З досвіду роботи "Впровадження активних форм виховної роботи в процесі формування громадянської культури учнів"

Про матеріал

Світ сучасних ціннісних орієнтацій багатий та різноманітний. За таких умов молодим людям важко буває визначити життєві орієнтири; серед молоді часом посилюється правовий нігілізм ,соціальне утриманство,громадянська інфантильність. Всі проблеми життєтворчості юних громадян є надзвичайно важливими, проте в наш час особливого значення набувають питання національної свідомості , самосвідомості,виховання патріотичних почуттів, громадянських якостей , активної, діяльнісної позиції людини-громадянина. «Громадянські почуття - це найвищі й найблагородніші рухи душі, вони звеличують людину,утверджують у ній суспільну свідомість, честь, гордість. Громадянські почуття є головним джерелом моральної чистоти…»(В.Сухомлинський). Громадянська освіта – це вимога часу, тому розвиток та вдосконалення її системи є актуальним завданням .

Перегляд файлу

Впровадження активних форм виховної роботи в процесі формування громадянської культури учнів

Досвід роботи

Класного керівника 6-А класу

КСШ № 71

Шпортько Євгенії Олександрівни

Вступ

1 вересня я знову ввійду до клітки зі своїми ненаглядними учнями і знову пройду всі кола цього солодко-тривожного пекла . І мені вкотре доведеться бути й ніжною жінкою, і добрим філософом, і плакучою вербою,і залізним полководцем,і хитрим царедворцем,і стихійним психологом,і обивателем з насінням, і людиною-оркестром, і кокеткою, і навченим досвідом старцем…

І все це заради того,щоб вірили та любили , щоб не пустити дітей у нікуди й не показати їм своєї неспроможності ,щоб дати їм можливість обпектись і водночас уберегти від опіків, щоб пам’ятати Їх і розбудити тремтливу й світлу пам’ять у Них. Мені знову доведеться відмовитися від дорослої впевненості й непогрішності й вести вічну роботу маленькими кроками,причалюючи феномени великої культури до в’юнких корабликів дитячого досвіду і їх безапеляційних захоплень. Знати і розуміти дітей – це постійне вдивляння й уважне вивчення дітей у їх різноманітних проявах: погляд,дія,слово,посмішка, лемент – усе вимагає інтересу слідчого й скрупульозності письменника.

Опис досвіду

Тому в умовах сучасної духовної, екологічної, суспільно-політичної ситуації в Україні тема досвіду є дуже актуальною.

Завдання вчителя – створити ефективні умови для формування громадянських якостей особистості у процесі виховної роботи. На сьогоднішній день система найефективніших методів та форм виховної роботи з формування громадянської культури учнів представлена не була, саме в цьому полягає практична значимість досвіду.

Те, що кожна людина неповторна й унікальна, - аксіома. Громадянськість – інтегральна якість особистості, категорія духовна.

Отже, підґрунтям даної роботи є переконання: важливо відчувати себе громадянином конкретної країни не лише за формально-юридичним статусом,а й за станом морально-психологічним, пам’ятаючи при цьому , що громадянство надається, а громадянськість виховується.

Основна ідея досвіду Впровадження інноваційних форм виховної роботи спрямовується на досягнення цілей виховання, а успішність її оцінюється не за обсягом отриманих знань та умінь, а за результативністю їх трансформування в світоглядні пріоритети та ціннісні настанови, формування громадянської культури особистості.

Мета :виховувати свідомого громадянина і патріота, формувати комплекс особистісних якостей і рис характеру, що є основою специфічного способу мислення та спонукальною силою повсякденних дій, вчинків,поведінки.

Інноваційна значущість полягає в тому, що формування високої патріотичної свідомості учнів відбувається із залученням їх до активної громадянської діяльності, до процесу творення, розвитку цінностей, які засвоюються ними.

