ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ (до Всесвітнього дня охорони праці)

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ(до Всесвітнього дня охорони праці)Мета онлайн – семінару: Нагадати здобувачам освіти поняття «охорона праці та безпека життєдіяльності», з історією виникнення дня;Ознайомити здобувачів освіти із законодавством України про охорону праці;Нагадати про види відповідальності за порушення вимог щодо охорони праці; Нагадати види інструктажів з охорони праці.

Щорічно 28 квітня в Україні відзначають День охорони праці, який збігається зі Всесвітнім днем охорони праці. Так само збігається і девіз, який визначає Міжнародна організація праці. Міжнародна організація праці (далі — МОП) заснована у 1919 році. Це одна із найстаріших міжнародних міжурядових організацій — у 2022 році їй виповниться 103 роки. Своїми першочерговими завданнями МОП визначає: підтримку демократії і соціального діалогу, боротьбу з бідністю і безробіттям, заборону дитячої праці. За рішенням організації 28 квітня відзначають Всесвітній день охорони праці, щоб привернути увагу до цих та інших проблем сьогодення. Вперше під такою назвою його відзначали у 2003 році. У міжнародний день охорони праці в Україні також відзначають День охорони праці (указ Президента України № 685/2006, виданий 18.08.2006). День охорони праці в Україні запроваджено з метою привернення уваги суспільства, органів  державної влади, суб’єктів господарювання до питань охорони праці, запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням в Україні.

Всесвітній день охорони праці 2022. Щороку МОП визначає тему (девіз) Всесвітнього дня охорони праці. Новий девіз: Всесвітній день безпеки та здоров’я на роботі — 2022: «Формуємо разом позитивну культуру безпеки та здоров’я» (World Day for Safety and Health at Work 2022 — Act together to build a positive safety and health culture).

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я та працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Безпека життєдіяльності — галузь науково-практичної діяльності, спрямованої на:- вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу на організм людини;- основ захисту здоров'я та життя людини, а також середовища від небезпек;- на розробку та реалізацію відповідних засобів і заходів щодо створення, підтримки здорових, безпечних умов життя, діяльності людини, як у побутових умовах, так і в умовах надзвичайних ситуацій.

Конституція України. Стаття 43. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Стаття 46. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

ЗАКОНОДАВСТВО ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ «Про охорону праці». «Про охорону здоров'я». «Про пожежну безпеку». «Про обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного захворювання, що привели до втрати працездатності». «Про використання ядерної енергії і радіаційний захист». «Про забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення». «Про цивільну оборону». Кодекс законів «Про працю України».

Закон України «Про охорону праці»Закон регулює питання:1. Державної політики в області охорони праці2. Гарантії прав на охорону праці3. Організації охорони праці4. Стимулювання охорони праці5. Нормативно-правового регулювання охорони праці6. Державного управління охороною праці7. Державного нагляду та суспільного контролю за охороною праці8. Відповідальності за порушення законодавства з охорони праці

Основні принципи державної політики в області охорони праці пріоритет життя й здоров'я працівників стосовно результатів виробничої діяльності підприємства; повна відповідальність власника підприємства за створення безпечних і нешкідливих умов праці; соціальний захист працівників; повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань.

Згідно із ст. 20 Закону в підрозділі колективного договору про охорону праці повинні бути обов'язково відображені наступні заходи: забезпечення працівникам соціальних гарантій в області охорони праці на рівні, не нижче передбаченого законодавством; комплексні заходи для досягнення нормативів безпеки праці й виробничої санітарії; заходи з підвищення існуючого рівня охорони праці, попередження випадків виробничоготравматизму, професійних захворювань, аварій і пожеж.

Обов’язки та відповідальність. Дотримання законодавства України про охорону праці є обов’язком не тільки для посадових осіб, а і для всіх працюючих. Якщо працівник підприємства не виконує або виконує неналежним чином правила і норми з охорони праці, він несе відповідальність відповідно до чинного законодавства. Стаття 44 Закону України «Про охорону праці» передбачає відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці.

Види відповідальності Дисциплінарна. КЗп. П України (ст .147) встановлено такі види дисциплінарного стягнення: догана, звільнення з роботи. Наказом по підприємству працівники зобов’язуються дотримуватися правил охорони праці, організовувати, виконувати різні роботи з охорони праці. Особи, визначені наказом, обов’язково повинні бути ознайомлені з ним під розпис. Якщо в результаті внутрішнього контролю виявилось, що працівник порушив покладені на нього нормативними актами обов’язки з охорони праці, не виконав наказ по підприємству, то згідно з вимогами КЗп. П України керівник підприємства накладає стягнення (догана, звільнення). Працівник обов’язково знайомиться з наказом про стягнення (під підпис). Адміністративна. Встановлюється за порушення, які не носять кримінального характеру . В даному випадку на винних працівників накладається штраф. Право штрафувати мають органи Державного нагляду за охороною праці (державний інспектор). Штраф оформляється постановою, один екземпляр якої видається винному працівникові, який в установлений термін повинен через централізовану касу сплатити штраф. У іншому випадку за кожен день затримки виплати штрафу нараховується пеня.

