Тема. Життя людини – найвища цінність.
Мета: дати дітям поняття про те, що життя має найбільшу цінність, і кожна людина — неповторна; розвивати вміння жити в мирі і злагоді, уникати шкідливих звичок; виховувати любов і повагу до батька-матері, Бога, які дали життя людині; бережливе ставлення до власного життя і життя інших людей; почуття гідності.
Хід заходу
І. Повідомлення теми й мети
Учитель. Сьогодні ми з вами поговоримо про цінності життя, подумаємо над питаннями:
- Для чого живе людина на Землі?
- Що потрібно зробити, щоб життя було в радість?
- Які ідеали і цілі в житті можна вибрати?
Сьогодні спробуємо довести, що життя людини – найвища цінність!
ІІ. Робота над темою
1.Побудова асоціативного куща
- Діти, коли ви чуєте або вимовляєте слово «життя», що ви уявляєте? (Діти називають слова, учитель будує на дошці асоціативний кущ)
2. Вправа «Твоє життя»
- Придумайте ознаки до слова «життя»
(щасливе, активне, веселе, бурхливе, красиве, повноцінне, творче, солодке, цікаве, нудне, трудове, важке)
На дошку вивішуються 2 малюнки: павук на павутині і квітка.
Під малюнками по черзі прикріплюються слова-ознаки життя: нудне, активне, повноцінне, порожнє …. і т.д.
- А яке б життя обрали ви і чому?
3.Вулиця Життя
Уявіть собі чи згадайте те, що не раз спостерігали у своєму житті: вислизнула з рук ваших і розбилася мамина улюблена чашка. Шкода берізки, яку зламав буревій біля школи. У твого найкращого друга пропав футбольний м’яч, яким грала вся вулиця… Але минає якийсь час, і все стає на свої місця: купили мамі гарну чашку, всі разом посадили маленьку берізку, другові подарували новенький м’яч. І ти розумієш, що майже все можна змінити. Лише одне у світі неповторне і незамінне – життя людини. Воно – найцінніше, бо народжується людина один раз. Матуся дала кожному з нас найбільше – життя! Без батьків не змогли б ми прийти у цей світ, побачити дивовижне довкілля.
Учень 1
Коли народжується син,
Сягає радість до вершин:
Радіють мамо, тато, дід –
Це ж розбруньковується рід.
Учень 2
Коли народжується доня -
Маленьке сонечко в долонях,
Несе вона з собою втіху,
Лад, затишок, любов під стріху.
Учень 3
Коли народжуються діти,
Чому б нам всім і не радіти?!
Надію й сили дай їм, Боже,
Щоб виросли вони всі гожі.
Учитель
- Діти, що ж ви очікуєте від життя?
Учень 1
Ми прийшли у світ щоб жити,
Всі на просторі земнім.
Щоб сміятись і радіти
У довкіллі чарівнім.
Учень 2
Бо життя – це справжнє диво!
Найцінніше над усе!
Глянь довкола! Як красиво!
Сонечко тепло несе.
Учень 3
А навколо тебе люди,
Квіти, звірі і ліси.
Різні звуки чути всюди
І пташині голоси.
Учень 4
Це життя, це справжня казка!
Ллється музика і сміх.
Ти ж (запам’ятай, будь ласка)
Неповторний серед всіх
Учень 5
Більш таких, як ти, немає.
На усій землі нема!
Тільки в казці так буває
Й не шукай, усе дарма!
Учитель
- А й справді, на цілій планеті, ніде не має саме таких хлопчиків і дівчаток, як ви. Є мільйони інших хлопчиків і дівчаток, але саме такого, як кожен з вас, ніде нема. Навіть коли є близнята, зовні дуже схожі одне на одного, але все одно у кожного своє життя, свої погляди і відчуття, свій характер. І кожен по-своєму пройде життєвий шлях. То ж цінуйте свою унікальність!
- Для чого з’являються люди на землі?