Теоретичну основу дослідження становлять:

педагогічні основи виховання, принципи, методи, напрями та засоби формування громадянських якостей особистості (І. Бех, О. Вишневський, Н. Дерев’янко, Л. Кузнєцова, П. Ігнатенко, Л. Крицька, Н. Косарєва, В. Пометун, В. Оржеховська, В. Поплужний, Г. Пустовіт, Н. Савотіна, В. Струманський, К. Чорна, Г. Філонов, М. Фіцула);
педагогічні ідеї громадянськості та громадянського виховання (В. Бондар, М. Боришевський, Т. Говорун, М. Козій, С. Рябов, І. Тараненко, К. Чорна);
психологічні механізми розвитку особистості та формування соціальних цінностей (Б. Ананьєв, А. Бодальов, Л. Виготський, М. Забродський, І. Кон, О. Леонтьєв, С. Мартиненко, Л. Орбан-Лембрик, А. Петровський, В. Соловієнко, Л. Хоружа).

В своїй виховній діяльності керуюсь чітко окресленими завданнями громадянського виховання. Оскільки метою громадянського виховання є формування свідомого громадянина, патріота, професіонала, тобто людину з притаманними особистісними якостями й рисами характеру, світоглядом і способом мислення, почуттями, вчинками та поведінкою, спрямованими на саморозвиток та розвиток демократичного громадянського суспільства в Україні, орієнтуюсь на такі завдання громадянського виховання:

визнання й забезпечення в реальному житті прав людини як гуманістичної цінності та єдиної норми всіх людей без будь-яких дискримінацій, на чому будується відкрите, демократичне, громадянське суспільство;
усвідомлення взаємозв’язку між ідеями індивідуальної свободи, прав людини та її громадянською відповідальністю;
формування національної свідомості, належності до рідної землі, народу; визнання духовної єдності поколінь та спільності культурної спадщини; виховання почуття патріотизму, відданості в служінні Батьківщині;
утвердження гуманістичної моралі та формування поваги до таких цінностей, як свобода, рівність, справедливість.
формування соціальної активності і професійної компетентності особистості на основі таких соціальних умінь: готовність до участі в процесах державотворення, здатність до спільного життя і співпраці в громадянському суспільстві, готовність узяти на себе відповідальність, здатність розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів, здатність до самостійного життєвого вибору на основі гуманістичних цінностей; формування працелюбності особистості, відповідності за свої дії;
формування політичної та правової культури засобами громадянської освіти, яка дає знання про політичні системи і владу на всіх рівнях суспільного життя, про закони та законодавчі системи; виховання поваги до Конституції України, законодавства, державної мови;

розвиток критичного мислення, що забезпечує здатність усвідомлювати та відстоювати особисту позицію в тих чи інших питаннях, уміння знаходити нові ідеї та критично аналізувати проблеми, брати участь у дебатах, уміння переосмислювати дії та аргументи, передбачати можливі наслідки дії та вчинків;
уміння визначати форми та способи своєї участі в житті суспільства, захищати і підтримувати закони та права людини, бути обізнаним зі способом соціального захисту;
виховання негативного ставлення до будь-яких форм насильництва: активне запобігання виявленню деструктивного націоналізму, месіанських настроїв.

Для досягнення позитивних результатів зважаю на основні принципи громадянського виховання:

гуманізація та демократизація виховного процесу, що передбачає рівноправність, але різнозобовязаність учасників педагогічної взаємодії, їх взаємоповагу, переважаючу діалогічність взаємодії, що викликає у виховання позитивну налаштованість до впливів вихователя, відкритість до сприймання громадянських цінностей: щирості, доброти, справедливості, доброзичливості, милосердя;
самоактивності й саморегуляції, який сприяє розвитку у вихованця суб’єктивних характеристик, формує здатність до критичності й самокритичності, до прийняття самостійних рішень, що поступово виробляє громадянську позицію особистості;
системності, згідно з яким процес громадянського виховання зумовлюється гармонічністю розвитку низки взаємопов’язаних новоутворень у структурі особистості;
комплексності й міждисциплінарної інтегрованості, який передбачає встановлення в громадянському вихованні тісної взаємодії та поєднання навчального та виховного процесів, зусиль найрізноманітніших інституцій – сім'ї, школи;
наступності та безперервності, яки полягає в тому, що ще в дошкільному віці громадянське виховання проходить ряд етапів. Він триває протягом усього свідомого життя людини;
культуровідповідності, що передбачає органічну єдність громадянського виховання з історією та культурою народу, його мовою, народними традиціями та звичаями, які забезпечують духовну єдність, наступність і спадкоємність поколінь;
інтеркультурності, який передбачає інтегрованість української національної культури.

