"З Україною в серці"

З УКРАЇНОЮ В СЕРЦІ

Мета уроку:         

розширити і поглибити знання учнів про свою рідну державу, розкрити суть поняття ― патріот ― патріотизм, формувати і розвивати патріотичні почуття учнів, громадянські якості, розвивати пізнавальний інтерес до минулого і сьогодення рідного краю, виховувати почуття гордості за рідну землю, бажання приносити користь рідній країні, сприяти покращенню життя на цій землі.

Обладнання:  

мультимедійна  презентація,  тексти  віршів  українських  поетів  про  державні та  народні символи,  вислови про Україну , карта України, державна  символіка,  картки із  завданнями, кросворд, ігри.

Епіграф: Можеш вибирати друзів і дружину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Василь Симоненко

ХІД УРОКУ

І. Організація класу

1. Привітання

Пролетіло тепле літо,

В школу повернулись діти.

Відпочили всі нівроку!

Із новим навчальним роком!

2. Поздоровлення з Днем знань

- Дорогі діти! Я рада вас вітати у цьому світлому прекрасному класі з початком нового навчального року! Хочу вам побажати цікавих подорожей по Країні Знань. Бажаю підкорити нові вершини знань, зустріти добрих і надійних друзів та досягти омріяної мети.

- Отже, ми починаємо наш перший урок.

Але у зв’язку з епідемією пропоную переглянути відео-казку про кові-19 та боротьбу із ним.

3. А ще у нас є нові учні. Давайте з ними познайомимось ( діти вивішують яблука на дерево і розповідають про себе).

4. Правила поведінки у школі та за її межами.

Гра «Світлофор»

ІІ. Актуалізація знань

— А урок в нас сьогодні незвичайне і дуже цікавий.

Що це в мене в руках? (Глобус)

— Глобус — це модель нашої планети Земля. На ньому багато блакитного кольору — це моря й океани. А ось ці різнокольорові «латочки» позначають різні держави. І серед них є найрідніший для нас клаптик суші — це наша держава.

— Діти, як називається наша держава? (Україна) Ось Україна позначена на глобусі жовтим кольором. Україна — це наша земля, рідний край. А ще Україна — це наша Батьківщина. Там, де народилася людина, там і є її Батьківщина.

Вірш про Україну (АНЯ)

Є багато країн на землі,

В них озера, річки і долини…

 Є країни великі й малі,

 Та найкраща завжди - Батьківщина.

ІІІ. Повідомлення теми уроку

Сьогодні на уроці ми ще раз переконаємося, яка чудова, багата та унікальна рідна земля, перевіримо рівень наших знань про Україну та дізнаємося багато цікавого про нашу Батьківщину.

Прочитайте тему нашого уроку. (Діти з дошки читають тему «З Україною у серці».)

А девіз уроку: Вітчизна свята, дорога Україна, для кожного з нас ти у серці єдина.   

- Як ви розумієте ці слова? (Діти відповідають.)

- Як рідні матір ми не вибираємо, так і Батьківщину людина не вибирає, але прикипає до неї всім серцем, як і до рідної неньки, проймається великою і світлою любов’ю  на все своє життя. От ми з вами і почнемо нашу дорогу до знань з найсвітлішого – з любові до рідного краю.

- Україна – це наш рідний край, наша дорога і мила Вітчизна, земля, де ми народилися, уперше побачили і пізнали світ, почули колискову пісню, рідну мову, відчули любов і ласку – це наша найдорожча у світі Батьківщина. Вона для кожного з нас одна, як і мама.

Пісня «Тіна Кароль та Голос Діти: Україна - це ти»

1. Асоціативний кущ

- Зараз ми проведемо інтерактивну гру «Моє слово про Україну». Складемо асоціативний кущ.

- Якими ще словами, близькими за значенням, ми можемо її назвати?

(Батьківщина, рідна сторона, любий край, земля батьків, отчий дім, рідний дім, отча земля, моя держава… .)

- Погляньте у вікно. Що ви побачили? Лише куточок нашої країни, такий маленький і мальовничий, дорогий серцю. Але саме з таких невеличких куточків і складається наша Батьківщина.

