Заняття. "Домедична допомога при невідкладних станах"

Про матеріал
Розширити та збагатити знання студентів про домедичну допомогу про невідкладних станах: при втрата свідомості, при різкому погіршенні загального стану, при судомах та епілепсії. Сформувати в студентів поняття про алгоритм надання допомоги при втраті свідомості та при різкому погіршенні загального стану. Розглянути причини виникнення судом, прояви, послідовність надання домедичної допомоги. З’ясувати послідовність надання допомоги при різкому погіршенні загального стану . Розвивати мовлення, спостережливість, вміння за ознаками розпізнавати хвороби. Виховувати санітарно-гігієнічні навики та бережливе ставлення до свого здоров'я.
Перегляд файлу

   Заняття №

Тема заняття. Домедична допомога при невідкладних станах

Мета. Розширити та збагатити знання студентів про домедичну допомогу про невідкладних станах: при втрата свідомості, при різкому погіршенні загального стану, при судомах та епілепсії. Сформувати в студентів поняття про  алгоритм надання допомоги  при втраті свідомості та при різкому погіршенні загального стану. Розглянути причини виникнення судом, прояви, послідовність надання домедичної допомоги. З’ясувати послідовність надання допомоги при різкому погіршенні загального стану .

 Розвивати мовлення, спостережливість, вміння за ознаками розпізнавати хвороби.

 Виховувати санітарно-гігієнічні навики та бережливе ставлення до свого здоров'я.

 Обладнання. Таблиці "Положення непритомної людини на боці",  "Положення непритомної людини ".

 Література:  1. Гудима А.А., Пашко К.О. Захист Вітчизни: Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. -Харків "Синиця", 2012.- 280 с.

   2. Маруненко І.М., Неведомська Є.О. Бабрицька В.І.  Анатомія

       і вікова фізіологія з основ шкільної гігієни - К. - 2004. с. 114.

  3. Коденко Я.В. Основи медичних знань 10-11 - К.- 2007. с.73.

 

Тип заняття: засвоєння знань, умінь та навичок.

Хід заняття 

  І. Організаційний етап
 II. Перевірка раніше набутих знань

Самостійна робота за варіантами

 

III. Актуалізація опорних знань  студентів і контроль вихідного рівня знань

  • Причини порушення прохідності дихальних шляхів.
  • Основні прояви  повної та неповної непрохідності верхніх дихальних шляхів.
  • Алгоритм відновлення прохідності верхніх  дихальних шляхів. Прийом Хеймліка

 

ІV. Мотивація навчальної діяльності студента

Які невідкладні стани людини вам відомі?

Як потрібно діяти, якщо на місці події є небезпека для людей?

Чи була у вашому житті  ситуація, коли ви спостерігали надання першої медичної допомоги? Ким і як надавалася перша медична допомога в цьому випадку?

 

V. Повідомлення теми,  мети та завдань  заняття

 Отже, тема заняття   " Домедична допомоги при невідкладних станах ".

План

1. Алгоритм надання допомоги  при втраті свідомості.

2. Послідовність надання допомоги при різкому погіршенні загального стану.

    3. Основні причини виникнення судом, прояви, послідовність надання домедичної допомоги.

 

   VІ. Основна частина. Вивчення нового матеріалу

  1. Алгоритм надання допомоги  при втраті свідомості.

 Втрата притомності це  невідкладний стан людини, що виникає внаслідок короткотривалої недостатності кровообігу головного мозку.

Під час втрати притомності постраждалий раптово втрачає рівновагу і падає «як сніп», не в змозі рухатися та реагувати на зовнішні подразники внаслідок порушення роботи центральної нервової системи. Він не реагує на зовнішні подразники — легкі ляпаси, гучні голоси та сплескування в долоні, дію холоду або тепла та болю тощо.

Дослідники порахували, що 15-39 % людей хоча б раз у житті переживали втрату притомності. Усі такі випадки для полегшення діагностики та надання невідкладної допомоги об’єднують за такими видами:

раптова і короткочасна втрата притомності, яку ще називають непритомністю, — це стан, який спричинений зниженням артеріального тиску крові, через що зменшується кровообіг у мозку, а отже, він недостатньо забезпечується киснем (триває від кількох секунд до кількох хвилин);

раптова і тривала втрата притомності;

тривала втрата притомності з поступовим початком (триває протягом годин або й днів);

утрата притомності з невідомими початком і тривалістю.