Вважаю за необхідне дати методологічне визначення основним термінам та поняттям.

Словник термінів і понять

Громадянин – людина, яка ідентифікує себе з певною країною, де вона наділена відповідним юридичним статусом, що є основою для користування певними правами та для додержання обов’язків.

Громадянство – юридичний статус особистості, який надається їй після досягнення відповідного віку або шляхом натуралізації і засвічується вручення їй відповідного документу.

Громадянськість – духовно-моральна цінність, світоглядно-психологічна характеристика людини, зумовлена її державною самоідентифікацією, усвідомлення належності до конкретної країни.

Громадянське виховання – формування громадянськості як інтегративної якості особистості, що дає можливість людині відчути себе морально, соціально, політично та юридично дієздатною та захищеною.

В своїй роботі орієнтуюсь на вимоги до виховання громадянських якостей в процесі навчально-виховних заходів.

Перша вимога: вони повинні спиратися на знання, здобуті на уроках, поглиблювати та поширювати їх, адже тільки на ґрунті знань формуються стійкі переконання і відповідні стереотипи поведінки та дій.

Друга вимога: заходи громадянського змісту повинні логічно продовжувати урочну роботу, мати певну систему, враховувати принцип послідовності.

Третя вимога: виховні заходи мають бути доступними, цікавими, щоб у процесі їх проведення струмувала учнівська творчість, самостійна ініціатива самовираження, щоб кожен співпереживав, відчував від участі задоволення й насолоду.

Одним із головних завдань громадянського виховання має бути розвиток патріотизму - любові до свого народу, до Батьківщини, до її національних героїв та історичного минулого.

Виховання патріотизму особистості передбачає прищеплення національної свідомості. Важливим показником громадянської зрілості для мене є збереження української мови, досконале володіння нею. В умовах глобалізації людського суспільства громадянське виховання включає також почуття єдності й унікальності життя на Землі, повагу до всіх народів, їх прав, інтересів і цінностей.

Робота по вихованню громадянської культури охоплює всі види діяльності учнів: навчальну, ігрову, трудову, художню, спортивну, громадську. Я використовую найрізноманітніші форми роботи.Орієнтуючись на комплексно-цільову програму «Крок за кроком виховуємо дитину-особистість,людину,громадянина», активно використовую індивідуальні, мікрогрупові, групові (колективні) та класні, позакласні, позашкільні.Для визначення найефективніших на початку 5-го класу мною була проведена діагностика рівня громадянської культури(додаток№1),з метою підбору оптимальних форм виховної роботи. На початку кожного наступного навчального року діагностика повторюється(результати оформлені у діаграмах)

Рис.1 Рівень громадянської культури Рис.2 Рівень громадянської культури

Рис.3 Рівень громадянської культури

Як оптимальні форми для підвищення рівня громадянськості та патріотизму визначаю такі:

Рис. 4. Форми виховної роботи

Екскурсії;

Формування громадянських якостей учнів неможливе без участі останніх у пошуково-краєзнавчій роботі, однією із форм якої є екскурсії.(додаток № 2)

$D:\Евгения\ЖЕНЯ\фото школа\парк\PA071326.JPG$ $D:\Евгения\ЖЕНЯ\фото школа\Зелені хутора Таврії\P4281727.JPG$ Фото.1.Софіївський парк Фото.2.Зелені хутори Таврії