- Отже, ми з вами розпочинаємо подорож нашою країною. Ми будемо гортати уявні сторінки усного журналу, виконуючи різні завдання, та ще краще пізнавати нашу рідну країну.

-  Тому будьте старанними, активними і наполегливими, тільки разом ми подолаємо цей шлях. А знання які ви отримаєте допоможуть вам гідно нести звання українець, залишать в серці хоча б малесеньку краплину любові до нашої Батьківщини.

2. Інсценівка казки «Тризуб, Прапор, Гімн»

- Сьогодні Україна – незалежна суверенна держава. І, як належить, має свої власні державні символи. Символи – це знаки, умовні позначення чи предмети, які характеризують державу, відображають її історію, традиції, побут, прагнення народу.

- Які державні символи України ви знаєте?

- Так, у ст.20 розділу І Конституції України записано: « Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України, Державний Гімн України».

 

 

 

Казка

    Давно-давно жила колись жінка. І було у неї три сини. Росли сини чесними, сміливими, дуже любили свою матусю, готові були віддати за неї своє життя.  

       Попідростали і вирішили піти у світ.

От перший син і каже:

—Мамо, піду-но я межи люди, подивлюся на світ.

—Що ж, синку, — відповідає мати, — йди, та пам'ятай рідну домівку, а на згадку візьми з собою золоту корону з трьома промінцями, хай у далекому краї зігріває вона тебе.

Минув час, і завдяки своєму розуму став старший син великим князем. Бо трьохпроменева корона, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала шлях до кращого життя. Дали першому синові ім'я Тризуб, а знак, що дала йому мати, назвали Гербом.

— Пустіть мене, мамо, світ подивитися, — проситься другий син.

Дала йому мати в дорогу жовто-блакитний одяг. Своїми звитяжними ділами син прославляв матір. Одержав середній син імення Прапор.

А там, де був наймолодший син, завжди лунала дзвінкоголоса пісня. Адже мама своєму наймолодшому синові подарувала соловейків голос. І одержав син за свій величний спів ймення Гімн.

Заходить «Україна» і три сини: Гімн, Герб, Прапор).

1 учень:       Я – знак країни головний,

                     Це Тризубець золотий,

                     Він – як сонце в небі синім,

                     В ньому слава, в ньому сила.

Герб України

- Діти, а що ви знаєте про Герб України?

Державний герб – офіційна емблема держави. Він зображується на прапорах, грошових знаках, печатках, державних документах. Герби бувають різні: на них зображують рослини, звірів, птахів. Цей знак свідчить про те, чим славна держава, що символізує її могутність. І ви правильно сказали, що гербом нашої держави є тризуб, який означає триєдність життя – батько, мати і дитя, котрі символізують силу, мудрість, любов. Золотий тризуб ще у давнину був символом державної влади. Запровадив його князь Володимир Мономах. Якщо придивитись уважно до Герба, то можна ще скласти слово з його частин – « воля». Адже до волі завжди прагнув український народ.

2 учень:     Синьо-жовтий Прапор України –

                   Це безхмарне небо синє-синє,

                   А під небом золотіє нива

                   І народ наш вільний та щасливий.

Державний прапор України.

- А що про державний прапор України можете сказати ви, діти?.

- Наш прапор – символ міці й незалежності держави. Його роль – бути попереду, вести людей за собою. Полотнище українського прапора – синьо-жовте. Поєднання таких кольорів означає мирне безхмарне небо, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану – символом мирної праці й достатку.

3 учень:     Лине пісня незабутня, горда, величава,

                    В ній –  надія на майбутнє, України слава!

Державний гімн України

Слово гімн – грецьке слово, що означає урочисту, похвальну пісню на честь богів і героїв. Національний гімн – це урочиста пісня країни. Символ державної єдності. Він звучить на ознаменування сили, слави і могутності держави. Співають і слухають гімн стоячи. Наш гімн називається « Ще не вмерла України…». Слова написав Павло Чубинський у 1863 році, а музику – Михайло Вербицький.

А) Читання вчителем.

        1.    Ще не вмерла України ні слава, ні воля.

     Ще нам, браття українці, усміхнеться доля.

    Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,

    Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

                         Приспів:     Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

                                             І покажем, що ми, браття, козацького роду.

2. Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,

    В ріднім краю панувати не дамо нікому;

    Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,

    Ще у нашій Україні доленька наспіє.                            

3.    А завзяття, праця щира свого ще докаже,

       Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,

       За Карпати відоб'ється, згомонить степами,

       України слава стане поміж ворогами.

( Звучить Гімн України).

• Гра «Добери епітет»

Дібрати слова-ознаки, якими можна охарактеризувати наші державні символи:

Прапор   (який?) …              Герб (який?) …         Гімн (який?) …

(красивий, могутній, урочистий, символічний, державний, золотий, жовто-блакитний, історичний, улюблений)

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

Ми крокуєм, ми крокуєм,      ( діти крокують на місці)

Україною мандруєм.              (продовжують крокувати)

Ось побачили Карпати,          (зупинилися, руку до лоба – вдивляються вдалину)

Як вершину нам дістати?    ( навшпиньки стали), руки вгору)

Заглядаємо в озерця,                 ( нахилитися вниз, руку до лоба)

Не торкнутися нам денця!    ( здивовано хитають головами)

Так ми довго-довго йшли,          ( крокують на місці)

І до класу знов прийшли!         ( сідають)

  Вчитель:               З Україною в серці живу,

                                 І милуюся нею щомиті,

                                 Бо я бачу її всю красу,

                                 Що немає ніде, у всім світі.

3. Крім державних символів, кожна держава має свої народні символи.

Народні символи України

Щоб познайомитись з народними символами нашої держави, я пропоную вам переглянути невеликий відеоролик.

( Перегляд відеоролика « Народні символи України»)

- То ж які народні символи нашої держави ви запам’ятали?

Говорячи про народні символи України, ми не можемо не звернути своєї уваги на український рушник, бо це національний оберіг. Рушник на стіні – невід’ємний символ хатнього інтер’єру. Рушником ушановували появу немовлят в родині, одруження дітей, зустрічали рідних, гостей, виряджали в далеку дорогу батька, сина, чоловіка й  коханого, проводжали людину в останню путь. Старі люди говорили: « Не лінуйся, дівонько, рушник вишивати – буде чим гостей шанувати». Кожен рушник, в залежності від призначення, мав свою назву:

• стирок – для посуду, стола;

• утирач – для рук та обличчя;

• покутник – ним обвішують стіни;

• плечовий – пов’язують сватів;

• подарунковий – обрядовий, весільний.

Не можна уявити наш народ без української пісні.

А пісня – це душа. З усіх потреб потреба.

Лиш пісня в серці ширить межі неба.

На крилах сонце сяйво їй лиша –

Чим глибше пісня, тим ясніш душа.

Українська пісня – одна із святинь нашого народу, його найцінніший духовний скарб, гордість і краса, геніальна поетична біографія. З давніх-давен уславилася Україна піснями, які дбайливо,як найдорожча реліквія, передавалися від покоління до покоління. З піснею на вустах український народ не тільки відзначає свята, не тільки прикрашає народні обряди, а й також славить свої перемоги над ворогом.

- Діти, а чи знаєте ви українські пісні? То ж давайте разом заспіваємо.

( Діти співають пісню « Подоляночка», «Грицю, Грицю до роботи») 

Калина

Казка про калину

Дуже давно жила на світі дівчинка Калинка. Не було у неї ні батька, ні матері. Пішла вона одного разу у ліс, щоб сухого гілля наламати.

Прийшла, дивиться, аж стоїть кущик та такий сухий, жодного листочка немає. Жаль стало кущика Калинці, викопала та й узяла з собою. Прийшла до хати, вибрала гарне місце та й посадила деревце. Старанно поливала його Калинка, доглядала, а навесні деревце зацвіло ніжним білим цвітом. Як наречена стояв калиновий кущ. Хто не йшов — милувався кущем. Дівчата вплітали в свої коси цвіт куща дівчинки Калинки.

Коли ж прийшла чарівна осінь, одягнувся і кущ Калинки в золоті шата, та ще й повісив на віти намисто — ягоди червоні, мов кров.

І старі, і малі дивувалися кущем Калинки.