   Якщо в непритомному стані людина перебуває довго, то це вважають уже комою (від грец. κώμα — глибокий сон).

Кома — це патологічний стан організму, під час якого відбувається цілковита втрата притомності, розлад важливих для життя функцій (кровообігу, дихання, обміну речовин, відсутність рефлексів та реакції на подразники). Виникає гальмування функцій кори головного мозку та його підкіркових утворень.

Перед настанням утрати свідомості з поступовим початком можливе виникнення таких симптомів: відчуття нудоти, поява «мушок» в очах та дзвону у вухах, рясна пітливість, оніміння рук і ніг; загальна слабкість. Але слід усвідомлювати, що непритомність може настати абсолютно раптово без цих симптомів.

Під час утрати притомності спостерігають такі симптоми: почастішання або сповільнення пульсу, зниження артеріального тиску крові та послаблення тонів серця; поверхневе дихання; блідість шкірних покривів; розширення зіниць і зниження їхньої реакції на світло; мимовільне сечовипускання і дефекація (опорожнення).

Причини, через які людина втрачає притомність, об'єднують у чотири групи:

  • недостатній приплив крові до мозку;
  • зниження насичення крові киснем;
  • метаболічні порушення (погіршення живлення мозку);
  • порушення передачі імпульсів нервовими волокнами головному мозку або виникнення в ньому патологічних (хворобливих) вогнищ збудження.

Причинами непритомності через недостатній приплив крові до мозку є такі фактори:

• патологічні реакції (хворобливі зміни в організмі) нервової системи на сильне хвилювання, переляк, перевтома, гострий біль, навіть вид крові, що може призвести до рефлекторного спазму судин головного мозку;

• сонячний удар, коли внаслідок локального перегрівання голови сонячними променями відбувається розширення кровоносних судин головного мозку, тиск у них падає, швидкість кровотоку різко сповільнюється, тому швидко погіршується постачання мозку киснем і глюкозою;

• наявність хвороб серця, що значно зменшує серцевий викид крові в систему кровообігу (відсутність нудоти або блювоти перед настанням непритомності й може вказувати на розвиток порушень ритму серця);

• крововтрати з різних причин;

• зневоднення, яке зменшує об’єм циркулюючої крові (т. зв. гіповолемія) в організмі та знижує артеріальний тиск;

• коли людина довго стоїть, кров під впливом власної маси накопичується у венах ніг і не потрапляє до мозку в потрібному об’ємі;

• у момент різкого вставання людини з горизонтального положення у вертикальне: при цьому порушується регуляція тиску крові і вона не встигає перерозподілитися з нижніх кінцівок в інші зони тіла, у тому числі й у мозок.

Зниження насичення крові киснем спричиняє непритомність з таких причин:

• тривале перебування значної кількості людей у приміщеннях з незадовільною вентиляцією, наприклад у сховищах;

• важкі захворювання бронхолегеневої системи;

• отруєння речовинами, що блокують гемоглобін еритроцитів, наприклад чадним газом;

• захворювання крові, які супроводжує різке зниження рівня гемоглобіну, тобто так звана анемія.

   Порушення обміну речовин, за яких погіршується живлення мозку, можуть бути наслідком голодування або зловживання різними дієтами з метою схуднути; наслідком низького рівня цукру (глюкози) у крові. Причиною може стати й знижений вміст двоокису вуглецю в артеріальній крові й в організмі внаслідок гіпервентиляції легенів (стан, який виникає при занадто швидкому та / або глибокому диханні).

  Порушення передачі імпульсів по нервових волокнах у головному мозку або виникнення в ньому патологічних вогнищ збудження можуть бути як наслідком, так і причиною черепно-мозкової травми (механічне пошкодження кісток черепа, а також судин різного розміру, головного мозку, черепних нервів і навіть оболонок головного мозку). Хоча непритомність може настати і раптово внаслідок удару головою об тверді предмети чи поверхні.

  У спорті причиною непритомності може стати нокаут під час боксерського поєдинку тощо.

 Непритомність можлива під час гормональної перебудови організму, зокрема в підлітків та в людей 40-50 років, коли регуляція тонусу кровоносних судин найвразливіша до різноманітних впливів.