Кримінальна. Якщо невиконання вимог охорони праці може потягти за собою нещасні випадки або інші тяжкі наслідки, які вже сталися з вини посадової особи, прокуратура може порушити питання про відкриття кримінальної справи. Постанова прокурора про відкриття кримінальної справи може бути видана на подання органів Держгірпромнагляду за охороною праці. Кримінальна відповідальність настає згідно з Кримінальним кодексом України. Матеріальна. До цього виду відповідальності притягаються особи, з вини яких у результаті порушення вимог з охорони праці підприємству нанесені матеріальні збитки. Матеріальні збитки відшкодовуються незалежно від того, притягнуті працівники чи ні до дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності. Матеріальна відповідальність настає тільки при встановленні безпосередньої дії або бездіяльності, які визначають вину працівника. Стягнення матеріального відшкодування проводиться на основі особистої згоди працівника або на підставі рішення суду. Сума відшкодування вноситься до бухгалтерії підприємства. Матеріальна відповідальність підприємства перед працівником настає у разі ушкодження здоров’я працівника. Виплата матеріальних компенсацій проводиться у відповідності до ст .10, 11 Закону України «Про охорону праці» та Правил відшкодування працівникові шкоди, заподіяної його здоров’ю.

Обов’язки роботодавцящодо додержання вимог нормативно правових актів з охорони праці визначаються відповідно до ст.13 Закону України «Про охорону праці» щодо управління охороною праці та обов’язки роботодавця Обов’язки працівниківщодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці визначаються відповідно до ст.14 Закону України «Про охорону праці» щодо зобов’язань працівника: дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Інструктажі Інструктажі з питань охорони праці проводяться на всіх підприємствах, установах і організаціях незалежно від характеру їх трудової діяльності, підлеглості і форми власності. Мета інструктажу – навчити працівника правильно і безпечно для себе і навколишнього середовища виконувати свої трудові обов'язки.

Вступний інструктажпроводиться з усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу (постійну або тимчасову), незалежно від їх освіти, стажу роботи за цією професією або посади; працівниками, які находяться у відрядженні на підприємстві й беруть безпосередню участь, у виробничому процесі; з водіями транспортних засобів, які вперше в'їжджають на територію підприємства;учнями, вихованцями та студентами навчально-виховних закладів перед початком трудового й професійного навчання в лабораторіях, майстернях на полігонах тощо.

Загальні питання вступного інструктажу:1. Загальні відомості про підприємство, організацію, особливості виробництва.2. Основні положення законодавства про охорону праці.3. Трудовий договір, робочий час і час відпочинку, охорона праці жінок і осіб молодше 18 років. Пільги та компенсації.4. Правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства, організації, відповідальність за порушення правил.5. Організація роботи з охорони праці на підприємстві. Відомчий, державний нагляд та громадський контроль за станом охорони праці.6. Загальні правила поведінки працюючих на території підприємства, у виробничих та допоміжних приміщеннях. Розташування основних цехів, служб, допоміжних приміщень.7. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, характерні для даного виробництва. Методи і засоби попередження нещасних випадків та професійних захворювань. 8. Основні вимоги виробничої санітарії та особистої гігієни.9. Засоби індивідуального захисту . Порядок і норми видачі ЗІЗ, строки носіння.10. Обставини та причини окремих характерних нещасних випадків, аварій, пожеж, що сталися на підприємстві та інших аналогічних виробництвах через порушення вимог безпеки.11. Порядок розслідування та оформлення нещасних випадків і професійних захворювань.12. Пожежна безпека. Способи та засоби запобігання пожежам, вибухам, аваріям. 13. Перша допомога потерпілим. Дії працюючих при виникненні нещасного випадку на ділянці, в цеху .

Первинний інструктаж проводиться на робочому місці до початку роботи з новоприйнятим працівником або працівником, який буде виконувати нову для нього роботу, студентом, учнем та вихованцем перед роботою в майстернях, лабораторіях, дільницях тощо. Первинний інструктаж проводиться індивідуально або для групи осіб спільного фаху за програмою, складеною з урахуванням вимог відповідних інструкцій з охорони праці та інших нормативних актів про охорону праці, технічної документації і орієнтованого переліку питань первинного інструктажу, викладених в додатку до Типового положення про навчання, інструктаж та перевірку знань з питань охорони праці. Програма первинного інструктажу розробляється керівником цеху чи дільниці, узгоджується зі службою охорони праці і затверджується роботодавцем, керівником навчального закладу або відповідного структурного підрозділу. Усі робітники і випускники професійних навчальних. Закладів після інструктажу на робочому місці повинні пройти стажування протягом 2-15 змін під керівництвом досвідчених кваліфікованих робітників або спеціалістів, що призначаються наказом (розпорядженням) по підприємству, цеху, дільниці, виробництву. В окремих випадках стажування може не призначатися, якщо робітник має стаж роботи за своєю професією не менше трьох років, а робота, яку він виконуватиме, для нього знайома з попереднього місця праці.

Повторний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівниками: на роботах із підвищеною небезпекою – один раз на квартал; на інших роботах – один раз у півріччя. Мета інструктажу – поновити знання та уміння виконувати працівником роботу правильно і безпечно. Проводиться інструктаж індивідуально або для групи працівників, що виконують однотипні роботи, за програмою первинного інструктажу в повному обсязі.

Позаплановий інструктаж. Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:при введенні в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з охорони праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;при зміні технологічного процесу, або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;при порушеннях працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до травм, аварій, пожеж тощо;при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів. Позаплановий інструктаж з учнями, студентами, курсантами, слухачами проводиться під час проведення трудового і професійного навчання при порушеннях ними вимог нормативно - правових актів з охорони праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо. Позаплановий інструктаж може проводитись індивідуально з окремим працівником або з групою працівників одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення.

Цільовий інструктаж проводиться у таких випадках:- при виконанні разових робіт, що не пов'язанібезпосередньо з основними роботами працівника;- при ліквідації наслідків аварії і стихійного лиха;- при виконанні робіт, що оформляються нарядом-допуском, письмовим дозволом та іншими документами;- в разі проведення екскурсій або організаціїмасових заходів з учнями та вихованцями(екскурсії, походи, спортивні заходи тощо). Цільовий інструктаж фіксується нарядом-допуском або іншим документом, що дозволяє проведення робіт .