Загальношкільний захід «Зустріч з воїнами АТО»

      Загальношкільний захід «Зустріч з воїнами  АТО»

Мета:  виховання у школярів внутрішньої свободи та поваги до держави,

            любові до Батьківщини, національної свідомості, власної гідності,  

            усвідомлення приналежності до рідної землі, українського народу,

            гармонійне виявлення патріотичних почуттів.

Обладнання.  Мультимедійний комплекс, презентація;  герб та прапор

                          України;

Хід заходу:

Бібліотекар. 

     Доброго дня шановні гості. Сьогодні ми зібралися, щоб поговорити про те, що болить кожному з нас, про те, як змінилася наша країна за останні 2 роки і про те як змінились всі ми. Виявляється, життя інколи справді ділиться на «до» і «після».  І відбулося  це не десь за обрієм чи в далекій країні. Усе це трапилося з нами, на нашій українській землі. Де прапор – кольору осіннього степу та блакитного неба став прапором  чорної землі та розмитої багряної крові. Перший, як свідчення нашої чистоти і незбагненності. Інший – упертої боротьби за омріяну свободу.

    23 роки Незалежності, Україна, на щастя, не знала війни. Наш народ пишався тим, що у складні 90 – ті  вдалося зберегти мир на Україні. Але війна не обійшла нашу державу тепер. Ще  два роки  тому ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною, тепер же мирне небо опалене полум’ям війни.

Учениця:

Над Україною повисла темна хмара

Над Україною повисла темна хмара...

 Чи це війна, чи що це за вікном...

 Скажіть за що, за що ця Божа кара...

За що поліг невинний наш народ...

 Скажіть за що, у мирний час у світі...

Рідненька ненька заливається слізьми...

Кому і чим, невинні наші діти...

Повинні покоритися в війні....

Ми всі жили у мирній Україні...

 Поки Диктатор правити не став...

І села, і міста...Усі були єдині...

 А на війну і не було підстав...

Тепер що сталось з нашими братами...

 Які лиш вчора підставляли нам плече..

Які за мить нам стали ворогами...

Скажіть за що, за що це нам усе...

Бібліотекар:

  Ще  два роки  тому ми не особливо звертали увагу на слова: «Слава Україні – Героям слава», а тепер вони набули нового реального непідробного святого змісту.

  488 жителів Чорнобаївського району несуть службу на Сході України, з яких 441 воїн знаходиться безпосередньо в зоні бойових дій.
Це наші хлопці, чоловіки, це мужні воїни, що зі зброєю в руках захищають кордон України, це лікарі, які виривають поранених в АТО з лап смерті, ставлять їх на ноги, це волонтери, на плечах яких тримається забезпечення нашої армії продуктами, обмундируванням, медикаментами та багато чим іншим, вкрай необхідним у щоденній службі солдата. Зрештою, це всі ті, хто пожертвував хоча б краплиною своїх статків заради України, заради її майбутнього.

Відео «Вбережу».
Бібліотекар:
Слова «Герої не вмирають, а живуть віки!»  Нині це вшанування тих,  хто у напружений, найкритичніший і найважливіший момент життя нашої країни не відступив і пожертвував собою заради своєї Батьківщини.
Вшануймо пам’ять усіх загиблих у війні на сході України,  що  віддали життя за кожного з нас,  хвилиною мовчання.  Прошу всіх встати.

Відео « Пливе кача»

Бібліотекар:

Із нашої  територіальної громади на захист Батьківщини пішли воювати 46 осіб. На щастя, вже 8 воїнів односельчан повернулися додому живими.

Це – Мойсеєв Дмитро Володимирович,

Мошенець Сергій Михайлович,

Ганжа Юрій Миколайович,

Семикоз Анатолій Григорович,

Сердюк Олександр Миколайович,

Пахомов Сергій Володимирович,

Боровик Віктор Григорович,

Мовчан Ігор Вікторович,

Тлібащук Андрій Миколайович.

       Вони були за межею миру 1 рік, здається це не багато, та для когось ці 12 місяців бомбардувань, обстрілів, холоду і туги за домівкою, стали найдовшими в їхніх життях.