  Медикам часто не вдається з’ясувати, чому в людини різко падає артеріальний тиск крові і вона втрачає притомність. Істинну причину непритомності можна встановити лише в половини таких хворих.

  Алгоритм надання невідкладної допомоги непритомному постраждалому.

Доволі часто стани непритомності минають дуже швидко, як тільки така людина прийме горизонтальне положення і кров рівномірно розподілитися по тілу, а отже, посилиться кровообіг у головному мозку.

  Але близько 39 % людей, які після втрати притомності звертаються по допомогу до лікаря, залишаються в лікарні 7-30 днів. У них можуть діагностувати серцевий напад, порушення ритму серця, легеневу емболію — закупорку легеневої артерії або її гілок кров’яним згустком, тромбом тощо.

  Тобто непритомність може бути досить грізним симптомом, який свідчить про наявність серйозної проблеми в організмі людини, тому надання їй невідкладної допомоги слід починати негайно.

  1. Перед наданням домедичної допомоги необхідно переконатись у відсутності небезпеки на місці події для себе та постраждалого від травмувального фактора, що вже діяв, загрози від зовнішнього середовища та загрози від пораненого. Тільки після цього можна почати надавати допомогу.
  2. Якщо місце небезпечне, то слід дочекатися прибуття рятувальників.
  3. У непритомного перед наданням допомоги не треба отримувати згоду.
  4. Перед оглядом та початком надання домедичної допомоги той, хто надає допомогу, має надягнути одноразові гумові або латексні рукавички!
  5. Якщо причина втрати свідомості невідома (невідомо, чи не перейде цей стан у кому), то слід негайно викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, яка визначить, наскільки небезпечним для людини є цей стан.
  6. Треба переконатися в наявності в непритомного дихання та пульсу (на сонній, скроневій, підключичній, променевій, підколінній, задній великогомілковій артеріях); наявність дихання та пульсу свідчитиме, що людина жива і лише непритомна.
  7. За наявності дихання, якщо постраждалий лежить на животі, потрібно перевернути його на спину, одночасно необхідно обережно підтримувати голову і шийний відділ хребта.
  8. У горизонтальному положенні постраждалий має бути з опущеною головою і піднятими ногами (за умови відсутності судом), щоб посилити приплив крові до серця та головного мозку.
  9. Слід обов'язково провести огляд з метою виявлення травм; за необхідності треба надати домедичну допомогу відповідно до виявлених травм та з’ясувати причину виникнення втрати притомності;
  10. Розстебнути постраждалому комір (зняти краватку) або звільнити шию та грудну клітку від іншого одягу, який може їх стискати (наприклад бюстгальтер у жінок), а також розстебнути поясний ремінь та гудзик на поясі штанів.

З непритомної людини треба зняти і відкласти всі речі, які висять у неї на поясі: мобільні телефони, напоясні сумки тощо. Зняти і відкласти окуляри (за наявності).

З кишень штанів теж вийняти все, що може бути роздавлено або може спричинити біль під час перевертання постраждалого в положення на бік — мобільний телефон, окуляри, ножики тощо. Бажано робити це при свідках, щоб потім того, хто надає допомогу, не можна було звинуватити в крадіжці особистих речей постраждалого.

  1. За наявності в непритомного пульсу піднести йому на 1-2 хв. до носа ватку з нашатирним спиртом (капнути 2-3 краплі) . За відсутності нашатирного спирту, різко натиснути великим пальцем на больову точку на обличчі, яка розташована на губі під перегородкою носа. Поляскування по щоках або обприскування обличчя холодною водою менш ефективні.
  2. Якщо пульсації та дихання немає, то необхідно до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги розпочати СЛР— непрямий масаж серця та штучну вентиляцію легенів.  За наявності свідків, залучати їх до надання домедичної допомоги.
  3. Відчинити вікна для надходження свіжого повітря або перенести непритомного в добре провітрену кімнату чи на свіже повітря.
  4. Дати непритомному трохи подихати киснем з кисневої подушки (за наявності такої). Якщо в нього знижена температура тіла, необхідно вкрити теплою ковдрою (укутати термопокривалом) .

Якщо після проведення цих заходів людина не опритомніла, але в неї є пульсація і дихання, то необхідно покласти її на правий бік так, щоб права рука лежала вздовж тулуба. У такому положенні у неї не буде западати язику глотку і буде вільнішим шлях для повітря. Крім того, якщо виникне блювота, що часто спостерігається за втрати свідомості, то людина не захлинеться блювотними масами.

