Закони додавання (цікаві завдання з дешифратором)

1

328 + 311 + 472 + 189 =

М)   1 300

У)   1 200

К)   1 400

2

125 + 641 + 575 + 159 =

о)   1 600

п)   1 400

а)   1 500

3

137 + 629 + 263 + 171 =

н)   1 200

б)   900

в)   1 100

4

491 + (726 + 209) =

м)   1 526

т)   1 426

о)   1 326

5

1 372 + 254 + 246 + 228 =

п)   2 200

р)   2 000

а)   2 100

6

1 258 + 257 + 342 + 343 =

с)   2 300

т)   2 100

н)   2 200

7

353 + 424 + 576 + 247 =

б)   1 500

е)   1 600

л)   1 700

8

3 782 + 176 + 218 + 124 =

й)   4 300

г)   4 200

д)   4 302

9

346 + 10 + 27 + 14 + 23 =

а)   410

н)   420

о)   430

1

(26 + 47) + 13 =

n

2

111 + (39 + 19) =

r

3

68 + 52 + 32 =

u

4

69 + 13 + 7 + 11 =

a

5

55 + 29 + 25 =

t

6

(59 + 129) + 11 =

a

1

Чому  дорівнює  значення  суми    

2

Чому  дорівнює  значення  суми    

3

Знайдіть  значення  виразу      х·3 + у·3 – 23,  якщо  х + у = 20

4

Знайдіть  значення  виразу      а + 90 + с,  якщо  а = 419;     с =71

5

Знайдіть  значення  виразу      с – d +3 с,   якщо  с =25;        d = 72

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

ф

а

р

к

б

ц

ь

і

и

с

1

Цифри, якими  ми  користуємось, були  винайдені  в  Індії  ще  в  V ст. н. е.

Арабські  племена, що  населяли  Аравійський  півострів,

до  VІІІ ст.  поширили  свою  владу  на  заході  до  Іспанії  та  Португалії,

а  на  сході  до  Індії.

На  сході  араби  запозичили  у  індійців  навички  будувати  та  обчислювати.

Індійська  система  числення  розповсюдилась  по  всій  Європі,

і  цифри  отримали  назву  «арабських».

Правильніше  ж  їх  називати  «індійськими».

2

Але  нова  нумерація  в  Європі  в  той  час 

зустріла  відчайдушний  опір  як  з  боку  науки, так  і  з  боку  окремих  урядів.

3

Перші  записи  арабо – індійськими  цифрами  зустрічаються 

в  іспанських  рукописах  в  Х  ст.

4

У  1299  році  у  Флоренції  купцям  було  заборонено 

користуватися  новими  цифрами  у  бухгалтерії 

і  наказано  користуватися  лише  римськими  цифрами 

або  записувати  числа  словами.

5

У  Німеччині, Франції  та  Англії 

до  кінця  ХV ст.  новими  цифрами  майже  не  користувались.

6

В  офіційних  паперах  аж  до  ХVІІІ  ст. 

дозволялося  користуватися  тільки  римськими  цифрами.

7

Саме  слово  «цифра»  походить  від  арабського  слова  «сіфр»,

що  означає  «нуль», «пустота».

8

Отже, європейці  запозичили  у  арабів  лише  слово,

а  значення  в  нього  вклали  своє.

1

(253 + 104) + 496 =

М

2

821 + 135 + 179 =

о

3

(117 + 319) + 681 =

р

4

824 + 223 + 176 =

о

5

(124 + 647) + 376 =

П

6

315 + 124 + 685 =

к

7

127 + 482 + 573 + 118 =

л

8

(105 + 317) + 895 =

о

9

218 + 427 + 173 + 282 =

а

1

246 + 18 + 24 + 22 =

2

151 + 16 + 14 + 19 =

3

831 + 17 + 19 + 13 + 50 =

4

18 + 91 + 36 + 9 + 22 =

5

96 + 17 + 42 + 4 + 83 =

6

282 + 17 + 3 =

7

748 + 109 + 252 =

л

і

м

о

н

й

ь

930

200

310

302

1 109

242

176

1

(228 + 453) + 772 =

Ф)   1453

У)   1 543

К)   453

2

382 + 618 + 5 439 =

о)   5 439

п)   6 339

р)   6 439

3

164 + 237 + 363 + 236 =

а)   1 000

б)   900

в)   1 100

4

7 + 49 + 11 =

м)   57

н)   67

о)   65

5

36 + 40 + 14 =

п)   80

р)   100

с)   90

6

14 + 5 + 6 + 25 + 9 =

с)   69

т)   79

у)   59

7

18 + 13 + 17 + 22 + 7 =

б)   57

а)   77

л)   67

8

430 + 69 + 170 =

В)   669

Г)   569

Д)   769

9

375 + 324 + 125 =

а)   724

і)   824

о)   924

10

(140 + 270) + 30 =

а)   340

і)   540

є)   440

11

821 + (179 + 731) =

т)     1 731

п)   1631 

н)   1531

1

(37 + 26) + 14 =

Р

2

128 + 15 + 32 =

Р

3

52 + 49 + 48 =

О

4

67 + 12 + 8 + 13 =

Е

5

45 + 39 + 35 =

К

6

51 + 19 + 121 =

Д

1

Слово  математика  давньогрецькою  «мантанейн»  означає

вчитися, набувати  знань

№ 1

2

Назва  натуральних  чисел  походить  від  латинського  слова  natura, яке  в  перекладі  означає  «природа»

№ 2

3

Венеціанський  купець  Марко  Поло 

повернувся  додому  після  мандрів, які  тривали  24  роки.

Марко  Поло  побував  у  Китаї.                             

Його  там  найбільше  вразили  багатства 

монгольського  хана  Хадилая.

Щоб  описати  це  багатство,

Марко  Поло  до  італійського  слова  «мілле»

(що  означає  1000), додав  суфікс  «оне».

Так  світ  узнав  нове  слово – мілліоне –

величезна  тисяча   (тисяча  тисяч).

Ніхто  не  вірив його  розповідям, усі  глузували  з  нього,

дражнили  «мессер  Марко  Мільйон».

Коли  пізніше  в  Китаї  побували  інші  європейці,

то  виявилося,

що  Марко  Поло  розповідав  про  цю  країну  чисту  правду.

До нас  слово  «мільйон»  потрапило  років  250  тому.

Дом. завд.

І в.

4

Знак  рівності  ввів  у  1537році (ХVІ  ст.) 

англієць  Роберт  Рекорд 

у  вигляді  двох  невеликих  горизонтальних  паралельних  відрізків.

(Цей  знак  викарбовано  на  могильному  камені  Рекорда.)

Проте, оскільки  нові  друкарські  знаки  в  ті  часи  запроваджувалися  дуже  повільно,

навіть  у  ХVІІ  ст.  багато  авторів 

для  позначення  рівності  користувались 

двома  паралельними  вертикальними  відрізками 

або  словом  «дорівнює».

Роберт  Рекорд  мотивував  своє  нововведення 

в  такий  спосіб:

ніякі  два  предмети  не  можуть  бути  між  собою 

більш  рівними, ніж  два  рівнобіжних  відрізків.

Знак  рівності  Рекорда  став, однак, загальновживаним 

лише  в  ХVІІІ  ст.,

після  того, як  ним  стали  користуватися  Лейбніц 

і  його  послідовники.

Дом. завд.

І в.

№ 2