Екскурсії можуть мати дослідницьке спрямування-збір інформації про звичаї певної місцевості,особливості культури та побуту(додаток № 3)

$D:\Евгения\ЖЕНЯ\фото школа\Зелені хутора Таврії\P4281681.JPG$ $D:\Евгения\ЖЕНЯ\фото школа\Зелені хутора Таврії\P4281707.JPG$

Фото.3.Зелені хутори Таврії Фото.4.Зелені хутори Таврії

Зібрану інформацію згодом можна використати при підготовці до свят Різдва, Івана Купала, обрядів «Веснянка», «Весілля», літературних вечорів, шоу-програм.

Відвідування музеїв,виставок,театру;

Загальний культурний розвиток має неабияке значення для гармонійного формування громадянської культури.( додаток № 4)

Класні тематичні години;( додаток №5)
Спортивні змагання;

Основною метою є формування витримки та сили волі ,згуртованості колективу,що є одними з головних якостей громадянина.

$D:\Евгения\ЖЕНЯ\фото школа\Фото025.jpg$ $D:\Евгения\ЖЕНЯ\фото школа\IMG_1619.jpg$ Фото .5.Спартакіада Фото .6.Спартакіада

Диспути;

Ця форма виховної роботи потребує ґрунтовної підготовки: визначення теми, попередньої підготовки питань для обговорення, опрацювання необхідної літератури, продумування тез виступів. Учитель повинен ґрунтовно підготуватись до дискусії: факти, якими він оперує, повинні бути яскравими, переконливими, збуджувати вихованців до активної діяльності. «Головне, що визначає ефективність слова вчителя, - писав В. Сухомлинський, - його чесність. Учні дуже тонко відчувають правдивість слова вчителя... Ще тонше вони відчувають неправдиве лицемірне слово». Під час диспутів і дискусій на теми: «Чи потрібен я Україні таким, який я є сьогодні?», «У чому сенс життя?», «Яким громадянським якостям ти віддаєш перевагу і чому?», «Які риси та якості характеру притаманні українцю?», «У чому сутність української ментальності?», «Що означає для тебе бути патріотом України?», «Де найкраще місце на Землі?», «Демократія як свобода в рамках закону», «Перша Конституція України» тренується розум учнів, виявляється їхній інтелектуальний і творчий потенціал, відбувається переоцінка цінностей, вихованці замислюються над своїм громадянським «Я».

$D:\Евгения\ЖЕНЯ\фото школа\P4290904.JPG$ $D:\Евгения\ЖЕНЯ\фото школа\P3061554.JPG$ Фото.7.Диспут Фото.8.Диспут

Бесіди;

Дослідження свідчать, що однією з найпоширеніших, найчастіше використовуваних форм громадянського виховання є бесіда. Вона використовується як метод для з'ясування незрозумілого , може бути індивідуальною або груповою, а її результативність залежить від того, хто веде бесіду (учитель, учень), знає проблему, сам уміє слухати, аналізувати, узагальнювати, робити висновки, а також мати власну точку зору, натреновану пам'ять, авторитет серед слухачів. Тематика бесід може бути найрізноманітнішою, але найбільш ефективними є бесіди про героїчне минуле українського народу.(додаток № 6)

$D:\Евгения\ЖЕНЯ\фото школа\P3010790.JPG$ $D:\Евгения\ЖЕНЯ\фото школа\9 травня\P4070849.JPG$ Фото.9.Тематична бесіда Фото.10.Тематична бесіда

Тематичні свята,вечори;

Важливе місце серед форм позанавчальної виховної роботи з формування громадянських якостей в моїй роботі займають тематичні вечори. Вони можуть мати найрізноманітнішу тематику : присвята історичним і пам'ятним датам у житті українського народу; військовим діячам українського війська різних періодів визвольних змагань; діяльності міжнародних прогресивних організацій; патріотам, які загинули в концтаборах, тюрмах, на засланні в різні історичні часи та епохи; жертвам голодомору; морально-правовим, морально-естетичним проблемам; питанням літератури, мистецтва, діяльності видатних учених, письменників, художників, композиторів; висвітленню проблем держави та церкви, ролі священнослужителів у духовному відродженні нації та ін.(додаток № 7)