 

Далі потрібно виконати певні дії:

• Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги. У випадку погіршення його стану до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги треба повторно зателефонувати диспетчеру екстреної (швидкої) медичної допомоги.

• Коли постраждалий опритомніє, йому не варто швидко підніматися і робити різкі рухи та не потрібно поспішати вставати на ноги. Після непритомності людина ще деякий час може відчувати слабкість, запаморочення та нездужання. За можливості, доцільно напоїти постраждалого влітку прохолодним чаєм або водою, а холодної пори — гарячим чаєм або кавою та дати шматочок чорного шоколаду для підняття артеріального тиску крові, а вже потім допомогти йому піднятися й сісти.

Єдиний виняток — виникнення судом, наприклад, при епілептичному нападі. Тоді хвору людину не можна переміщати, а треба лише притримувати їй голову, щоб не побилася об тверді предмети чи поверхні.

1. Не можна підносити до лиця постраждалого відкритий флакон з нашатирним спиртом та капати його на ватку більше 2-3 крапель. Навіть пари нашатирного спирту не повинні потрапити в очі непритомної людини.

2. Не можна переміщати постраждалого, якщо причиною непритомності може бути травма (падіння з висоти, ДТП) з переломом крупних кісток або хребта, тоді кожне зайве переміщення підвищує ризик його інвалідності або й смерті.

3. У жодному випадку не можна давати непритомній людині будь-яких пігулок та рідин! У такої людини різко знижений ковтальний рефлекс, тому ліки можуть потрапити в її верхні дихальні шляхи й спричинити асфіксію (припинення дихання) унаслідок їх закупорки.

4. Особливо важливо кожні 20 хв перевертати постраждалого на інший бік.

5. Не можна садити (ставити непритомного на ноги): це погіршить його стан.

6. Якщо людина опритомніла і не скаржиться на болі в серці, то їй не можна давати нітрогліцерин! Це може викликати різке зниження тиску крові й повторну втрату свідомості. Практика показує, що найчастіше непритомність трапляється на тлі раптового зниження артеріального тиску крові — гіпотонії.

 

2. Послідовність надання допомоги у випадку різкого погіршення загального стану постраждалого

Які хвороби, відомі вам, можуть спричинити різке погіршення загального стану людини?

   Різке погіршення загального стану — це такий стан постраждалого, за якого спостерігають розлади фізіологічних функцій і порушення діяльності окремих систем, які не можуть відновлюватися самостійно, і тому така людина потребує негайного (екстреного) надання домедичної і згодом медичної допомоги. Різке погіршення загального стану може виникати в разі раптових захворювань, унаслідок нещасних випадків та травм.

   Для раптових захворювань є характерним раптовий, гострий початок на тлі. здавалося б, нормального стану людини. Хоча часто вони бувають і на тлі наявного захворювання, але з невираженими або прихованими симптомами перебігу. До них належать гострі захворювання черевної порожнини: проривна виразка шлунка, гостра кишкова непрохідність, гострий апендицит (запалення червоподібного відростка), гострий холецистит (запальний процес жовчного міхура), гострий панкреатит (запалення підшлункової залози) тощо.

  Це також велика група гострих інфекційних захворювань. До раптових захворювань прирівнюють і раптові загострення або ускладнення різних хронічних недуг. Наприклад, виникнення шлункової кровотечі в людини, у якої тривалий час спостерігається виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки, напад задухи у хворого на бронхіальну астму, розвиток гострого інфаркту міокарда у хворих на хронічну ішемічну хворобу серця.

Поширеним є гіпертонічний криз — швидке неконтрольоване підвищення артеріального тиску крові, вище звичних його показників для хворого. Вважають, що нормальніш артеріальний тиску дорослих становить 110/70 - 130/85 мм рт. ст., a y віці від шістнадцяти до двадцяти років нормальним вважають тиску межах 100/70 - 120/80 мм рт. ст. Відхилення від норми небезпечне для організму, бо загрожує судинною катастрофою, наприклад геморагічним інсультом (крововилив у мозок) у хворого з підвищеним артеріальним тиском крові тощо.

