З теми «Розвиток в учнів критичного мислення та формування моральних цінностей особистості на уроках української літератури»

Комунальний заклад «Кегичівський ліцей»

                                     Кегичівської селищної ради

                       Опис досвіду  роботи                         

          Чинкова Володимира Анатолійовича                  

        вчителя  української  мови та літератури                   

               вищої кваліфікаційної категорії                        

                    2020/2021 навчальний рік 

З теми «Розвиток в учнів критичного мислення та формування моральних   цінностей особистості на уроках української літератури»

                                              Кегичівка 2021

       Одним із головних завдань літератури з самого початку її виникнення є формування та розвиток морально-етичної сторони життя людини. Духовність людського буття - це рушійна сила всього існування людства. Духовні потреби індивідуума формувалися та удосконалювалися завжди. Моральна сторона людського життя передбачає  правильну реакцію на все, що її оточує.

     Уроки літератури зобов’язані бути часом роздумів і моральних прозрінь. Тут особлива увага відводиться питанням і завданням проблемного характеру.

     У сучасній школі міцно утвердилося таке вивчення літератури, при якому основний акцент повинен робитися на формуванні особистісного ставлення до моральних цінностей, набуття потрібного життєвого досвіду, розвиненого абстрактного мислення, вміння узагальнювати.

    Тісно із формуванням моральних цінностей в учнів пов’язаний розвиток критичного мислення у дітей. Саме він формує в учнів здатність ставити важливі моральні проблеми людського буття, психологічно осмислювати взаємовідносини людини із суспільством. Технологія розвитку критичного мислення стимулює загальну активність учнів, сприяє створенню плідного освітнього середовища, утвердженню системного характеру навчання та самонавчання. Ця технологія має інноваційний характер: вимагає від учнів застосовувати нові знання, спираючись на засвоєний раніше матеріал, тобто, відбувається своєрідний ланцюжок навчальних досягнень дітей - від простого до більш складного.

     На своїх уроках я використовую різні  інтерактивні технології, які урізноманітнюють навчальний процес та сприяють кращому засвоєнню навчальних досягнень учнів.

    Важливим моментом на уроці вважаю створення діалогічної ситуації. Дуже важливо під час проведення уроку створювати проблемну ситуацію, яка б могла викликати дискусію. Саме тоді використовую філологічний прийом «Дискусія». Він дозволяє ефективно розв’язувати проблеми через самовираження, через здатність аналізувати ситуацію, добирати аргументи для розв’язання  проблеми, розвивати комунікативні навички. Наприклад, при вивченні навели Василя Стефаника «Новина» пропонується проблемне питання для дискусії: Чи має головний герой твору Гриць Летючий право на виправдання свого вчинку? У одній групі пара обирає позицію «За», інша - «Проти». Кожна пара обирає, обговорює свою позицію, добирає аргументи на її підтримку. Через деякий час утворюються нові пари, які складаються з учасників, що займали одну і ту ж саму позицію, але з інших груп. Учасники в нових парах порівнюють свої аргументи, додають за необхідності нові. Учасники повертаються до своїх початкових пар, маючи «удосконалений список» аргументів. Проводиться дискусія у своїй групі серед двох пар. Кожний учасник дискусії викладає власну позицію, скоригувавши її під час дискусії, у вигляді власного висловлювання. Цей прийом дає змогу учням формувати свою власну позицію, при потребі коригувати її, опиратися при цьому не тільки на знання тексту, а й звертати увагу на час, в якому відбуваються події, та звертатися до християнської моралі.

     Універсальним джерелом формування власної думки та емоцій в учнів є прийом «Незакінчені речення». Найчастіше я застосовую його тоді, коли потрібно зробити певні висновки. Вивчаючи роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай», пропоную доповнити такі частини речень:

     - Коли б я був…

     - Якби я був(була) на місці Марусі, то…

     - Це мій улюблений герой, тому що…

Саме цей прийом допомагає учням узагальнити матеріал, зрозуміти задум автора, зробити для себе певні висновки.

        Ефективним способом під час колективного обговорення проблеми є прийом «Мікрофон». Він дає можливість сказати щось своє по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку, а значить спонукає учня швидко приймати рішення. Наприклад, розглянувши і проаналізувавши зміст повісті Ольги Кобилянської «Людина», діти мають змогу висловити своє ставлення до остаточного життєвого вибору Олени Ляуфлер та, врешті-решт, пояснити назву  цього твору.

     Велике значення у сприйнятті змісту літературного твору відіграє асоціативне мислення. Тому в цьому випадку я застосовую прийом, який називається «Асоціативний кущ», який сприяє розвитку творчої уяви учнів, заставляє думати дитину, формує в учнів вміння знаходити спільні ознаки, в здавалося б, поза текстом, різних речах. Так, перед розглядом змісту повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» пропоную створити «Асоціативний кущ» до назви твору «Тіні забутих предків». Учні створюють наступний ланцюжок: Карпати, мавки, полонини, трембіти, гірські потоки, смереки, гуцули, фантастичні легенди, повір’я, мольфарі, казковість та загадковість, кохання. Перше і останнє слово (Карпати і кохання) поза контекстом, здавалося б, зовсім не мають нічого спільного, а ось у творі саме навколо цих двох понять відбуваються всі основні події твору.

       На своїх уроках використовую метод проектів. Ці види робіт можуть бути персональними або груповими. Обидва є результативними. Працюючи над створенням проектів, учні навчаються критично мислити, чітко усвідомлювати, де і яким чином можна застосовувати набуті знання, генерувати нові ідеї, грамотно працювати із інформацією, постійно самовдосконалюватися. Наприклад, розглядаючи твір Івана Котляревського «Наталка Полтавка», я пропоную скористатися дітям прийомом «Кола Вена», де вони повинні скласти порівняльну характеристику дівчат початку XIX століття, яких уособлює Наталка, та сучасних дівчат. Цей прийом дає змогу учням показати одночасно -  і як вони засвоїли літературний твір, і як вони орієнтуються і розуміють сучасне життя.

      Реалізувати своє власне педагогічне бачення допомагають нестандартні форми уроку, які стимулюють пізнавальну активність учнів, їхнє прагнення діяти в незвичних ситуаціях, використовувати власний досвід: урок-конференція, урок-семінар, урок-дослідження, урок-суд, урок-телепередача, урок-диспут.

     Вивчення художнього твору не повинно закінчуватися на уроці. Діти повинні переосмислювати проблеми художніх творів, створювати порівняльну характеристику твору із реальним життям, вибирати для себе все те потрібне та цінне, що дає література. І саме творче мислення учнів та саморозвиток сприяють формуванню індивідуума, забезпечують бажання і здатність здобувати нові знання не тільки в навчальному закладі, а й поза ним. А це для дитини сприяє її самоствердженню як особистості та знаходженню свого місця в суспільстві.