Організація самоуправління(парламенту класу) ; учнівське самоуправління – це засіб підготовки учнів до життя та праці в умовах демократії. Воно є соціально-демократичним інститутом. Органи самоуправління, безумовно, працюють над вирішенням проблем класу й вирішують їх оптимально та результативно. Але добрі показники у дисципліні, шкільному порядку, чергуванні – це не кінцева мета, не самоціль. Самоуправління – це своєрідна “школа навчання демократії”, ефективний засіб виховання особистості, яка здатна включатися у відновлювальні процеси, що відбуваються в суспільстві. Саме під час такої діяльності формуються самостійність, критичність і узагальненість мислення, інтелектуальні творчі якості (креативність, творча уява, оригінальність підходів у вирішенні колективних справ). (додаток № 8)

Волонтерство;

Традиційним для нашого класу стало відвідування із концертною програмою та подарунками вихованців дитячих будинків на підтримку шкільної акції « З Дідом Морозом в кожен дім»

$D:\Евгения\ЖЕНЯ\фото школа\PC240765.JPG$ $D:\Евгения\ЖЕНЯ\фото школа\PC240752.JPG$ Фото.11.Вітання з Новим роком Фото.12.Святковий концерт

Інтелектуальні конкурси; розважальні конкурси; пісенні конкурси.

Конкурси «Таланти навколо нас», «Конструкторське бюро», «Козацькі забави», «Українська кухня», «Бюро добрих послуг»; пісенні конкурси «Без верби й калини немає України», «Гімн матері», «Поезія і пісня - великі дві сили», «Голоси України», «Фольклорні скарби нашого краю»;

$D:\Евгения\ЖЕНЯ\фото школа\P4061628.JPG$ $D:\Евгения\ЖЕНЯ\фото школа\Изображение 028.jpg$

Фото.13. «Зірковий Олімп» Фото.14. «Українська кухня»

Тренінги

Під час тренінгу необхідно створити неформальне, невимушене спілкування учасників тренінгу, яке відкриває перед групою безліч варіантів розв’язання проблеми, сприяє розвитку групової динаміки, міжособистісних взаємин і норм у групі, заради якої вона зібралася або була сформована. Як правило, учасники в захваті від тренінгових методів, тому що ці методи роблять процес виховання цікавим, не обтяжливим.

Тренінг, на думку фахівців, подібний до самого життя в мініатюрі . Орієнтовна тематика тренінгів:

« Мій клас» (додаток №9) ;
« Я керую стресом» ;
« Ми люди-поки є природа» ;
« Безпечний інтернет» та ін..

Застосування форм і методів громадянського виховання покликане формувати в особистості когнітивні (лат. cognitio - знання, пізнання), нормативні та поведінкові норми, вміння міркувати, аналізувати, ставити питання, шукати власні відповіді, аналізувати проблеми, робити власні висновки, брати участь у громадському житті, набувати вмінь та навичок адаптації, захищати свої інтереси, поважати інтереси і права інших, самореалізовуватися тощо. Слід відзначити , як ефективний спосіб моніторингу досягнень учнів, метод портфоліо (додаток№ 10)

Результативність формування громадянської культури залежить від того, як стимулювати розвиток самоорганізації , самоуправління школярів, демократичного стилю взаємодії; сприяти формуванню критичного мислення, творчості й самостійності, усвідомленню власних світоглядних орієнтацій,які є основою життєвого вибору, громадянського самовизначення.