Нещасні випадки — це обмежена в часі подія, раптовий вплив небезпечного виробничого чинника чи середовища, унаслідок яких ушкоджено органи людини або порушено їх функції і заподіяно шкоду здоров’ю постраждалого; він може навіть померти.

  До нещасних випадків, що спричинені впливом зовнішнього середовища, належать опіки, відмороження, тепловий удар або сонячний удар, ураження електричним струмом, утоплення, отруєння хімічними речовинами і ліками, укуси тварин тощо.

  Травми — це анатомічні та функціональні ушкодження тканин, органів або опорно-рухового апарату тіла унаслідок раптового впливу на організм зовнішнього чинника: удару, падіння, поранення, опіку тощо. Важкі травми виникають під час стихійних лих, великих катастроф, дорожньо-транспортних пригод, у сільському господарстві, будівельній промисловості та в побуті. Так, падіння з висоти часто супроводжується переломом кісток; незграбний стрибок теж може спричинити переломи, вивихи або розтягування зв’язок; поранення гострим предметом викликає сильну кровотечу.

Послідовність надання допомоги в разі різкого погіршення загального стану. Перед наданням допомоги необхідно переконатися у відсутності небезпеки на місці події для себе та постраждалого від травмувального чинника, що вже діяв, загрози від зовнішнього середовища та від постраждалого і тільки після цього надавати йому допомогу. Якщо місце небезпечне, слід дочекатися прибуття рятувальників. Перед тим, як надавати допомогу, треба отримати пряму або непряму згоду постраждалого (якщо він притомний).

Надаючи допомогу, треба не забувати про власну безпеку!

Перед оглядом та початком надання домедичної допомоги слід надягнути одноразові гумові або латексні рукавички!

Якщо допомогу надають дві або кілька осіб, вони мають діяти узгоджено.

За наявності загрози для життя постраждалого, але з урахуванням власної безпеки для життя та своїх можливостей, той, що надає допомогу, має:

• швидко провести огляд постраждалого, визначити, чи він притомний і дихає, установити причину різкого погіршення загального стану, уточнити скарги;

• викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

• за відсутності в постраждалого дихання, розпочати серцево-легеневу реанімацію;

• попередити розвиток можливих ускладнень (зупинити кровотечу, накласти пов’язки на рани, іммобілізувати травмовані кінцівки, напоїти тощо);

• допомогти постраждалому зайняти найбільш зручне положення та оберегти від охолодження — укрити термопокривалом/ковдрою;

• у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги ще раз зателефонувати диспетчеру і виконувати його вказівки.

Якщо надання домедичної допомоги потребуватиме одночасно кілька постраждалих, то необхідно визначити терміновість та черговість її надання.

Першочергово допомогу потрібно надавати дітям та особам у критичному стані (відсутність дихання, сильна кровотеча тощо). Насамперед треба приділити увагу тим постраждалим, які не рухаються і мовчать, а не тим, що поводяться неспокійно та кричать.

Під час обвалу будівель спочатку допомогу треба надавати постраждалим, які перебувають поза завалами, а потім тим, яких дістануть з-під завалів.

Основні причини виникнення судом, прояви, послідовність надання домедичної допомоги

Що вам відомо про судоми з уроків «Основи здоров’я» та «Біології»?

Судома — це мимовільне скорочення м’яза або групи м’язів без їх розслаблення, яке зазвичай супроводжується різким болем.

Судоми м’язів можуть виникнути в кожної людини у будь-який час та в будь-якому м’язі — як скелетному, так і гладкому. Найчастіше серед скелетних м’язів судоми бувають у м’язах стоп, литок, передньої та задньої поверхонь стегон, а також рук

Судоми гладких м’язів характерні для кишечника, судинної стінки артерій (наприклад, у разі стенокардії — нападі болю стискаючого характеру в ділянці серця і за грудиною, що зумовлені гострим порушенням живлення серцевого м’яза внаслідок спазму і склерозу його артерій), бронхів (при бронхіальній астмі) тощо.

Судоми поділяють на тонічні та клонічні. Тонічні спазми супроводжуються тривалою напругою м’язів, клонічні — синхронними поштовхоподібними скороченнями м’язів, які чергуються з їх розслабленням. Клонічні генералізовані судоми м’язів усього тіла внаслідок ураження кори головного мозку або її підкіркових центрів також називають конвульсіями.

