Загадкові світлові явища

              Загадкові світлові явища.

                             Міраж.            

Незважаючи на свою поширеність, міражі завжди викликають майже містичне відчуття подиву. Але міраж - це лише оптичне явище в атмосфері: відбиття світла стиком між різко різними за щільністю шарами повітря. Для спостерігача таке відбиття полягає в тому, що разом з віддаленим об'єктом (або ділянкою неба) видно його зміщене уявне зображення. Міражі бувають нижні, видимі під об'єктом, верхні, - над об'єктом, і бічні.

Нижній міраж спостерігається при дуже великому вертикальному градієнті температури (падінні її з висотою) над перегрітою рівною поверхнею, часто пустелею або асфальтованою дорогою. Уявне зображення неба створює при цьому ілюзію води на поверхні. Так, прямуюча вдалечінь дорога в жаркий літній день здається мокрою. Верхній міраж спостерігається над холодною земною поверхнею при інверсійному розподілі температури (зростає з її висотою).

Складні явища міражу з різким спотворенням вигляду предметів носять назву Фата-моргана. 

Іноді після дощу, коли повітря насичене вологою і світить сонце, погляд зачаровує небесна красуня-веселка. А Ти знаєш, що послідовність кольорів у будь-якої райдуги завжди однакова? Читай і запам’ятовуй: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій і фіолетовий.

Вогняна райдуга утворюється вкрай рідко. Вона виникає, коли Сонце піднімається вище 58°С над горизонтом, та на небі є перисті хмари. Їхні кристали переломлюють сонячні промені, і з’являється веселка, дуже схожа на справжнє вогнище!

Таке неймовірне видовище відкривається перед нами, коли згорають метеорити, проходячи крізь атмосферу Землі. Цікаво, що завдяки космічному пилу та залишкам метеоритів маса Землі щороку збільшується на 5 млн. тонн. 

Метеорит (від грець. μετέωρος, «підвішений у повітрі») — тверде тіло небесного походження, що впало на поверхню Землі з космосу. 

Основними компонентами метеоритної речовини є залізо-магнезіальні силікати й нікелисте залізо. Розповсюджені мінерали, що входять до складу метеоритної речовини, — це олівіни (Fe, Mg)₂SiO₄ і піроксени (Fe, Mg)SiO₃ Вони наявні в силікатах або у вигляді дрібних кристалів чи скла, або як суміш із різними пропорціями.

Це явище вперше помітили моряки — під час грози чи бурі на щоглах з’являлися яскраві кулі світла. Вогні святого Ельма здатні пошкодити електричні та радіопристрої.

Запаливши вогнище високо в горах, Ти можеш побачити вражаючий ефект Глорії. На низьких хмарах з’явиться Твоя тінь з яскравим ореолом навколо голови.

Це фантастичне явище виникає під час високої задимленості чи вологості повітря. Так жителі Канади під час лісових пожеж спостерігали блакитний місяць протягом тижня.

                                               Гало

Зазвичай гало виникають при підвищеній вологості або лютому морозі - раніше гало вважалося явищем згори, і люди чекали чогось незвичайного. Але гало, це лише ще один оптичний феномен. Він являє собою сяюче кільце навколо об'єкта - джерела світла. Існує безліч типів гало, але викликані вони переважно крижаними кристалами в перистих хмарах на висоті 5-10 км у верхніх шарах тропосфери. Вигляд кожного конкретного гало залежить від форми і розташування кристалів.

Гало зазвичай з'являється навколо Сонця чи Місяця, іноді навколо інших потужних джерел світла, таких як вуличні вогні. Відбите і заломлене крижаними кристалами світло нерідко розкладається в спектр, що робить гало схожим на веселку. Іноді в морозну погоду гало утворюється кристалами дуже близько до земної поверхні. В цьому випадку кристали нагадують сяючі коштовні камені.

заходів Сонця виглядає більш червоним, тому й виходить рожевий колір, а не синій.

                             Полярне сяйво

Загадкове полярне сяйво - це люмінесценція (світіння) верхніх шарів атмосфери всіх планет, які мають магнітосферу, внаслідок їх взаємодії з зарядженими частинками сонячного вітру. У нас на Землі полярні сяйва спостерігаються переважно у високих широтах обох півкуль в овальних зонах-поясах, які оточують магнітні полюси планети - авроральних овалах. Полярні сяйва навесні та восени виникають помітно частіше, ніж взимку чи влітку. Пік частотності доводиться на періоди, найближчі до весняного і осіннього рівнодення.

В спектрі полярних сяйв Землі найбільш інтенсивне випромінювання основних компонентів атмосфери - азоту та кисню. Світіння кисню дає зелений та червоний кольори, азоту - фіолетовий та зелений. При спостереженні з поверхні Землі полярне сяйво проявляється у вигляді мінливого світіння неба або рухомих променів, смуг, корон, «завіс». Тривалість полярних сяйв становить від десятків хвилин до кількох діб.

                            Ілюзія Місяця

Ілюзія Місяця («місячна ілюзія») - оптична ілюзія, при якій розмір Місяця, коли той знаходиться низько над горизонтом, здається в кілька разів більшим у порівнянні з тим, як він сприймається при знаходженні високо в небі (в зеніті), хоча проекції Місяця на сітківку ока в обох випадках рівні між собою. Ілюзія виникає також при спостереженнях Сонця, планет та сузір'їв.

Широко поширена помилкова думка, яка полягає в тому, що більший розмір Місяця над горизонтом пояснюється ефектом збільшення, який створюється атмосферою Землі. Однак, на розмір Місяця атмосфера ніяк не впливає, а лише змінює його колір. Насправді ж «місячна ілюзія» це лише особливість людського сприйняття.

                         Вогні святого Ельма

Першими свідками цього явища були моряки, які спостерігали вогні святого Ельма на щоглах та інших загострених предметах. Вогні святого Ельма являють собою розряд у формі пучків або китиць (або коронний розряд), який виникає на гострих кінцях високих предметів (вежі, щогли, поодинокі дерева, гострі вершини скель тощо) при великій напруженості електричного поля в атмосфері. Це досить поширене явище, яке спостерігається під час грози, а також перед і відразу після неї.

Свою назву явище отримало від імені святого Ельма (Еразма) - покровителя моряків у католицькій релігії. Вважалось, що поява вогнів святого Ельма обіцяла морякам надію на успіх, а під час небезпеки - і на порятунок.