Заняття на тему: "Казка про Гудзика" Олександ Шваб

          Комбіноване заняття на тему:

 «Казка про  Гудзика» Олександр Шваб

               (старша група)

Підготувала: Кузьменко Світлана Миколаївна

Освітні завдання:  вправлятись у застібанні  та розстібанні ґудзиків; познайомити дітей з  «Всесвітнім днем ґудзиків» з історією виникнення гудзика та його значенням в житті людини;

ознайомити з різними способами пришивання ґудзиків; учити розуміти зміст казок, знайомити з авторськими казками О. Шваб;

розвиває моторику рук, кольори, закріпити рахунок; пам'ять, мислення, мову, увагу, спритність, витримку.

Виховувати дружні відносини, допомагати один одному, захищати слабкого.

Матеріал: слайди до розповіді вихователя, вірш про ґудзик, дидактична гра: «Застебни ґудзика!», міні –коврограф «Фіолетовий ліс», фетровий театр  до казки О. Шваба «Казка про гудзика», тарілочки, роздатковий матеріал для кожної дитини, дидактична гра: «Ател'є», народна гра: «Латка», старовинна гра: «Ґудзик та нитка»

                    Хід проведення:

Організація дітей навколо себе.

Послухайте уважно вірш, який я вам зараз розповім.

Ігровий прийом: віршик про ґудзика

              Висить, нудьгує ґудзик—

              спокійно так живеться.

              Його не помічають,

              поки не відірветься…

-Про що розповідається у вірші?

   Правильно, про ґудзик.

-Чи є у вас ґудзики на одязі?

-Якого вони кольору? Якої форми?

-З якого матеріалу роблять ґудзики?

Розповідь вихователя про ґудзики.

  Цікаве свято, про яке знають професійні кравці і їх уважні клієнти «Всесвітній день ґудзиків», відзначається 16-го листопада. Найдавніші ґудзики використовувались виключно як прикраси, а не для застібання. Для застібання використовувалися зав’язки, шнурівки, вироби з рослин та кісток тварин. Ґудзик був предметом розкоші. Завдяки старанню майстерних умільців такий виріб, як ґудзик став предметом колекціонування та музейними експонатами.

    Деякі люди, які дуже люблять ґудзики оздоблюють ними свої автомобілі, картини, стільці навіть туалет та унітаз є з різнокольорових ґудзиків.

Також для ґудзиків роблять пам’ятники і навіть в нас в Києві також є пам’ятник ґудзику.

-Яке значення має ґудзик в нашому житті?

- Чим замінюють ґудзики на одязі? Вірно: шнурками, липучками, замочком.

-Чи вмієте ви застібати ґудзики?

Дидактична гра: «Застебни ґудзика!»

  Розвиваючий килимок для кожної дитини на якому зображене дерево з фетру з пришитими до крони ґудзиками, на які ми будемо  пристібати яблука.

 -Як називається дерево? Так, яблуня.

-Якого кольору стовбур? Листя? Яблука?

-Скільки на ній ґудзиків? Скільки у тебе яблук? Чого більше, яблук чи ґудзиків?

-Що зробити, щоб їх стало порівну?

Пропоную подивитися казку Олександра Шваба «Казка про ґудзика» сідайте зручненько і слухаємо уважно.

 Показ театру О. Шваба «Казка про ґудзика» на міні-коврографу «Фіолетовий ліс»  (зроблений з фетру)

Жив- був ґудзик. Він був невеликий і жив у коробочці для шиття, де було багато таких як він, ґудзиків, різних кольорів та форм. А ще там жили нитки, голки та гачечки. В коробці було тісно, і вирішив ґудзик піти. Вискочив з коробки на підлогу та пішов до дверей.

 От він і надворі. Золота осінь пофарбувала листя в червоний, жовтий, помаранчевий колір. Гарно навкруги по особливому пахнуть квіти!

  Вийшов він на дорогу та й пішов . іде, іде, прийшов до лісу. Тут назустріч зайчик-пострибайчик іде.

-Привіт! Ти хто?-запитує зайчик.

-Я-ґудзик.

-А я—зайчик, давай дружити!

-Давай.

 От і подружились. Вони стрибали, грались на галявинці аж тут іде сірий вовк і каже:

-Зайчику, я тебе з’їм!

-Не їж його!-каже ґудзичок.

-Хто це там пищить у траві?

-Це я, ґудзик.

-Тоді я тебе з’їм, бо дуже голодний.

-А мене їсти не можна.

-Чому?

-Бо я з пластмаси, як з’їси, живіт заболить.

  Понюхав вовк гудзика, облизнувся і пішов собі в темну хащу голодний.

Аж іде лисичка-сестричка і одразу до зайчика:

-Зайчику, я тебе з’їм!

-Не їж його!-каже ґудзичок.

-Хто це там пищить у траві?

-Це я, ґудзик.

-Ти такий маленький, а який гарний! Я тебе пришию на шубку.

-У тебе голки немає, -каже ґудзик.

-Твоя правда.

Махнула лисичка хвостом і пішла.

  А ґудзик та зайчик стали жити разом у зайчиковій хатинці.

 І було їм гарно і весело.

Тут і казочці кінець, а хто слухав молодець.

Дидактична гра: «Ател'є»

Матеріал: кожній дитині поклала на столі картонний ґудзик з чотирма отворами, шнурок кольоровий, тарілочка.

Дітям, потрібно знайти шнурок відповідного кольору, що й ґудзик. Берем шнурівку та вводим її в один із отворів гудзика,  протягуємо її. Потім протягуємо шнурівку в протилежний

отвір, вийшов хрестик. Цей  спосіб називається «хрестик».

Але є і інші способи: гусяча лапка, паралельні лінії, квадрат.

Народна гра: «Латка»

Діти збираються грати в лакти, хтось говорить:

- Давайте грати в латки.

Відразу ж б'є сусіда по плечу і тікає, примовляючи:

         Латка-битка,
         шовкова нитка,
        На мені не була,
        на тобі ізгнила!

"Полатаний" переслідує втікача, але не промине "полатати" й іншого, хто потрапить під руку. Вдаривши, каже: "Латка".

"Полатаний" намагається передати латку третьому....

   Про ґудзик ми згадуємо найчастіше тоді, коли він відривається і губиться. Добре, якщо ми його побачили і поклали у кишеню. А буває й так, що гарні ґудзики хтось знаходить і залишає собі «на щастя» або й збирає цілу колекцію.

  Ґудзики вважали великою цінність і передавали їх у спадок. Їх виготовляли зі срібла, золота і перлів. (показ слайдів)

   Наші прабабусі любили бавитись великими ґудзиками на 4 отвори. Крізь них вони пропихали міцні нитки, скручували їх і розтягуючи та стягуючи руками, утворювали приглушений свистячий звук, ніби на ній сидів цвіркун. Найбільшим мистецтвом було якнайдовше крутити нитку і не збитися. А вже потім з'явилась схожа забава йо-йо.

Старовинна гра: « Ґудзик та нитка»

(кожній дитині роздаю великий ґудзик з вдягненою міцною ниткою.)

Вдягаємо на дві руки на зап’ястя. Пограємося, як наші мами та бабусі. Давайте спробуємо хто довше. І послухаємо, який звук ви чуєте?

Підсумок заняття

-Чи сподобалась вам заняття?

-Що найбільше сподобалося на занятті?