Причин виникнення судом м’язів чимало. Судоми можуть виникати під час фізичних вправ (наприклад, під час бігу, плавання тощо) через недостатній кровообігу м’язах. У спортсменів та робітників «гарячих професій» — металургів, ливарників тощо — причиною судом буває нестача в організмі солей (кальцію, калію, натрію і магнію) та позаклітинної рідини, що спричинена їх утратою унаслідок посиленого потовиділення.

Частою причиною виникнення судом є різноманітні порушення метаболізму (обміну речовин), який є наслідком ряду захворювань — цироз печінки (хронічне, поступово прогресуюче її захворювання), зниження функції надниркових залоз, гіпотиреоз — різке зниження вмісту гормонів щитоподібної залози в крові, вагітність, стан після зловживання алкогольних напоїв тощо (іл. 17.4).

Безконтрольне вживання сечогінних препаратів та знеболювальних і психостимулювальних препаратів теж сприяє появі судом.

Спазми м’язів ніг нерідко бувають у літніх людей та в людей під час психоемоційного перенапруження, хронічного недосипання. Якщо виникають судоми ніг, то зазвичай буває достатньо встати босими ногами на тверду холодну підлогу — і через одну-дві хвилини вони припиняться. Також можна лягти на спину і тягнути п’яти уперед, а пальці ступень — на себе доти, поки судоми не припиняться, зазвичай це відбувається за 8-10 с.

Щоб припинити судому м’язів литки (округлий м’яз на задній частині гомілки людини), можна самому захопити однією рукою його у спазмовашй ділянці, а другою взяти пальці стопи та різко потягнути їх на себе для розтягнення ураженого м’яза (п’яту при цьому витягати від себе) і, незважаючи на сильний біль, утримувати стопу в такому положенні до припинення судоми (іл. 17.5).

Причиною судом рук можуть стати навіть одноманітні рухи — друкування, рух комп’ютерною мишкою тощо. У таких випадках роботу слід припинити, помахати руками, поворушити пальцями, зробити самомасаж. Приступити до роботи можна після повного припинення судом.

Є ще й інші способи зупинити судоми окремих м’язів. Це теплові процедури, масаж, прикладання до спазмованої ділянки гарячих і холодних компресів.

Прояви судом варіюють від слабких до дуже важких. За легкої форми можливе виникнення сплутаної свідомості, потемніння в очах, судорожне посіпування і поколювання в певній ділянці тіла. За середнього ступеня тяжкості до цих симптомів додається нетримання сечі й калу, виникнення короткої непритомності.

Найнебезпечнішою формою судом вважають епілептичний напад, який супроводжують загальні судоми з утратою притомності (тому людина не може надати сама собі допомогу), безпричинним почуттям страху, посиленим слиновиділенням, онімінням, нудотою, блювотними позивами, виділенням піни з рота. Судоми тривають понад дві хвилини, після чого постраждалий утрачає притомність.

   Епілепсія (від грец. «атака») — захворювання центральної нервової системи (ЦНС), яке може бути спадковим або спричиненим травмами, пухлинами головного мозку, інсультом, запальними захворюваннями мозку (менінгіт) та зловживанням алкоголю. Деколи встановити причину її виникнення неможливо.

Послідовність надання домедичної допомоги в разі судом під час епілептичного нападу (епілепсії). Перед наданням допомоги необхідно переконатись у відсутності небезпеки для себе та постраждалого від травмувального чинника, що вже діяв, загрози від зовнішнього середовища та постраждалого. І тільки після цього надавати допомогу. Якщо місце небезпечне, то треба почекати прибуття рятувальників. Перед наданням допомоги треба отримати пряму або непряму згоду постраждалого (якщо він притомний).

Надаючи допомогу постраждалому, не забувайте про власну безпеку! Треба перед наданням домедичної допомоги одягнути одноразові гумові або латексні рукавички!

  Якщо ви стали свідком епілептичного нападу:

• треба викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

• потрібно надавати домедичну допомогу на місці виникнення епілептичного нападу, крім ситуацій, коли це місце є небезпечним.

Тоді постраждалого, за можливості, необхідно перемістити в безпечне місце. Під час нападу треба вкласти людину на рівну поверхню і підмостити під голову щось м'яке та притримати голову, щоб вона не билася об тверду поверхню.