Без організації конкретної участі школяра у громадському житті школи, будь-які розмови про громадянське виховання перетворюються на порожню, марну, а тому - шкідливу формальність. Тільки реальна з самого раннього віку усвідомлена діяльність на благо суспільства і держави дозволить виховати з дитини Громадянина і Патріота.(додаток№ 11)

Робота з батьками

Однією з найефективніших форм впливу на дітей вважаю тісну співпрацю та взаємодію з їхніми батьками. Основи взаємодії педагогів з батьками сформульовані В. Сухомлинським: «Якомога менше викликів до школи батьків для моральних нотацій дітям, для лякання дітей батьківською «сильною рукою», для попередження про небезпеку, «якщо й далі так буде продовжуватись», - і якомога більше такого спілкування дітей з батьками, що приносить радість матерям і батькам. Усе, що в дитини в голові, душі, у зошиті, щоденнику, - усе це ми повинні розглядати з погляду взаємин дітей і батьків, і зовсім неприпустимо, щоб дитина приносила матері та батьку одні засмучення - це виродливе виховання».

Зважаю на основні функції роботи з батьками :

інформаційна;
виховно-розвивальна;
формуюча;
охоронно-оздоровча;
контролююча;
побутова.

Перед собою ставлю наступні завдання взаємодії:

формування активної педагогічної позиції батьків;
озброєння батьків педагогічними знаннями й уміннями;
активна участь батьків у вихованні дітей.

ОСНОВНІ НАПРЯМИ СПІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З БАТЬКАМИ

1. Підтримка фізичного здоров'я учнів.

2. Спілкування й формування особистісних орієнтацій учнів: інтерес до життя, інтерес до людини, інтерес до культури, що сприяють розумінню загальнолюдських цінностей.

3. Пізнавальна сфера життя учнів (робота з учителями-предметниками) з урахуванням індивідуальних особливостей учнів. Захист не учня, а людини в ньому. Підхід до кожної дитини «з оптимістичної позиції» (А. Макаренко).

4. Робота з родиною - вплив на виховний потенціал родини; об'єктом уваги є не сама родина, а сімейне виховання. Тут необхідно таке:

вивчення сімейної атмосфери, що оточує учня, його стосунків із членами родини;
психолого-педагогічна освіта батьків через систему батьківських зборів, консультацій, бесід;
організація спільного проведення вільного часу дітей і батьків;
$F:\фотки для работы\P1191446.JPG$ захист інтересів і прав дитини в так званих важких родинах.

В своїй діяльності дотримуюсь таких правил:

Фото.15.Батьківські збори

Батьки та діти не повинні почувати себе об'єктами вивчення.
Робота з батьками повинна бути цілеспрямованою, планомірною й систематичною.
Методи цієї роботи повинні бути взаємозалежні з методами виховання дітей.
Психолого-педагогічні методи повинні бути різноманітні, застосовуватись у комплексі.

При вивченні родини школяра педагог насамперед звертає увагу на такі дані:

Загальні відомості про батьків, інших членів родини, житлові умови, матеріальну забезпеченість. Інтерес до справ школи.
Загальні відомості про дітей (вік, інтереси, рівень вихованості).
Виховні можливості родини (рівень педагогічної культури батьків).

Для мене особисто зміст роботи з батьками полягає в такому:

підвищення психолого-педагогічних знань батьків (лекції, семінари, індивідуальні консультації, практикуми);
залучення батьків у навчально-виховний процес (батьківські збори, спільні творчі справи, допомога у зміцненні матеріально-технічної бази);
участь батьків в управлінні школою (рада школи, батьківські комітети).

Форми та методи роботи з батьками спрямовані на підвищення педагогічної культури батьків, на зміцнення взаємодії школи та родини, на посилення їхнього виховного потенціалу.

Методи роботи: спостереження, бесіда, тестування, анкетування.(додаток № 12)

Значне місце в системі моєї роботи з батьками учнів приділяється психолого-педагогічній освіті.

Університет педагогічних знань (така форма допомагає озброїти батьків основами педагогічної культури, познайомити з актуальними питаннями виховання дітей).
Лекція (форма, що докладно розкриває сутність тієї чи іншої проблеми виховання. Головне в лекції - аналіз явищ, ситуацій)( додаток № 13)
Конференція (передбачає розширення, поглиблення й закріплення знань про виховання дітей).

Батьківські конференції (загальношкільні, класні) мають величезне значення в системі виховної роботи школи. Батьківські конференції повинні обговорювати насущні проблеми суспільства, активними членами якого стануть і діти. Проблеми конфліктів батьків і дітей та шляхи виходу з них, наркотики, сексуальне виховання в родині - ось теми батьківських конференцій.

Активними учасниками конференцій виступають самі батьки. Вони готують аналіз проблеми з позицій власного досвіду.

Відмінною рисою конференції є те, що вона приймає визначені рішення або намічає заходи щодо заявленої проблеми.

Практикум (форма вироблення в батьків педагогічних умінь з виховання дітей, ефективного розширення виникаючих педагогічних ситуацій, тренування педагогічного мислення батьків).
Відкриття уроку (мета - ознайомлення батьків з новими програмами з предмета, методикою викладання, вимогами вчителя. Такі уроки дозволяють уникнути багатьох конфліктів, викликаних незнанням і нерозумінням батьками специфіки навчальної діяльності).
Індивідуальні тематичні консультації (обмін інформацією, що дає реальне уявлення про шкільні справи та поведінку дитини, її проблеми).

Індивідуальні консультації - одна з найважливіших форм взаємодії класного керівника з родиною. Особливо вона необхідна, коли педагог набирає клас. Для того щоби перебороти занепокоєння батьків, острах розмови про свою дитину, необхідно проводити індивідуальні консультації-співбесіди з батьками. Готуючись до консультації, доцільно визначити ряд питань, відповіді на які допоможуть плануванню виховної роботи із класом. Індивідуальна консультація повинна мати ознайомлювальний характер і сприяти створенню доброго контакту між батьками та вчителем. Учитель повинен дати батькам можливість розповісти йому все те, із чим вони хотіли би познайомити вчителя в неофіційній обстановці, та з'ясувати важливі відомості для своєї професійної роботи з дитиною:

особливості здоров'я дитини;
її захоплення, інтереси;
переваги у спілкуванні в родині;
поведінкові реакції;
особливості характеру;
мотивації навчання;
моральні цінності родини.
Відвідування родини (індивідуальна робота педагога з батьками, знайомство з умовами життя).
Батьківські збори (форма аналізу, осмислення на основі даних педагогічної науки, досвіду виховання).

Класні батьківські збори - проводяться чотири-п'ять разів на рік. Мета - обговорення задач навчально-виховної роботи класу, планування виховної роботи, визначення шляхів тісного співробітництва родини та школи, розгляд актуальних педагогічних проблем. Батьківські збори – як військовий парад. Кожен раз я намагаюся наново демонструвати свої можливості. Краще, щоб наочно. А головне батьківське питання завжди те саме: що відбувається з моєю дитиною в школі? (додаток № 14)

Рекомендації з проведення батьківських зборів:

Батьківські збори повинні просвіщати батьків, а не констатувати поилки та невдачі дітей.

Фото.16.Батьківські збори

Тема зборів повинна враховувати вікові особливості дітей.
Збори повинні мати як теоретичний, так і практичний характер - аналіз ситуацій, тренінги, дискусії тощо.
Збори не повинні займатись обговоренням та осудом особистості учнів.

Пропоную орієнтовну тематику батьківських зборів (додаток №15)

Батьківські читання - дуже цікава форма роботи з батьками, що дає можливість батькам не тільки слухати лекції педагогів, а й вивчати літературу з проблеми та брати участь у її обговоренні. Батьківські читання можна організувати в такий спосіб: на перших зборах на початку навчального року батьки визначають питання педагогіки та психології, які їх найбільше хвилюють. Я збираю інформацію й аналізую її. За допомогою шкільного бібліотекаря та інших фахівців підбираються книги, а потім використовують отримані в них відомості в батьківських читаннях. Особливістю батьківських читань є те, що, аналізуючи книгу, батьки повинні викласти власне розуміння питання та зміну підходів до його рішення після прочитання книги.