        Сьогодні ми маємо надзвичайну можливість поспілкуватися, з нашими захисниками, які завітали на гостину в стіни рідної школи, адже теж навчались тут. Тож давайте привітаємо:

Мойсеєв Дмитро Володимирович,

Мошенець Сергій Михайлович,

Ганжа Юрій Миколайович,

Семикоз Анатолій Григорович,Сердюк Олександр Миколайович.

А тепер, шановні гості, запрошуємо вас до слова.

(Виступи гостей – воїнів АТО)

Бібліотекар: Діти, якщо вас ще щось цікавить, ви можете задавати свої запитання нашим гостям (задають питання).

Бібліотекар: А зараз ми надамо слово, учениці нашої школи, Матюші Нелі, яка має безпосереднє відношення до сьогоднішньої зустрічі. Неля чекає повернення свого тата з війни:

                                           Вірш «Моя Україна».

Я хочу сказати простими словами,

Про те, що турбує мене вечорами,

 Про те , як в думках я малюю картину,

 Якою я бачу свою Україну!

 В моїй Україні ніхто не стріляє,

 Ніхто не калічить, ніхто не вбиває!

В моїй Україні ніхто не воює!

 Своє і чуже життя кожен цінує!

В моєї країни чудові сусіди,

 Запрошують в гості і я до них їду.

Сусіди і самі в нас часто бувають.

Не брешуть, не крадуть, ніде не блукають!

 В моїй Україні є чесная влада,

Про неї в народі складають балади.

Працює й працює, з ранку до ночі,

Щоб людям відкрито дивитись у очі.

 В моїй Україні не плюють на підлогу,

 Отримують і надають допомогу,

І молодь моя не п'є і не курить,

Займається спортом, співати так любить!

 В моїй Україні чемні дівчата!

 А хлопці вміють їх щиро кохати!

Навчаються жити, читають книжки,

І горді від того наші батьки!

В моїй Україні немає кордонів!

 І море, і сонце, Дніпро, терикони,

Карпати зимою в засніжених шапках,- Моя Україна! Люблю її! Крапка!
Бібліотекар:Але нашу Батьківщину, нашу Україну зламати не можна. Наче казковий фенікс, вона піднімається, відроджується із попелу, розправляє гордо крила, стає міцнішою, сильнішою, кращою.

Хай вона ще не така, якою ми б хотіли її бачити та все це тільки в наших руках.

Відео про воїнів АТО

Бібліотекар:

Не розчаровуйсь в Україні,
А розумій її печаль.
Що робиш ти для неї нині –
У себе спершу запитай.
Не розчаровуйсь в Україні,
Вона свята, а грішні – ми
В її недолі часто винні
Її ж бо дочки і сини.
Не розчаровуйсь в Україні,
Ідеї волі певним будь,
Бо тільки той є справжнім сином,
Хто вміє неньку захистить.
Не розчаровуйсь в Україні,
Вір, що мине важка пора,
Розквітне пишний цвіт калини,
В садах достатку і добра.

Бібліотекар: Дякуємо вам за можливість спілкування з вами, дякуємо за ваші спогади, які ви розворушили в своїх душах, дякуємо за ваші 12 місяців та ці хвилини, які ви подарували нам.

Хай живе Україна! Слава Україні – Героям слава!

Над Україною повисла темна хмара

Над Україною повисла темна хмара...

 Чи це війна, чи що це за вікном...

 Скажіть за що, за що ця Божа кара...

За що поліг невинний наш народ...

                                   Скажіть за що, у мирний час у світі...

Рідненька ненька заливається слізьми...

Кому і чим, невинні наші діти...

Повинні покоритися в війні....

 Ми всі жили у мирній Україні...

 Поки Диктатор правити не став...

І села,і міста...Усі були єдині...

 А на війну і не було підстав...

 Тепер що сталось з нашими братами...

 Які лиш вчора підставляли нам плече..

Які за мить нам стали ворогами...

Скажіть за що, за що це нам усе...

Бібліотекар: Дякую за увагу!