Для полегшення дихання варто розстібнути одяг, комірець та поясний ремінь. Не можна намагатись насильно стримувати судомні рухи постраждалого.

Якщо ж щелепи постраждалого вже щільно зімкнуті, то не треба розкривати його рот за допомогою підручних засобів.

Під час нападу епілепсії все тіло хворого ціпеніє і  якщо намагатися при цьому розтискати зуби та насильно запихати в рот під час нападу будь-які предмети між зуби, можна лише завдати йому шкоди. Металевий предмет може зламати під час судом зуб чи навіть і щелепу, а дерев'яний, наприклад ложка, може розторощитися на тріски. У разі потрапляння зламаного зуба чи трісок у гортань можуть виникнути серйозні ускладнення.

Не можна пришпилювати язик шпилькою, щоб він не запав у гортань. Язик є м’язом і при епілептичних нападах таких випадків практично не буває.

• Через те, що напади можуть супроводжувати, крім піни з рота, ще й блювання та витікання крові внаслідок прикусування язика, необхідно попередити потрапляння цих рідин до верхніх дихальних шляхів — повернути хворого набік. Одночасно це попередить можливе западання язика, щоб він не перекрив дихальні шляхи. Піну або блювотні виділення необхідно відразу ж безперервно витирати.

• Непотрібно силоміць вливати рідину та будь-які ліки до рота постраждалого під час судом, а також не можна давати хворому з епілептичним нападом вдихати нашатирний спирт, щоб не спровокувати рефлекторну зупинку дихання, яке і так ускладнене.

• Після припинення нападу судом, який триває кілька хвилин, завжди настає період релаксації (розслаблення), людина засинає, її не треба будити. Але необхідно ще раз оглянути постраждалого, визначити наявність притомності та дихання. Значно небезпечнішим для життя є виникнення в постраждалого епілептичного статусу, коли низка великих судомних нападів відбувається без перерви один за іншим. Він смертельно небезпечний, оскільки в постраждалого повністю припиняється дихання і може статися смерть через задуху, тому за відсутності дихання потрібно негайно розпочати серцево-легеневу реанімацію.

• Необхідно забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги та надати людині можливість поступово отямитися. Дуже часто після завершення нападу може зберігатися сплутаність свідомості та певна слабкість, яка зазвичай минає через певний час — від 5 до 30 хв. Постраждалий приходить до тями і зможе встати самостійно. Його необхідно лише підтримати психологічно, тому що в постраждалого часто виникає відчуття сорому; пояснити, що трапилося, так як він нічого не буде пам’ятати й розуміти. Після поліпшення стану постраждалого можна напоїти невеликою кількістю води.

• Якщо погіршиться стан постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

 

   VІІ. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь студентів.

  1. На які види поділяють нещасні випадки з утратою свідомості (для полегшення діагностики та надання невідкладної допомоги)?
  2. Які основні причини непритомності через недостатній приплив крові до мозку?
  3. У яких ситуаціях через зниження насичення крові киснем людина може зомліти?
  4. Унаслідок чого можуть виникати метаболічні порушення (обміну речовин), які спричиняють утрату притомності?
  5. Через що виникає втрата притомності, коли порушується передача імпульсів нервовими волокнами в головному мозку?
  6. Про які ускладнення в організмі може свідчити непритомність?
  7. Який алгоритм надання невідкладної допомоги непритомному постраждалому? Які дії не можна виконувати, надаючи допомогу непритомному?
  8. Яка має бути послідовність надання домедичної допомоги постраждалим у випадку судом під час епілептичного нападу?

1. Що означає термін «різке погіршення загального стану» в людини?

2. Коли може виникати різке погіршення загального стану людини?

3. Що називають раптовими захворюваннями?

4. Що означає термін «нещасні випадки»?

5. Назвіть нещасні випадки, спричинені раптовим впливом зовнішнього середовища.

6. Що означає термін «травми»? Коли можуть виникнути важкі травми?

7. Що необхідно зробити рятувальнику перед наданням домедичної допомоги людині з різким погіршенням загального стану?

8. Який порядок надання допомоги за різкого погіршення загального стану?


  VIІІ. Підведення підсумків заняття

 

   ІХ. Видача завдань для самостійної роботи  §15-17.

 

 

 

docx
Додано
29 жовтня
Переглядів
136
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку