках «Цікавої економіки» проводжу так, щоб сформувати систему якостей, що характеризують психологічну готовність до навчальної праці: 

-уміння слухати дорослого, сприймати завдання, бути уважним до процесу  й результату своєї роботи, відображати в грі трудову й професійну тематику;  - здатність самостійно вирішувати нескладні розумові й практичні завдання;  -почуття відповідальності.

Ще одна важлива вимога до організації економічної діяльності учнів початкової школи – домагатися, щоб вони досягали поставленої мети, не кидали справу на півдорозі. Часто діти, приступаючи до виконання якогось завдання, спочатку виявляють велику активність, діють енергійно й рішуче, а потім інтерес слабшає, згодом зникає зовсім, і справа, за яку так старанно взялися, залишається незавершеною – не вистачило наполегливості. Звичайно, треба мати на увазі нестійкість інтересів учнів початкової школи (вони можуть полишити, не закінчивши, одне заняття й перейти до іншого, яке в цю хвилину їх більше приваблює), їхню легку емоційну збудливість, нездатність до тривалого зосередження уваги на чомусь одному й інші психічні властивості.

Однак слід також пам’ятати, що наполегливість не тільки виявляється, а й формується саме в умінні досягати мети, доводити розпочату справу до кінця.

Важливо також розвивати вміння працювати для загальної користі, організовувати свою роботу, оптимально розподіляти час, створювати умови для виконання роботи, відповідати за якість своєї праці, діяти швидко й економно, планувати свої дії, знаходити застосування своїм здібностям, прагнути покращити власні досягнення, працювати в робочих групах.

В своїй роботі я використовую різні завдання – нові й досить складні, прості і знайомі. З розвитком пізнавальної діяльності виникають такі почуття, як здивування сумніви, упевненість, задоволення й радість від зробленої справи. Щоб праця не стала повинністю, важливо не відривати її від інтересів, потреб, емоційних переживань дитини. Цьому сприяють бесіди про те, що роблять батьки, яка суспільна користь від їхньої праці, розмови про випуск продукції, кількість, якість, продуктивність праці, витрати матеріалів на виготовлення продукції. Корисно наводити дітям факти й цифри, оскільки це дисциплінує, переконує, стимулює розмірковування. 

Висновки 

Аналіз науково-методичної літератури, вивчення досвіду роботи вчителів свідчать про актуальність досліджуваної проблеми. У сучасних умовах важливо дати дітям елементарні початки економічного виховання. Складовим елементом економічного виховання є формування в ранньому віці поважного ставлення до навколишніх людей і результатів їхньої трудової діяльності. Нині очевидна актуальність економічної тематики. Діти майже на кожному кроці зустрічаються з такою термінологією як кредит, бартер, аренда, бізнес та ін.

Економічні знання дозволяють здобувачу освіти зорієнтуватись у визначенні свого місця і ролі в економічній системі суспільства, формують початкові уміння і навички раціональної економічної поведінки, у дітей розвивається економічне мислення та виховується економічна культура. Вони вчаться приймати нестандартні рішення у різних ситуаціях, забезпечується розвиток ерудованості, що полегшує адаптацію дітей до економічної дійсності. 

Поняття «економіка» тісно пов’язується з поняттям «економія» – економією природних ресурсів, коштів, матеріалів, електроенергії тощо. Однією з причин економічних проблем є нераціональне використання природних ресурсів, споживацьке ставлення до навколишнього середовища, безгосподарність у стосунках з природою. Тому необхідно формувати у здобувачів освіти розуміння взаємозалежності природних і економічних законів, формувати засади цілісного економіко-екологічного відтворення. Системно застосовувати економічні поняття у шкільній практиці дозволяє інтеграція економіки з уроками природознавства, математики, читання .

Рекомендації вчителям, які впроваджують курс «Цікава економіка»:

Уроки з «Цікавої економіки» потрібно будувати так, щоб вони були цікавими, розвивали економічну грамотність, логічне мислення, виховували практичний інтерес до знань.

Формувати економічні початкові уміння і навички раціональної економічної поведінки, можна за допомогою різних методів і засобів навчання, а саме:

-         організація самостійної діяльності учнів;

-         використання «цікавинок»;

-         створення проблемно-пошукових ситуацій.

Розкрити для учнів початкових класів змістову сторону економічних понять через математичні та природничі завдання, мовні вправи – мета вчителя.

Від його духовних, моральних якостей, педагогічної майстерності, професійної підготовки залежить, якою сформується особистість майбутнього громадянина нашої держави. Тому рекомендую будувати роботу з даного питання у такій послідовності:

-         ознайомитися з програмою економічного виховання;

-         опанувати літературу з даної проблеми;

-         ознайомитися зі спадщиною педагогів минулого і сучасного, в якій висвітлюється ця проблема;

-         опанувати економічні терміни, розробити  тематику занять, ігор;

-         скласти словник економічних термінів для дітей;

-         визначити програмні завдання економічного виховання;

-         виготовити наочний матеріал;

-         у відповідності до віку дітей створити куточок з трудового виховання;

-         ознайомити батьків з системою роботи, яка запланована педагогом, з програмними завданнями;

-         провести анкетування аби з’ясувати потребу в певній роботі щодо поповнення економічних знань батьків.