Батьківські вечори - форма роботи, що прекрасно згуртовує батьківський колектив. Батьківські вечори проводяться у класі 2-3 рази на рік без присутності дітей. Батьківський вечір - це свято спілкування з батьками друга своєї дитини, це свято спогадів дитинства й дитинства власної дитини, це пошук відповідей на запитання, які перед батьками ставить життя та власна дитина. Теми батьківських вечорів можуть бути найрізноманітнішими. Головне, вони повинні вчити слухати й чути один одного, самого себе, свій внутрішній голос.

Пропоную орієнтовні теми батьківських вечорів:

* Народження дитини та перший рік її життя й розвитку.

* Перші книжки дитини.

* Майбутнє моєї дитини. Яким я його бачу?

* Друзі моєї дитини.

* Свята нашої родини.

* «Можна» і «не можна» у нашій родині.

* День народження нашої родини. Як ми його святкуємо?

* Пісні, що співали та співають наші діти.

Форми вечорів дозволяють не тільки висловлювати свою думку із запропонованих тем, а й почути щось корисне для себе в міркуваннях інших батьків, узяти на озброєння у свій виховний арсенал щось нове, цікаве.

Батьківський тренінг - це активна форма роботи з батьками, які хочуть змінити своє ставлення до поведінки та взаємодії з власною дитиною, зробити його більш відкритим і довірчим. У батьківських тренінгах повинні брати участь обоє батьків. Від цього ефективність тренінгу зростає, і результати не змушують на себе чекати. Тренінг проводиться з групою, що складається з 12-15-ти осіб. Батьківські тренінги будуть успішними, якщо всі батьки будуть активно брати в них участь і регулярно їх відвідувати. Щоби тренінг був результативним, він повинен включати в себе 5-8 занять. З великим інтересом батьки виконують такі тренінгові завдання, як «Дитячі гримаси», «Улюблена іграшка», «Мій казковий образ», «Дитячі ігри», «Виховання дитинства», «Фільм про мою родину».(додаток № 16)

Фото.17.Тренінг«Дитячі ігри»

Батьківські ринги - одна з дискусійних форм спілкування батьків і формування батьківського колективу. Батьківський ринг готується у вигляді відповідей на запитання з педагогічних проблем. Запитання вибирають самі батьки. На одне запитання відповідають дві родини. У них можуть бути різні позиції, різні думки. Інша частина аудиторії в полеміку не вступає, а лише підтримує думку родин оплесками. Експериментаторами в батьківських рингах виступають учні класу, визначаючи, яка родина у відповідях на запитання була найбільш близька до їх правильного трактування.

І традиційні, і нетрадиційні методи, форми взаємодії класного керівника з батьками учнів ставлять одну загальну мету - зробити щасливою підростаючу особистість, яка входить у сучасне культурне життя.

В результаті опитування батьків були отримані наступні результати :

Рис.5.Ефективні форми співпраці батьків та школи

Вважаю за потрібне зважати на результати та корегувати свою роботу з батьками у напрямку тісної співпраці та взаєморозуміння. Це завдання реалізую за допомогою спільного з батьками і учнями відпочинку.

Залучення батьків до спільної з дітьми діяльності реалізую :

· Участь у всіх формах позаурочної діяльності ( походи,екскурсії,вечори, змагання, благоустрій школи) .

· Участь батьків у підготовці загально шкільних традиційних форм роботи ( вечори-зустрічі випускників, свята Останнього дзвоника , спортивних змагань „Тато, мама , я – спортивна сімя” ,свято квітів, виставок, тощо )

· Участь у профорієнтаційній роботі школи : екскурсї на виробництво, зустрічі з цікавими людьми .

· Участь у роботі ради школи , ради профілактики правопорушень , піклувальній раді школи .