Всі прийшли на землю для життя, для радості та щастя. І ніхто не має права відбирати життя у іншого, бо життя – найвища цінність.
- А що таке цінність? (Відповіді дітей)
- Правильно, це все те, що має матеріальну або духовну вартість. Наприклад, цінний предмет, матеріальні цінності (будинки, предмети, коштовності, речі побуту), духовні цінності (здоров’я, освіта, любов, розум, упевненість в собі, краса)
4. Творча вправа у групах «Наші цінності»
- Складіть список цінностей, що можуть принести людині щастя в житті (хороша сім’я, великий будинок, здоров’я, освіта, гроші, любов, друзі, віра в Бога, розум, упевненість в собі, краса…)
5. Казка «Краса душі»
- А краса душі, це яка цінність, духовна чи матеріальна?
А тепер послухаємо казку В.О. Сухомлинського «Краса душі», поміркуємо, хто з героїв був красивим душею?
Сумно було Квіточці стояти цілий день на одній ніжці посеред клумби біля буднику.
Але якось одного дня сів на неї зовсім незнайомий Метелик. Він. напевне, прилетів із
далекої країни, бо таких красивих крилець Квітка ніколи не бачила. Метелик теж
замилувався пишною квіткою. І, поки він відпочивав, вона поскаржилася, як часто їй
буває самотньо. І тоді Метелик пожалів самотню Квіточку. Він вирішив не летіти
далі, а оселитися поблизу, щоб прилітати щодня до квіточки і розповідати їй цікаві
історії про ті місця, де він побував.
Тепер метелик щоранку і щовечора прилітав до Квітки з новинами. А вона,
розкривши пелюстки, радісно зустрічала свою друга. Одного разу, коли Метелика
не було поряд, до Квітки підійшов Хлопчик і хотів її зірвати. Квітка злякалася і
почала благати не зривати її. Натомість запропонувала Хлопчикові піймати свого
красивого друга. Хлопчик погодився і пішов додому за сачком. Повернувшись, він
сховався і став чатувати на Метелика.
Незабаром той з'явився у небі. Він кудись поспішав і пролетів повз квітку. Вона
широко розкрила свої пелюстки і почала кликати метелика:
— Метелику, скоріше лети до мене, я на тебе давно чекаю, маю тобі щось сказати
Той радісно підлетів до Квітки і... потрапив у сачок. Він хотів звільнитися: бився
крильцями, шукав шпарку, та дарма.
Раптом йому вдалося вирватися з полону. Метелик злетів і вже згори побачив, що
від удару сачка квітка зламалася і лежала посеред трави.
Хлопчик пішов, а Метелик ще довго сидів поруч зі своєю зламаною подругою і
гірко плакав та промовляв:
— Це я винен, це через мене тебе зламали, пробач мені, Квіточко.
Бесіда за змістом прочитаного
- Хто з героїв казки був красивим душею?
- Що можна сказати про вчинок Квіточки?
- Може хтось вважає, що квітка вчинила порядно, адже вона рятувала своє життя? Доведіть свою думку.
- Чи сподобався вам Хлопчик? Чому?
- Що важливіше краса внутрішня чи зовнішня?
6. Гріхи і Божі заповіді
Учитель: Краса і добро – єдині. Добро в людині завжди є красивим, і воно потрібне нам для життя.
Сказав мудрець:
Живи, добро звершай!
Та нагород за це не вимагай!
Лише в добро і вищу правду віра
Людину відрізня від мавпи і від звіра.
Хай оживає істина стара.
Людина починається з добра!
Учитель: - Як ви розумієте слова вірша?
Є сім смертних гріхів, які заважають людині бути здоровою духовно.
- Які з них знаєте?
(Заздрість, розпуста, жадібність, гордощі, егоїзм, злість, лінощі)
Коли вони є в душі людини, вони не дають їй спокійно жити. Така людина нещасна. І навпаки, щасливою буде почуватися людина, коли вона живе за
Господніми заповідями.
Вони дані людям, щоб вони знали, як поводитися перед Богом і як жити в людському суспільстві.
- Хто їх чув чи знає?
v Шануй батька та матір свою. v Не будь заздрісним.
v Не вбивай. v Будь мудрим.
v Не обманюй. v Будь мужнім.
v Не кради. v Будь стриманим.
v Не будь жадібним. v Будь милосердним.
- Діти! Згадуйте їх, дотримуйтеся їх і вони допоможуть вам у житті!
7. Гра-бесіда «Врятуй дерево життя»
Біля дошки – квітуче, розмальоване дерево життя, на яке напали «шкідники» (лінь, злість, ненажерливість, егоїзм, скупість, заздрість, наркоманія, тютюнопаління тощо) У ході бесіди дітям пропонується очистити дерево, знявши шкідників.
8. Мудрі поради зі «Скриньки мудрості»
- Народ наш мудрий. Ви в цьому переконаєтесь, коли ознайомитесь з мудрими порадами зі «Скриньки мудрості».
(Діти читають поради, деякі з них коментують)
Ці поради можуть стати правилами вашого життя.
9. Читання оповідання В.О. Сухомлинського «Тому що я – людина»
Вечоріло. Битим шляхом йшло двоє подорожніх - батько й семирічний син. Посеред шляху лежав камінь. Батько не помітив каменя, спіткнувся, забив ногу. Крекчучи, він обійшов камінь, і, взявши дитину за руку, пішов далі.
Наступного дня батько з сином йшли тією ж дорогою назад. Знову батько не помітив каменя, знову спіткнувся і забив ногу.
Третього дня батько й син пішли тією ж дорогою. До каменя було ще далеко. Батько каже синові:
- Дивись уважно, синку, треба обійти камінь. Ось і те місце, де батько спіткнувся й забив ногу.
Подорожні сповільнюють кроки, але каменя немає. Бачать, обабіч дороги сидить сивий старий дід.
- Дідусю, - запитав хлопчик, - ви не бачили тут каменя?
- Я прибрав його з дороги.
- Ви також спіткнулися й забили ногу?
- Ні, я не спіткнувся й не забив ногу.
- Чому ж ви прибрали камінь?
- Бо я - людина.
Хлопчик зупинився у задумі.
- Тату, - запитав він, - а ви хіба не людина?
Слово вчителя
На твоєму людському шляху лежать камені, які ти повинен прибрати, щоб тим, які йдуть за тобою, було легше. Якщо за своє життя ти не побачив жодного каменя чи не прибрав його, ти – не людина.
Що було б, коли б людина робила лише те, що їй заманеться? Чи могла б людина бути щасливою? Чи змогло б узагалі існувати людське суспільство?
ІІІ. Підсумок заняття
- Що є найбільшим скарбом для людини?
Мати Тереза, лауреат Нобелівської премії, громадянка світу в найвищому розумінні цього слова, залишила тим, хто вступає на життєвий шлях, настанови, поради. Давайте пригадаємо їх, адже ми знайомились з ними на уроці громадянської освіти.
Життя – це можливість. Скористайся нею!.
Життя – це краса. Захопися нею!
Життя – це мрія. Здійсни її!
Життя – це виклик. Прийми його!
Життя – це обов’язок. Виконай його!
Життя – це багатство. Не розтринькай його!
Життя – це надбання. Борони його!
Життя – це любов. Насолоджуйся нею сповна!
Життя – це таємниця. Пізнай її!
Життя – це вмістилище лиха. Здолай усе!
Життя – це боротьба. Стань борцем!
Життя – це пісня. Доспівай її до кінця!
Життя –це удача. Шукай цю мить!
Життя таке чудове - не марнуй його!
Це твоє життя. Виборюй його!
Діти! У вас попереду ціле життя. І треба прожити його так, щоб нікому не завдати шкоди, болю і страждань, щоб ваші рідні і близькі пишалися вами!
1