Пройшла осінь. Завіяло, замело білою віхолою. Все побіліло, замерзло, лише кущ Калинки горів червоним намистом. Прилетіли горобчики, покуштували ягід, а вони ж бо солодкі, мов мед. Рознесли горобчики славу про кущ Калинки, ще й по насінинці в дзьобику.

З тих пір вирощують українці Калинкові кущі, які звуть калиною.

Вірш:

Я калина красна,

Ягідками вкрилась рясно.

І горять вони вогнисто,

Мов у дівчини намисто.

Калинонька вогниста,

Подаруй своє намисто.

І з тобою ми охоче

Гарний поведем танок.

• Гра «Віночок»

- А що буде, коли сплести квітку до квітки?

- Ну звичайно ж віночок!

(Діти зав’язують стрічки на віночок)

Це ще один із народних символів.

Український віночок, що з діда-прадіда вважався дівочим оберегом, нині теж дуже модний жіночий аксесуар. Його носять як з вишиванками чи святковими сукнями, так і з джинсами – все залежить від смаку й уподобань.

Кожна рослина у вінку мала своє значення, а правильне поєднання квітів несло в собі певну символічну функцію. Мальва, калина, безсмертник, деревій, незабудка, чорнобривці, барвінок, любисток, волошка, ромашка, червоний мак, хміль – це 12 основних квіток в українському віночку, хоча і соняшник додавали, півонію й ружу, м’яту і материнку, польовий дзвіночок і лілею, вишневий і яблуневий цвіт тощо.

Легенда про вінок

Йшла дівчина по калину. Зустрів її парубок і каже : "Знімеш вінок - моя будеш». Не веліла матуся знімати віночок та парубок гарний, говорив красиво, а ласкавий погляд зігрівав серце. Зняла дівчина віночок, а парубок перетворився на страшного дідька і забрав її до себе.

    Тому кажуть, що вінок оберігає від нечистої сили.

• Гра «Встанови відповідність»

3. Кросворд

- Країна Знань незвичайна, чарівна. В ній багато таємниць, несподіванок, випробувань. І ось вам наступне випробування – кросворд.

Розгадування кросворда  (слайд 3)

 Довгастий  шматок тканини для витирання обличчя, тіла, посуду, або вишитий шматок тканини для оздоблення української оселі. (Рушник.)

 Вишита сорочка. (Вишиванка.)

 Давно ця річка славна

Народи три єднає

І в Чорне море плине.

Простори України

Розкішно прикрашає. (Дніпро.)

 Він мостить гнізда на дахах,

У теплий край літа далеко.

Як зветься той цікавий птах?

Ану, скажіть хутчіш!..   (Лелека.)

 Столиця нашої держави.   (Київ.)

 У вінку зеленолистім,   

У червоному намисті,

Видивляється у воду    

На свою хорошу вроду. (Калина.)

 Плаче красуня над річкою:

- Пов’язала  б коси стрічкою,

Та вітер весь час налітає

Та коси мої розплітає. (Верба.)

- Діти, подивіться уважно на ці слова. Що у вас на думці, коли ви їх чуєте? (Відповідають діти.)

- Подивіться на кросворд.   Яке  слово  утворилося? ( Україна).

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

1. У якій державі ми живемо? (В Україні)

2. Який кущ вважають народним символом України? (Калина)

3. Назвіть державні символи України? (Герб, Гімн, Прапор)

4. Яке місто є столицею нашої держави? (Київ)

5. Чим прикрашають голову українські дівчата. (Вінок)

6. Національний символ України. Матері дарують його своїм дітям на щастя, на долю, відряджаючи у далеку дорогу. (Рушник)

7. Який птах є символом України? (Лелека)

8. Скільки святкових страв готувала кожна господиня на Святвечір?  (12 страв)

9. Якого кольору Державний Прапор України? (Синьо-жовтого)

10. Яка мова в Україні є державною? (Українська)

11. Розмальоване великодне яйце  (Писанка)

12. Як звали сестру Кия, Щека, Хорива? (Либідь)

V. Підсумок уроку.

Діти розмальовують державні та народні символи України.

(Звучить пісня «Квітуча Україна» у виконанні Н. Май).

Вчитель: Любіть Україну, як сонце, любіть,

Як вітер, і трави, і води.

Красу її, вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

Всім серцем любіть Україну свою –

І вічно ми будемо з нею!